52. Характристика моторно-тренувальноїї системи труд. Навч. Та шляхи її використ. В сучасній школі.

у період індустріалізації країни (20-ті роки ХХ ст.) особливо гостро стало питання підготовки робітничих кадрів на основі наукової організації праці. Необхідно було підіймати країну на нову справу. Неоціненний внесок у вирішення цього завдання зробив Олексій Капітонович Гастєв Ї революціонер, поет, суспільний діяч, один із основоположників вітчизняної кібернетики, визначний вчений у галузі раціоналізації та наукової організації праці. Він вважав, що здійснювати це можна через культурну, добре організовану працю. Конкретним технологічним рішенням цього завдання слугувала розроблена О. К. Гастєвим методика, яка носила назву ципівської (ЦІП Ї Центральний інститут праці). Вона ґрунтувалась на трьох принципах: раціональності, масовості, швидкоплинності. Методика ЦІП передбачала розчленування кожного виду трудової діяльності на елементарні операції, прийоми та рухи з наступним їх відпрацюванням до автоматизму, з використанням аналізу рухових навичок, письмових інструкцій і тренажерів. Навчання відбувається в процесі багаторазових тренувань спочатку на точність, потім на швидкість. При цьому використовувались спеціальні апарати та вправи, які імітували справжні трудові процеси. Навантаження зростали поступово і навчання завершувалось виконанням чітко визначеної виробничої роботи. Перевага цієї системи виробничого навчання полягала у наступному Ї будучи заснованою на глибокому вивченні змісту робіт з кожної професії і на науковому аналізі побудови трудових процесів, вона створювала в учнів міцні автоматизовані навички під час виконання елементів трудових процесів.

Бачення у ципівській методиці лише вузької професіоналізації з підготовки робітників є не зовсім правильним, хоча й важливим. О.К. Гастєв дивився на справу підготовки робітників набагато ширше. Створена ним система мала на меті формування зразків культури праці, що передбачало нове мислення, інше ставлення до нового у виробництві та виробничих відносинах, інше виховання людини, культурне (шанобливе) ставлення до результатів своєї праці. До цього широкого поняття О.К. Гастєв йшов через технології, засновані на останніх досягненнях фізіології, психології, архітектоніки, філософії та соціології праці. Він намагався на молекулярному рівні зрозуміти трудовий акт людини, знайти первинні зерна, з яких зростає могутнє дерево людської праці. І, ґрунтуючись на розумовій діяльності, сконструювати працю майбутнього.

Ключове поняття системи ЦІП Ї установка. Перш за все це загальна фізіологічна готовність організму до виконання того чи іншого виробничого завдання. Ця готовність виробляється в процесі тренування як „біологічна установка” людського організму, яка допомагає йому пристосуватися (приноровитися) до машини. Використання системи спеціальних вправ дозволяє виробити певний рижим роботи серця, легень, кров’яного тиску, всієї сфери обміну, стан нервової системи та ін. Установка Ї це також і психологічне налаштування людини на роботу. Для того, щоб максимально точно „установити” людину на роботу та усунути помилки, інструктор ЦІП використовував спеціальні імітаційно-інженерні механізми. О.К. Гастєв вважав, що машина не просто вчить, а й виховує людину, формує її, розвиває на біологічному рівні її раціональні начала, увагу, реакцію, точність. Так формується професійна майстерність, яка є шляхом до внутрішньої свободи. Він писав, що „робітничі маси своїм прагненням до високої кваліфікації повідомляють собі настрій, який не буде вимагати системи підглядання та слідкування”. Сьогодні це звучить досить актуально і концепція О.К. Гастєва є набагато багатішою наших уявлень про працю. Хоча в ті роки його ідеї видавались дуже однозначними та вузькими.

Отримані наукові результати ЦІПу дозволили створити сотні методик та надали можливість перейти до масової підготовки робітничих кадрів на базі створеного при інституті акціонерного товариства „Установка” на госпдоговірній основі. За роки першої п’ятирічки в СРСР було підготовлено півтора мільйони робітників за 200 професіями. Рівень кваліфікації випускників ЦІПу був дуже високим. Про це говорить те, що в роки безробіття в черзі на біржі праці вони складали лише 3%. Саме з випускників ЦІПу в країні почалось масове ударництво без показухи та формалізму, в яке воно переросло згодом. Схоже, що О.К. Гастєву вдалося вирішити своє завдання: зробити працю самореалізацією, радістю, не вимотуючою, не важкою Ї а саме культурною працею. Все це не дозволило реалізувати його систему до кінця Ї інститут був закритий, а сам він був репресований. Адже ідейна установка його творчості була діаметрально протилежна сталінській системі. Він не захотів бути виконавцем з функцією ґвинтика або механізму всередині великої машини. І тепер нам необхідно почути та реалізувати його ідеї у контексті сьогодення. Це дозволить гуманізувати суспільство і, відповідно, виробництво, школу, думки та підняти продуктивність праці і культуру робітника на вищий щабель. Для цього слід впровадити у виробництво наукові центри, дослідницькі інститути та лабораторії, котрі б займалися розробкою нових методів підготовки робітників, наукової організації праці, професійного відбору на робітничі професії тощо, що забезпечить формування творчих культурних робітників.

Основними недоліками цієї системи вважали: регламентація діяльності вчителя та учня, що стримує їх ініціативу; учень відірваний від реальних виробничих об’єктів праці, все це зменшувало інтерес до навчального процесу і привело до недостатньої ефективності виробничого навчання.

У трудовому навчанні може використовуватись для відпрацювання окремих дій під час формування складних навичок ручної праці із застосуванням пристосувань (обпилювання, стругання, поздовжнє пиляння тощо), також використовується при підготовці робітників, де потрібно виконувати автоматично дії з управління машин.