2.2.Класифікація основних фондів

У даний час основні фонди в споживчій кооперації згідно постанови правління Укоопспілки від 30.03.2911 року №162 « Про інвентаризацію основних фондів , інших необоротних та матеріальних активів». Та керуючись пунктом 6 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI для визначення переліку обєктів основних засобів, інших необоротних та матеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1статі 145 Кодексу з метою нарахування амортизації застосовуються дані інвентаризації яка проводилась станом на 1 квітня 2011 року. ( Форму інвентаризаційної відомості основних засобів інших необоротних та матеріальних активів див. додаток №1)

Основні засоби 3 групи (будівлі та споруди )

Для будівель громадського призначення встановлено такі девять груп капітальності:

І- каркасні (із залізобетонними чи металевим каркасом, заповненим кам’яними матеріалами);

ІІ – особливо капітальні , з кам’яними стінами з штучного каменю або великоблочні колони і стовпи залізобетонні або цегляні , перекриття залізобетонні або камяні склепіння по металевих балках ;

ІІІ – з кам’яними стінами з штучного каменю або великоблочні колони і стовпи залізобетонні або цегляні , перекриття залізобетонні або камяні склепіння по металевих балках ;

ІV і V- із стінами полегшеного кам’яного мурування , колони і стовпи залізобетонні або цегляні , перекриття деревяні;

VІ- ІХ – деревяні та інші полегшувальні конструкції.

Середній термін служби громадських будівель ;

Таблиця 1.2

Групи капітальності	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VI	VII	VIII	ІХ
Термін служби будинку. роки	175	150	125	100	80	50	25	15	10

4. Машини й устаткування. У цю групу входять усі види технологічного устаткування, а також первинні й вторинні двигуни. У даній групі виділяються дві підгрупи:

а) силові машини й устаткування;

б) робочі машини й устаткування.

До першої підгрупи відносяться парові і гідравлічні турбіни, трансформатори, вітродвигуни, електромотори, двигуни внутрішнього згоряння й інші первинні і вторинні двигуни.

В другу підгрупу входять верстати, преси, молоти, хімічна апаратура, доменні і мартенівські печі, прокатні стани й інші машини й устаткування.

5. Транспортні засоби. У їхній склад входять усі види транспортних засобів, у тому числі: внутрицеховий, міжцеховий і міжзаводський транспорт, річковий і морський флот рибної промисловості, трубопровідний магістральний транспорт і т.д..

6. Інструмент, виробничий і господарський інвентар та інші основні фонди. Сюди відносяться інструменти що ріжуть, давлять, ударні й інші; інвентар виробничого і господарського призначення, що сприяє полегшенню і створенню нормальних умов праці (устаткування контор, верстати, контейнери, інвентарна тара, предмети протипожежного призначення й ін.).

Для простоти обліку до складу основних фондів, що входять у шосту групу, включаються лише інструменти, виробничий і господарський інвентар з терміном служби понад один рік і вартістю більш 15 неоподатковуваних податком мінімумів (тобто 17 гривень) за одиницю. Інший інструмент, інвентар, а також інші приналежності (незважаючи на те що теоретично вони по всіх економічних ознаках повинні відноситися до основних фондів) у господарської практиці прийнято вважати оборотними фондами.

Кожна група наведеної класифікації у свою чергу підрозділяється на підгрупи, що складаються з ще більш споріднених основних фондів із приблизно рівними термінами служби, нормами амортизації й умовами експлуатації.

Не всі елементи основних фондів грають однакову роль у процесі виробництва. Робочі машини й устаткування, інструменти, вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої, технічні спорудження (гірські вироблення шахт і розрізів, нафтові і газові свердловини) беруть безпосередню участь у виробничому процесі, сприяють збільшенню випуску продукції і тому відносяться до активно діючої частини основних фондів. Інші елементи основних фондів (виробничі будинки, інвентар) роблять лише непрямий вплив на виробництво продукції і тому їх називають пасивною частиною основних фондів.