«Син Людський Господь і суботи» (2:28) День покаяння і молитви

При тому, що у тижні сім днів, шість Бог дав нам для роботи, а один - для молитви і відпочинку, і звільнення від зла, і щоб, якщо за шість днів вчинимо якісь гріхи, в день Господній прийшли б просити за них милості у Бога. Тому йди на утреню до церкви Божої! Прийди до Владики, висповідай Йому свої гріхи, покайся в молитві і з жалем серця залишся на божественну і священну літургію, сповни свою молитву, жодним чином не виходячи до відпусту. Побач свого Владику Таким, що роздроблюється і роздається, але не вичерпується, і, якщо совість у тебе чиста, підійди і долучись до Тіла і Крові Господніх. (Євсевій Кесарійський «Проповіді»)

3.5) Оздоровлення в суботу (3:1-6)

Огляд: Супротивники Христа були засліплені своєю неприязню до Нього, зцілення сухорукого їх не цікавило; Ісус робить все, щоб пом'якшити їх запеклі серця (Іван Золотоустий). Закон Мойсея теж заохочував вчинення добрих справ у день спокою, особливо коли це стосувалося порятунку чийогось життя. Ісус зцілює сухорукого без дотику і ліків, щоб переконати ревнителів суботнього правила (Атанасій Олександрійський). Хоча й не всякий гнів праведний, гнів Ісуса був виправданий (Августин Гіппонський). Будучи втіленим Богом, Христос володів як людським тілом, так і людською душею. Він переживав почуття і емоції, властиві людям у відповідних обставинах (Августин Гіппонський). Щоб отримати благодатний дар, не слід опускати руки. Бог не зацікавлений ні в людських лінощах, ні в гордощах (Іван Золотоустий).

«І спостерігали за Ним, чи зцілить його в суботу щоб звинуватити Його» (3:2) Сухість серця

В юдейській синагозі була людина, що мала суху руку. Він був сухий рукою, але ті, що тут були присутні, були сухі розумінням, оскільки бачили, Хто стоїть перед ними, і не підозрювали про те, що Він може створити перед ними чудо. Спаситель же, перш ніж діяти, картає їх словом. Знаючи лукавство їх помислів і глибину їх відсталості, Він спочатку переконує їх. Бажаючи приборкати буяння їх думок, Він запитує: Чи в суботу годиться добро робити, чи зло робити? Душу врятувати чи погубити? Якби Він їх запитав, чи можна працювати в суботу, відразу отримав би відповідь: Ти говориш проти закону! Однак Він сказав їм те, чого і закон бажає, бо Той, Хто подбав про суботні установи, подбав також про душу живу. Адже якби суботнім днем провалився хто-небудь в яму, то дозволялося витягнути його звідти, причому не тільки людину, але також і вола, і осла (пор. Мат. 12:11.). Закон, таким чином, дозволяє все те, що може служити до спасіння, адже і їжу в суботу юдеї приймали. Він запитав їх, «чи годиться добро робити» (пор. Лук. 6:9.), не для того, щоб виявилося протиріччя в їх словах, але заради згоди. Але вони не сказали «Так», бо не мали доброї волі. (Атанасій Олександрійський «Гомілії про сіяння»)