- •2) Марджиналізм;
- •3) Моделювання ек. Явищ та процесів:
- •Визначення ключових змінних, що характеризують сутність економічного процесу, який досліджується;
- •Висувається припущення щодо умов існування моделі та визначення поведінкових пердумов;
- •16. Вплив зміни цін на сукупну виручку товаровиробників за умов різної еластичності попиту.
- •17. Еластичність попиту за доходом.
- •18. Перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери використання.
- •19. Мікроекономічна модель підприємства. Поняття виробничих факторів.
- •21. Віддача (продуктивність) змінного фактору виробництва: поняття, закономірності зміни.
- •22. Характеристика виробничої функції з двома змінними факторами. Ізокванти та їх можливі конфігурації.
- •23. Технічне заміщення факторів вир-ва
- •24. Ефект від збільшення масштабу виробництва та цого відображення в характері виробничої функції та функції витрат.
- •25 Концепція витрат “втрачених можливостей”. Поняття і склад альтернативних витрат. Сукупні, середні та граничні витрати.
- •26. “Економічний” та “бухгалтерський” підходи до визначення витрат та прибутку підприємства.
- •27. Типовий характер зміни витрат виробництва в короткостроковому.
- •28. Принцип неухильного зростання граничних витрат: сутність, графічна інтерпретація, значення в діяльності підприємств.
- •29. Ізокоста: поняття, графічна побудова, зміна положення під впливом варіацій цін виробничих вакторів та бюджету.
- •30. Обґрунтування рівноваги виробника на основі суспільного аналізу виробничої функції та витрат.
- •31, Типовий характер зміни витрат виробництва у довгостроковому періоді.
- •32. Поняття нормальний прибуток, чистий економічний прибуток. Вплив зміни їх кількісних значень на ділову активність підприємства.
- •33. Рівновага виробника: технологічний та економічний вибір.
- •34. Віддача від збільшення масштабів виробництва і структура галузі.
- •35. Обгрунтування розширення виробничої діяльності підприємства в тривалому періоді. Графічна побудова лінії експансії.
- •39. Реакція ринку на одночасні одно- та різнонаправлені зміни попиту і пропозиції.
- •40. Сутність і взаємозв’язок показників середньої і граничної виручки з ціною продукції за умов досконалої конкуренції.
- •41. Стратегія поведінки підприємства за умов досконалої конкуренції. Два підходи до максимізації прибутку.
- •Отже, на ринку досконалої конкуренції існує дуже велика кількість продавців і покупців, інтереси яких в узагальненому вигляді представлені ринковим попитом і ринковою пропозицією
- •42. Стратегія поведінки конкурентної фірми за певних витрат виробництва та варіаціях ринкових цін на її продукцію.
- •43. Рівновага фірми, галузі, ринку в тривалому періоді за умов досконалої конкуренції.
- •44. Ефективність ринків досконалої конкуренції
- •46. Ринково-продуктова стратегія підприємства-монополіста (визначення ціни і обсягу виробництва). Деякі варіанти стану фірми-монополіста в короткому періоді.
- •47. Цінова еластичність попиту і поведінка монополіста.
- •48. Цінова дискримінація: поняття, умови, види.
- •49. Економічна ефективність монополії.
- •50. Ринково-продуктова стратегія підприємства у довгостроковому періоді за умов монополістичної конкуренції.
- •53. Олігополістична структура ринку і взаємообумовленість дій партнерів.
- •54. Ціноутворення за олігополії: загальна характеристика.
- •55. Можливі варіанти поведінки фірм за умови олігополістичного ринку. Причини і механізми “цінових війн”.
- •56. Картельні угоди: визначення квот, умови реалізації, суперечності, ефективність.
- •57 .Похідний попит і принцип оплати факторів.
- •58 .Рівновага виробника на ринку ресурсів.
- •59.Еластичність попиту на ринку ресурсів. Ефект доходу і заміщення.
- •60. Праця як фактор виробництва: попит і пропозиція.
- •Попит і проп-я на ринку праці.
- •61. Капітал як фактор виробництва
- •62.Інвестування .Визначення поточної вартості активу довгос-го і безстрокового володіння.
- •63. Рівновага на ринку капітальних благ у коротко- і довгостроковому періоді.
- •64. Земля як фактор вир-ва. Ек-на і земельна рента.
- •65. Часткова та загальна рівновага ринкової економічної системи.
- •66. Рівновага в економіці обміну.
- •Якщо розглядати споживання товару в як еквівалент грошових витрат (з) на придбання всіх інших товарів, крім товару а, то можна сформулювати такі умови ефективності:
- •67. Рівновага у виробничій сфері.
- •68.Проблеми оптимальності та загальна економічна рівновага
- •69. Інституціональна природа сучасної фірми. Загальні, специфічні, інтерспецифічні ресурси фірми. Трансакційні витрати.
- •70. Позаринкові ефекти, їх регулювання.
- •Ординалістська теорія поведінки споживача
- •Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника
- •Ринкова пропозиція
- •Ринок праці
- •Ринок капіталу
- •Інституціональні аспекти ринкового господарства
28. Принцип неухильного зростання граничних витрат: сутність, графічна інтерпретація, значення в діяльності підприємств.
Граничні витрати (МС) — це приріст сукупних витрат підприємства, пов’язаний із виробництвом додаткової одиниці продукції. Як правило, під граничними витратами розуміють витрати, пов’язані з випуском останньої одиниці продукції.
.
Крива граничних витрат показує, що спочатку їх величина зменшується, але досягнувши мін значення при певному обсязі випуску МС збільшується. Чим більшим буде об’єм виробництва, тим крутішим буде графік кривої граничних витрат.
Залежно від змін граничних витрат вирішується питання про доцільність збільшення або зменшення обсягу виробництва.
Криві середніх змінних, середніх сукупних і граничних витрат мають U-подібну форму. Це пояснюється дією спадної віддачі змінного фактора виробництва. Тому закон спадної віддачі змінного фактора виробництва тлумачать як закон неухильного збільшення граничних витрат. Зауважимо, що крива граничних витрат перетинає криві середніх сукупних і середніх змінних витрат у точках їх мінімуму.
29. Ізокоста: поняття, графічна побудова, зміна положення під впливом варіацій цін виробничих вакторів та бюджету.
Ізокоста – це лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних поєднань двох ресурсів (наприклад праці та капіталу). Рівняння ізокости як функції витрат з двома змінними має такий вигляд: ТС = L*PL +K*Pk .
Ізокоста – лінійна функція. Ціни факторів розглядаються як незмінні тому незалежно від зміни обсягів виробництва її графік завжди має вигляд прямої. Нахил ізокости дорівнює PL/ Pk. Він визначає ринкову норму заміщення однієї одиниці капіталу додатковою одиницею праці.
В залежності від зміни обсягу нашого виробничого бюджету ми збільшуємо або зменшуємо величину ТС. В цьому випадку ізокоста буде зміщуватись геть від точки відліку координат або навпаки наближатись до неї. При цьому кут нахилу ізокости буде залишатися постійним, тому що як вже зазначалося він визначається співвідношенням цін на ресурси, а вонов цьому випадку не змінюється. Див малюнок:
При зміні цін на один з ресурсів при незмінному розмірі виробничого бюджету відбувається зміна кута нахилу ізокости.
30. Обґрунтування рівноваги виробника на основі суспільного аналізу виробничої функції та витрат.
Виробництво продукції пов’язано з певними витратами, зміни його обсягів обумовлюють коливання величини цих витрат. Тому виробник, зважаючи на динаміку граничної продуктивності, вартість та взаємозамінність ресурсів, намагається досягти стану рівноваги, тобто такої комбінації використовуваних ресурсів для виробництва означеного обсягу продукції, за якої величина витрат буде мінімальною.
Графічно точку рівноваги виробника можна знайти за допомогою ізокости — лінії, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних поєднань двох ресурсів (наприклад, праці та капіталу).
Якщо ТС — сума грошей, яку витрачає виробник на придбання факторів праці і капіталу за цінами РL і РК, торівняння ізокости має вигляд
ТC = LPL + KPK .
Через те, що ціни факторів виробництва розглядаються як незмінні, незалежно від обсягів використання факторів, ця функція є лінійною (рис. 7.6). Нахил ізокости дорівнює (– РL/РК) і визначає ринкову норму заміщення одиниці капіталу додатковою одиницею праці.
Точка дотику лінії однакових витрат (ізокости) і кривої однакового обсягу виробництва (ізокванти) відображає рівновагу виробника (рис. 7.6).
У точці дотику кут нахилу ізокости (ринкова норма взаємозаміщення) та ізокванти (норма взаємозаміщення факторів за технологією) той самий, тобто виконується рівність:
Ця умова мінімізації витрат відома під назвою еквімаржинальний принцип, або принцип рівності зважених (на грошову одиницю) граничних продуктів: для мінімізації вартості за заданого рівня виробництва підприємству треба використовувати таку комбінацію ресурсів, за якої співвідношення граничних продуктивностей ресурсів та їхніх цін рівні між собою.
Рис. 7.6. Графічне зображення рівноваги виробника