Tema_1_1_Lektsiya_1
.pdf
3. Сталий розвиток: становлення поняття.
Переклад
З англійської мови «підтримуючий розвиток»
(sustainable development)
Зфранцузької мови «довготривалий розвиток» (Developpment durable)
Знорвезької мови «міцний розвиток»
(En holdbar utvickling)
Зіталійської мови «Заслуговуючий на підтримку розвиток» (Sviluppo sostenibile).
Загальне розуміння (концепція)
Неоднорідне тлумачення і розуміння
Сталий розвиток – це глобальна модель соціальної організації суспільства, нова цивілізаційна концепція, це система оптимальної взаємодії всіх сфер людського життя (включаючи науку, економіку, екологію і багато інших), яка спирається на нові соціальні цінності розвитку людства, збереження здорового навколишнього середовища, оптимального використання ресурсів і турботи про майбутні покоління.
3. Сталий розвиток: становлення поняття.
Міжнародні
відносини
Інформація
Сталий
розвиток
Політика і право
Економіка
Екологія
Суспільство
Складові поняття
3. Сталий розвиток: становлення поняття.
Різні тлумачення поняття
Формулювання Всесвітнього банку:
Сталий розвиток – це «управління сукупним капіталом суспільства в інтересах збереження та примноження людських можливостей».
На думку В.І. Данілова-Даніл’яна:
Сталий розвиток – це «такий розвиток, при якому вплив на навколишнє середовище залишаються у межах господарської ємності біосфери, так що не руйнується природна основа для відтворення життя людини»
Документ «У турботі про Землю. Стратегія сталого життя»:
Сталий розвиток – це «таке поліпшення якості життя людей, яке зберігає потенційну ємність екологічних систем, що забезпечують життя».
Визначення Х. Дейлі:
Сталий розвиток – це «розвиток без зростання», або це «соціально сталий розвиток, при якому валове економічне зростання не повинно виходити за межі несучої здатності систем життєзабезпечення».
Колективна монографія А.Г. Гранберга:
Сталий розвиток – це «стабільний збалансований соціально-економічний розвиток, який не руйнує навколишнє природне середовище та забезпечує безперервний прогрес суспільства»
4. Роль людини в еволюції біосфери.
Біосфера – частина оболонки Землі, населена живими організмами. Включає верхню частина літосфери, гідросферу, тропосферу і нижню частина стратосфери. Вчення про біосферу розвинене акад. В. І. Вернадським.
Людина – частина біосфери, без якої вона існувати неспроможна.
4. Роль людини в еволюції біосфери.
Опредметненнярозпредметнення
вплив
взаємодія
СВІТ КУЛЬТУРИ
Духовно-моральна культура Промислово-індустріальна культура Соціально-політична культура Нормативно-правова культура тощо
4. Роль людини в еволюції біосфери.
Етапи взаємодії в системі «людина – природа»
1 |
|
палеоліт – початок неоліту (2,6 |
|
|
млн. – 10 тис. років тому) |
Суспільна організація людини Поява моральності – людина виділяється із тваринного царства
Ускладнення техніки обробки каменю і костей Нові знання і оволодіння вогнем
Перша криза примітивного промислу Витіснення неандертальца кроманьонцем
Поява більш сучасних знарядь праці |
2 |
|
|
Удосконалення методів колективного |
|
мисливства |
|
Поява проблеми народонаселення |
|
(«Проблема Т.Мальтуса») |
|
Винахід землеробства і скотарства |
|
допомогли подолати екологічну кризу |
доба неоліту (9,5 |
|
тис. року тому) |
|
|
4. Роль людини в еволюції біосфери.
Етапи взаємодії в системі «людина – природа»
3 |
|
Друга с/г революція |
|
|
(3000 р. д. н. е.) |
|
|
Засолення ґрунтів і деградація примітивного поливного землеробства
Переважаючий розвиток |
|
неполивного землеробства |
|
Виснаження земель |
4 |
5 |
Руйнація |
|
|
|
|
|
|
природніх |
|
|
|
|
|
|
криза «продуцентів» |
|
|
|
|
екосистем |
|
|
|
|
|
|
(середина XIX ст.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Потік |
|
Вирубка лісів |
|
|
|
хімічних |
|
||
|
|
Зміни концентрації біогенів у |
|||
|
|
речовин |
|||
|
промислова революція |
навколишньому середовищі |
|||
|
|
||||
|
(XVIII-XIX ст.) |
|
Виснаження ґрунтів і с/г угідь |
||
4. Роль людини в еволюції біосфери.
Ноосфера (від грец. noos – розум і sphеtra – шар, дух) – якісно новий стан в еволюції біосфери, коли людство бере на себе відповідальність за її подальший розвиток.
Ноосфера – новий емоційний стан біосфери, при якому розумна діяльність людини стає вирішальним фактором її розвитку.
Перехід від біосфери до ноосфери – єдиний шлях, що веде до збереження і процвітання життя і людини. Біосфера може існувати без людини, а людина поза біосфери існувати не може.
4. Роль людини в еволюції біосфери.
В.І. Вернадський про етапи становлення ноосфери
|
|
Ноосфера |
Біосфера |
|
|
|
|
|
|
|
|
Етапи становлення ноосфери взаємна єдність людства і біосфери єдність людського роду
планетарний характер людської діяльності та її співмірність із геологічними процесами
Для ноосфери характерно взаємодія людини і природи: зв'язок законів
природи із законами мислення і соціально-економічними законами.
5. Проблеми глобалізації.
Визначальні фактори сталості |
Невпинний міжнародний рух |
|
соціум |
праці |
|
господарство |
товарів |
|
фінанси |
капіталу |
|
екологія |
екосистем |
|
технологій |
||
промисловість |
Глобальне розуміння особистості? Моральні уподобання особистості?
Загальнолюдська ідентичність?