- •Полтавський університет економіки і торгівлі
- •Рекомендована література
- •Тема 1.1 вступ. Державна мова – мова професійного спілкування
- •Синоніми
- •Пароніми
- •Граматичні норми
- •Орфографічні норми
- •1.1.5. Мовне законодавство та мовна політика в україні
- •Тема 2
- •1.2.5. Мовний етикет
- •1.2.5.1. Поняття етикету
- •1.2.5.2. Мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет
- •1.2.5.3. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул
- •Вузлики на пам'ять! Правила вітання
- •Звернення до незнайомої людини
- •Мудра порада
- •Привернення уваги до себе
- •Знайомлення
- •Знайомлення без посередника
- •Знайомлення через посередника:
- •Мудрі поради
- •Увага! Граматична компетенція
- •Порада, пропозиція
- •Відмова
- •Мудра порада
- •Розрада
- •Співчуття
- •Схвалення
- •Зауваження, докір
- •Мудрі поради
- •Висловлення сумніву
- •Мудра порада
- •Висловлення власного погляду
- •Увага! Граматична компетенція
- •Комплімент
- •Вузлики на пам'ять! Правила вживання компліментів
- •Мудрі поради психологів
- •Прощання
- •Увага! Лексична компетенція
- •Прощання
- •Тема 3
- •Взірець художнього стилю:
- •Взірець власне наукового стилю:
- •Взірець офіційно-ділового стилю: Конституція України. Стаття № 24
- •Взірець публіцистичного стилю: Третє тисячоліття
- •Взірець конфесійного стилю: Молитва Господня
- •Взірець розмовного стилю:
- •Взірець епістолярного стилю:
- •Етикет телефонної розмови
- •Етичні питання використання мобільних телефонів
- •Змістовий модуль 2
- •2. Функції спілкування
- •3. Види і форми спілкування
- •4. Етапи спілкування
- •1. Ретельна підготовка до спілкування.
- •2. Орієнтація в ситуації і встановлення контакту, тобто початок спілкування.
- •3. Обговорення питання (проблеми).
- •5. Мова, мовлення і спілкування
- •6. Невербальні засоби спілкування
- •7. Гендерні аспекти спілкування
- •Поняття ділового спілкування
- •Тема 2.2
- •1. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання
- •2. Мистецтво аргументації
- •4. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань
- •Тема 2.3. Культура усного фахового спілкування
- •Дидактична мета:
- •Студенти повинні вміти:
- •1. Особливості усного спілкування
- •2. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
- •3. Функції та види бесід
- •1. Ретельна підготовка.
- •2. Пам'ятайте, до чого Ви прагнете.
- •4. Не підозрюйте співбесідника в ненадійності.
- •9. Працюйте на перспективу, а не на проміжні результати.
- •10. Підсумуйте результати бесіди.
- •4. Співбесіда з роботодавцем
- •9 Найбільш підступних запитань:
- •5. Етикет телефонної розмови
- •6. Етичні питання використання мобільних телефонів
- •Тема 2. 4 Форми колективного обговорення професійних проблем
- •1. Мистецтво перемовин
- •3. Завершення перемовин.
- •2. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •3. Нарада
- •3. За ступенем підготовленості:
- •4. За технікою проведення:
- •1.1. Планування
- •1.2. Підготовка доповіді і проекту рішення
- •1.3. Підготовка документів і приміщення
- •1.4. Підготовка учасників до наради
- •2.1. Відкриття наради
- •2.2. Виголошення доповіді
- •2.3. Відповіді на запитання
- •2.4. Обговорення доповіді.
- •Тема 2.5. Ділові папери як засіб писемної професійної орієнтації
- •2.5.1. Класифікація документів
- •2.5.2. Національний стандарт україни
- •2.5.4. Вимоги до бланків документів
- •2.5.5. Оформлювання сторінки
- •2.5.6. Вимоги до тексту документа
- •2.6.1. Резюме. Автобіографія
- •2.6.2. Характеристика. Рекомендаційний лист
- •2.6.3. Заява
- •2.6.4. Особовий листок 3 обліку кадрів
- •2.6.5. Наказ щодо особового складу
- •2.6.6. Трудова книжка
- •2.6.7. Трудовий договір. Контракт. Трудова угода
- •11. Реквізити Сторін
- •1. Предмет договору
- •2. Розмір і порядок оплати
- •Взірець прес-релізу:
- •2.7.4. Службові записки
- •2.7.5. Протокол. Витяг з протоколу
- •Тема 2. 8. Етикет ділового листування
- •1. Класифікація листів
- •2. Реквізити листа та їх оформлювання
- •3. Етикет ділового листування
- •4. Оформлення листа
- •5. Типи листів
- •Гарантійний лист
- •Лист-запит
- •Лист-відповідь на запит
- •Лист-підтвердження
- •Супровідний лист
- •Лист-прохання
- •Лист-відповідь на прохання
- •Лист-нагадування
- •Лист-претензія, рекламаційний лист
- •Змістовий модуль 3.
- •2. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •3. Способи творення термінів
- •4. Проблеми сучасного термінознавства
- •Тема 3.2.
- •Питальний план
- •Номінативний план
- •Тезовий план
- •Рецензія, відгук
- •Переклад і редагування наукових текстів
- •1. Суть і види перекладу
- •2. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою
- •3. Переклад термінів
- •4. Особливості редагування наукового тексту
- •5. Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових текстах та шляхи їх уникнення
- •Питання для підсумкового контролю
Орфографічні норми
Орфографічні норми встановлюють одноманітність написання слів відповідно до усталених норм. Вони визначають правила написання слів разом, окремо, через дефіс; вживання великої і малої літери; способи переносу слів з одного рядка в інший; вживання апострофа; правила правопису слів іншомовного походження; прізвищ, географічних назв; правила написання морфем тощо.
Вузлики на пам'ять!
Святослав, В'ячеслав, пів'ящика, возз'єднати, під'їжджати, сільський, інший, майбутнє, київський, законний, буквений, військкомат, життєвий, шістнадцять, матеріально відповідальний, спитати, схвалити, розповісти, прізвище, екс-президент, пріоритет, прем'єр-міністр, в цілому, до побачення, без сумніву, по-перше, по-українському.
Запам'ятайте! Спів...- перша частина складних слів, що вказує на спільність (іноді одночасність) у чому (в існуванні, володінні, звучанні тощо) кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь, пишеться разом:
співавтор, співавторство, співвітчизник, співжиття, співзвучний, співіснування, співпереживання, співпрацівник, співпрацювати, співпраця, співробітник, співробітництво, співрозмовник, співучасть. Інших значень ця частина слова не має, отже замість співпадати, співпасти українською мовою треба вживати збігатися, збігтися. Замість співставляти, співставити, співставлення, співставний - зіставляти, зіставити, зіставлення, зіставний (або порівнювати, порівняти тощо) (Головащук С.І. Словник-довідник з українського літературного слововживання.- К.: Наукова думка, 2004.- С. 347).
ПУНКТУАЦІЙНІ НОРМИ
Пунктуаційні норми - це система правил, що регулюють вживання розділових знаків: крапки, трьох крапок, знака оклику, знака питання, коми, крапки з комою, двокрапки, тире, лапок, дужок, абзацу. Свідоме засвоєння пунктуаційних норм сприяє виробленню умінь і навичок безпомилкового вживання розділових знаків.
Наприклад:
Зміст свободи слова і думки полягає у тому, що ніхто не може заборонити людині дотримуватися своїх думок, певним чином відображати об'єктивну дійсність у своїх уявленнях та публічно висловлювати ці матеріалізовані в мові відображення, зокрема як погляди і переконання. Останні можуть при цьому стосуватися будь-яких сфер: зовнішньої політики, державної влади, економічних процесів, освіти і культури, розвитку законодавства тощо (Коментар законодавства України).
Мовні норми характеризуються історичною і соціальною зумовленістю, стабільністю, хоча з розвитком літературної мови вони можуть змінюватися. Тому в межах норми співіснують мовні варіанти, що виникають відповідно до потреб суспільства в кодифікації написань і відображають тимчасове функціонування старого й нового в мові.
У словниках українського літературного слововживання розрізняють акцентні варіанти (помилка і помилка, договір і договір, завжди і завжди), лексичні (телефонна трубка і слухавка, масштаб і вимір, карта і мапа), морфологічні (стіл, а в родовому відмінку стола і столу).
У літературній мові ці варіанти «не порушують самої норми, а роблять її більш точним інструментом добору мовних засобів, у стилістичному плані»8.
Культура писемного й усного мовлення всіх, хто послуговується українською мовою як засобом спілкування, полягає у тому, щоб досконало оволодіти мовними нормами й послідовно дотримуватися їх.