Міністерство освіти і науки України

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Інститут математики, економіки і механіки

Кафедра диференціальної і експериментальної психології

Литвиненко О. Д.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до курсу

«ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»

для студентів хімічного факультету

Одеса, 2011

Укладач:

Литвиненко О.Д. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри диференціальної і експериментальної психології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Рецензенти:

Вісковатова Т.П. – академік УАН, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри диференціальної і експериментальної психології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Крюкова М. А. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри диференціальної і експериментальної психології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Рекомендовано до друку

Вченою радою ІМЕМ

Протокол № 2 від 8 грудня 2010р.

Основний зміст курсу

Курс «Загальна психологія» – важлива частина всієї системи підготовки студентів. Значення психології для підготовки фахівців педагогічного профілю визначається як необхідністю отримання професійних знань, так і особливим місцем психології в системі загальнолюдських знань.

Мета курсу – дати студентам системні знання в області загальної психології, сформувати уявлення про психічні процеси і психічні властивості особистості.

В процесі вивчення курсу «Загальна психологія» студенти повинні засвоїти знання теоретичних основ сучасної психології, а саме:

- поняття про психологію як науку, яка вивчає факти, закономірності та механізм психіки;

- структура, методологія та методи дослідження в сучасній психології;

- історія розвитку психологічних знань, основні концепції розвитку особистості;

- розвиток особистості, структура особистості;

- специфіка пізнавальних процесів і розвиток емоційно-вольової сфери особистості;

- темперамент як біологічний фундамент особистості;

- характер, його структура і властивості.

В результаті вивчення курсу «Загальна психологія» студенти повинні оволодіти знаннями основ загальної психології: предмет, основні закономірності, структура, методи; властивості особистості, зміст пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери, характерні особливості людей з різними типами темпераменту, мати уявлення про вікову періодизацію; вміти застосовувати базові психологічні знання для організації діяльності та спілкування особистості, для планування, контролю і управління групою.

Перший кредит «Загальна психологія»

Тема 1. Вступ до психології. Предмет і завдання сучасної психології. Психічні явища: процеси, властивості, стани.

Психологія – «наука про душу», наука, що вивчає феномени і об'єктивні закономірності психіки. Психологія – це наука, яка знаходиться на стику природничих, соціальних і філософських дисциплін, «інтегратор» всіх наукових дисциплін, предметом досліджень яких є людина»(Б. Ф. Ломов). Предмет психології (за С.Л. Рубінштейном) становить зміст внутрішнього життя людини, безпосередньо даний йому у відчуттях, образах, думках, почуттях і інших суб'єктивних проявах. Специфіка науково-психологічного пізнання: поліпредметність; збіг суб'єкта та об'єкта наукового пізнання; неможливість безпосереднього емпіричного дослідження душевного життя; перетворюючий і конструюючий характер психологічного пізнання. Теоретичні та прикладні завдання сучасної психології.

Психічні явища як факти внутрішнього, суб'єктивного досвіду діляться на три основні класи: психічні процеси; психічні властивості; психічні стани. Психічні процеси – первинні регулятори поведінки людини, що володіють динамічними характеристиками: пізнавальні, емоційні, вольові. Психічні стани – цілісна характеристика психічної діяльності за певний період часу, що показує своєрідність протікання психічних процесів залежно від відображення предметів і явищ дійсності, що передує стану і психічним властивостям особистості. Основні характеристики психічних станів: емоційні, активаційні, тонічні, тензіонні, часові, полярність станів. Класифікація психічних станів. Психічні властивості особистості – найбільш істотні особливості особистості, що забезпечують певний кількісний і якісний рівень діяльності та поведінки людини: спрямованість, темперамент, характер, здібності.

Народження наукової психології. Відмінності життєвих (повсякденних) знань від наукових, психологічних знань: конкретність – узагальненість; інтуїтивний характер – логічна зв'язаність і узагальненість; способи передачі (трансляції) знань; методи отримання знань; джерела отримання знань.

Основні методологічні принципи сучасної психології: принцип детермінізму; принцип системності; принцип розвитку; принцип єдності свідомості і діяльності. Поняття наукового методу. Співвідношення методу і методики дослідження. Основні методи психологічного дослідження: спостереження, види спостережень (інтроспекція, феноменологічне спостереження, об'єктивне спостереження та ін.); експеримент, лабораторний і природний експерименти. Додаткові методи дослідження: бесіда, інтерв'ю, опитування, анкети, метод узагальнення незалежних характеристик, аналіз продуктів діяльності, методи математичної статистики, проективні методи, тести та ін.