4. «Ум» від 26 жовтня 2010 року, «Чайкою в небі смерть літає»

Розглядаємо проблему смерті птахів від аспергильозу. Виявили цю хворобу ветеринари з Бердянська в районі Бердянської коси. Хвороба вражала птахів у легені, а згодом розповсюджувалась по кублам та пташиному пір’ю. Пересічні люди можуть не турбуватися з приводу пташиних хвороб, адже аспергильоз передається під час споживання зараженого м’яса птиці (див. додаток 4).

Цей матеріал несе в собі таку інформацію як винищення рідкісних видів птахів. Вони можуть помирати від людського чинника, від природних катаклізмів, які дуже часто трапляються в природі. У всякому разі «Червона книга України» не повинна поповнюватись новими видами зниклих тварин та рослин. У всякому разі уповноважені в цих справах органи повинні відслідковувати ситуацію і не давати їй рухатися в гіршу сторону.

5. «Ум» від 12 листопада 2010 року, «Червона загроза»

Поданий матеріал – про отруйний угорський шлам, який досяг Чорного моря. Тобто, відходи алюмінієвого виробництва, викид яких трапився через аварію на угорському підприємстві. Відходи потрапили до вод Дунаю, який, в свою чергу, виніс їх до Чорного моря. Вчені Українського наукового центру екології моря (УНЦЕМ) повідомили: «Небезпечні речовини розчинилися у великих масах води, проте рівень забруднення критичної точки не досяг». На водному шляху Чорного моря розташовані два залізних резервуари, на дні яких осідають шкідливі речовини (див. додаток 5).

Проблема викиду отруйних хімічних відходів досить поширена у сучасних ЗМІ. Прикладом цього може стати відомий телесюжет про нафтовий танкер, який перевернувся у водах Балтійського моря і вилив на його поверхню досить велику кількість нафти. Якщо і цей матеріал проаналізувати з точки зору Проблематики ЗМІ, то ми зможемо чітко побачити одну з найголовніших екологічних проблем – нестача питної води, в той час, як танкери забруднюють найбільші водойми нашої планети – океани та моря.

Так сама ситуація й з малими сільськими водоймами – ставками, які вщерть закидані продуктами людської діяльності. На шпальтах газет поставлена проблема обговорюється рідко, а то й взагалі не висвітлюється. Потрібно акцентувати увагу й на таких незначних деталях, адже без чистого ставка немає чистих океанів, а тим більше – атмосфери. В такому випадку, як нам стало зрозуміло, цей матеріал якісно зроблений. Подібну тему просто потрібно розвивати й в інших руслах.

6. «Ум» від 13 листопада 2010 року «Посуха йде від Дніпра»

У матеріалі йдеться про таку екологічну проблему, як посуха, яка спричинена вимиванням берегів водозабору найбільшою річковою артерією країни. Проблема у тому, що води Дніпра змили 50 метрів берегової смуги Черкаського водозабору. Отже обласному центру загрожує обезводнення, оскільки 300 тис. черкащан споживають воду саме з цього водозабору. Зараз, на місці розмиву берега працює технічне обладнання водоканалу. У терміновому порядку проводяться укріплення берегової зони, завозять туди каміння, бетонні блоки та щебінь. Як зауважують фахівці, така робота дозволить вирішити проблему на деякий час. Та й схожа ситуація траплялася 2006 року, коли Дніпро «поглинав» берег у районі водозабору. Тоді керівництво Черкаської області виділило гроші з обласного бюджету і тримало укріплювальні роботи під контролем (див. додаток 6).

З нашої точки зору, журналістка, яка писала цей матеріал, підійшла до збору фактів про посуху та їх подачі з великою долею відповідальності. Вона показала сторону влади в конкретному випадку, проаналізувала причини виникнення цього явища і зазначила перспективи виходу з поточної проблеми. Авторка більше схилялася до аналітичного та описового методів висвітлення інформації. Намагалася підійти до розгляду зазначених явищ і дій всебічно, детально вивчаючи всі факти об’єктивної дійсності.