4

ВСТУП

Курсова робота присвячена дослідженню норм мовленнєвого етикету на прикладі художнього твору І.С.Нечуя– Левицького “Кайдашева сім’я”.

Проза І.Нечуя - Левицького посідає видатне місце в українській літературі другої половини XIX століття. Отож закономірно, що аналіз творчості письменника протягом останніх років неодноразово ставав предметом літературознавчих досліджень таких авторів, І.Франко, Леся Українка, М.Драгоманов, С.Єфремов, О.Барвінський, та інших (див. зокрема [Єфремова 2000;]).

Отже, вибір теми дослідження зумовлений, з одного боку, високим художнім рівнем прозових текстів І.Нечуя-Левицького, а з другого – специфікою мовленнєвих норм етикету як важливої складової комунікації.

Актуальність курсової роботи зумовлена прагматичним підходом до норм мовленнєвого етикету як засобу вираження ставлення між героями твору та спрямованістю дослідження на роль мовних формул у прозовій комунікації. Вивчення особливостей мовлення на противагу поширеним раніше підходам іншого – мовоцентричного – характеру є перспективним у розвитку лінгвістичної науки.

Новизна роботи полягає в тому, що об’єктом дослідження обрано не розмовне мовлення,оскільки воно є спонтанним,непідготовленим(має усну форму), а прозове, що завдяки письмовій формі викладу думки, тобто завдяки підготовленості та цілеспрямованості, становить особливе, своєрідне середовище функціонування мовленнєвих форм етикету в комунікативної ситуації.

Об’єктом дослідження є норми мовленнєвого етикету.

Предметом наукового дослідження стали норми мовленнєвого етикету на прикладі художнього твору “Кайдашева сім’я”.

Метою роботи є з’ясування особливостей мовленнєвих форм етикету в прозовому мовленні І.Нечуя – Левицького та виявлення формальних засобів їх репрезентації в тексті.

Відповідно до мети нашими завданнями є:

• визначити формули мовленнєвого етикету;

• зробити класифікацію цих норм та виявити їх частотність вживання.

Матеріалом нашого дослідження послужив твір І.Нечуя – Левицького «Кайдашева сім’я», з якого було вилучено уривки тексту з формальною ознакою – наявністю у їх складі норм мовленнєвого етикету. Врахування розширеного контексту, що став необхідною умовою дослідження, дозволило проаналізувати не тільки безпосередньо формули етикету за їх формальними особливостями, а й усі компоненти комунікативної ситуації, зображуваної в прозовому творі(наприклад, ставлення героїв між собою).

Методологічну основу курсової роботи складають дослідження, що стосуються безпосередньо теми(праці С. Богдана, С. Шевчука, А. Коваля, М. Стельмаховича, В. Сімовича, , Н. Журавльової, Я. Раде­вич-Винницького, Я. Головацького, М. Грушевський, Н.Плюща Н.Формановської та ін.).

Проблема культури мови наявна в будь – якій національній спільноті.В кожній мові наявна своя система характерних висловів ввічливості – мовленнєвий етикет. Він однозначно є запорукою успішної та позитивної комунікації. Правила та норми поведінки відтворюють рівень і стан зрілості людини,її досконалості та самодостатності. Корені їх у будь - якому етносі сягають сивої давнини, беруть початок з того часу, коли людина вперше вступила в суспільні відносини. Етикет загалом та його мовний різновид зокрема україністи активно почали досліджувати лише в другій половині ХХ ст. Мовний етикет досліджується різними лінгвістичними дисциплінами. На нього звертають культура мови(з погляду нормативності чи не нормативності використовуваних одиниць щодо норм літературної мови).,стилістика,соціолінгвістика. Головне призначення мовленнєвого етикету - встановлення сприятливого контакту між людьми, регулювання їх взаємин на основі принципу ввічливості. Незважаючи на тривалу історію вивчення етикетних формул, вони не полишають привертати увагу мовознавців. Така зацікав­леність є цілком виправданою: неоднозначність кваліфікацій конструкцій мовленнєвого етикету зумовлює потребу комплекс­ного їх аналізу, виявлення граматичних і семантичних особли­востей етикетних формул, їхньої синтаксичної членованості/не­членованості, повноти й неповноти, еліпсації, нормативності / не­нормативності та ін.

Проблематика роботи зумовила її структуру. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку літератури.

Результати дослідження можуть дати інформацію про особливості прозового твору “Кайдашева сім’я”з точки зору мовних етикетних формул.