- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.
- •Тема 2. Система вищої освіти у країнах Європи і Америки
- •1. Вища освіта у Сполучених Штатах Америки
- •1.1. Широка доступність вищої освіти
- •1.2. Вибір вищого навчального закладу абітурієнтом
- •1.3. Процедура вступу до вищого навчального закладу
- •1.4. Особливості навчання
- •1.5. Організація навчального процесу
- •1.6. Контроль знань і самостійної роботи студентів
- •1.7. Проблеми вищої освіти у сша
- •2. Вища освіта у Канаді
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Вища освіта
- •2.3. Мовні школи і навчання іноземців
- •2.4. Кваліфікації
- •3. Вища освіта у Великій Британії
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Ступеневість освіти
- •3.3. Доступність вищої освіти
- •4. Вища освіта у Франції
- •4.1. Основні відомості
- •4.2. Принципи організації
- •5. Вища освіта у Німеччині
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Доступність вищої освіти
- •5.3. Навчальний процес
- •6. Вища освіта у Чехії
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Організація навчального процесу
- •7. Вища освіта у Польщі
- •7.1. Загальні відомості
- •Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.
- •Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти
- •Нова модель, що ілюструє деталізацію інформації в Додатку до диплома (приклад)
- •Тема 5. Європейська кредитно-трансферна
- •II. Загальна практична інформація
- •IV – словник
- •V – приклади хорошої практики
- •Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи ects у вищу освіту України
- •Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України
2.2. Вища освіта
Отримати освіту після закінчення середньої школи можна в навчальних закладах, що пропонують вищу і професійно-технічну освіту. Незважаючи на те, що канадські студенти повинні платити за навчання, вони мають доступ до фінансової допомоги у виді стипендій, грантів і студентських позик, наданих федеральним і місцевим урядом.
Головною рисою післяшкільної освіти в Канаді є розмаїтість вибору. Історично склалося так, що навчальні заклади, що пропонують вищу освіту, були основними установами, де можна було отримати освіту після закінчення школи. Однак у 1960-х роках з’явилися альтернативні навчальні заклади, що готували студентів для набуття професійно-технічних кваліфікацій. Ці навчальні заклади звичайно називаються „суспільні коледжі” (community colleges).
Тривалість навчання визначається самими навчальними закладами, дисциплінами, що викладаються, структурою і вимогами системи освіти конкретної провінції. Наприклад, диплом вищої освіти (Bachelor Degree) можна одержати після 3 або 4 років навчання, у залежності від того, який рівень обраний студентом – загальний або почесний. Більшість університетів – англомовні, але існують незалежні французькі установи, в основному в Квебеку. Такі провінції як Alberta, Saskatchewan, Manitoba, Ontario і Nova Scotia мають університети, де викладання ведеться двома мовами. Деякі вищі навчальні заклади, що ведуть навчання тільки однією мовою, дають можливість студентам здавати роботи, іспити і дисертації на кожній із двох мов.
У Канаді можна набути як кваліфікації початкової вищої освіти (undergraduate studies), так і дипломи та сертифікати на аспірантському рівні (postgraduate studies). Навчальні заклади, а іноді окремі факультети, установлюють свої власні стандарти прийому на курс навчання. У той же час навчальні заклади в одній і тій же провінції, як правило, мають однакові вимоги щодо зарахування на навчання, особливо для набуття першої вищого освіти. У Канаді не існує загальнонаціональних вступних екзаменів. Окремі навчальні заклади не проводять вступних екзаменів. Деякі фахові факультети, однак, вимагають здачі вступних екзаменів з дисциплін, що відноситься до курсу навчання. Атестат про середню освіту є мінімальною, але іноді недостатньою вимогою для вступу до університету. Більшість закінчення певних курсів або одержання мінімальних оцінок за попереднє навчання.
Прийняття на навчання дорослих студентів вимагає досягнення абітурієнтом 21 року і демонстрації здатності до успішного навчання у вищому навчальному закладі.
Академічний рік поділятися на 2 терми або семестри, хоча деякі установи мають літні або міжсезонні програми. Тільки невелика кількість навчальних закладів працюють по системі 3-х семестрів, що рівні по тривалості. У цьому випадку студенти можуть розпочати навчання на початку кожного з 3-х семестрів. Деякі університети мають програми, що дозволяють студентам одержувати академічні знання й у той же час працювати поза кампусом на повну ставку. Незважаючи на те, що такі програми триваліші від звичайних програм, вони надають студентам можливість одержання кваліфікації і цінного досвіду роботи за фахом.
У Канаді також поширені вечірнє та дистанційне навчання, особливо для набуття першої вищої освіти. Це пов’язано з тим, що Канада - це дуже велика країна і багато людей живуть у районах, де доступ до традиційного навчання може бути обмеженим.