Міністерство освіти I науки україни

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

БІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ПСИХОФІ3ІОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ДО УМОВ ПРАЦІ

Для самостійної роботи студентів усіх спеціальностей та форм навчання з дисциплін «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі»

Одеса 2006

КАФЕДРА МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

Укладачі: Іванова І.В. - кандидат медичних наук, доцент, завідувач кафедри

медичних знань та БЖД

Неізвестний М.О. - кандидат технічних наук, доцент

Стенпковська Г.І. - старший викладач

Шапкіна Т.І. – старший викладач

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри медичних знань та БЖД

Протокол № 2 від 26 вересня 2006 року

Схвалено та рекомендовано до друку

Вченою Радою біологічного факультету Одеського національного університету імені І.І.Мечникова

Протокол № 3 від 7 листопада 2006 р.

ВСТУП

Рівень безпеки людини з розвитком цивілізації постійно зростає. Розвиток науки і техніки, в цілому збільшуючи безпеку життєдіяльності людини, призвів до появи цілого ряду нових проблем.

Стан умов та безпеки праці, заходи їх покращення ‑ важливе завдання соціальної політики України, як і будь-якої сучасної промислово розвинутої держави. Вирішальне значення в розв'язанні цих завдань має науково-технічний прогрес. Використання досягнень науки та техніки сприяє підвищенню рівня безпеки праці, культури та організації виробництва, дозволяє полегшити працю, підсилити її привабливість.

Зміни, які відбуваються сьогодні у нашій країні, загострили проблеми людини на виробництві і в побуті. За статистичними даними профспілок, в народному господарстві України (без урахування учбових закладів) щороку гине приблизно 2,5 тисячі і травмується більше 140 тис. людей. На обліку перебуває приблизно 180 тисяч інвалідів в результаті професійних захворювань (не враховуючи схованих даних і побутових травм), що по неофіційним даним складає третину всієї кількості постраждалих.

Моральні і економічні втрати, які несе наше суспільство внаслідок травматизму та втрати працездатного населення примушують звернути дуже серйозну увагу на охорону праці.

Зі вступом у дію Закону “Про охорону праці” і створення відповідного комітету в Кабінеті Міністрів України справа охорони праці; значно покращується. В свою чергу, Закон України “Про охорону праці” передбачає через колективний договір реалізацію прав трудящих на: безпечні та нешкідливі умови праці, пільги і компенсації; на соціальний захист у випадках нанесення шкоди здоров’ю у зв’язку з виробничими травмами і професійними захворюваннями.

Науковий аналіз виробничих травм доводить, що вони виникають головним чином внаслідок втрати міцності та надійності робочої техніки, небезпечного стану системи "людина-машина-середовище" та ряду технічних факторів, до яких відносять насамперед надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні та експлуатаційні порушення, руйнування деталей машин під дією корозії та корозійного розтріскування), організацію управління охороною праці (документація, правові норми, стандарти безпеки праці, методи навчання тощо), санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочих місцях (шкідливі речовини в робочій зоні, виробниче освітлення, шум, вібрація, іонізуюче, електромагнітне, ультрафіолетове, лазерне випромінювання тощо).

Дані статистики свідчать про те, що заходи по покращенню умов праці підвищують продуктивність праці на 15-20%. Правильна організація робочого місця збільшує продуктивність (ефективність) праці на 21%, продумане використання музики – на 12-14%, раціональне фарбування приміщень – на 25% і т.ін.

Для вирішення цих задач використовують досягнення науки і техніки, які прямо чи опосередковано забезпечують охорону праці, гігієну, економіку, технічну естетику, ергономіку, інженерну психологію, фізіологію та ін.

Сучасне виробництво вимагає, щоб безпека праці базувалася на науково-технічній основі. Останнім рокам притаманне широке впровадження у виробництво напівавтоматичних та автоматичних машин, безпечних технологічних процесів з програмним керуванням. Енергетичні функції людини в системі "людина - машина" значно спрощуються. Вони полегшують працю робітників, роблять її комфортною. Роль людини зводиться до керування та контролю за роботою машин і ходом технологічних процесів.

З появою нових видів техніки виникла потреба враховувати психологічні можливості людини, зокрема швидкість реакції, особливості пам’яті та уваги, емоційний та стресовий стан і т.ін.

В умовах сучасного виробництва значно ускладнилася проблема узгодження умов праці, конструктивних особливостей машини та обладнання із психологічними та фізіологічними можливостями людини. Ручні, механізовані та автоматизовані види діяльності відрізняються між собою як величиною фізичних навантажень, так і нервово-емоційним напруженням, що безпосередньо впливає на фізичні та психічні можливості організму людини.