Запоріжжя належить українцям !!!

Етнос. Антропо-біологічні та клімато-географічні ознаки етнічності

(вишкільні матеріали. Частина 1)

Запоріжжя – 2009

Передмова

Отримавши завдання від голови Організації Андрія Рибальченка написати першу частину вишкільних матеріалів, я одразу завзято взявся за перо, але з самої першого рядка я зіткнувся з проблемою: для того, щоб усе пояснити і щоб це зрозуміли всі, довелося би писати цілу книгу про генетику, генетику популяцій, еволюційну генетику, антропометрію. А далі, довелося би зробити величезний опис праць Гумільова, пояснюючи при цьому ще й основи екології та вчення Вернадського. Писати брошуру для дітей – несерйозно: вся аудиторія має або вищу освіту або навчається в вишах… А величезний всеохоплюючий трактат я закінчив би писати вже в старості. Та й кому він був би потрібен – є величезна кількість прекрасних книг та підручників, написаних спеціалістами в своїй сфері.

Я не став пояснювати азів, а «позривав верхівки», і таким чином я хочу, щоб кожен, хто, зацікавившись в тому чи іншому питанні, відкрив хоча б Вікіпедію і прочитав про те, що йому потрібно. Для цього я вказую в кінці список літератури, а в самому тексті залишаю електронні адреси, за якими можна знайти ширшу інформацію.

Олексій Мосейко.

Вступ

З цієї брошури починається цикл теоретичних вишкільних матеріалів організації “НЕБО”. Відсутність подібної роботи в інших націоналістичних організаціях створює цілий “провал” в рівні знань членства. Тому ці матеріали будуть цікаві й корисні не тільки нам, а й усім тим, хто вважає себе націоналістом або патріотом України.

Багато зараз тих, хто, називаючи себе етнічними націоналістами, не розуміють, що насправді собою являє етнос, захищаючись від цього питання або поетичними рядками, або розповідаючи про те, як треба буде “поміряти всім черепи”… Тому сенс цієї брошури дуже великий – звернути увагу на слово “етнос”. Зацікавити представників націоналістичних та патріотичних організацій до його вивчення. І, якщо хоча б одна людина перейде за електронним посиланням або перелистає хоча б одну з запропонованих книг, – завдання буде виконано.

Що таке етнос?

(екскурс в сучасну етнологію і розуміння слова етнос)

В сучасній науці відсутнє стале визначення слову етнос. Вірніше сказати, відсутнє визначення, яке б повністю розкривало сутність цього слова.

У підручнику "Етнологія" (1994) підкреслюється, що поки що не склалося загальновизнаного розуміння природи, характеру й будови етносу. У вітчизняній науці до останнього часу панували теоретичні погляди, згідно з якими етноси (або етнічні спільності) - це реально існуючі групи, які виникають, функціонують, взаємодіють між собою й нарешті вмирають.

Гумільов Л. М. розглядає етнос як явище географічне, природне, а не соціальне. Для нього етнос - "це той або інший колектив людей (динамічна система), що протиставляє себе усім іншим аналогічним колективам ("ми" і "не ми"), що має свою особливу внутрішню структуру й оригінальний стереотип поведінки"

Набагато більше прихильників мала в СРСР теорія етносу Ю. Б. Бромлея (1983), котрий розглядає етнос як стійку сукупність людей, яка історично склалася на певній території, сукупність людей, що володіють загальними відносно стабільними особливостями мови , культури й психіки, а також свідомістю своєї єдності й відмінності від інших подібних утворів (самосвідомістю), фіксованим у самоназві (етнонімі) . Крім етносу з вузької точки зору Бромлей виділяє етнос в широкому сенсі - етносоціальний організм, прикладом якого може служити нація, що володіє економічною й політичною спільністю.

Недоліки теорії Бромлея:

1. сучасні вчені поступово відмовляються від поняття "нації" в етнічному змісті, погоджуючись із тим, що існують багатоетнічні нації - британська, американська, канадська, російська;

2. зараз сучасні вчені приходять до переконання, що етнічні спільності не є споконвічною характеристикою людського суспільства, й не кожне з них на будь-якому етапі свого історичного розвитку розділяється на етноси. Відсутність етнічності знаходять навіть у сучасному світі, наприклад у частини жителів Нової Гвінеї.

Тому більше приділяють увагу етнічності та її ознакам. Більшість вчених виділяє три:

1. клімато-географічні;

2. антропо-біологічні;

3. соціокультурні.

Кожна з цих ознак має етнічну функцію, яка інтегрує або диференціює конкретну людину з тим або іншим етносом або етнічною системою. Іншими словами можна сказати, що приналежність конкретної людини до конкретного етносу (інтегруюча функція) визначає три групи ознак, які були перераховані вище і, навпаки, не належить до іншого етносу (диференціююча функція), оскільки перелічені ознаки в тих етносах інші або відсутні. Треба зазначити, що ці ознаки виділені умовно, тому що в них входять різні характеристики: мова, цінності й норми, історична пам'ять, релігія, уявлення про рідну землю, спільне походження, національний характер, народне й професійне мистецтво. Список цей нескінченний, у ньому може з’явитися й форма носа, і спосіб загортання халата й багато чого іншого. Значення й роль ознак змінюються в сприйнятті членів етносу залежно від особливостей історичної ситуації, від стадії консолідації етносу, від особливостей етнічного оточення.

Ці ознаки майже завжди відображають певну об'єктивну реальність, найчастіше елементи духовної культури. Але відображення може бути як більш-менш адекватним, так і більш-менш перекрученим, і навіть неправильним. Наприклад, спільність походження членів сучасних етносів - це гарний міф: з однієї й тією самою територією можуть асоціювати себе кілька народів; багато елементів народно-побутової культури збереглися тільки в етнографічних музеях; етнічна мова може бути втрачена більшістю населення й сприйматися лише як символ єдності. Етнічна спільність - це насамперед спільність уявлень про які-небудь ознаки, а не сама по собі культурна відмінність. Не випадково, що спроби визначити етнос через ряд ознак постійно зазнавали невдачі, тим більше що з уніфікацією культури кількість етнодиференціюючих ознак неухильно скорочується, щоправда це компенсується залученням нових елементів, пов'язаних із професійним мистецтвом і літературою, історичними знаннями (таким чином етнологічні відмінності постійно змінюються в часі).