«Заборонили йому, бо не ходить з нами» (9:38б) Межі Церкви

Дещо від католичності може бути і поза Церквою, і ім'я Христове може перебувати поза Христовою громадою, як це сталося, наприклад, коли ім'ям Христа виганяв бісів той, хто не ходив з учнями. З іншого боку, і в Церкві може існувати лукавство: наприклад, серед тих, хто віку цьому звіщає словами, а не справами, хоча саме лукавство і не є католичним. Так само як в Церкві зустрічається те, що не католичне, так і поза нею можна зустріти те, що католичне. (Августин Гіппонський «Про хрещення»)

«Не бороніть йому» (9:39) Значення Церкви для спасіння

Не слід бентежитися, коли божественна сила проявляє себе через людей, які не належать або поки що не належать до Церкви, тобто через тих, в яких не живе або поки що не живе Бог, як це було у випадку з тим, хто іменем Христа виганяв бісів, хоча сам ще не був Його учнем (Пор. Лук. 9:49). Сам Христос дозволив йому продовжувати, оскільки багатьом людям він засвідчив ім'я Христа. Господь каже, що в останній день багато хто скаже: «Ім'ям Твоїм ми творили багато чудес». Не відповів би їм на це: «Не знаю вас» (Пор. Мат. 7:22-23), коли б вони вже належали до Божого храму, перебування в якому і робить блаженними. Сотник Корнилій, який ще до свого повного оновлення був прийнятий в цей храм, бачив посланого до нього ангела, який сказав йому, що молитви його почуті і жертви прийняті (Пор. Діян. 10:3-4). (Августин Гіппонський «Послання»)

Про «ревнителів» Церкви

Ті, хто строго дотримуються приписів, примушують нас засуджувати бунтівних, не давати псам святого (Пор. Мат. 7:6, 15:26; Map. 7:27), вважати поганином, що зневажає Церкву, відкидати від цілого ту частину тіла, яка вводить у спокусу (Пор. Мат. 5:30, 18:8-9; Map. 9:42-48). Ці люди настільки розбурхують світ всередині Церкви, що намагаються завчасно відокремлювати зерно від полови (Пор. Мат. 13:29-30). Однак, будучи засліпленими такою помилкою, вони самі виявляються відокремленими від єднання з Христом. (Августин Гіппонський «Про віру і справи»)

«Хто не проти вас, той за вас» (9:40) Несуперечність двох висловлювань Христа

Обидва вирази правдиві: і той, де Він каже: Хто не зо Мною, той проти Мене, і хто зо Мною не збирає, той розкидає (Мат. 12:30; Лук. 11:23), - і той, де говорить: Не бороніть, бо хто не проти вас, той з вами (Лук. 9:50). Це важко зрозуміти інакше, як необхідність зміцнюватися у шануванні імені Христового, що є не проти Церкви, а за неї. У поділі ж слід звинуватити того, хто збирає і розкидає, щоб, прийшовши до Церкви, він брав там не те, що вже має, а очищався від помилок. (Августин Гіппонський «Про хрещення»)

Церква і єретики

Католицька Церква не засуджує таїнств, спільних для неї і для єретиків: в таїнствах вони з нами, а не проти нас (Пор. Лук. 9:50). Однак вона засуджує і забороняє поділи і будь-які судження єретиків проти миру та істини. У цьому вони проти нас, тому що не з нами, тому що не збирають з нами, а отже, розкидають (Пор. Мат. 12:30; Лук. 11:23). (Августин Гіппонський «Про згоду євангелістів»)

4.1.3) Різні вислови (9:41-50) «Хто напоїть вас кухлем води в ім'я Моє» (9:41) Допомога у вчиненні добрих справ

Бог не диктує Своїм рабам нічого неможливого. Він показав Свою любов до всіх і доброту власного Божества настільки рясну і багату, що надав кожному здатність творити щось хороше за бажанням, щоб ніхто з тих, які намагаються врятуватися, не виявився до цього нездатним. «Хто напоїть, - говорить Він, - в ім'я учня хоча би кухлем холодної води, істинно кажу вам, не втратить своєї нагороди» (Пор. Мат. 10:42). (Григорій Ніський «Про християнське становлення»)

Огляд: Господь тричі загрожує тим, хто приносить спокуси (Августин Гіппонський). Говорячи про відсікання членів, які спокушають, Ісус має на увазі злі помисли (Климент Римський), для остерігання від яких потрібно перш за все берегти очі від спокус (Сальвіан Пресвітер). Покарання за гріхи, яке настане в майбутньому житті, не слід вважати вигадкою (Василій Кесарійський). Гріх дурманить і поневолює людину (Іван Золотоустий). Образи вічної муки, хоч і передані за допомогою земних аналогій вогню і черв'яка, не можуть бути абсолютно точними (Григорій Ніський), хоча про них і слід проповідувати (Іван Золотоустий, Цезарій Арльский). Вправи в тлумаченні Писання подібні до солі, яка необхідна для приготування душі в жертву Богові (Методій Патарський, Єфрем Сирін, Григорій Великий).