3. Підбір та опрацювання літературних джерел

Робота з літературою розпочинається з пошуку та попереднього ознайомлення з джерелами ще на етапі складання плану. Для цього необхідно скористатись предметно-тематичними та алфавітними каталогами бібліотек, бібліографічними тематичними покажчиками ПУСКУ, списками основної і додаткової літератури, рекомендованими до відповідних тем в навчальних комплексах дисциплін.

Безпосередня робота з літературою розпочинається після редагування та затвердження плану роботи. Слід намітити послідовність вивчення літературних джерел від простих до складних, від загальних до часткових. Рекомендується розпочинати з підручників і навчальних посібників, потім переходити до проблемних і дослідницьких робіт (монографій), журнальних статей і т.д. Необхідно враховувати, що економічний аналіз як наука постійно розвивається, змінюється його інформаційна база, застосовувані оціночні показники. Студент повинен навчитись чітко розрізняти в літературі, що відповідає сучасній практиці економічного аналізу, а що відноситься до історії розвитку конкретного питання. Для цього доцільно вивчати літературу в оберненій хронологічній послідовності, тобто в першу чергу використовувати літературу останніх років видання.

Необхідно виявляти точки зору окремих авторів з одних і тих же питань, порівнювати їх аргументацію. Для підготовки матеріалу з теоретичних питань курсової роботи не варто обмежуватись лише літературою з економічного аналізу, рекомендується також ознайомитись з викладенням споріднених питань в підручниках з економічної теорії, економіки, економічної статистики, галузевої статистики.

Матеріал слід систематизувати уже в процесі його опрацювання: виділяти окремі аркуші для виписок по кожному питанню плану, фіксувати, з яких саме джерел зроблені виписки. В подальшому це полегшить складання списку використаної літератури.

Цінним матеріалом в літературних джерелах з економічного аналізу є форми аналітичних таблиць, розрахунки, діаграми, графіки, послідовність подання і обробки цифрових даних і т. ін. Тому корисно при підготовці до аналітичного дослідження скористатись також навчальними практикумами, збірниками задач. Цей матеріал також підлягає конспектуванню з метою подальшого використання в курсовій роботі.

4. Систематизація, обробка і аналіз практичного матеріалу

Обов’язковою умовою курсової роботи з економічного аналізу є її конкретність, використання реальних даних для розкриття теми і вміння застосовувати теоретичні знання на практиці. Слід мати на увазі, що курсова робота з економічного аналізу без конкретних цифрових даних про діяльність підприємств (виконана лише на основі літературних джерел і на умовних прикладах) не допускається до захисту.

Збір практичного матеріалу розпочинають після засвоєння основних теоретичних положень теми. Попередньо необхідно визначити коло використовуваних показників, джерела інформації (форми оперативної, статистичної і фінансової звітності, пояснювальні записки до річних звітів тощо), розробити таблиці для запису вихідних даних. Дані про узагальнюючі показники діяльності підприємства необхідно відібрати за останні 3-5 років для вивчення їх динаміки, більш детальну інформацію для розкриття теми дослідження, вивчення структури показників, проведення факторного аналізу – як мінімум за два останніх роки.

Обробку фактичного матеріалу необхідно проводити за попередньо розробленою програмою. В першу чергу вона повинна передбачати послідовність обробки фактичного матеріалу і використання найбільш зручних форм аналітичних таблиць. Недостатньо обмежуватись аналітичними розрахунками, які виконуються економічними службами на самому підприємстві. Рекомендується будувати різні види групувань, розраховувати статистичні індекси, використовувати традиційні (а по можливості і економіко-математичні) методи факторного аналізу.