Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Biodiversity2013

.pdf
Скачиваний:
27
Добавлен:
20.05.2015
Размер:
4.74 Mб
Скачать

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Flora and fauna as natural resources of the Black Sea shelf zone Liubymov A.О.

FloraandfaunaoftheBlackseainthezoneoftheirhighestproductivityasnatural resources are described, which is an urgent problem for Ukraine as a sea country.

ГЕОБОТАНІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ВЧЕННЯ ПРО ЕКОТОНИ

Мала Ю.

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, Україна

E-mail: guiniver@yandex.ru

На сучасному етапі розробки природного районування, зонування та створення геоботанічних карт будь якої території потрібно рахуватися з екотонами та континуумами. В основі геоботанічного районування лежить розчленування певної території за притаманними їй специфічними ознаками рослинності та неповторними рослинними угрупованнями (Дідух, ШелягСосонко, 2003). Основними завданнями геоботанічного районування є встановлення меж різного рангу, що відокремлюють територію з певним закономірним поєднанням одиниць рослинного покриву (ценохор) (Геоботанічне…, 1977). Якщо структурованість ценохор досить добре відображена в «Геоботанічному районуванні України» (1977), то проблемним залишається як визначення ботаніко-географічних меж ценохор, так і їх відображення на карті. З одного боку, це пов’язане з формуванням екотонів, з іншого, з загальною трансформацією природного середовища під дією антропогенного фактору (вирубка лісів, розореність степів і т.д.).

Ми пропонуємо в розробці районування України (виділення ценохор, їх окреслення,преведеннямеж)базуватисьнапідходах,щосформульованіраніше без врахування екотонів та континууму (Геоботанічне…, 1977; Дідух, ШелягСосонко, 2003): індивідуальність, однорідність та зонально-регіональний принцип виділення ценохор, що визначається за наявністю та просторовим поєднанням певних синтаксонів. Ці підходи окреслюють основні правила виділення одиниць районування різного рангу.

Для чіткого окреслення та проведення меж між цими одиницями необхідно ґрунтуватися на дослідженні контактних територій, використовуючи метод еколого-ценотичного профілювання та проведення геоботанічної зйомки ключових ділянок з добре збереженою зональною рослинністю. Другий етап – класифікація рослинності за підходами, що вибираються дослідником. Третій

–виділеннячастинмежітаокресленняекотону.Останнєбазуєтьсянавиділенні наборів специфічних зональних рослинних комплексів, зміну яких отримуємо, використовуючи дані на профілях і геоботанічній зйомці, та прояву «крайового ефекту». Четвертий – окреслення екотону на карті.

В подальшому це, по-перше, не дасть змогу провести межу лише по наявності певного одного або декількох типів рослинності. По-друге,

320

Environment management

окреслення меж дещо спрощується. Для цього ми пропонуємо використання двохваріантівпроведеннямеж:1.окреслитиекотон,врезультатімиотримуємо перехідну зону або полосу; 2. провести межу перетинаючи екотон посередині, в результаті ми отримуємо чітке розділення природних зон або територіальних одиниць районування різного рангу.

Geobotanical zoning of Ukraine in the context of the theory of ecotones Mala Y.

The main problem in modern zoning is presence of ecotones which must be considered.Relyingonzoningapproachessuggestedearlieritispossibletodistinctly mark the units of different ranges of vegetation. For bordering these two units it is necessary to use the method of ecological profiling and geobotanical plotting of key regions with well-preserved vegetation and on that basis to mark the ecotone and outline it on the map.

НУЛЬОВИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ – ЕКОЛОГІЧНО ВИПРАВДАНИЙ СПОСІБ РЕНОВАЦІЇ ДЕГРАДОВАНИХ УГІДЬ

Мізерник Д. І.

Інститут сільського господарства Карпатського регіону, Львів, Україна

E-mail: oksym@ukr.net

Лучніугіддявагроландшафті–цескладніціліснісаморегулюючіекологічні системи в яких абіотичні та біотичні компоненти утворюють взаємопроникну внутрішньосуперечливуєдністьітіснопов’язаніміжсобою.Томурозорювання постійних кормових угідь, тобто знищення природних лучних екосистем і переведення їх у культурні сіножаті і пасовища веде до деградації всієї екосистеми: знижуються родючість ґрунту, погіршується його водний режим, кардинально змінюється склад мікробіоти. Така реструктуризація ведеться в двох основних напрямках – це обробітки ґрунту та заміна багаторічних лучних трав однорічними.

Останнім часом ведеться багато досліджень щодо мінімалізації кількості обробітківґрунту,протебагатьмавченимипоказано,щозменшенняїхкількості не вестимедопідвищеннявмістуорганічної речовини вньому,ажпокивонине зведуться до нуля. Посів трав за системою нульового обробітку порушує лише вузьку борозну, в яку висівається насіння, і тим самим зводить до мінімуму порушення верхнього шару ґрунту. При застосуванні нульового обробітку на ґрунтізалишаютьсякореневірештки,якісприяютьфільтраціїводи,щопопадає у нижні шари ґрунту та обмежує поверхневий стік, який транспортує в собі пестициди та удобрення. Зниження поверхневого стоку, завдяки зменшенню випаровування, сприяє нагромадженню ґрунтової вологи, що є особливо актуальнимдлявирощуваннявисоковрожайнихкультурвумовахнедостатнього зволоження.

На експериментальній базі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН нами проведено всівання насіння багаторічних бобових трав за

321

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

допомогою причіпної механічної сівалки Great Plains 1006 NT у нерозроблену дернину старосіяного деградованого травостою.

Запопереднімиданиминадругийріквикористаннявідновленоготравостою, приудобренніP60K90,вмістбобовихтравзрісдо86,2%,щосприялозбільшенню його продуктивності. Всівання у нерозроблену дернину конюшини лучної в нормі 14 кг/га сприяло підвищенню урожайності зеленої маси до 58,3 т/га, а сухоїречовинидо10,3т/га.Прицьомуспостерігалосянагромадженнякореневої маси, тобто відмічено запас органічної речовини, яка залишилась в ґрунті і не була з неї винесена, а це, сприятиме розвитку ґрунтових мікроорганізмів та акумулюватиме карбон.

Отже, застосування системи нульового обробітку ґрунту при реновації деградованих травостоїв не лише підвищить їх продуктивність, а й призведе до підвищення вмісту органічної речовини, та відновить видовий склад ґрунтової біоти.

No-tillageisanecologicallyjustifiedmethodtorenovationofdegradedgrasslands

Mizernyk D. I.

Theresultsoftechnologystudyingimpactonincreaseproductivityofdegenerated grasslands by way of direct inseeding of legume perennial grasses in unprocessed turf are represented. The use of no-tillage technology for renovation of degraded grasslands not only increases their productivity, but promotes expansion of organic matter and renews the species content of biota.

ПОИСК ПОТЕНЦИАЛЬНЫХ ДЕСТРУКТОРОВ ПЕСТИЦИДОВ СРЕДИ СТРЕПТОМИЦЕТОВ ЗАГРЯЗНЕННОЙ ПОЧВЫ, ПРОШЕДШЕЙ БИОРЕМЕДИАЦИЮ

Постолакий О.Г., Растимешина И.О., Бурцева С.А., Толочкина С.А.

Институт Микробиологии и Биотехнологии АН Молдовы

E-mail: oleseap@yahoo.com

Однимизосновныхнаправленийисследованийпобиоремедиациизагрязненной почвы является поиск микроорганизмов-деструкторов среди аборигенной микрофлоры почвы. Для этого актиномицеты обладают всеми необходимыми характеристиками: они универсальные метаболизаторы, способны выживать в экстремальных условиях, вырабатывать биосурфактанты, повышающие доступность загрязнителя и облегчающие процесс деградации. Главной задачей исследования было выявление потенциальных деструкторов среди представителей рода Streptomyces, выделенных из почвы, продолжительное время подвергавшейся воздействию пестицидов, а затем прошедшей биоремедиацию. Образцыпочвыбылиотобранынаместеразрушенногохранилищапестицидовг. Сынжера,мун.Кишинэу.АнализпочвынаGC/MSвыявилналичиехлорорганических загрязнителей – ДДТ и его метаболитов (DDTs) и трифлуралина – фторсодержащегогербицидавконцентрациях,значительнопревышающихПДК.По-

322

Environment management

сле проведенных биоремедиационных мероприятий из почвы, путем посева на селективные питательные среды, были выделены 36 штаммов актиномицетов, которые по культурально-морфологическим признакам могут быть отнесены к родуStreptomyces.Дляизученияспособностистрептомицетоввыживатьнасредах с высокими концентрациями смеси DDTs, использовали варианты среды Чапека с уменьшенным содержанием глюкозы (до 10 г/л) (1) и исключением глюкозы из состава среды (2). В варианте среды (1) глюкоза могла выступать и какальтернативныйисточникэнергиидлямикроорганизма,приспосабливающегосякновымнеблагоприятнымусловиямсреды,икакиндуктордляпереключе- нияметаболизманановыйисточникэнергии–DDTs.Вариантсреды(2),сисклю- чениемглюкозы,предусматриваетмобилизациюспособностимикроорганизмов усваивать углерод, входящий в состав молекул DDTs, как его единственный источник. В результате проведенных исследований, нами были отобраны 8 штам- мов,способныхвыживатьвприсутствиивсреде100-500мг/лDDTs,какприна- личии в среде глюкозы, так и без нее. Отобранные культуры подвергнуты многоступенчатой адаптации на жидких и плотных средах.

Screening the potential destructors of pesticides among streptomycetes isolated from contaminated soil after bioremediation

Postolachi O.G., Rastimesina I.O., Burteva S.A., Tolocichina S.A.

Long-term DDTs and trifluralin contaminated soil was collected nearby the former storage of pesticides, analyzed and then subjected to bioremediation. From the soil microbiota isolated were 36 actinobacteria, attributed as Streptomyces spp. As a result, 8 strains were selected for their ability to survive in the presence of 100500 mg/LDDTs in cultivation medium as the only source of carbon.

НОВЫЕ ПРИЕМЫ БИОРЕМЕДИАЦИИ ДЛИТЕЛЬНО ЗАГРЯЗНЕННОЙ ПОЧВЫ МОЛДОВЫ

Растимешина И.О.1, Постолакий О.Г.1, Толочкина С.А.1, Чинчлей А.Г.2

1Институт Микробиологии и Биотехнологии АН Молдовы

2Государственный центр аттестации и апробации средств фитосанитарного назначения и средств, повышающих плодородие почв

E-mail: Rastimesina@gmail.com

Биоремедиация, включая стимуляцию аборигенной микрофлоры, биоаугментация, фиторемедиация и ризоремедиация являются повсеместно использующимися методами очищения почвы, загрязненной стойкими органическими загрязнителями (СОЗ). Активация деструктивной способности почвенных микроорганизмов аэрацией, высокой влажностью, внесением дополнительных источников углерода, азота, фосфора успешно применяется для деградации пестицидов в почве и воде.

Целью наших исследований была разработка эффективных подходов к активизации биодеструктивной способности микроорганизмов почвы,

323

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

загрязненной пестицидами в течение длительного времени. Образцы почвы былиотобранынатерриториибывшегохранилищапестицидов,расположенного в центральной части Молдовы.

Уровень загрязнения почвы пестицидами по результатам GC/MS анализа составил 21,0 мг/кг почвы, доминирующим компонентом в загрязнении был фторорганический гербицид трифлуралин в концентрации 19,5 мг/кг почвы, минорным компонентом – хлорорганический пестицид ДДТ и его метаболиты (DDTs) в суммарной концентрации 1,5 мг/кг почвы.

Деградацию обнаруженных пестицидов изучали в лабораторных условиях. Использованные приемы биоремедиации загрязненной почвы in situ позволили снизить содержание трифлуралина на 61-63% и DDTs на 3335% в течение 135-138 суток. Анаэробные условия в почве, установленные на 112-138 суток, обеспечивают уменьшение концентрации трифлуралина более чем на 77%. Внесение в почву фосфатов и пептона и создание анаэробных условий способствовало восстановительному разложению хлорорганических пестицидов ДДТ и интенсивной аккумуляции их метаболитов, продолжение эксперимента в аэробных условиях привело к полной деструкции ДДТ.

Novelapproachesforbioremediationoflong-termcontaminatedsoilinMoldova

Rastimesina I., Postolachi O., Tolocichina S., Cincilei A.

Due to bioremediation procedures the trifluralin concentration in long-term contaminated soil reduced to 61-63% and DDTs to 33-35% in 135-138 days. Amendments of phosphates and peptone added to soil in anaerobic conditions setting-up for 112-138 days provided decrease of the trifluralin concentrations up to 77%. The prolongation of experiment in aerobic conditions resulted in complete destruction of DDT.

ОСОБЛИВОСТІ ОДЕРЖАННЯ БІОЕТАНОЛУ З РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ

Репа М. В.

Національний університет харчових технологій, Київ, Україна

E-mail: masharepa@gmail.com

Зважаючи на обмеженість запасів і погіршення якості нафтової сировини, пально-мастильна галузь має вирішувати два головних завдання: перше – економіявикопноїсировини,друге–зменшенняшкідливихвикидівврезультаті використання нафтопродуктів.

В останні роки серед біопалив особлива увага приділяється етанолу (етиловому спирту). Біоетанол вважається одним із найбільш багатообіцяючих альтернативних палив (Demirbas, 2009).

Біоетанол можна виробляти з будь-якої біологічної сировини, яка в своєму складі містить достатню кількість цукрів. Це можуть бути звичайні продукти сільськогосподарських виробництв, такі як насіння олійних культур і культур,

324

Environment management

багатих цукром і крохмалем, а також лігноцелюлозні продукти і відходи (Матковский, 2012).

У порівнянні з виробництвом етанолу з харчової сировини, використання лігноцелюлозної біомаси має свої труднощі, оскільки полісахариди більш стабільні і пентозні цукри не настільки легко піддаються зброджуанню

Saccharomyces cerevisiae та Zymomonas mobilis – основними продуцентами етанолу. Для переробки лігноцелюлозних біомаси в біопаливо, полісахариди необхідно гідролізувати або розщепити на більш прості цукри за допомогою кислот чи ферментів. Для вирішення цих проблем використовується ряд біотехнологічних методів, в тому числі розробка нових штамів S. cerevisiae і Z. mobilis, які в змозі зброджувати пентозні цукри, а також інженерія ферментів, які здатні розчеплювати целюлозу і геміцелюлозу на прості цукри (Devi, 2012).

Геноміка, генетична модифікація та інші біотехнології працюють над проблемами вирощування рослин з бажаними характеристиками саме для виробництва біопалива другого покоління, наприклад, рослин, які містять меншу кількість лігніну (з’єднання, яке не піддається ферментації в рідке біопаливо) (Limayema, 2012).

Проте, варто зазначити, що впровадження нових технологій, а також створення і розвиток нових методів перетворення лігноцелюлозної біомаси під впливом науково-технічного прогресу забезпечує зростання ефективності виробництва і зниження витрат на одиницю продукції, що відіграє вирішальнуроль у визначенні подальших перспектив виробництва біоетанолу.

Peculiarities of bioethanol production Repa M.V.

Bioethanol is by far the most widely used biofuel for transportation worldwide. Production of bioethanol from biomass is one way to reduce both consumption of crude oil and environmental pollution. This article reviews some promising technologies for ethanol production considering aspects related to the raw materials and engineered strains development.

ГИДРОЭКОЛОГИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ И ПРИРОДООХРАННЫЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ ДЛЯ ГРИГОРЬЕВСКОГО ЛИМАНА

Соколов Е.В.

Одесский филиал Института биологии южных морей им. А. О. Ковалевского НАН Украины

E-mail: sokolovev@gmail.com

Григорьевский (Малый Аджалыкский) лиман (ГЛ) расположен в 30 км на восток от г. Одессы. Он относится к небольшим водоемам с площадью водного зеркала6,0км2.Врезультатедноуглубительныхработизмелководноговодоёма ГЛ был преобразован в глубоководный залив со средней глубиной 7,7 м, и максимальной 14,5 м. Согласно индексу природной устойчивости экосистема

325

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

лиманаимеетвысокийпотенциалустойчивостикантропогенномувоздействию

иклиматическим изменениям (Миничева, Соколов, 2012). Такая ситуация объясняется в первую очередь свободным водообменом лимана с морем и значительно меньшим влиянием водосборной площади на внутриводоёмные процессы – коэффициент условного водообмена с водосборной площади составляет более 18 лет.

Природные условия экосистемы лимана претерпели кардинальную антропогенную трансформацию в результате: дноуглубительных работ - 44 % акватории лимана и хозяйственного преобразования водосборной площади. На долю антропогенно-трансформированных элементов (промышленные объекты

иинфраструктура, земли селитебно-дачных участков) приходится более 67% береговой линии. Коэффициент естественной защищённости водосборной

площади вокруг акватории лимана имеет очень низкое значение (Кез = 0,3), что согласно классификации считается неудовлетворительным. По значению

коэффициента антропогенной преобразованности (КАП = 9,5) этот участок территории очень сильно преобразован.

По данным отдела МФЭВР Оф ИнБЮМ НАНУ вклад макрофитов в первично-продукционный процесс ГЛ значительно выше, чем фитопланктона, что количественно выражается соотношением индексов поверхности водной растительности 24,9 м² · кг–1 к 0,59 м² · кг–1 соответственно. Отсутствие массового развития фитопланктона так же подтверждается низкой среднегодовой концентрацией в воде лимана пигментов хлорофилла «а» - 2,5 мг·м-3. Концентрация растворённого кислорода в прибрежной зоне лимана составляет порядка 10 мг·дм-3 при насыщении 110%.Таким образом, несмотря на мощное антропогенное преобразование экосистемы ГЛ, его прибрежная часть характеризуется сбалансированностью экологических процессов.

Для дальнейшего поддержания экологического состояния ГЛ можно порекомендовать следующие природоохранные мероприятия: создание подводных биотопов (искусственные рифы) в верховье лимана в целях восстановления донных биоценозов; увеличение средозащитных угодий с помощью ренатурализации деградированных земель, расширение системы природоохранных насаждений вдоль хозяйственных объектов, внедрение технологий биоплато для кольматации стока.

Hydroecological status and conservation proposals for the Hryhorivsky Estuary Sokolov E.V.

AbriefhydroecologicaldescriptionoftheHryhorivskyEstuarywasgiven,reasons causes of the natural conditions’anthropogenic transformation were presented, level of primary production process was evaluated, and some environmental measures were proposed.

326

Environment management

АККУМУЛЯЦИЯ ПЕРИФИТОНОМ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ В ВОДОТОКАХ С ВЫСОКОЙ АНТРОПОГЕННОЙ НАГРУЗКОЙ

Трифонов О.В.

Белорусский государственный университет, Минск, Беларусь

Е-mail: avorim@mail.ru

Одним из важных структурных и функциональных элементов пресноводных экосистем является перифитон. Известно, что перифитон играет важную роль в круговороте химических элементов водных экосистем и трансформации органического вещества. Нами было изучена аккумулирующая способность перифитона одной из самых загрязненных рек Европы – р. Свислочь (г. Минск, Беларусь) на четырех ее участках с различной антропогенной нагрузкой. Пробы перифитона отбирали с трех типов субстратов: подводных камней; погруженных макрофитов; экспериментальных субстратов, в качестве которых использовали армированную полиэтиленовую пленку (экспозиция около 30 сут.).

В результате проведенной работы было установлено, что перифитон, развивающийся на всех видах субстратов, характеризуется высокой аккумулирующей способностью. Какой-либо зависимости аккумулирующей способности перифитона от типа субстрата не выявлено. Коэффициенты накопления химических элементов в сухом веществе перифитона, развивающегося на полиэтиленовых пленках, по отношению к содержанию химических элементов в воде р. Свислочь для железа составили 23225;длямеди–2830;дляцинка–3625;дляникеля–1051;дляхрома–17303; для свинца – 10376; для кадмия – 883; для марганца – 27272.

Сравнение содержания элементов в перифитоне на различных участках р. Свислочь показало, что для таких элементов, как хром, никель, медь, цинк и свинецнаблюдаетсячеткаятенденцияувеличенияихконцентрацииотнаиболее чистых участков к наиболее загрязненным.

Сравнение аккумулирующей способности перифитона и погруженных макрофитов (различные виды рдестов), показало, что перифитон аккумулирует значительно больше, чем макрофиты, таких элементов, как хром, железо, мышьяк, стронций, свинец. Так, в перифитоне макрофитов стронция концентрируется в 2,2 раза больше, чем в самом макрофите, цинка – в 2,7 раза, никеля – в 3,2 раза, хрома – в 5,3 раза, мышьяка – в 8 раз, свинца – в 9,8 раза. Такая закономерность характерна для всех участков р. Свислочь, как чистых, так и загрязненных. В отношении таких элементов как сера, калий и медь наблюдается обратная зависимость: в макрофитах их аккумулируется больше, чем в перифитоне.

Поскольку металлы являются инертными к биохимическому окислению веществами,тоизвлечениеихизводыможетпроисходитьлибозасчетсорбции и аккумуляции гидробионтами, либо за счет осаждения на дно водоема. Поэтому роль перифитона, как единого комплекса гидробионтов и мертвого органического вещества в очистке воды от тяжелых металлов довольно значительна.

327

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

The accumulation of heavy metals by periphyton in streams with high anthropogenic load

Trifonov O.

Theaccumulatingcapacityofperiphytoninstreamswithhighanthropogenicload have been studied. We found that periphyton has a high storage capacity relative to all the studied chemicals. The accumulating capacity of periphyton was significantly higher than that of submerged macrophytes.

ФРАКЦИОННЫЙ СОСТАВ ОРГАНИЧЕСКОГО ВЕЩЕСТВА ДЕРНОВО-ПОДЗОЛИСТОЙ ПЕСЧАНОЙ ПОЧВЫ БРАГИНСКОГО РАЙОНА

Цыганок Е. С.

Гомельский государственный университет им. Ф. Скорины, Гомель, Беларусь

E-mail: tsyganok.kate.nikita@yandex.by

Всвете развития сельскохозяйственного производства и усиления антропогенноговоздействиянапочвупроблемаизмененияоргано-минерального состояния пахотных почв имеет первостепенное значение. Одним из наиболее важных параметров с точки зрения диагностики и оценки действия различных антропогенных факторов на экосистемы является комплекс показателей гумусового состояния почвы.

ПробыпочвыбылиотобраныводномиззагрязненныххозяйствБрагинского района Гомельской области: на юге — совхоз “Комаринский” (4 пробы).

Был проведен агрохимический анализ почвы и изучена схема определения фракционного состава органического вещества почвы по методу Тюрина в модификации Пономаревой-Плотниковой.

Врезультате были получены следующие данные: на рыхлых песках совхоза “Комаринский” установлено достаточно высокое содержание гумуса (2-3%). Уровень кислотности почв варьирует в большинстве точек отбора в интервале рНKCl 5,5-6,5, почва кислая. Различия в кислотности почвы связано

снеравномерностью известкования при окультуривании, также отмечается неравномерное внесение фосфорно-калийных удобрений. Значение суммы обменных оснований варьирует в пределах 5,5-8,5 м-экв/100г. В образцах почвы степень насыщенности основаниями колеблется, в среднем, от 75 до 90 %, что связано с увеличением содержания обменного кальция в результате

его биогенного накопления при дерновом процессе в горизонте А1. Значения гидролитическойкислотноститакжеварьируютвпределах0,9до1,8м-экв/100г.

Не одинаковые условия почвообразовательного процесса в изученном хозяйстве,атакжеколичественнаяикачественнаянеравномерностьвнесенияудобрений главная причина широкой неоднородности фракционного состава органического вещества почв. Почва совхоза “Комаринский” является более однородной в этом аспекте. Интересен факт высокого гуматно-фульватного отношения (1,4¸1,8) и, относительно, повышенного содержания негидролизуемого

остатка в данном хозяйстве.

328

Environment management

Tsyganok K.

The interest for studying of the organic part of the soil and, first of all, of the humic substances is due to their importance for the soil characteristics and fertility. Under conditions of the intensive agricultural production the increased technological impact on the soil results in a significant change in its properties.

ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ ПРОЕКТ «ЗЕЛЕНЫЙ ИНСТИТУТ»

Чава М.М.

Институт журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, Украина

E-mail: marinachava@mail.ru

Важнаясоставляющаяпринциповсохраненияэнергиииприродныхресурсов

распространение среди украинских компаний, государственных учреждений и организаций концепции «Зеленого офиса». Проект «Зеленый институт»

адаптация концепции «Зеленый офис» к возможностям и целям учебного заведения – Института журналистики. Проект обусловлен необходимостью организации рационального использование экологических ресурсов, энергии и отходов Института, для сохранения зеленых ресурсов планеты.

Цели проекта:

Улучшение общего состояния окружающей среды: снижение негативного влияниядеятельностиИнститутанаприродуиспособствованиерациональному использованию ресурсов.

Содействие формированию экологического мировоззрения в студентов и сотрудников Института.

Формирование позитивного имиджа Института журналистики как экологически сознательного и социально активного учебного заведения.

Распространение положительного опыта внедрения проекта среди кафедр и институтов КНУ им. Тараса Шевченко и других высших учебных заведений.

Целевая аудитория: преподаватели и студенты (непосредственное участие), широкаявнешняяобщественность(оценкасоциальнойактивностиИнститута).

Основной меседж – к отходам в Институте следует относиться, придерживаясь концепции 3GR (Reduce, Reuse, Recycle): уменьшай, повторно используй, переделывай. Концепция «Зеленый институт» содержит целый ряд обязательных для сотрудников и студентов требований по экономии электроэнергии, бумаги, воды и озеленение института.

Эффективная реализация принципов проекта требует системного подхода. Первый этап – организационно-технологический: подготовка проекта к запуску. Второй этап – пропагандистский: экологическое просвещение студентов и сотрудников Института посредством распространения знаний об экологической безопасности, информации о состоянии окружающей среды и использовании природных ресурсов. Третий этап – внедренческий: реализация

проекта в образовательную практику. Четвертый этап – презентационный: подведение итогов реализации проекта.

329

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]