Термінологічний словник

Власність- сукупність відносин між суб’єктами господарювання щодо привласнення умов та результатів виробництва.

Господарський механізм - сукупність форм і методів регулювання економічних процесів та суспільних дій економічних суб’єктів на основі знання економічних законів, використання економічних важелів, правових норм та інституційних утворень.

Економічна система- сукупність взаємопов’язаних і певним чином упорядкованих елементів економіки, що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства.

Об'єкти власності- усе те, що можна привласнити чи відчужити.

Право власності- сукупність узаконених державою прав і норм економічних взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, які складаються між ними щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами власності.

Суб'єкти власності- персоніфіковані носії відносин власності.

Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші.

З даної теми передбачається вивчення таких питань:

Натуральне виробництво та його характерні риси.

Суспільний поділ праці. Товарне виробництво, умови та причини його виникнення. Характерні риси товарного виробництва.

Товар і його властивості. Мінова вартість. Споживча вартість. Вартість. Характер праці. Конкретна і абстрактна праця. Індивідуальний і суспільно необхідний робочий час і праця. Суперечності товарного виробництва.

Гроші та їх суттєві риси. Еволюція грошей та їх функції: міра вартості, засіб обігу, засіб нагромадження, засіб платежу, світові гроші.

Гроші та ціна. Сутність ціни. Грошовий обіг та його закони. Інфляція.

Для самостійного вивчення цієї теми рекомендується література:

1, с. 36-51; 6, с. 50-102; 7, с. 113-165, 179-188; 14, с. 82-119; 15, с. 98-145; 18, с. 54-71; 19, с. 139-150; 21, с. 123-165.

5.1. Натуральне виробництво та його характерні риси.

Розвиток людського суспільства свідчить, по-перше, що життя людини завжди здійснюється в певних економічних формах, і, по-друге, що деякі загальні форми економічного життя зберігаються протягом тривалих відрізків історії.

Форма суспільного виробництва – це певний спісіб організації господарської діяльності.

Історії відомі дві різні за своєю сутністю і змістом форми зв ‘язку між людьми у процесі виробництва: безпосередньо суспільна та речова, тобто опосередковано суспільна. Безпосередньо суспільна форма зв ‘язку притамання натуральному, речова – товарному виробництву.

Вихідною формою суспільного виробництва в усіх народів було натуральне виробництво, упродовж тисячоліть воно було єдиною формою виробництва в окремих общинах за умов первіснообщинного ладу. Крім того, натуральне виробництво домінувало в межах рабовласницького способу виробництва в господарствах рабовласників, селянських общинах і вільних землеробських сім ‘ях, а також у межах перших етапів розвитку феодального способу виробництва – у феодальних маєтках та сімейних господарствах селян-кріпаків.

Натуральне виробництво– виробництво благ безпосередньо для задоволення власних особистих і виробничих потреб виробників, їх споживання в господарстві.

Основні риси натурального виробництва:

1. Замкнутість економічної діяльності. Кожна господарська одиниця відокремлена від інших, спирається на власні виробничі та природні ресурси, забезпечує себе всім необхідним для життя, тобто є самодостатньою.

2. Грунтується на ручній праці, примітивних засобах виробництва та найпростішій організації праці. Законом його розвитку, як правило, є просте відтворення.

3. Відсутність обміну. Продукція розподіляється між учасниками господарства і безпосередньо надходить до їхнього особистого й виробничого споживання без зворотніх зв ‘язків.

4. Відсутність можливостей для розповсюдження досвіду та технічних нововведень.