Приймаємо для ацетиленопроводу найближчий стандартний розмір

труби 30 мм.

7. Вибір газових приладів на стаціонарному рабочому місці.

На кожному стаціонарному рабочому місці встановлюють газорозбірний пост ацетилену

ПГУ-5 укомплектований вентилем та сухим затвором ЗСУ-1 з підвищеним опором потоку газу до 0,025 МПа, але який може бути використаний у ацетиленопроводах з підвищеним тиском газу до ОД 5 МПа.

8. Розробка схеми газопостачання дільниці,

Після обгрунування і вибору необхідного газового обладнання та апаратури пропонується слідуюча схема газопостачання дільниці з 10 машин для кисневого різання АСШ=70,

9. Принципова схема газопостачання дільниці для кисневого різання газоподібним киснем під тиском 1,6 МПа,

1. Газіфікатор ГХК-8/16-500

2. Вентиль

3. Магістральний кисневопровід на 1,6 МПа. Ø150 мм,

4. Відгалужений кисневопровід на 1,6 МПа Ø40 мм.

5. Газорозбірний пост ПГК__40

6. Вентиль.

7. Кисневий редуктор ДКП-1-65.

10. Принципова схема газопостачання дільниці кисневого різання ацетиленом

1 .Ацетиленова рампа 2x6. 2.Ацетиленовий балон

3. Вентіль балонний.

4. Вентіль колектора

5. Ацетиленовий рамповий редуктор ДАР-1-65 (РАД-30).

6. Центральний "сухий" затвор ЗПС-20.

7. Ацетиленовий Ø30 мм.

8. Вентіль постовий.

9. Постовий "сухий" затвор "ЗСУ-1".

10. Газорозбірний пост ацетилену ПГУ-5.

Для цих витрат пального газу необхідно застосовувати наконечник №3, який входить у комплект пальника Г2-04.

Для запобігання випаровування цинку при зварюванні латуні треба використати окислювальне полум'я з β=V_О2/V_С2H2=1,4. Витрати кисню при

цьому будуть V_О2=300* 1,4=420дм³/год.

Для розкислення металу шва необхідно використовувати флюс (прокалену буру 100%) та присадковий дріт марки ЛОК59-1-03 (самофлюсуючий латунний дріт, до складу якого входить до 40% цинку з додатком олова та кремнію). Зварювання в нижньому положенні дротом (d=1,5/2+1=1,8мм в один прохід. Кут нахилу пальника 30° -40°.

2. Зварювання виконується на стаціонарному робочому місці. Обладнання робочого місця: газорозподільчі пости ПГК-10 та ПГАЗ,2-70 змонтовані на стіні з відстанню між собою 200мм та від підлоги 600мм; стіл зварювальника з нижньою витяжкою вентиляції і обміном повітря не менше 1700м³/год; пальник Г2-04; пристосування для закріплення обічайки; вогнегасник та ящик із піском, шухлядки стелажі для інструменту, заготовок, готових виробів, флюсу, присадкового дроту.

Зварювальник повинен мати респіратор, захисні окуляри закритого типу та користуватися відповідним одягом: бавовняний костюм із вогнетривким просоченням, брезентовими рукавичками, шкіряними черевиками.

3. Послідовність операцій при газовому зварюванні обічайки.

3.1. Підготовка обічайки під зварювання.

Зачистити кромки та прилеглий метал металічною щіткою на ширинк 50мм з кожного боку шва. Закріпити обічайку у зоні дії витяжної вентиляції у пристосуванні для зварювання та прихватки короткими швами довжиною не більше 5мм з кроком 50-100мм.

3.2. Зварювання.

Відрегулювати потужність полум'я пальника з розрахунку 300л/год ацетилену і встановити окислююче полум'я. Нанести флюс на поверхню обічайки та присадкового дроту або у вигляді пасти на, або попереднім підігріванням дроту й зануренням його у флюс. Встановити пальник під кутом 30° -40° і присадковий дріт 30° -40° та провести зварювання за один прохід.

3.3. Обробка після зварювання.

Проковати шов при температурі 650°С (метал нагрівається до темно-червоного кольору). Провести низькотемпературний (270°-300° С) відпал обічайки. Зачистити шов від бризок та залишків флюсу.

використати механізоване різання з використанням стаціонарних машин для газотермічного різання.

При різанні повітряно-плазмовим способом швидкість різання сталі ЗО товщиною 50 мм становить більше 0,3 м/хв, а при ацетилено-кисневому різанні біля 0,250 м/хв. Тому деяку перевагу по продуктивності процесу має повітряно-плазмове різання. Але при повітряно-плазмовому різанні має місце насичення кромок різання газами, що може привести до зменшення якості зварного з'єднання. Тому для відповідальних зварних конструкцій доцільно заготівельне різання проводити ацетилено-кисневим різанням, або використовувати механічну обробку кромок при повітряно-плазмовому різанні, що зведе нанівець перевагу продуктивності повітряно-плазмового способу різання.

Виходячи з викладеного при виготовленні заготовок для невідповідальних зварних конструкцій вибираємо повітряно-плазмовий метод різання, а для відповідальних конструкцій ацетилено-кисневий.

2. Визначення технологічних параметрів процесу різання.

2.1. Ацетилено-кисневий спосіб різання.

Використовуючи відомості з технічної довідкової літератури та нормативних документів визначимо параметри режиму ацетилено-кисневого різання сталі ЗО товщиною 50 мм - машинним різаком типу РМ, яким переважно укомплектовані стаціонарні машини газокисневого різання:

• Тиск ріжучого кисню - 0_?55-0,75 МПа.

• Тиск ацетилену - 0,03 МПа.

• Розхід газів: ацетилену - 0,5 м3/год.

• Кисню — 9-11,6 м3/год.

• Номери сопел мундштука:

• внутрішнього 2

• зовнішнього 1.

• Швидкість різання - 250 мм/хв,

• Відстань від мундштука до листа -4-7 мм.

Виходячи з найбільших розмірів деталі що вирізується вибираємо газорізальну машину. Якщо розміри деталі не перевищують 1500 х 750 мм то можна вибрати машину АСШ-70 для різання одним різаком типу РМ. Якщо розміри деталі не перевищують 1300 х400 мм, то можна різати їх на АСШ-70 одночасно 3-ма різаками.

Технологія машинного різання по коліру на машині АСШ-70 передбачає таку послідовність операцій:

1. Укласти на стіл машини відрихтований та очищений лист сталі.

2. Встановити на різак внутрішній мундштук №2 та зовнішній №1.

3. Перевірити герметичність зєднань, справність газової та електричної апаратури.

4. Встановити відповідний колір деталі.

5. Включити машину та прогнати її на великій швидкості на протязі 1-2 хв. для розігрівання змащування вузлів.

6. Встановити вибрані режими різання.

7. Запалити та відрегулювати підігріваюче полумя.

8. Підвести різак до кромки листа, підігріти метал до температури загоряння і включити струмені ріжучого кисню. Після прорізання металу по товщині включити електропривід машини та магнітний палець для переміщення різаків по контуру деталі, що вирізується.

Після вирізання деталі перекрити ріжучий кисень і виключити електропривід, погасити підігріваюче полум'я закривши спочатку вентіль пального газу, потім кисню і відключити машину від електричної та газової мережі.

2.2. Повітряно-плазмове різання.

Аналіз довідкової та нормативно-технічної літератури показує, що для різання в автоматичному режимі сталі ЗО товщиною до 50 мм. можна використати установку "КИЇВ-4", яка має такі характеристики:

• Найбільша товщина металу що ріжеться, мм.:

сталь-80 алюміній - 70 мідь - 50

• Напруга холостого ходу, В - 220.

• Номінальний робочий струм, А - 300.

• Джерело живлення - індукційно-ємностне.

• Тип плазмотрону - ВПР-9 А.

• Охолодження плазмотрону-водяне.

• Потужність, яка береться від мережі, кВт - 73.

• Маса, кг-820.

Параметри режиму різання сталі ЗО товщиною 50 мм.:

• Сили струму - 250-300 А.

• Напруга-190 В.

• Витрати повітря - 2,5-3,0 м3/год

• Тиск повітря:

до піджиту дуги - 0,18... 0,22 МПа

в автоматичному режимі різання - 0,3... 0,35 МПа.

• Діаметр сопла - 3 мм.

• Швидкість різання - 0,5-0,3 м/хв.

• Тиск охолоджуючої вода - 0,25... 0,4 МПа.

Розхід охолоджуючої води - 0,3... 0,5 м/год. Аналіз літературних даних показує, що для різання в автоматичному режимі можна використати стаціонарну машину для повітряно-плазмового різання ШПл 1-4М-1, яка має такі технічні характеристики:

• Тип машини - шарнірна.

• Система керування переміщення плазмотрону - магнітна.

• Найбільші розміри листа, що ріжеться - 1500 х 750 мм або 1000 х 1000 мм.

• Товщина металу (сталі) що ріжеться - до 60 мм.

• Швидкість переміщення плазмотрону - 100. ..4000 мм/хв.

• Тип установки для плазмового різання - "Київ-4".

• Кількість одночасно працюючих плазмотронів - 1.

• Потужність, що береться від електричної мережі - 73,1 кВА.

• Базова модель цієї установки АСШ-70. Технологія різання передбачає таку послідовність операцій:

1. Укласти на стіл машини відрихтований та очищений лист сталі.

2. Перевірити герметичність з'єднань, справність газової та електричної апаратури, встановити сопло діаметром 3 мм.

3. Встановити відповідний копір деталі,

4. Включити машину та прогнати її на великій швидкості для розігрівання змащування вузлів.

5. Встановити вибрані режими різання.

6. Підвести плазмотрон до кромки листа, запалить допоміжну дугу, включити подачу повітря і основну дугу.

Після прорізання металу по товщині включити електропривід та магнітний палець дня переміщення плазмотрону по контуру деталі, що вирізується.

Після відрізання деталі відключити електропривід, плазмотрон, подачу повітря.

Висновки.

Для газотермічного різання металу при виготовлені заготовок для зварних конструкцій з листа сталі ЗО товщиною 50 мм. можна використати ацетилено-кисневий або повітряно-плазмовий спосіб різання. При виборі способу різання треба враховувати не тільки технологічну можливість різання металу, яка характеризується його хімічним складом, але і продуктивність способу (включаючи можливість різання одночасно декількома різаками), якість поверхні металу після різання і вплив її на подальше використання, масштаби випуску деталей і таке інше.

В нашому випадку, якщо габарити деталі дозволяють різати одночасно трьома різаками, доцільно використати ацетилено-кисневе різання сталевого листа на установці АСШ-70 на вибраних вище режимах.