- •Накладання фістули на жовчний міхур і дванадцятипалу кишку в свійських птахів
- •Ступінчаста катетеризація ворітньої системи
- •Робота 1. Спостереження за прийомом корму і води тваринами
- •Контрольні питання
- •Робота 2. Роль слини в акті ковтання
- •Контрольні питання
- •Робота 3. Секреція слини на харчові і нехарчові подразники
- •Робота 5. Виявлення муцину в слині
- •Робота 6. Вивчення реакції (рН) слини
- •Контрольні питання
- •Робота 7. Отримання шлункового соку в коня за допомогою носостравохідного зонда
- •Контрольні питання
Робота 5. Виявлення муцину в слині
Слина, яка є сумішшю секретів усіх слинних залоз, буває рідкою, водянистою або густою, в'язкою. її в'язкість залежить від наявності білкової речовини —муцину, за допомогою якого корм ослизнюється і склеюється в харчову грудку.
Мета досліду: виявити слизову білкову речовину — муцин в досліджуваній слині.
Для роботи необхідно: слина собаки і людини, 10%-й розчин оцтової кислоти, лійки, фільтрувальний папір, скляні палички, спиртівка, азотна кислота, пробірки, скло на стіл.
Хід роботи. В пробірку наливають 5 мл нерозведеної слини і до неї додають рівний об'єм 10 %-го розчину оцтової кислоти. При наявності муцину утворюється білий осад, що піднімається догори. Муцин виймають скляною паличкою з пробірки і переносять на дно чистої пробірки. Слина без муцину перестає бути тягучою. Проводять ксантопротеїнову реакцію. Для чого обережно над склом столу додають в пробірку з муцином 5-6 крапель азотної кислоти і обережно підігрівають пробірку на спиртівці.
40
tyf уцнн дає характерне для білків жовте забарвлення — позитивну ксантолротеїнову реакцію.
Муцин — це білок, а тому можна провести біуретову пробу. До 2 мл розчину муцину додати 1/4 об'єму 10 %-го NaOH і крап-динами ОД %-го розчину CuSO4. Суміш забарвиться у фіолетовий колір.
Контрольне питання Яку роль виконує муцин в слині?
Робота 6. Вивчення реакції (рН) слини
Реакція слини в різних тварин значно коливається. В жуйних рН слини 8,1, свиней — 7,32, коней і собак — 7,55. У тварин одного і того ж виду реакція її може змінюватися залежно від характеру корму. Лужна реакція обумовлюється наявністю в слині лужної солі (бікарбонату натрію і калію). Висока лужність слини в жуйних сприяє нормальному перебігу мікробіологічних процесів у рубці. Вона нейтралізує кислоти, що утворюються під час травлення у рубці.
Мета досліду: вивчити реакцію слини.
Для роботи необхідно: слина собаки і людини, 0,01 н. розчин H2SO4, індикатор метилоранж, бюретка ємністю 25 мл, стаканчики, піпетки.
Хід роботи. У стаканчику ємністю 20 мл відмірюють 1 мл слини. Додають 2 краплі індикатора і титрують 0,01 н. розчином H2SO4 до появи червоно-оранжевого відтінку. Реакцію слини рахують у відсотках NaHCO3 за кількістю мілілітрів H2SO4, що пішло на титрування.
Приклад. На титрування 1 мл слини пішло 4 мл 0,01 н. H2SO4
H2SO4 + 2NaHCO, <=>Na2SO4 + 2Н2СО3.
При цьому 1 мл 0,01 н. розчину H2SO4 зв'яже 0,5 мл 0,01 н. NaHCCb, або за масою 0,00042 г NaHCCb. Якщо на титрування пішло 4 мл 0,01 н. H2SO4, то в 1 мл досліджуваної слини міститься 4X0,00042 г NaHCCb. Лужність слини виражають у відсотках NaHCCb і відповідно дорівнює 4X0,00042X100 % = 0,168 % NaHCCh.
Лужність слини привушної залози у 8-12-місячних телят Дорівнює 0,5-0,7, у свиней 0,3-0,35, у собаки і людини відповідно 0,15-0,25 % NaHCO3.
Контрольні питання
-
Яке рН слини в різних видів тварин?
-
Яке значення має лужне середовище слини в жуйних тварин?
41
Робота 7. Отримання шлункового соку в коня за допомогою носостравохідного зонда
Шлунок в коня однокамерний, складний за своєю структурою. Залози слизової оболонки шлунка коня секретують безперервно. Секреція шлункового соку поступово знижується при голодуванні. Навіть після 78-годинного голодування секреція не припиняється. Із зниженням секреції соку при голодуванні знижується кислотність і перетравна здатність шлункового соку.
Через складність проведення операцій на шлунку коня шлунковий вміст і шлунковий сік для дослідження можна отримати за допомогою носостравохідного зонда.
Мета досліду: оволодіти методикою носостравохідного зондування в коней. Отримати шлунковий сік або вміст шлунка для аналізу.
Для роботи необхідно: станок для фіксації, спокійна тварина, витримана на голодній дієті 13-14 год, носостра-вохідний зонд, шприц Жане, бутиль.
Хід роботи. Тварину фіксують в станку. Через нижній носовий хід тварині повільно вводять продезинфікований і змазаний вазеліном зонд синхронно з актом ковтання. Якщо зонд потрапляє в стравохід, то його можна прощупати в нижній частині шиї, а якщо в трахею, то у тварини починається кашель.
Шлунковий сік отримують шляхом відкачування за допомогою шприца Жане. Сік беруть натщесерце та через 20-45 хв після введення через зонд 1 л 5 %-го спирту або 500 г вівсяного борошна в 3 л води. Визначають кислотність і перетравну; силу в кожній порції соку. Порівнюють.