56. Система організаційних форм труд. Навч.: суть, класифікація та характеристика.

Форми організації навчальної роботи визначаються складом учнів, місцем та часом проведення занять, послідовністю видів діяльності учнів і способом керівництва ними з боку вчителів. У трудовому навчанні основними є наступні організаційні форми:

1. Урок, або заняття (у майстерні, кабінеті, лабораторії, безпосередньо на виробництві і т.д.).

2. Практикум (система лабораторно-практичних, навчально-виробничих робіт).

3. Екскурсія (на завод, фабрику, будівництво, фірму, ферму тощо).

4. Виробнича практика (система занять, які організуються у виробничих умовах).

5. Залік (форма організації індивідуальної поглибленої перевірки знань учнів, наприклад залік із знання правил безпеки праці).

6. Екзамени (кваліфікаційні іспити з теорії та кваліфікаційна пробна робота для тих учнів, які оволоділи основами професії).

Організаційні форми трудового навчання визначаються його основними навчально-виховними завданнями та особливостями умов, у яких воно відбувається (здійснюється). Організовуючи трудове навчання, значну увагу звертають на форми самостійної роботи учнів та їх виробничої праці. Тому перевага в трудовому навчанні надається таким формам організації навчального процесу, як лабораторно-практичні роботи, тематичні практикуми та навчально-виробничі роботи − це все різновиди уроку − як основної форми навчання в школі. З трудового навчання це здвоєні уроки або їх ще називають заняттями.

Характерними для трудового навчання є такі форми, як виробничі екскурсії, виробнича практика На заняттях із сільськогосподарської праці використовують різноманітні індивідуальні роботи з догляду за тваринами, вирощування сільськогосподарських рослин, а також позаурочні роботи за графіком.

Форми добровільних занять: факультативні заняття з учнями VIII-XI класів з різноманітних видів праці в залежності від інтересів школярів; позакласні заняття гуртків юних техніків, юних натуралістів, шкільна організація юних раціоналізаторів і винахідників тощо; позашкільні масові форми роботи з учнями − зльоти, огляди, конкурси за професіями, олімпіади, учнівські конференції, вечори науки і техніки та ін.; трудові об’єднання школярів − навчально-виробничі бригади, шкільні лісництва, трудові загони школярів, літні трудові загони і т.д.

Всі форми організації трудового навчання органічно пов’язані між собою і функціонують у тісному взаємозв’язку.

57. Характеристика уроку (заняття), як основної форми труд. Навч. Вимоги до занять труд. Навч.

Урок − основна форма організації навчально-виховної роботи в школі і підпорядковується всім закономірностям процесу навчання. Він є багатогранним та багатоплановим. У ньому, як у цілісному відрізку процесу навчання, взаємодіють всі компоненти цього складного процесу − його загальні педагогічні цілі, дидактичні завдання, зміст, методи, матеріально-технічне оснащення та ін. На уроці відбувається засвоєння учнями знань та оволодіння вміннями і навичками. Одночасно з цим здійснюється виховання, розвиток і профорієнтація учнів перш за все через ідейну спрямованість викладу вчителем навчального матеріалу, зв’язок його із життям і виробництвом та відповідними видами професійної діяльності, практикою суспільного виховання, а також через широке використання на уроці самостійної роботи учнів, завдяки чому вони не лише оволодівають вміннями і навичками, але й глибше усвідомлюють наукові положення, зв’язок з суспільною практикою, виробництвом. На цьому ґрунті в учнів формується науковий світогляд, суспільна мораль, професійне самовизначення, розвиваються пізнавальні здібності, професійні інтереси, нахили і наміри, навички самостійного здобування знань.

Кожен урок повинен мати чітко визначену освітньо-виховну мету, за своїм змістом він має бути логічно пов’язаним як з попереднім, так і з наступним уроками, щоб з кожної теми програми складалась цілісна система уроків.

Традиційна методика трудового навчання головну увагу приділяла діяльності вчителя, вдосконаленню процесу передачі ним знань, а не учінню — діям учня із засвоєння цих знань. Сучасна прогресивна дидактика у центр уваги ставить діяльність учня. Роль учителя виявляється в тому, що, зважаючи на особливості предмета, вік учнів, він веде їх сходинками процесу пізнання від відомого до невідомого, спираючись на активність і самостійність дітей. Ці сходинки — етапи процесу навчання: цілеутворення, мотивація, зміст, форми і методи, результат. У діяльності вчителя дидакти виділяють такі основні етапи: мотивація учіння школярів; актуалізація опорних знань, умінь і навичок; організація вивчення нового навчального матеріалу; удосконалення раніше вивченого; визначення результативності навчання. У діяльності учнів - учінні два основних етапи: засвоєння знань, умінь, способів діяльності та їх застосування.

На основі правильно визначеної освітньої мети встановлюється тип уроку, його структура, а відповідно від цього залежать методи його проведення. Тому найбільш поширеною у педагогічній теорії й практиці є класифікація уроків за основною дидактичною метою занять. Висувається багато варіантів класифікації за цією ознакою, що відрізняються формулюваннями окремих типів уроків. Пропонується такий варіант даної типології: 1) урок засвоєння нових знань; 2) урок формування умінь та навичок; 3) урок комплексного застосування знань, умінь та навичок; 4) урок узагальнення і систематизації знань; 5) урок перевірки, оцінювання й корекції знань, умінь та навичок; 6) комбінований урок.

Є й інша типізація уроків трудового навчання, наприклад: урок набуття нових знань; урок формування вмінь і навичок; урок застосування знань, умінь і навичок у практичній роботі; урок повторення; урок перевірки знань, вмінь і навичок; комбінований урок; кіноурок (відеоурок); мультимедіа-урок.

На основі такої класифікації чіткіше можна усвідомити ознаки системи уроків: 1) цілеспрямованість на засвоєння кінцевих результатів навчання з певної теми; 2) наступність між уроками; 3) відповідність послідовності й змісту уроків логіці засвоєння даного матеріалу; 4) неперервність впливу на знання, вміння й навички, що формуються; 5) рівномірність розподілу в межах системи уроків (трудових завдань різного цільового призначення, технічних засобів навчання, засобів мотиваційного і розвивального стимулювання).

Щоб забезпечити цілісність навчально-виховного процесу на уроках трудового навчання, необхідно застосовувати всі перераховані вище типи уроків. Це особливо важливо під час впровадження нових програм з трудового навчання, де можуть бути й уроки засвоєння знань, коли учні розробляють і обґрунтовують творчий проект, визначають його економічні, екологічні та інші характеристики, а також уроки формування практичних умінь і навичок, де йде процес розроблення власної конструкції і виготовлення виробу і т.д.

Для формування умінь творчо застосовувати знання, уміння та навички у комплексі, що дуже важливо під час розробки творчих проектів, виділяються уроки застосування знань, умінь і навичок. Такий тип уроків також характерний і під час виконання різних лабораторно-практичних робіт. Наприклад, учні під час занять опанували технологію обробки деревини пилянням, струганням, свердлінням. Необхідно навчити їх застосовувати ці навички в комплексі. Це можливо лише на спеціальному уроці застосування знань, що має свої конкретні завдання і специфічну структуру.

Урок узагальнення й систематизації має основну дидактичну мету — приведення засвоєних учнями понять у струнку систему, що передбачає розкриття й засвоєння зв’язків і відносин між її елементами. Кінцевим результатом засвоєння такої системи знань є свідоме оволодіння основними теоріями і провідними ідеями навчального предмета, основами відповідної галузі науки.

До комбінованих у запропонованій нами типології ми відносимо такі уроки, на яких ставляться і реалізуються дві чи кілька рівноцінних дидактичних цілей; наприклад, засвоєння знань і застосування їх учнями, засвоєння знань і формування умінь і навичок, застосування їх у нестандартних умовах. Подібних комбінацій може бути багато. Урок комбінований — досить таки поширений тип уроку трудового навчання.

Аналіз змісту нових програм свідчить, що в шкільній практиці повноцінне право матимуть всі типи уроків трудового навчання, передбачених наведеною класифікацією.

Останнім часом зроблено чимало спроб удосконалити побудову уроків як форми організації навчання, застосовуючи так звані нестандартні уроки, а саме: урок-вікторину, урок-змагання, урок-конкурс, урок-громадський захист проектів, інтегрований урок тощо.

Урок трудового навчання повинен відповідати таким же дидактичним вимогам, котрі висуваються до навчально-виховного процесу з усіх навчальних предметів сучасної школи. Перш за все це принципи (базові для трудового навчання) поєднання навчання із продуктивною працею, політехнічної освіти та профорієнтаційної спрямованості.

Вимоги витікають із завдань, які стоять перед школою. Ось ці завдання:

1. Озброювати учнів свідомими, глибокими та міцними знаннями, які є основою, фундаментом для виховання в них наукових і політехнічних переконань, ідейного світогляду.

2. Формувати в учнів міцні навички та вміння, які сприяють підготовці їх до активної участі у продуктивній суспільно-корисній праці, до життя.

3. Підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів під час навчання риси особистості у відповідності до морального кодексу.

4. Здійснювати всебічний розвиток учнів, розвивати їх загальні і спеціальні здібності.

5. Формувати в учнів самостійність, творчу активність, ініціативу як стійкі якості особистості, вміння творчо вирішувати завдання, котрі трапляються в житті, на виробництві.

6. Виробляти у школярів вміння самостійно вчитися, набувати та поглиблювати або поповнювати знання, працювати з книжками, оволодівати навичками та вміннями і творчо застосовувати їх на практиці.

7. Формувати у дітей позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання вчитися, потребу в розширенні та набутті нових знань, позитивне ставлення до навчання.

8. Виховувати в учнів працьовитість, бажання добре працювати, бути корисним суспільству, повагу до людей праці.

Особливості уроків трудового навчання в масштабах школи полягає у тому, що основний час (не < 75%) відводиться на виконання лабораторно-практичних чи практичних робіт, і лише невелика його частина відводиться на вивчення теоретичного матеріалу.

Специфічні вимоги до уроку трудового навчання:

а) чіткість дидактичної мети;

б) нерозривність освітніх і виховних, розвивальних, профорієнтаційних завдань;

в) вірний підбір навчального матеріалу для кожної частини уроку;

г) профорієнтаційне спрямування уроків;

д) доцільний добір методів навчання для кожної частини уроку;

е) колективна праця учнів поєднується з самостійністю кожного учня;

є) організаційна чіткість уроку;

ж) продуктивний характер праці учнів;

з) створення умов безпечної праці учнів.

Організація і структура уроку залежить від його типу та змісту матеріалу, який вивчається. Найчастіше використовуються уроки комбінованого типу. Зазвичай на уроці трудового навчання діяльність вчителя і учня різноманітна: вчитель повідомляє теоретичні відомості учням шляхом інструктажу, створює в них орієнтовну основу діяльності, перевіряє знання учнів; учні засвоюють знання, самостійно виконують завдання та оволодівають відповідними вміннями і навичками, розвивають свої пізнавальні здібності та якості особистості. Різні види діяльності вчителя та учня можуть здійснюватися в одних випадках послідовно, в інших − взаємозв’язано протягом всього уроку. Тому структура уроку не може бути універсальною і особливо важливим для чіткої організації навчально-виховного процесу є правильне визначення структури й методики уроків різних типів. У поняття «структура уроку» як цілісного об'єкта вкладається три ознаки: зміст (із яких елементів чи етапів складається урок), послідовність (у якій послідовності ці елементи включаються в заняття) і зв'язок (як вони взаємозалежні).

Універсальної, жорсткої структури уроку, придатної для всіх випадків організації трудового навчання, бути не може. Однак, зрозуміло, що урок не будується стихійно, хоча досвідчений учитель нерідко імпровізує, якщо цього вимагають обставини. Структура, тобто послідовність частин, елементів уроку, передусім, залежить від мети, типу і змісту. Тому для трудового навчання характерна багатоваріантність структури уроків.

Наприклад, комбінований урок нерідко будується за жорсткою схемою: 1) актуалізація (повторення) опорних знань і досвіду учнів; 2) повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчально-трудової діяльності учнів; 3) вивчення нового матеріалу; 4) первинне закріплення нового матеріалу; 5) практична робота; 6) підбиття підсумків, завдання додому. Чи завжди доцільна така побудова уроку? В одних випадках вона буде оптимальною, а в інших повна послідовність усіх етапів буде недоречною.

Урок засвоєння нових знань має таку структуру: 1) актуалізація опорних знань і досвіду учнів; 2) повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація ' навчально-трудової діяльності учнів; 3) вивчення нового матеріалу; 4) первинне закріплення, 5) підбиття підсумків.

Урок формування практичних умінь і навичок передбачає наступну послідовність його проведення: 1) повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчально-трудової діяльності учнів; 2) актуалізація опорних знань і досвіду учнів; 3) практична робота; 4) підбиття підсумків.

Варто зазначити, що в умовах використання інтерактивних методик в процесі трудового навчання, назви і послідовність деяких етапів уроку можуть змінюватися.

Розглянемо деякі з цих елементів ґрунтовніше, аналізуючи методику його відтворення в рамках проектного навчання.