2.2 Геодезична основа, масштаб зйомки та висота перерізу рельєфу

Геодезичною основою топографічної зйомки є пункти геодезичних та нівелірних мереж та знімальної геодезичної мережі. Пункти державної геодезичної мережі III та IV класів та геодезичних мереж згущення 1-го та 2-го розрядів визначаються методами тріангуляції, трилатерації та полігонометрії та їх комбінації. Пункти мережі нівелювання II, III та IV класів визначаються методами геометричного нівелювання.

Знімальна геодезична мережа будується з метою згущення геодезичної планової та висотної основи до щільності, що забезпечує виконання топографічної зйомки. Кількість точок знімального обґрунтування для незабудованої території залежить від масштабу зйомки (табл.2.1).

Таблиця 2.1 – Кількість точок знімального обґрунтування

Масштаб зйомки	Кількість точок на 1 км3
1 : 5000	Не менше 4
1 : 2000	12
1 : 1000	16

На забудованій території кількість точок знімального обґрунтування визначається в період рекогносцирування.

Знімальна мережа розвивається від пунктів державних геодезичних мереж, геодезичних мереж згущення 1-го та 2-го розрядів. Пункти знімальної мережі визначають побудовою тріангуляційних мереж, прокладенням теодолітних ходів, прямими, зворотними та комбінованими засічками. При побудові знімальної мережі одночасно визначають положення точок у плані та по висоті. Висоти точок знімального обґрунтування визначають геометричним або тригонометричним нівелюванням. Допустимі довжини теодолітних ходів між вихідними пунктами залежать від масштабу зйомки, граничної відносної похибки на точності мірного приладу (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 – Допустимі довжини ходів при m_S = 0,2 мм, км

Масштаб зйомки	Відносна похибка
	1 : 3000	1 : 2000	1 : 1000
1 : 5000	6	4	2
1 : 2000	3	2	1
1 : 1000	1,8	1,2	0,6
1 : 500	0,9	0,6	0,3

Для виконання в складі інженерно-геодезичних вишукувань робіт, що потребують значної точності, відповідно до програми створюють геодезичні мережі спеціального призначення.

Вид планової та висотної опорної геодезичної мережі вибирають залежно від площі зйомки. Для зйомки територій площею, більшою 5 км², планова геодезична мережа створюється у вигляді тріангуляції, трилатерації та полігонометрії 4 класу і вище, також геодезичних мереж згущення 1-го та 2-го розрядів. Геодезичні мережі 1-го та 2-го розрядів служать плановим обґрунтуванням на площі 2,5…5 км².

При зніманні площі 1...2,5 км² будують геодезичні мережі 2-го розряду. На площі, яка менша 1 км², плановою основою є теодолітні ходи або мікротриангуляція. Висотним обґрунтуванням на площі, яка більша 10 км², є мережі нівелювання II, III та IV класів. Для території площею 1...10 км² висотним обґрунтуванням є нівелювання IV класу, а менше 1 км² – технічне нівелювання.

Обсяг, зміст та вартість робіт геодезичних вишукувань визначаються масштабом зйомки, обумовленим масштабоутворювальними факторами. До них належать:

• повнота зображення, яка залежить від мінімального розміру поданого на плані елемента місцевості;

• детальність зображення, яка визначається докладністю відображення на плані топографічних елементів або допустимих похибок у зображенні абрисів, ситуаційних контурів і форм рельєфу;

• точність зображення, яка виражається похибкою у взаємному розташуванні точок місцевості на плані та по висоті.

Крім того, масштаб повинен враховувати призначення зйомки, розміри ділянки та стадію проектування.

Масштаб топографічної зйомкиобчислюють за формулою:

,(2.1)

де М – знаменник масштабу зйомки;

А – відстань на місцевості, м, що відповідає відрізку на плані а, м.

Мінімальне значення відстані А_min залежить від масштабоутворю-вальних факторів, а мінімальне значення а _min визначається можливостями графічного зображення на плані. Оскільки А та а незалежні величини, то має місце рівняння [21]:

, (2.2)

де – відносні похибки: масштабу топографічної зйомки, відстані на місцевості та плані.

Висота перерізу рельєфу h_п, м, залежить від масштабу зйомки, характеру рельєфу місцевості, призначення, потрібної точності плану і виду будівництва та обчислюється за формулою:

, (2.3)

де – найменша відстань між горизонталями, м;

–гранична крутизна схилу, при якій рельєф ще можливо зображувати горизонталями.

Нормальна висота перерізу h_о залежно від знаменника масштабу плану М складає, м:

. (2.4)

При інженерно-геодезичних вишукуваннях залежно від характеру рельєфу місцевості встановлюють відповідно до масштабу зйомки висоту перерізу рельєфу (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 – Висота перерізу рельєфу, м [21]

Рельєф ділянок зйомки	Масштаб зйомки
	1:5 000	1:2 000	1:1000	1:500
Рівнинний, з кутами нахилу до 2	0,5; 1	0,5; 1	0,5	0,5
Горбистий, з кутами нахилу до 4	1; 2	0,5; 1; 2	0,5	0,5
Пересічений, з кутами нахилу до 6	2; 5	1; 2	0,5; 1	0,5
Гірський та передгірний	2; 5	2	1	1

У окремих випадках для складання планів ділянок промислових підприємств і вулиць міст з густою мережею підземних комунікацій виконують топографічні зйомки в масштабі 1:200 з висотою перерізу рельєфу 0,5 та 0,25 м.

Остаточний вибір масштабу топографічного зйомки та висоти перерізу рельєфу виконують із врахуванням призначення плану, типів споруд, густоти інженерних комунікацій, характеру забудови, благоустрою територій, природних умов району та характеристики рельєфу.