Ekzamen

Програма

комплексного державного екзамену зі спеціальності

для студентів спеціальності «Історія»

освітньо-кваліфікаційний рівень “Магістр”

денної та заочної форм навчання 2015 н.р.

1. Періодизація української історіографії ХІХ - ХХ ст.

2. М.Костомаров – видатний український історик ХІХ ст.

3. Історичні погляди В.Антоновича.

4. Наукова діяльність М.Грушевського наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

5. В.Липинський – засновник державницького напрямку української історіографії.

6. Науково-організаційні засади розвитку української історіографії у І половині ХІХ ст.

7. Галицька наукова школа істориків М.Грушевського.

8. Науково-організаційні засади розвитку української історіографії у ІІ половині ХІХ ст.

9. Українська історіографія у діаспорі.

10. Діяльність інституту Історії України НАН України (1936 - 1986 рр.)

11. Історіографія ключових проблем Київської Русі.

12. Сучасні оцінки Люблінської та Берестейської уній.

13. Дискусія про характер і хронологічні межі Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.

14. Сучасні оцінки Переяславської ради, її змісту та наслідків.

15. Характер та зміст української державності, що постала в результаті революційних зрушень середини ХVІІ ст.: історіографія проблеми.

16. Історичні оцінки життя і політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи: історіографія проблеми.

17. Українське державотворення 1917 - 1920 рр.: історіографічний огляд.

18. Сучасна історіографія голодомору в Україні 1932 - 1933 рр.

19. Україна і Друга світова війна: історіографічний огляд.

20. ОУН та УПА: історія та діяльність очима сучасних істориків.

21. Поняття «методологія» в науковій літературі. Особливості методології історії.

22. Основні напрямки західноєвропейської романтичної історіографії в першій половині ХІХ ст.

23. Російська історіографія в першій половині ХІХ ст.

24. Загальні риси позитивістської історіософії.

25. Формування історичних шкіл у Західній Європі в другій половині ХІХ ст.

26. Концепція всесвітньої історії К.Маркса.

27. Головні напрямки російської історіографії другої половини ХІХ ст.

28. Методологія Макса Вебера.

29. Методологічні пошуки школи «Анналів».

30. Історична наука в США у другій половині ХХ ст.: занепад прогресистського напрямку, консервативний напрямок, неоконсерватизм.

31. Новітні тенденції в розвитку західної історичної науки наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

32. Теоретико-методологічні основи історичної науки у Великій Британії у другій половині ХХ ст.

33. Історіографічні напрямки і школи в італійській історіографії другої половини ХХ ст.

34. Тенденції розвитку і основні напрямки історичної науки у ФРН у другій половині ХХ ст.

35. Постмодернізм і його вплив на історичні дослідження.

36. Американська школа «психоісторії».

37. «Нова інтелектуальна історія»: предмет, напрямки дослідження.

38. Наукова діяльність Фернана Броделя та її вплив на методологію Еммануеля Лє Руа Ладюрі.

39. Італійська школа мікроісторії, її вплив на сучасну західну історіографію.

40. Основні напрямки досліджень в галузі гендерної історії.

41. Проблема визначення типології війни та її хронологічні межі для України.

42. Розгортання партизанського руху на українських окупованих землях.

43. Початок військових дій на території України у червні 1941 року. Причини поразок Червоної армії.

44. Оборонні бої в Україні влітку - восени 1941 року. Втрати України першого року війни.

45. Військові дій в Україні у січні-липні 1942 р.

46. Діяльність ОУН на початку Другої світової війни. Стратегія і тактика боротьби за самостійну, соборну Українську державу.

47. Створення УПА. Військові дії УПА у 1942 - 1945 рр. Дивізія СС «Галичина».

48. Наступальні операції радянських військ на території України у період корінного перелому (1943 р.). Битва за Дніпро.

49. Звільнення Правобережної та Південної України від німецьких окупантів. Завершення визволення України.

50. Місце України в розгромі нацистської Німеччини. Наслідки Другої світової війни для України.

51. Зміст та етапи десталінізації (1953 - 1964 рр.) в Україні.

52. Історіографія реабілітаційних процесів політв’язнів за часів «відлиги».

53. Перетворення у сільському господарстві в період «відлиги»:історіографія проблеми.

54. Децентралізація управління промисловістю (1957 - 1964 рр.): стан вивчення теми.

55. Національно-культурні проблеми у період хрущовської «відлиги».

56. Місто Маріуполь – об’єкт екскурсійних послуг.

57. Екскурсійні ресурси Маріуполя.

58. Професійна майстерність екскурсовода.

59. Методика проведення екскурсій.

60. Архітектурні пам’ятки Маріуполя ХІХ – початку ХХ ст. як об’єкт екскурсії.