Biodiversity2013

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

але й ко-мутагени, які не проявляють власних мутагенних властивостей, але можуть суттєво підсилювати ефекти мутагенів довкілля. Особливу небезпеку серед них викликають медичні препарати, наприклад, верапаміл (В).

Метою роботи було визначення змін цитогенетичних показників у лімфоцитах периферичної крові (ЛПК) умовно здорових осіб за дії іонізуючої радіації в широкому діапазоні доз та ко-мутагену В в різних концентраціях.

Матеріали дослідження: тест-система культури ЛПК; інтервал доз іонізуючої радіації 03-2,0 Гр; концентрація ко-мутагену 1,5-4,0 мкг/мл.

В роботі вперше вивчено вплив ко-мутагену В на формування радіаційноіндукованих хромосомних перебудов в соматичних клітинах людини та залежність явища ко-мутагенезу від діапазону доз іонізуючої радіації та концентрації ко-мутагену. Отриманні дані свідчать про те що В проявляє ко-мутагенну активність за низьких доз радіації (0,3 Гр), пригнічуючи проліферативний потенціал досліджуваних клітин. У спектрі індукованих пошкоджень переважають аберації хромосомного типу, які визнані цитогенетичнимипроменевимимаркерами,частотаякихзростаєзпідвищенням концентрації ко-мутагену (1,5-4,0 мкг/мл). Використання ко-мутагену в концентрації 4,0 мкг/мл потенціює пошкоджуючу дію іонізуючої радіації, півдвищуючи загальну частоту аберацій хромосом ~ в 1,5 рази.

З отриманих нами раніше даних, щодо комбінованого впливу іонізуючої радіації та потужного хімічного мутагену оксиду азоту, пошкодження генетичногоапаратуреалізуютьсязарахунокаберацій хроматидноготипуЛПК людини.УнашомудослідженніВнавідмінувідоксидуазотуприкомбінованій дії радіації не проявляє властивостей хімічного мутагену, адже він суттєво підвищуєдіюіонізуючоїрадіаціїзарахунокзбільшенняабераційхромосомного типу, що свідчить про пригнічення процесів репарації.

Отже,ко-мутагеннийефектверапамілупроявляєтьсязарахунокпідвищення частоти променевих маркерів – аберацій хромосомного типу, що може свідчити про його пригнічуючий вплив на ефективність репараційних процесів.

The impact of co-mutagen on the realization of radiation-induced genetic damage in human somatic cells

Pylypchuk O.P.

In this paper has been established a phenomenon of co-mutagenesis in combined action of exposure and verapamil on chromosomal level in lymphocytes peripheral human blood (in vitro). It has been shown that verapamil at a concentration 4,0 µg/ ml increases the damaging effect of radiation ~ 1,5 times.

290

Genetics and biotechnology

МЕХАНІЗМИ ДІЇ ІНДУКТОРІВ СТІЙКОСТІ У РОСЛИН НА ПРИКЛАДІ ВЗАЄМОДІЇ В СИСТЕМІ

BOTRYTIS CINEREA-ALLIUM CEPA

Поляковський С.О

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ, Україна

E-mail: polykovskiy@yandex.ru

Використання хімічних засобів захисту рослин, незважаючи на їх ефективність, призводить до забруднення навколишнього середовища, накопичення в рослинах небезпечних для здоров’я людини доз хімічних речовин та порушення екологічної рівноваги в біосфері. Тому в багатьох лабораторіях світу ведеться пошук альтернативних, екологічно безпечних заходів захисту, які базуються на підвищенні природної стійкості рослин до хвороб. В процесі еволюції рослинні організми набули здатності активно себе захищати.Вважається,щозахисністратегіїрослинизалежатьвідспецифічності патогену, що намагається ії інфікувати.

Доситьінтригуючимєвикористання,уякостііндукторівсистемноїстійкості хімічних сполук, які у низьких концентраціях не активують безпосередньо захисні реакції, але «праймують» рослину до наступних стресів. Тобто призводять рослину до такого стану, коли після попередньої обробки цими хімічними речовинами, активації механізмів захисту не відбувається, але в умовах стресу спостерігається більш інтенсивна імунна відповідь рослинного організму.

Метою роботи було дослідити вплив еліситора β-амінобутирилової кислоти (ВАВА) на індукцію стійкості рослин цибулі Allium cepa до ураження фітопатогенним грибом Botrytis cinerea.

Експерименти проводили на лусках цибулі сортів Сквирський та червоний Ялтинський, яки відрізняються за стійкістю до некротрофних патогенів. Луски оброблялирозчиномВАВАвконцентрації3мМ.Через24годзразкиобробляли суспензією спор гриба B. cinerea в концентрації 2,5х10-4 спор/мл. Через 24 год за допомогою флуоресцентного мікроскопу спостерігали відкладання калози. Візуалізували процес розвитку інфекції за допомогою лактофенолатрипанового блакитного.

Було показано що ВАВА здатна «праймувати» реакцію відкладання калози в клітинних стінках цибулі.

Сам індуктор накопичення калози не викликав. Візуалізація процесу розвитку патогену показала, що луски цибулі, обробленні ВАВА, виявилися більш стійкими до ураження.

Такимчином,попередняобробкаВАВАлусокцибулідвохсортіввикликала стійкість до некротрофного патогена за рахунок «праймування» реакції відкладання калози, яка є важливою захисною реакцією у рослин.

291

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Mechanism tactic inductor of plant resistance in system Botrytis cinerea-Allium cepa

Polykovskiy S.

Effect of ß-aminobutyric acid (BABA) as an inductor of plant resistance was studied using three different in resistance to Botrytis spp. onion cultivars. BABA protectsAllium cepa against attack of mold fungi B. cinerea and B. allii. Our results sugest that protection of onion against necrotrophs involves the priming of callose accumulation which is the important mechanical barrier against invading pathogens. However, BABAdid not prime the callose depositions in Sterling cultivar which was unaffected in resistance to Botrytis spp. by BABA.

МІКРОСАТЕЛІТНИЙ АНАЛІЗ СОРТІВ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ ІНСТИТУТУ ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН І ГЕНЕТИКИ НАНУ

Радченко О.М.

Інститут фізіології рослин та генетики НАН України, Київ, Україна

E-mail: ales2009@ukr.net

Мікросателітні маркери широко використовуються для вивчення генетичного різноманіття, ідентифікації, паспортизації сортів м’якої пшениці, оцінки мінливості генетичного матеріалу. Дані маркери кодомінантні, мають високий рівень поліморфізму.

В даній роботі було досліджено 19 сортів пшениці селекції Інституту фізіології рослин і генетики: Наталка, Золотоколоса, Пивна, Київська остиста, Ласуня, Фаворитка, Смуглянка, Подолянка, Крижинка, Ятрань 60, Веснянка, Володарка, Богдана, Зимоярка, Нива Київщини, Новокиївська, Переяславка, Сонечко, Хуторянка. Аналіз виконували за допомогою 5 мікросателітних маркерів, локалізованих на хромосомах (5А, 1B, 4B, 2D, 7D).

Метою роботи була паспортизація сортів пшениці ІФРГ НАНУ.

Розподіл алелей в даній групі сортів для локусу Xgwm 261 був такий: алель 174п.н.присутнійусортівХуторянка,Фаворитка,Ласуня,Пивна,Золотоколоса, алель 164 п.н. – у сортів Зимоярка, Веснянка. Всі інші сорти мали амплікон 192 п.н.Загаломзацимлокусомвиявлено3алелі.ЗамікросателітнимлокусомXgwm 437 було виявлено 4 алелі. Алель 130 п.н. був присутній у сорту Володарка. Алель 117 п.н. – у сортів Київська остиста, Ласуня, Подолянка. Алель 103 п.н.

– у сортів Наталка, Золотоколоса, Смуглянка, Веснянка, Переяславка, Сонечко. У інших сортів присутній алель 91 п.н.

За результатами мікросателітного аналізу з використанням локусу Xgwm 18 виявлено 3 алелі: 195 п.н., 185 п.н., нуль-алель. У локусу Xgwm 295 виявлено 3 алелі: 256 п.н., 253 п.н., 250 п.н. В локусі Xgwm 186 виявлено 3 алеля. Сорти Наталка, Пивна, Смуглянка, Фаворитка, Крижинка, Володарка, Богдана мали алель 140 п.н. Подолянка, Ятрань 60 – алель 125 п.н. Інші сорти мали алель

101 п.н.

292

Genetics and biotechnology

Таким чином в дослідженій групі сортів було виявлено 16 алелей, в середньому на мікросателітний локус тестували 3,2 алеля. Була проведена оцінка рівня генетичної мінливості сортів пшениці ІФРГ НАНУ.

Microsatellite analysis varieties of wheat Institute of Plant Physiology and Genetics NAS of Ukraine

Radchenko O.M.

Thus, in the investigated group varieties were found 16 alleles, an average of 3,2 microsatelliteloci tested allele. The estimation level of genetic variability wheat Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine

АНТИОКСИДАНТНАЯ АКТИВНОСТЬ ЭТАНОЛЬНЫХ ЭКСТРАКТОВ ИЗ БИОМАССЫ МИКРОВОДОРОСЛИ PORPHYRIDIUM CRUENTUM С ДОБАВКАМИ РАСТИТЕЛЬНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ

Садовник Д.К., Чепой Л.Е.

Институт Микробиологии и Биотехнологии АНМ, Кишинев, Молдова

E-mail: sadovnic_daniela@mail.ru

Цель исследования состояла в оценки антиоксидантной активности этанольных экстрактов из биомассы Porphyridium cruentum, и определении возможности использования экстрактов из косточек винограда красных сортов в качестве стабилизаторов.

На первом этапе исследования были получены 10, 55, 65, 70 и 96%- ные водно-этанольные экстракты из P. cruentum, (в дальнейшем - нативные экстрактами), а также 55, и 65%-ные водно-спиртовые экстракты из косточек винограда сорта Cabernet, называемые в дальнейшем ESS 55% и ESS 65%.

Антиоксидантную активность экстрактов ESS 55% и ESS 65% определяли при помощи теста ингибирования радикала ABTS. Экстракт ESS 55% обладал ингибирующей способностью на уровне 97-99%, а препарат ESS 65% – 6274% ингибирования. В дальнейшем экстракты из биомассы Porphyridium были дополнены экстрактами из виноградных косточек.

Препараты ESS 55% и ESS 65%, обладающие высокой антиоксидантной активностью добавляли в количестве 0,01 и 0,001 мг сухого вещества экстракта виноградных косточек на мл экстракта из биомассы порфиридиума.

Антиоксидантная активность всех водно-этанольных препаратов из биомассы порфиридиума, в которые было добавлено 0,01 мг/мл ESS 55%, увеличилась минимум в два раза, а активность 65 и 70%-ных водно-спиртовых экстрактов увеличилась в 2,1 и 2,3 раза соответственно.

В случае добавлении 0,001 мг/мл ESS 55% было зарегистрировано существенное снижение антиоксидантной активности комплексных экстрактов. Небольшие концентрации ESS 55% проявили прооксидантный эффект, в то время как концентрация 0,01 мг/мл ESS 55% обеспечивает усиление антиоксидантной активности экстрактов из микроводоросли за счет собстаенной антиоксидантной активности.

293

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Антиоксидантная активность водно-этанольных экстрактов из биомассы P. cruentum, в которые было добавлено ESS 65%, снизилась.

Antioxidant activity of ethanol extracts from Porphyridium cruentum biomass with vegetable additives

Sadovnic D., Cepoi L.

The antioxidant activity of water and ethanol extracts from Porphyridium cruentum biomass increases, when we are adding 55% and 65% aqueous-alcoholic extracts of Cabernet grape seed.

КЛОНИРОВАНИЕ И ЭКСПРЕССИЯ ГИБРИДНЫХ БЕЛКОВ, СОДЕРЖАЩИХ АНТИМИКРОБНЫЙ ПЕПТИД ЭСКУЛЕНТИН

Совгир Н.В., Голенченко С.Г., Прокулевич В.А.

Белорусский государственный университет, Минск, Беларусь

E-mail: sovgirnv@inbox.ru

Катионный антимикробный пептид (АМП) эскулентин-1b (Rana esculenta), содержащий 46 а.о. и С-концевой дисульфидный мостик, обладает широким спектром бактерицидной активности. Данный белок может выступить альтернативойширокоиспользуемымвмедицинеиветеринарииантибиотикам.

Эскулентин-С (Esc-C) является функциональным аналогом эскулентина1b, модифицированного для гетерологичной экспрессии в бактериях путем добавления метионина на N-конец молекулы. Согласно литературным данным длябелков,подобныхэскулентину,характереноченьнизкийуровеньэкспрессии

вE. coli, поскольку они распознаются как чужеродные и деградируют. Для решения данной проблемы мы решили осуществить экспрессию Esc-C в E. coli

всоставе фьюжн-белков, несущих пептид на N-концах молекул.

Вкачестве партнеров Esc-C были выбраны CHAP (цистеин-, гистидинзависимыеамидогидролазы/пептидазы)доменыэндолизиновстафилококкового бактериофага К (CHAP-K) и стрептококкового бактериофага B30 (CHAP-B30). Первый является высоко катионным белком с антистафилококковой активностью. Его экспрессия в клетках E. coli приводит к образованию телец включения.Второйбелок,напротив,являетсяанионным,высокорастворимым, обладает антистрептококковой активностью.

Оптимизированные для экспрессии в клетках E. coli нуклеотидные последовательности, кодирующие фьюжн-белки, клонировали по сайтам рестрикции Nde I и Eco RI в составе вектора экспрессии pET24b(+) в клетках E. coli BL21-CodonPlus(DE3)-RIPL. Уровень экспрессии целевых продуктов оценивали после 4 часов индукции 1мМ ИПТГ электрофоретически в SDS/ PAGE. В качестве отрицательного контроля использовали клетки E. coli

BL21-CodonPlus(DE3)-RIPL, содержащие плазмиду pET24b(+) без вставки, в

качестве положительных контролей - клетки, несущие плазмиды pET24b(+) со встроенными по сайтам рестрикции Nde I и Eco RI последовательностями

CHAP-K или CHAP-B30.

294

Genetics and biotechnology

Отсутствие эффективной экспрессии фьюжн-белков, по сравнению с таковой белков CHAP-K и CHAP-B30, позволяет подтвердить предположение о наличии в аминокислотной последовательности Esc-C сигнала деградации белков, который препятствует формированию всего химерного полипептида.

В качестве варианта решения этой проблемы мы предполагаем создание фьюжн-белка, образующего тельца включения, в котором последовательность АМП будет пришита к более крупному белку, что позволит Esc-C «спрятаться» в процессе сворачивания химерного белка; либо к белку с высоким отрицательным зарядом молекулы для компенсации общего положительного заряда АМП.

Cloning and expression of fusion proteins with antimicrobial peptide esculentin Sovgir N., Golenchenko S., Prokulevich V.

Two fusion proteins were cloned and expressed in E. coli: esculentin-C/CHAP-K (CHAP-domain of staphylococcal phage K) and esculentin-C/CHAP-B30 (CHAPdomain of streptococcal phage B30). We suppose that difference between fusion proteins expression depends on the level of protection of hypothetic degradation signal within fusion protein sequences.

РОЗРОБКА СИСТЕМИ КЛОНУВАННЯ ГЕНІВ В ШТАМІ

AMYCOLATOPSIS JAPONICA DSM 44213 ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РІСТ РОСЛИН В ҐРУНТАХ, ЗАБРУДНЕНИХ СОЛЯМИ ПЛЮМБУМУ

Тістечок С.І., Грень Т.П., Осташ Б.О., Федоренко В.О.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна

Е-mail: step_tst@ukr.net

Рослинам притаманні різні способи захисту від абіотичних і біотичних чинників зовнішнього середовища, які залежать від сили їхнього впливу. Багато видів бактерій синтезують вторинні метаболіти, що потенційно можна використати у фіторемедіації, забезпечуючи у такий спосіб дешеву і екологічно чисту альтернативу використанню синтетичних ентеросорбентів. Мікроорганізми синтезують і виділяють у ґрунт низькомолекулярні залізозв’язуючі білки сидерофори, які утворюють стабільні комплекси з іонами тривалентногозаліза,різніхелати,якіроблятьмікроелементилегкодоступними для рослини. У цих металоорганічних комплексах халату агент міцно утримує іон металу в розчинному стані хелатного кільця аж до самої миті потрапляння його в рослину.

Метою нашої роботи було розробити систему клонування генів у штамі Am. japonica DSM 44213 – продуцента біодеградабельного хелатора диетиламіндисукцинової кислоти (ЕДДС); визначити вплив перенесених плазмід на морфологію, спектр стійкості до антибіотиків, антибіотичну активність штаму; дослідити вплив Am. japonica DSM 44213 на ріст рослин в ґрунтах, забруднених солями плюмбуму (Pb2+).

295

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

За допомогою міжродових кон’югаційних схрещувань із штамом E. coli

ET12567(pUB307)уштамDSM44213перенесеноплазміди:pKC1139,pSET152,

які несуть ген стійкості до апраміцину, pMO15 (містить ген шлях специфічного регулятора біосинтезу ангуциклічних антибіотиків lanI) та pMT3226gusA, що містить ген глюкуронідази uidA. Отримано транскон’югантів штаму, які несуть усі використані плазміди. Ці плазміди не виявляють жодного впливу на морфологію колоній. Наступним етапом було дослідити вплив штаму DSM 44213 на ріст льону звичайного (Linum usitatissimum L.). Іони Pb2+, внесені у ґрунті помітно інгібують ріст цієї рослини. При вирощуванні льону у ґрунті з концентрацією Pb2+ 10-3 М та штамом DSM 44213 (~20 тис. к.у.о.), ми спостерігали покращення морфологічних показників (довжина і вага пагона і коренів), що перевищують значення контрольної групи рослин.

Наші результати вказують на захисні властивості штаму DSM44213 у використанійсистемі,імовірнозавдякиздатностіпродукуватиЕДДС,якийможе зв’язувати металами і переводити їх у доступні для рослини форми, що сприяє кращому росту рослин на забруднених ґрунтах. Тому є потенціал у використані цього штаму разом з рослинами у біоремедіації ґрунтів забруднених важкими металами. Розробка системи клонування генів в цьому штамі дає можливість проводити генетичні маніпуляції з ним для покращення фіторемедіаційних властивостей.

Development of system cloning genes in culture of Amycolatopsis japonica DSM

44213 and his influence on growth of plants in soils, muddy salts of lead

Tistechok S.I., Gren T.P., Ostash B.O., Fedorenko V.O.

Protective properties of strain of DSM44213 in the used system, probably due to ability to product EDDS – chelating agent. Therefore, there is potential for use of this strain along with plants in the bioremediation of soils contaminated with heavy metals. Development of the system of gene cloning in this culture enables to conduct genetic manipulations with him for phytoremediation properties.

ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ РЕГУЛЯТОРОВ РОСТА ДЛЯ МИКРОЧЕРЕНКОВАНИЯ IN VITRO РАЗНЫХ ВЕГЕТАТИВНЫХ ФОРМ АЙВЫ ОБЫКНОВЕННОЙ CYDONIA OBLONGA MILL.

Хомяк В.В.¹, Бундук Ю.М.¹, Гунчак В.М.¹, Григорюк И.П.², Рыбак Р.Л.¹

¹Украинская научно-исследовательская станция карантина растений ИЗР НААН Украины, Бояны, Украина

E-mail: ukrndskr@gmail.com

²Национальный университет биоресурсов и природоиспользования, Киев

Микрочеренкованиерастенийвусловияхіn vitro являетсяоднимизспособов массовоговегетативногоразмножениямногихсельськохозяйственныхрастений комерционного назначения. Для обеспечения эффективного размножения растенийвусловияхіnvitroнеобходимымявляетсяисследованиевлиянияразных

296

Genetics and biotechnology

факторов на их выращивание. В данной работе исследовано эффективность микрочеренкования іn vitro под воздействием разных стимуляторов роста: гиббереллинов, цитокининов и ауксинов. В качестве эксплантов использовали меристематические верхушки зелёных молодых побегов таких вегетативных форм айвы как: айва Анжерская (айва А), айва ВА 29. В качестве регуляторов роста использовали гибберелловою кислоту (ГК), 6-бензиламинопурин (БАП) и кинетин, индолилмасляную кислоту (ИМК). Экспланты высаживали на питательную среду и культивировали в течении 3-4 недель с фотопериодом 16 час при температуре 24-26º С.

При добавлении низких концентраций (до 0,1 мг/л) ГК у микрочеренков наблюдалась активация развития апикальной меристемы и одновременно индукция корнеобразования. При увеличении концентрации ГК до 1 мг/л активировалось развитие адвентивной меристемы, интенсивный рост микрочеренков и их ризогенез.

Исследования по изучению регуляторов роста цитокининовой группы показали, что из 2 цитокининов более эффективным оказался БАП в концентрации 2,0 мг/л. При этом коэффициент размножения микрорастений в 3 пассаже был на уровне 2,2 (айва А0 и 2,5 (айва ВА29). Повышение концентрации БАП до 4 мг/л увеличивало коэффициент воспроизведения, но при этом образовывались мелкие, гипергидрированые побеги, которые не пригодны для укоренения. Кроме этого наблюдалось интенсивное образование каллуса на базальных частях микропобегов.

При использовании кинетина в той же концентрации коэффициент размноженияоказалсянауровне1,3(АйваА)и1,5(айваВА29).Приповышении концентрации кинетина наблюдался эффект, идентичный предыдущему.

Выращивание обоих форм айвы в присутствии как цитокининов так и ауксинов ингибировало ростовые процессы и приводило к некрозу микрочеренков.

Значительноинтенсивнее процесс ризогенезапроисходилпридобавлениив питательную среду ИМК в сравнении с действием ГК. Максимальный эффект корнеобразования был достигнут при добавлении в питательную среду 1,0 мг/л ИМК и составлял 86,4 %(айва А) и 87,6% (айва ВА29).

В целом, результаты исследований показали, что применение регуляторов роста в культуре іn vitro для обеспечения эффективного микрочеренкования является индивидуальным для каждой из вегетативных форм айвы обыкновенной.

Result are given of investigation in efficiency of using regulators of growth for microclonal propagation different vegetative forms of quince.

297

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

ПОКАЗАТЕЛИ ПРИСПОСОБЛЕННОСТИ В ПРИРОДНЫХ ПОПУЛЯЦИЯХ D. MELANOGASTER MEIG. ОБИТАЮЩИХ В РАЗЛИЧНЫХ РЕГИОНАХ УКРАИНЫ.

Христофорова И.А . Радионов Д. Б.

Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Одесса, Украина

E-mail: pancovae@yandex.ru

Показатели приспособленности организмов (продолжительность жизни, устойчивость к голоданию и неблагоприятным воздействиям) являются интегративными характеристиками, которые зависят от большого количества эндогенных и экзогенных факторов. Учитывая постоянное усиление антропогеннойнагрузкииглобальногопотепления,негативновоздействующего на природные экосистемы, изучение параметров отражающих устойчивость организмов в различных локалитетах является актуальной задачей современной популяционной генетики и биологии. В связи с этим целью данных исследований являлось изучение показателей приспособленности D. melanogaster в природных популяциях Украины.

Для исследований использовались мухи выловленные в 2011 г. в 7 локальностях: Одесса, Умань, Дрогобыч, Магарач, Мотовиловка, Озеро и Поле (последние две находятся на территории зоны отчуждения ЧАЭС). Приспособленность мух оценивалась по двум параметрам: плодовитость и устойчивость к голоданию.

Анализ межпопуляционных различий по устойчивости к голоданию у D. melanogaster показал что самые высокие значения выживания мух при отсутствии пищи были выявлены у мух обоих полов в популяциях Поле (Lt50

самок = 32,70 ± 1,51, самцов = 27,3 ± 0,70), Магарач (Lt50 самок = 30,75 ± 2,25, самцов = 28,5 ± 3,57) и Дрогобич (Lt50 самок = 29,50 ± 1,20, самцов = 27,8 ± 1,40). Самый низкий уровень выносливости в условиях отсутствия пищи наблюдался у мух в популяциях Варва и Умань, где значения Lt50 был ниже в 3 - 4 раза. Наличие полового диморфизма выявлено только в популяциях Поле

иУмань, где продолжительность жизни самок в условиях голодания была достоверно выше. Изучая плодовитость мух из природных популяций Украины в 2010 году, нами было показано, что данный показатель колебался от 33,60

± 7,26 потомков от одной пары особей в популяции Умань, до 45,00 ± 5,60 в популяции Мотовиловка. Различия наблюдались между популяцией Дрогобыч

ипопуляциями Поле и Магарач, где уровень плодовитости был достоверно ниже. В целом можно сделать выводы о существенных колебаниях изученных параметров в природных популяциях D. Melanogaster.

Indicators of fitness in natural populations of D. melanogaster Meig. from different regions of Ukraine

Hristoforova I. , Radionov D. B.

Indicators of fitness in D. melanogaster from eight Ukraine natural populations in 2011 were studied. 2 basic fitness parameters analyzed: fertility and resistance to starvation.Significantinterpopulationdifferencesofstudiedparametersarerevealed.

298

Genetics and biotechnology

ГЕНЕТИЧЕСКОЕ РАЗНООБРАЗИЕ СЕМЯН СОСНЫ ОБЫКНОВЕННОЙ С ЛЕСОСЕМЕННОЙ ПЛАНТАЦИИ ПЕНЗЕНСКОЙ ОБЛАСТИ

Шейкина О. В., Гладков Ю.Ф.

Поволжский государственный технологический университет, Йошкар-Ола, Россия

E-mail: shejkinaov@volgatech.net

Проблема снижения генетического разнообразия лесных насаждений становится особо актуальной в связи с изменением климата когда есть угроза существенного снижения качества древостоев, так как общеизвестно, что генетическое разнообразие растительного сообщества является одним из ключевых моментов обеспечивающих его устойчивость и продуктивность. В связи с этим весьма важно предусмотреть возможность воспроизводства генетического разнообразия при искусственном лесовостановлении. В настоящее время общепринятым методом оценки генетического разнообразия является использование молекулярных маркеров, которые позволяют изучать полиморфизм в различных регионах ДНК. Одним из наиболее доступных технологий генетического анализа является использование ISSR маркеров. Цель настоящего исследования заключалась в оценки уровня генетического разнообразия семян сосны обыкновенной заготовленных на лесосеменной плантации Кузнецкого лесничества Пензенской области.

Для оценки генетического разнообразия были использованы 3 ISSR праймеров: (CA)6GT, (CA)6АC и (AG)8T. Реакция амплификация проводилась в тонкостенных пробирках, объемом 200 мкл на амплификаторе MJ MiniTM

Gradient Thermal Cycler (BIO-RAD, США) с использованием коммерческих наборовдляПЦР«EncycloPCRkit»(Evroge,Россия).Статистическаяобработка результатов анализа выполнена в программе «PopGen».

Всегоприиспользовании даннойкомбинациипраймеровбылообнаружено 56 разных амплифицированных фрагментов, при это 45 из них оказались полиморфными (80,36%). Длины ампликонов варьировали у праймера

(CA)6GTот 260 до 2100 пар нуклеотидов, у (CA)6АC от 210 до 1700 и (AG)8T от

280 до 1380 пар нуклеотидов. Наосновечастотвстречаемостиразныхаллелейбылирассчитаныпараметры

характеризующие уровень генетической изменчивости. Для изученных семена характерны следующие значения: наблюдаемое число аллелей (Na) – 1.804; эффективное число аллелей (Nе) – 1.358; общее генетическое разнообразие по Nei (H) – 0.2235; информационный индекс Шеннона (I) – 0.3487. Лученные данные говорят о достаточно высоком уровне генетической изменчивости партии семян по изученным ISSR регионам ДНК.

299