Практичні завдання:

1. Поясніть значення поданих слів. Що це за слова? Дипломат – дипломант – дипломник; адресат – адресант; адрес – адреса.

2. Доберіть власне українські синоніми до іншомовних слів: рентабельний, ігнорувати, адекватний, катаклізми.

3. Користуючись словниками, запишіть п’ять термінів Вашого майбутнього фаху, поясніть їх значення.

4. Назвіть жаргонізми, що Ви самі вживаєте серед однокурсників.

5. Користуючись тлумачним словником, випишіть усі значення слова стиль. Визначте: багатозначне чи омонімічне воно.

Тема 5. Специфіка перекладу професійних текстів. Етапи роботи та основні джерела інформації перекладача

5.1 Переклад як вид мовленнєвої діяльності.

5.2 Класифікація перекладу: за якістю, за матеріалом для перекладу, за видами перекладу.

5.3 Технічний переклад як форма обміну спеціальною науково-технічною інформацією.

5.4 Загальні та спеціальні джерела інформації.

5.5 Порядок користування джерелами інформації.

5.6 Правила повного письмового перекладу.

Ключові слова: технічний переклад, дослівний, буквальний, вільний або авторизований, адекватний (рівноцінний); художній (переклад літературних творів), інформативний; повний письмовий переклад, реферативний переклад, переклад типу «експрес-інформації», анотаційний переклад; загальні та спеціальні джерела інформації

5.1 Переклад як вид мовленнєвої діяльності

Мова– це засіб пізнання. За допомогою мови ми повідомляємо іншим людям те, чого вони не знають, а також те, що ми чогось не знаємо і хочемо взнати, взнаємо думки інших людей.

Мова– це властивий людині не інстинктивний засіб вираження думок, почуттів і бажань за допомогою звуків і символів з метою спілкування. Це визначення пояснює, в основному, сутність мови як засоба усного спілкування за допомогою звуків і писемного – за допомогою системи символів (літер, цифр, знаків тощо). Однак воно не вказує на основні відмінності між різними мовами, які, крім звукового строю та системи писемності, визначаються словниковим складом мови (поняттями) та граматикою (системою зв’язку слів у реченні).

Спілкування реалізується у чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні (при усному спілкуванні) і читанні та письмі (при писемному спілкуванні).

Мова є також засобом спілкування між людьми різних національностей. Думки, виражені однією мовою за допомогою однієї системи знаків, тобто виразних засобів однієї мови, можуть стати зрозумілими для людей, що говорять іншою мовою, якщо в процесі спілкування вони будуть виражені за допомогою системи знаків цієї іншої мови. Цим і займаються перекладачі.

Переклад – це п’ятий вид мовленнєвої діяльності, потрібний для забезпечення можливості спілкування людей, які розмовляють різними мовами.

Процес перекладу – це активний, цілеспрямований процес, що складається з трьох частин:

1. Зорового або слухового сприйняття інформації на якій-небудь мові з метою розуміння.

2. Осмисленого запам’ятовування, сприйнятого шляхом його аналізу мовою оригіналу і синтезу рідною мовою з метою зробити зміст повідомлення або оригіналу своїм власним знанням.

3. Відновлення сприйнятого іншою мовою з метою передачі того, що стало власним знанням, іншій особі.

Отже, переклад – це вираження того, що вже було виражено однією мовою, засобами іншої мови.

З цього визначення можемо зробити такі висновки:

1. Якщо переклад – це передача того, що вже було виражено, то це означає, що перекладаються не слова, не граматичні конструкції та інші засоби мови оригіналу, а думки, зміст оригіналу. Крім того, в перекладі можна передати не тільки думки, а й почуття, виражені в оригіналі. Саме таким є переклад художнього твору.

2. Якщо переклад – це вираз того, що вже було виражено якоюсь мовою, то це означає, що оригіналів, які не можна перекласти, немає. Є тільки оригінали, які важко перекласти. І ці труднощі , як правило, виникають або через недостатнє володіння мовою оригіналу, або через недостатнє знання суті предмету, тобто через відсутність спеціальних знань.