- •Накладання фістули на жовчний міхур і дванадцятипалу кишку в свійських птахів
- •Ступінчаста катетеризація ворітньої системи
- •Робота 1. Спостереження за прийомом корму і води тваринами
- •Контрольні питання
- •Робота 2. Роль слини в акті ковтання
- •Контрольні питання
- •Робота 3. Секреція слини на харчові і нехарчові подразники
- •Робота 5. Виявлення муцину в слині
- •Робота 6. Вивчення реакції (рН) слини
- •Контрольні питання
- •Робота 7. Отримання шлункового соку в коня за допомогою носостравохідного зонда
- •Контрольні питання
кількість речовин, що всмокталась в кишечник або виділених з ;крові речовин в травний канал.
j Накладання фістули на протоку підшлункової залози в собаки
(за І. П. Павловим)
Мета: опанувати операційною методикою накладання фістули на протоку підшлункової залози для вивчення її секреторної функції в хронічних дослідах.
Для роботи необхідно: собака, наркотичні речовини, засоби для оброблення поля операції, рук, набір хірургічних інструментів, шовк, марля, вата, йод, фізіологічний розчин, фістула.
Хід операції. Операцію роблять під загальним наркозом. Собаку фіксують на лівому боці. Операційне поле готують в ділянці правого підребер'я, для цього його тканини розтинають
пошарово довжиною до 10 см. В просвіт рани підтягують дванадцятипалу кишку 1 і підходять до великої протоки 5 підшлункової залози, що знаходиться на відстані З— 4 см вище кута, утвореного дванадцятипалою кишкою і вільним кінцем підшлункової залози 4. Поряд з малою протокою та спільним її отвором З знаходиться жовчна протока 2 і спільний отвір З її і малої протоки підшлункової залози (рис. 31). Під велику протоку підводять навхрест два жолобуватих зонди, а на місці входження протоки в дванадцятипалу кишку роблять надріз серозно-м'язової оболонки кишки в формі трикутника, до країв якого підшивають три лігатури (рис. 32).
Дванадцятипалу кишку зашивають пошарово слизово-м'язово-серозними швами з наступним підшиванням її двома підтримуючими швами до очеревини і закріплюють лігатурами, що пропускають через товщу черевної стінки. . -
Через вільний лівий край рани виводять вирізаний шматочок jg з відпрепарованою протокою, яку закріплюють на поверхні шкіри лігатурами з лівого боку. Слизову оболонку під-лдггої ділянки кишечника вишкрябують, а підслизову — змащують розчином йоду.
Черевну рану потрібно починати зашивати з очеревини безперервним швом, решту рани —пошарово. Щоб протока вільно проходила через черевну стінку, не стискувалася ні м'язами, ні швами, але тісно прилягала до країв шкіри, для цього з шкіри вирізають невеликий шматочок, що дорівнює шматочку кишки з протокою, і закріплюють швами. При пришиванні протоки потрібно усунути її натягування або перекручування.
Для збирання підшлункового соку через протоку вставляють -фістульну трубочку з канюлею.
Шви знімають через 7 днів, а через 14 собаку використовують для вивчення секреторної діяльності підшлункової залози в хронічних дослідах.
За оперованими собаками потрібний ретельний догляд, оскільки посилена секреція після операції виснажує тварину, а секрет підшлункової залози роз'їдає шкіру. Для усунення цих ускладнень піддослідній тварині через пряму кишку двічі на день вводять по 20-50 мл 10%-го розчину соди і щільно підв'язують, пробку, щоб закрити вивідну протоку і перешкодити витіканню підшлункового соку. Собак після годівлі на три години ставлять в станок і закривають протоку зазначеним методом. Оперованим собакам обов'язково потрібно регулювати дієту.
Накладання фістули на жовчний міхур і дванадцятипалу кишку в свійських птахів
(за В.М. Шевчуком) з
Для вивчення процесів жовчовиділення в свійських птахів у, хронічних дослідах В. М. Шевчук під керівництвом професора. С. Ю. Ярослава опрацював Y-подібну жовчно-дуоденальну фістульну трубку і методику її накладання на жовчний міхур і два-, надцятипалу кишку при перев'язаних та перерізаних протоках в індиків і гусей.
Фістульна трубка готується з оргскла. Канал її має форму патронника, а два вкладиші — форму патронів, чим забезпечується герметизація і запобігається просочування хімусу з дванадцятипалої кишки в порожнину фістули.
Мета: опанувати хірургічною методикою накладання фістули на жовчний міхур і дванадцятипалу кишку в птахів.
29
Для роботи необхідно: птах, засоби для оброблення операційного поля, рани, рук, фістула, набір хірургічних інструментів, перев'язувальний і шовний матеріали.
Хід операції. За добу до операції птахів не годують. Птаха без наркозу фіксують на лівому боці з витягнутою назад лівою кінцівкою і вільною правою. З правого боку черевця в ділянці останніх ребер вискубують пір'я. Операційне поле миють теплою водою з милом, протирають стерильним фізіологічним розчином і обробляють йодовим спиртом. Пошаровий розтин тканин черевної стінки довжиною 4 см починають від куга, утвореного останнім ребром і латеральним краєм грудної кістки, відступивши 0,5-1,0 см в напрямку лобкової кістки. Повітряні мішки відпрепаровують від країв сальника і відтампоновують в напрямку хребта, і просвіт рани підтягують висхідне коліно дванадцятипалої кишки, одночасно на синусно-кишковий і міхурово-кишковий жовчні протоки накладають дві лігатури, між якими роблять розріз. Верхівку жовчного міхура захоплюють пінцетом Пеана, проколюють його ін'єкційною голкою і відсмоктують жовч. У просвіт жовчного міхура через верхівковий розріз вводять двофланцевий жовчний відросток фістули, який фіксують двома лігатурами. Першу лігатуру затягують повністю перед нижнім фланцем, чим запобігають надходженню жовчі в черевну порожнину, а другу лігатуру настромлюють між нижнім і верхнім фланцями. Завдяки цьому не порушується живлення тканин на місці та нижче її накладання, запобігається їх некроз. Однак виникає місцеве асептичне запалення стінок жовчного міхура, де утворюється сполучно-тканинне кільце, яке міцно утримує відросток фістули в жовчному міхурі.
На дванадцятипалу кишку на відстані 0,7-1,0 см від місця впадіння жовчних протоків і протоки підшлункової залози накладають кисетний серозно-м'язовий шов. Між його стінками роблять розріз і в просвіт кишки вводять еліпсоподібний фланець дуоденального відростка фістули. Шов затягують, а зверху на нього накладають інший — занурюючий шов. Через прокол між нижнім краєм рани і латеральною поверхнею латеральної кістки виводять різьбовий кінець тіла фістули назовні. Рану закривають пошаровим очеревинним безперервним м'язовим вузлуватим і шкірним вузлуватим швами з валиками.
На кінець фістули нагвинчують зовнішній дископодібний фланець і патрубок з гумовою трубкою і жовчоприймачем. Жовч вільно виходить з міхура в жовчоприймач протягом доби, а з нею і слиз — результат операційного втручання (рис. 33, де а — в період між дослідами; б — під час дослідів: 1 — корпус фістули
ЗО
з дуоденальним відростком; 2 —жовчний відросток; 3 —робоча кришка; 4 — дослідна кришка; 5 — робочий вкладиш; 6 — клапан-піпетка; 7—дослід ний вкладиш; 8—трубка для введення жовчі в дванадцятипалу кишку в період дослідів; 9 — зовнішній фланець; 10 — жовчний міхур; 11 — печінка; 12 — шприц з канюлею, приєднаний до трубки для введення жовчі в Дванадцятипалу кишку; 13 — трубка для виведення жовчі в жовчоприймач; 14—вентральна стінка дванадцятипалої кишки).
Через добу після операції проводять огляд і туалет рани, знімають жовчоприймач, дослідну кришку і дослідний вкладиш замінюють робочим вкладишем з клапаном, а на кінець тіла фістули нагвинчують робочу кришку. Тепер жовч, вироблена печінкою, вільно надходить в дванадцятипалу кишку. Прооперованих птахів утримують на суворій післяопераційній дієті, лише на п'яту Добу переводять на звичайний раціон.
Шви з рани знімають через 7-8 діб, а через 14 діб тварину використовують для вивчення секреторної та екскреторної Функцій печінки.
31
Методика накладання фістул на сліпу і ободову
кишки в телят раннього віку
(за В. Ю.Демченком)
Мета: опанувати хірургічною методикою накладання фістули на рубець телят для вивчення травлення в ранньому віці.
Для роботи необхідно: теля 10-15-денноговіку,набір хірургічних інструментів, наркотичні речовини, засоби для оброблення операційного поля, рани, рук, фізіологічний розчин, перев'язувальний і шовний матеріали, дві фістули, 10 %-на іхтіолова мазь.
Хід операції. Тварину фіксують на лівому боці, проводять між-хребцеву анастезію в правій голодній ямці, готують операційне поле. За лінією розрізу тканини знеболюють пошарово 2 %-м розчином новокаїну.
Розріз роблять вертикально в ділянці правої голодної ямки, відступивши 2 см донизу від поперекових відростків поперекових хребців довжиною 10-12 см.
Після пошарового розрізу тканин в рану підтягують головку сліпої кишки. Кишковими жомами віджимають вміст сліпої кишки в бік ободової. Кишкові жоми накладають по-чергово: перший на відстані 10 см від верхівки, а другий — на відстані 6—7 см від першого. На ділянці стінки сліпої кишки між жомами накладають кисетний шов, у центрі шва розрізають стінку, а в розріз вставляють нижній фланець фістульної трубки. Затягують кисетний шов навколо фістульної трубки. Відступивши на 0,5 см від першого шва, накладають другий кисетний серозно-м'язовий шов і затягують його, утошіюючи перший.
На ободову кишку накладають фістульну трубку на відстані 9-Ю см від кінця сліпої кишки за такою методикою, як і на сліпу
кишку.
Обидві фістульні трубки виводять за допомогою троакара назовні шкіри і закріплюють верхніми фланцями фістульних трубок. Фістульну трубку ободової кишки виводять в зону голодної ямки на відстані 2 см донизу від поперекових відростків поперекових хребців, а трубку сліпої кишки виводять також в зону голодної ямки, нижче від першої фістульної трубки на 5 см каудально від останнього ребра. Рану зашивають пошарово. Під зовнішні фланці підкладають марлеві валики змащені 10 %-ю іхтіоловою маззю як протизапальним антисептичним засобом.
Після операції призначають 12-добову голодну дієту. Після цього протягом двох діб оперованій тварині випоюють цільне молоко —1/3 добової норми. З 3-ї по 6-ту добу кількість молока збільшують до 1/2 добової норми. З 7-ї доби тварин переводять на загальний раціон за віком.
Шви знімають через 12 діб, а через 14 — тварину використовують для вивчення бродильно-ферментативних та обмінних процесів у товстому кишечнику в телят за віком.
ВИКОРИСТАННЯ КАТЕТЕРИЗОВАНИХ ТВАРИН
В ДОСЛІДАХ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ
ТРАВЛЕННЯ І ОБМІНУ РЕЧОВИН В
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
Методи катетеризації кровоносних судин в сільськогосподарських тварин є заключним етапом вивчення процесів травлення через проміжний обмін між кров'ю та органами піддослідних тварин. Фістульні методи дозволяють вивчити лише секреторні й бродильно-ферментативні процеси в системі травлення на початковому етапі.
Науковці Боровського науково-дослідного інституту фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин під керівництвом професора А. А. Алієва революціонізували значною мірою методи фістулювання травного тракту. Ними розроблено і впроваджено низку оригінальних методів з катетеризації кровоносних і лімфатичних судин у великої рогатої худоби, свиней, овець і птиці. А. А. Алієв з своїм колективом через методи катетеризації відкрив доступ до будь-яких органів і тканин організму тварин в хронічних дослідах. Метод катетеризації у відтікаючі і притікаючі крові органів дозволяє вивчити кінетику продуктів метаболітів і повністю розкриває процеси травлення, синтезу, асиміляції, дисиміляції, а також механізм трансформації поживних речовин корму в тваринницьку продукцію.
Інтенсивний розвиток промислового виробництва полімерних матеріалів дозволяє виготовляти синтетичні тканини й пластмасові трубки різних розмірів, катетери різного розміру та діаметра і лавсанового судинного протеза.