- •Г. С. Ратушняк, о. Д. Панкевич, о. Г. Лялюк
- •Удк 528.48
- •Передмова
- •1 Задачі та програма інженерних вишукувань
- •1.1 Програма і технічне завдання на вишукування
- •2 Інженерно-геодезичні вишукування
- •2.1 Склад та задачі інженерно-геодезичних вишукувань
- •2.2 Геодезична основа, масштаб зйомки та висота перерізу рельєфу
- •2.3 Призначення та зміст топографічних планів
- •2.4 Великомасштабна топографічна зйомка
- •2.5 Зйомка підземних комунікацій
- •2.6 Оновлення топографічних планів
- •2.7 Трасування лінійних споруд
- •2.8 Прилади для геодезичних вишукувань
- •3 Інженерно-геологічні вишукування
- •3.1 Зміст та задачі інженерно-геологічних вишукувань
- •3.2 Геофізичні методи розвідок
- •3.4 Гідрогеологічні вишукування
- •4 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування
- •4.1 Склад та задачі інженерно - гідрометеорологічних вишукувань
- •4.2 Джерела гідролого-кліматичної інформації
- •4.3 Фізичні процеси в атмосфері
- •4.3.1 Основні фізичні параметри стану атмосфери і метеорологічні елементи
- •4.3.2 Радіаційні процеси в атмосфері
- •4.3.3 Тепловий режим атмосфери
- •4.3.4 Водяна пара в атмосфері
- •4.3.5 Атмосферний тиск
- •4.3.6 Рух атмосферного повітря
- •4.4 Гідрографія місцевості
- •4.5 Гідрометричні роботи
- •4.6 Гідрологічні розрахунки
- •4.7 Метеорологічні вишукування
- •5 Гідролого-кліматичні дослідження
- •5.1. Теплоенергетичні ресурси клімату та процесу теплообміну
- •5.2 Водний баланс природних об’єктів
- •5.3. Взаємозв’язок елементів теплоенергетичного та водного балансу
- •5.4 Оцінка оптимальних умов тепловологозабезпечення
- •Рівняння водного балансу (5.40) можна подати у вигляді
- •6 Спеціальні вишукування
- •6.1Вишукування для раціонального використання та охорони навколишнього середовища
- •6.2 Спеціалізовані вишукування
- •Література
- •Словник
- •Додаток а
- •Додаток б уніфіковані категорії складності умов при виконанні інженерно-геодезичних вишукувань для будівництва
- •Додаток в склад і зміст науково-технічного звіту про інженерно-геодезичні вишукування для будівництва
- •Додаток г
- •Додаток д розміщення та глибини гірничих виробок по трасах лінійних споруд
- •Додаток е
- •Додаток ж геотехнічні категорії об’єктів реконструкції за типами будинків і споруд
- •Навчальне видання
2.7 Трасування лінійних споруд
Трасування лінійних споруд полягає у визначенні на місцевості їх осі, планового та висотного положення, що характеризується планом та поздовжнім профілем. В плані траса являє собою прямі відрізки різного напрямку, що спрягаються між собою круговими або перехідними кривими. В поздовжньому профілі траса складається з ліній різного уклону, що спрягаються вертикальними кривими. Уклони траси встановлюють залежно від призначення та характеристик споруд. При складанні поздовжнього профілю вертикальний масштаб в 10 і більше раз крупніший від горизонтального. Рельєф місцевості вздовж траси характеризується поперечниками, що складають в однакових горизонтальному та вертикальному масштабах.
Трасування лінійних споруд включає пошук на місцевості оптимального варіанта траси та розміщення на ній споруд. Оптимальне розміщення траси на місцевості обирається в результаті порівняння декількох доцільних варіантів на картах масштабу 1:1000000 – 1: 25000. Залежно від призначення траси та етапу проектування трасування може бути камеральне або польове.
Камеральне трасування виконується на топографічних картах, на яких за матеріалами економічних вишукувань визначають початковий, кінцевий та проміжні пункти траси. При виборі оптимального напрямку траси застосовують метод динамічного програмування, що дозволяє проаналізувати всі можливі варіанти траси та створити для них цифрові моделі місцевості. За критерій оптимальності можуть бути прийняті мінімальні приведені витрати, мінімальний час будівництва, максимальна експлуатаційна надійність. В складних умовах за альтернативними варіантами траси виконують аеротопографічну зйомку. Автоматизація трасування за аерофотознімками може бути виконана за допомогою приставок до стереофотограмметричних приладів диференціального та універсального типів.
Польове трасування дозволяє уточнити на місцевості положення траси, а також вивчити природні та економічні умови та узгодити напрямок траси із зацікавленими організаціями. Під час польового трасування закріплюють пункти повороту траси та її ліній, проводять геодезичні вимірювання, розроблюють схеми споруд та визначають об’єми будівельних робіт. За результатами польового трасування складають проект лінійної споруди. Вздовж осі лінійної споруди прокладають тахеометричний або теодолітно-нівелірний трасувальний магістральний хід. Пікетаж розбивають через 100 м, а в місцях перегинів рельєфу місцевості та характерних елементів ситуації відмічають плюсові точки. Кутові та лінійні вимірювання в трасувальному ході виконують з точністю, яка забезпечує побудову ходу в масштабі вишукувального плану. На кутах повороту траси розбивають елементи кривих. На характерних ділянках місцевості на пікетах або плюсових точках будують поперечники, на яких розбивають пікетаж та виконують поперечне нівелювання. Вздовж траси знімають рельєф та ситуацію. Практикується застосування безпікетажного способу трасування, при якому обмежуються визначенням тільки рельєфних та контурних плюсових точок, а пікети проектуються на поздовжньому профілі та їх позначки визначаються інтерполюванням. За матеріалами польового трасування складаються поздовжній та поперечний профілі, а також трасувальний план. На ділянках траси, де передбачається будівництво інженерних споруд, виконують великомасштабну топографічну зйомку.