Міністерство охорони здоров'я україни

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фізіології людини

Методичні вказівки для виконання практичних

завдань на лабораторних заняттях

студентами 1 курсу фармацевтичного факультету

заочного відділення

Дисципліна: нормальна фізіологія

ПІБ студента___________________________________

Група_____________курс__________

ПІБ викладача______________________________

Запоріжжя-2013

Методичні вказівки з нормальної фізіології розроблено згідно з програмою по фізіології для вищих медичних учбових закладів України 3-4 рівнів акредитації для спеціальності «Фармація» 7.110201 та орієнтовано на вивчення курсу нормальної фізіології студентами фармацевтичного факультету заочного відділення ЗДМУ протягом 1-2 семестрів 1-го року навчання.

Підготували: к.мед.н., ст.викл. О.В. Морозова, к.біол.н., ас. С.В. Чернишева, к.мед.н., доц. Г.І. Бессараб, к.мед.н., доц. Н.Г. Гончарова,

к.мед.н., ст.викл. М.А. Тихоновська, к.мед.н., ас. І.Є. Сухомлинова

Загальна редакція: д.мед.н., проф.. В.І.Філімонов

Рецензенти: д.мед.н., проф. А.В.Абрамов

д.біол.н., проф. І.Ф.Бєлєнічев

Методичні вказівки затверджені комісією з медико-біологічних дисциплін ЗДМУ

23.02.2012р., протокол №3.

ПЛАН

практичних занять

для студентів 1 курсу фармацевтичного факультету

заочного відділення на осінній семестр

1. Загальна фізіологія збудливих тканин. Біопотенціали. Будова та фізіологічні властивості м'язів, нервових волокон і міоневрального синапсу. Загальна фізіологія ЦНС. Фізіологічні властивості нервових центрів. Координаційні принципи діяльності ЦНС. Фізіологія вегетативної нервової системи. Ендокринні механізми регуляції фізіологічних функцій. 4

ІНСТРУКЦІЇ

до практичних занять для студентів 1 курсу

фармацевтичного факультету

заочного відділення

на осінній семестр

ІНСТРУКЦІЯ

до практичного заняття № 1.

ТЕМА: Загальна фізіологія збудливих тканин. Біопотенціали. Будова та фізіологічні властивості м'язів, нервових волокон і міоневрального синапсу. Загальна фізіологія ЦНС. Фізіологічні властивості нервових центрів. Координаційні принципи діяльності ЦНС. Фізіологія вегетативної нервової системи. Ендокринні механізми регуляції фізіологічних функцій.

МЕТА: ознайомитися із структурою кафедри, апаратурою, що використовується в навчальному процесі. Освоїти сучасні уявлення про природу збудження, походження і значення потенціалів збудливих тканин. Засвоїти методику аналізу кількісних параметрів потенціалу дії нерва. Знати механізм передачі збудження в нервових волокнах і в нервово-м'язовому синапсі. Вивчити основні фізіологічні властивості м'язів. Освоїти методики визначення сили м'язів. Засвоїти поняття про силу, роботу і стомлення м'язів. Знати механізми функціональної нейронної організації ЦНС, рефлекторний принцип її діяльності. Ознайомитися з методом реєстрації Т-рефлексів. Знайомство з основними функціями підбугір’я, будовою і функціями вегетативної нервової системи. Знати принципи ендокринної регуляції фізіологічних функцій, значення окремих залоз внутрішньої секреції.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Предмет фізіології. Методи фізіологічних досліджень.

2. Цитоплазматична мембрана, її структура та властивості. Розподіл основних іонів між цитоплазмою клітини і зовнішнім середовищем.

3. Потенціал спокою (ПС) та потенціал дії (ПД), іонні механізми їх походження.

4. Структура та механізм передачі збудження в нервових волокнах. Закони проведення збудження по нервових волокнах.

5. Структура і механізм передачі збудження в нервово-м'язовому синапсі. Роль холінестерази.

6. Фізіологічні властивості скелетних та гладких м'язів.

7. Загальні принципи регуляції фізіологічних функцій (нервова та гуморальна).

8. Нейроглія, її види та функції. Нейрон, його будова, функції.

9. Поняття про рефлекс. Види рефлексів.

10. Структура і види центральних синапсів. Хімічні медіатори та специфічні рецептори мембран нейронів. Особливості проведення збудження в синапсах ЦНС.

11. Поняття про нервовий центр. Особливості нервових центрів.

12. Поняття про вегетативні функції.

13. Відмінності ВНС (структурні та функціональні) від соматичної нервової системи.

14. Організація симпатичних та парасимпатичних відділів ЦНС:

а) центри ВНС;

б) подвійна структура еферентних нервових шляхів;

в) ганглії ВНС, їх функціональна характеристика;

г) медіатори та рецептори ВНС. Поняття про М- та Н-холінорецептори, α- та β-адренорецептори. Вегетотропні речовини.

15. Роль гіпоталамуса і кори великих півкуль в регуляції вегетативних функцій.

16. Поняття про гуморальну і гормональну регуляцію функцій організму.

17. Гормони, місця їх утворення. Класифікація гормонів. Загальні властивості гормонів.

18. Фізіологічна роль гормонів:

а) гіпофізу,

б) щитоподібної залози,

в) паращитоподібної залози,

г) підшлункової залози,

д) мозкової та коркової речовини наднирникових залоз,

е) гормонів статевих залоз.

ЗАВДАННЯ 1. Ознайомитися з технікою безпеки і структурою кафедри.

Хід роботи: викладач знайомить студентів з правилами дотримання техніки безпеки на кафедрі фізіології людини.

Студенти оформляють документацію по ознайомленню з правилами ТБ на кафедрі.

Висновок:

ЗАВДАННЯ 2. Визначення сили м'язів за допомогою ручного динамометра.

Хід роботи: За допомогою ручного динамометра визначаємо силу м'язів згиначів правої та лівої кисті.

Перед початком дослідження необхідно встановити стрілку ручного динамометру на «0». Піддослідний знаходиться в положенні «стоячи», відводить руку з динамометром в сторону під прямим кутом по відношенню до тіла. Потім віджимає з максимальною силою пружину динамометра і одночасно приводить руку до тіла. Вимірювання сили згиначів кисті досліджуються на правій та лівій руках. Отримані дані студент заносить до таблиці. Потім визначають середню величину сили м’язів у спортсменів та не спортсменів, у порівнянні з нормою.

Норма:

стать	Спортсмен	Сила згиначів кисті правої лівої
Ч	Спортсмен Не спортсмен	54±6 кг 51±7 кг 45±2 кг 40±2 кг
Ж	Спортсмен Не спортсмен	35±5 кг 33±5 кг 32±4 кг 30±2 кг

Складіть зведену таблицю за результатами вимірювань сили м'язів у студентів всієї групи. Порівняйте результати у спортсменів і не спортсменів, у правшів і лівшів. Зробіть висновок.

№ ПІБ	Сила правої кисті	Сила лівої кисті	Примітка (правша або лівша, спортсмен або не спортсмен)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20

Висновок:

ЗАВДАННЯ 3. Намалювати схему будови безмієлінових і мієлінових нервових волокон.

Хід роботи: позначити на схемі специфіку механізму проведення збудження по них.

Висновок:

ЗАВДАННЯ 4. Намалювати схему будови нервово-м’язового синапсу і скласти алгоритм механізму проведення збудження через синапс.

Хід роботи: зробіть висновок про роль ферменту холінестерази в механізмі проведення збудження через міоневральний синапс.

Висновок:

ЗАВДАННЯ 5. Мозочкові проби

Проба Ромберга.

Хід роботи:

Піддослідний в положенні стоячи, ноги разом, руки підняті вперед (з тулубом кут 90⁰), пальці розведені без напруження, очі закриті (обов'язково страхувати піддослідного). Звертаємо увагу на можливе похитування, втрату рівноваги, тремор пальців рук та повік.

Висновок:

Проба Ромберга сенсибілізована I.

Хід роботи:

Піддослідний в положенні стоячи, ноги на одній лінії (п'ята лівої ноги упирається в носок правої – перший варіант, п'ята правої ноги упирається в носок лівої – другий варіант), руки витягнуті вперед під кутом 90⁰ до тулуба, пальці розведені без напруження. Звертаємо увагу на можливе похитування, втрату рівноваги, тремор пальців рук і повік. Порівнюємо вираженість симптомів порушення функції мозочка по забезпеченню регуляції м'язового тонусу і підтримки положення тіла в просторі з результатами першої проби.

Висновок:

Проба Ромберга сенсибілізована II.

Хід роботи:

Зменшуємо площу опори, ускладнюючи тим самим задачу для мозочка, шляхом нового положення – поза – стоячи на одній нозі, друга нога зігнута в колінному суглобі і піднята вгору так, щоб п'ята цієї ноги була на рівні колінного суглоба опорної ноги, але не торкалася до коліна, руки в колишньому положенні. Порівнюємо вираженість симптомів порушення функції мозочка по забезпеченню регуляції м'язового тонусу і підтримки положення тіла в просторі з результатами попередніх проб. Так само має значення мінімальний час утримання пози який становить 18 секунд.

Висновок:

Координаційні проби.

Пальце – пальцева проба.

Хід роботи:

Піддослідний із закритими очима стоячи або сидячи (якщо були виявлені порушення в регуляції положення тіла в просторі при виконанні проб Ромберга) розводить руки в сторони до рівня плеча. За командою зводить вказівні пальці разом на рівні нижньої третини грудини. Рух виконується повільно. Звертаємо увагу на траєкторію руху, точність поєднання пальців (допустимий варіант промахування 0,5 см). Можлива поява інтенційного тремора – тремтіння пальців при наближенні один до одного).

Висновок:

Пальце-носова проба.

Хід роботи:

Початкове положення таке ж, як і в попередній пробі. Піддослідний повільно, по черзі правою і лівою рукою торкається вказівним пальцем кінчика носа. Критерії оцінки аналогічні з пальце-пальцевою пробою.

Висновок:

ЗАВДАННЯ 6. Дослідження рефлексу Данніні-Ашнера.

Хід роботи: Рефлекс проявляється в зміні серцевих скорочень при натисканні на очні яблука. У піддослідного заздалегідь рахують пульс за 1 хв. Потім великим і вказівним пальцями протягом 20-30 сек. натискають на очні яблука (на їх бічні поверхні) і одночасно рахують пульс. Натискають так, щоб не виникало больових відчуттів. Відзначають уповільнення пульсу. Намалювати схему рефлекторної дуги рефлексу Даніні-Ашнера. Записати показники кількості серцевих скорочень за хвилину до і після натискання на очні яблука. У нормі уповільнення чсс від 4 до 8 уд. у хв. – тип реакції нормотонічний, більш виражене уповільнення пульсу - ваготонічний тип реакції, зменшення частоти менше 4 або відсутність уповільнення (можливе і збільшення ЧСС) – симпатотонічний тип реакції.

Висновок:

ЗАВДАННЯ 7. Дайте порівняльну характеристику соматичної і вегетативної нервової систем.

Хід роботи: Заповнити представлену таблицю даними, що характеризують особливості соматичної і вегетативної нервової систем.

Результат:

№ п/п	Характеристики	Соматична	ВНС
1.	Область іннервації.
2.	Розташування центрів.
3.	Кількість нейронів в еферентній частині рефлекторної дуги.
4.	Швидкість проведення збудження по нервових волокнах.
5.	Збудливість.
6.	Лабільність.
7.	Медіатори.

Висновок:

ЗАВДАННЯ 8. Намалювати схему рефлекторної дуги соматичного та вегетативного рефлексу.

Хід роботи:

Висновок:

ЗАВДАННЯ 9. Дослідження прямої та співдружньої реакції на світло.

Хід роботи:

Висновок:

ЗАВДАННЯ 10. Дослідження тонусу ВНС.

а) Дослідження кліностатичного рефлексу.

Хід роботи: піддослідний плавно переходить з вертикального положення в горизонтальне. При цьому пульс уповільнюється на 4-6 ударів у хвилину. Рахунок проводиться в перші 18-20 с лежання. Рефлекс спостерігається у 50% здорових людей.

Уповільнення пульсу на 8-12 ударів при початковому пульсі 72 зустрічається при підвищеній збудливості блукаючого нерва. Почастішання пульсу спостерігається головним чином при серцевій недостатності, атеросклерозі і інших захворюваннях.

Висновок:

б) Дослідження ортостатичного рефлексу.

Хід роботи: Раніше лежачий піддослідний плавно встає. При цьому частішає пульс на 15-24% від початкового рівня ЧСС в хвилину.

Різко позитивний ортостатичний рефлекс супроводжується почастішанням пульсу більш, ніж на 24%, що зустрічається при підвищеній збудливості симпатичної нервової системи.

Висновок:

ЗАВДАННЯ 11. Гормони, що беруть участь в обміні речовин:

Хід роботи: Дайте характеристики гормонів, які впливають на інтенсивність обмінних процесів в організмі.

№	Вид обміну речовин	Гормони	Механізм дії	Регуляція вироблення
1.	Обмін кальцію.
2.	Обмін натрію.
3.	Обмін глюкози.