2. Сутність та класифікація товарів

Товар - це все, що задовольняє бажання чи потребу і пропонується на ринку з метою привернення уваги, придбання, використання або споживання.

Будь-який товар можна розглядати з позиції трьох рівнів:

Перший рівень - товар за задумом виробника (потреба, задля задоволення якої він створюється). Це рівень, на якому конкурують товари-замінники, що задовольняють певну потребу.

Другий рівень - товар у реальному виконанні. Кожен товар має п'ять ознак: якість; властивості; дизайн; марочну назву; упаковку. Упаковка, що також є складовою продукції, включає тару, етикетку та вкладки. Важливістю упаковки пояснюються суттєві витрати на неї - у середньому 10% від роздрібної ціни, а для косметичних виробів - до 40%. Крім того, упаковка сприяє створенню товарів, які задовольняють потреби не лише кінцевих споживачів, а й учасників каналів збуту.

Третій рівень - товар із підсиленням передбачає надання споживачеві додаткових послуг або додаткових вигод від придбання товару і вимагає: монтажу; гарантії; доставки; надання кредиту.

Види товарів

Товари і послуги за типом споживача поділяються на дві великі групи — товари широкого споживання і товари промислового (виробничого) призначення.

Товари широкого споживання поділяються на

1. Товари повсякденного попиту – це товари, які купують часто, без особливих роздумів та з мінімальними зусиллями щодо порівняння їх між собою. Це, зокре­ма, хліб, мило, цукерки, сигарети тощо.

2. Товари попереднього вибору – це товари, які покупець ретельно вибирає, порів­нює між собою за показниками якості, ціни, зовнішнього оформлення тощо. До них належать, зокрема, одяг, взуття, посуд.

3. Товари особливого попиту – престижні дорогі товари, до придбання яких по­купці ладні докласти додаткових зусиль. Такими вважають автомобілі, відеоапаратуру, предмети антикваріату.

4. Товари пасивного попиту – це товари, про які покупець нічого не знає, а якщо щось і знає, то, як звичайно, не думає про їх придбання. Це, приміром, страхові послуги, для реалізації яких потрібні значні зусилля з боку продавців. Принци­пові товарні новинки, такі, якими свого часу були мікрохвильові печі, перебувають у стані пасивного попиту доти, доки інтенсивна реклама не познайомить споживачів із вигодами їх використання.

Товари промислового (виробничого) призначенняе товари, які купують з метою подальшої переробки або використання у виробничій діяльності, для перепродажу або передачі в оренду. Виділяють такі групи цих товарів:

1. Матеріали і деталі. Матеріали — це товари, що повністю використовуються в процесі виробництва. Матеріали можна поділити на сировину і напівфабрикати. Деталі — це комплектуючі елементи (наприклад, шини, електродвигуни). Матеріали і деталі стають частиною продукції, що виготовляється.

2. Капітальне майно.Це товари, що вже існують у готовому вигляді. Капітальне майно можна поділити на стаціонарне (основне) і допоміжне. До стаціонарного належать будівлі, споруди, стаціонарне устаткування (генератори, підйомники, верстати та ін.). Стаціонарне устаткування аналогічне до товарів тривалого використання і попереднього вибору. Допоміжне устаткування містить рухоме устаткування, офісний інвентар і устаткування. Капітальне майно, зрозуміло, не є частиною тієї продукції, що виробляється.

3. Допоміжні матеріали і послуги. Матеріали поділяються на два види: робочі матеріали (наприклад, паливно-мастильні матеріали) і матеріали для технічного обслуговування і ремонту (наприклад, порошок для ксерокса). Допоміжні матеріали аналогічні до товарів повсякденного попиту. Послуги поділяються: на виробничі (послуги з технічного обслуговування і ремонту устаткування, Інжиніринг, лізинг); розподільчі (комерційні, транспортні); професійні (фінансові, інформаційні, консалтингові, банківські, реклама, страхування); соціальні (освітні, культурні та інші послуги).