1.1. Товарний знак в Дореволюційної Росії

Товарний знак засвідчує походження товару від відомого торгового або промислового підприємства. Для можливості захисту Товарних знаків від підробки потрібна реєстрація їх в урядових установах. У Росії (за законом 1896) свідоцтво на Товарний знак видається відділом торгівлі міністерства торгівлі і промисловості. А. Небольсина, "Законодавство про фабричних і торгових клеймах" (1886) ^[5]; Кобеляцький, "Промислова., літературні. власність" (1896).

1.2. Товарний знак в срср

Порядок набуття права на Товарний знак, його використання і захисту визначався національним законодавством (наприклад, в СРСР постановою Ради Міністрів СРСР від 15 травня 1962 "Про товарні знаки", Положенням про товарні знаки (затверджено Державним комітетом Ради Міністрів СРСР у справах винаходів і відкриттів від 8 січня 1974)] і міжнародними угодами, найважливішими з яких є Паризька конвенція з охорони промислової власності 1883 і Мадридська угода про міжнародну реєстрацію товарних знаків 1891 (обидві ратифіковані СРСР). У всіх соціалістичних країнах та більшості капіталістичних країн (наприклад, в ФРН, Франції, Японії, Італії, скандинавських країнах) виключне право на Т. з. набувається шляхом його офіційної реєстрації (в СРСР - у Державному комітеті Ради Міністрів СРСР у справах винаходів і відкриттів), а в деяких державах (наприклад, в Великобританії, США, Швейцарії) - в силу фактичного застосування Товарних знаків в господарському обороті ^[6].

2. Різні назви і синоніми

Торгова марка- словесна калька^[7]з англійської "trade mark"^[8], використовується як синонім поняття"товарний знак".Хоча цей термін активно використовується на побутовому рівні, російської правової системи відомі тільки поняття "товарний знак" і "знак обслуговування". Саме вони підлягають правовій охороні.

Маркетингове поняття брендіноді на побутовому рівні використовується як синонім поняття "товарний знак" або "знак обслуговування", що є невірним, хоча товарний знак або знак обслуговування часто і є основоположною складовою поняттябренду.

3. Використання

Реєстрація права на товарний знак і знак обслуговування носить територіальний характер, тобто право на охорону свого товарного знака юридичні особи та індивідуальні підприємці одержують тільки в тих країнах, в яких вони отримали свідоцтво про реєстрацію свого товарного знака у відповідних реєстраційних органах.

Правовласник товарного знакаможе контролювати не будь-яке використання свого товарного знака, а лише використання його в цивільному обороті, зокрема:

• на товари, на етикетках, упаковках цих товарів, що виробляються, продаються, рекламуються або іншим чином вводяться в цивільний оборот або зберігаються або перевозяться з цією метою; ^[9]

• "При виконанні робіт, наданні послуг (у разі знака обслуговування);

• на документації, пов'язаної з введенням товарів в цивільний оборот;

• у пропозиціях до продажу товарів, виконанні робіт, наданні послуг, а також в оголошеннях, на вивісках і в рекламі;

• в мережі Інтернет, зокрема в доменному імені й при інших способах адресації. " ^[9]

Не підлягають контролю з боку правовласника такі види використання товарного знака, як:

• згадування його в нерекламним цілях;

• використання на товарах, які вже були введені в оборот самим правовласником або з його згоди (наприклад, при користуванні купленим товаром, на якому зображений товарний знак або при подальшому перепродажі такого товару);

• використання в особистих цілях;

• інші види використання, не пов'язані з введенням товарів (послуг) в цивільний оборот