- •Методичні вказівки до семінарських занять
- •Розгорнутий план лекцій
- •1. Наукове пізнання
- •2. Структура наукового знання
- •3. Наукове пізнання як предмет філософського дослідження
- •4. Філософія науки другої половини хх сторіччя
- •5. Філософські проблеми сучасної науки
- •Теми семінарських занять. Базові поняття й рекомендації
- •1. Різноманіття форм пізнавальної діяльності й знання
- •2. Структура, методи й форми наукового знання
- •3. Теоретичні моделі розвитку науки у філософії науки хх сторіччя
- •Теми для самостійного вивчення. Базові положення й рекомендації
- •1. Історичні типи науки
- •2. Позитивістська філософія науки
- •3. Основні логіко-гносеологічні проблеми сучасної науки
- •Методичні рекомендації до вибору теми й написанню есе
- •20__ Р.
МІНІСТЕРСТВО УТВОРЕННЯ Й НАУКИ,
МОЛОДІ Й СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
Методичні вказівки до семінарських занять
І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
З ДИСЦИПЛІНИ
«ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ»
ДЛЯ МАГІСТРАНТІВ
Затверджено
на засіданні
кафедри філософії
Протокол № від 2012 р.
Харків 2012
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗГОРНУТИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ
ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ Й РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Різноманіття форм пізнавальної діяльності й знання
2. Структура, методи й форми наукового знання
3. Теоретичні моделі розвитку науки у філософії науки ХХ сторіччя
ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ Й РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Історичні типи науки
2. Позитивістська філософія науки
3. Основні логіко-гносеологічні проблеми сучасної науки
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИБОРУ ТЕМИ Й НАПИСАННЮ ЕСЕ
Додаток А
ВСТУП
Завданням курсу «Філософські проблеми наукового пізнання» є ознайомлення магістрантів з особливостями, методами й структурою наукового знання, його філософськими підставами; короткою історією філософії науки і її основних плинів; актуальними філософськими й методологічними проблемами сучасної науки, основними тенденціями й проблемами її подальшого розвитку.
Не менш важливою метою курсу є щеплення магістрантам базових навичок використання філософської методології при розгляді світоглядних проблем, у тому числі пов'язаних з розвитком науки.
Методичні рекомендації містять: розгорнутий план лекцій; теми семінарських занять, базові поняття й положення до них; теми для самостійного вивчення й базові поняття й положення до них; рекомендації до вибору теми й написанню есе.
Розгорнутий план лекцій
1. Наукове пізнання
Сутність пізнання. Наука як вид пізнавальної діяльності. Наука як система знань. Наука як соціальний інститут. Наукове пізнання в співвідношенні з повсякденним, міфологічним, релігійним, філософським пізнанням. Особливості наукового пізнання: об'єктивність, вірогідність, предметність, обґрунтованість, універсальність. Особливості мови науки. Критерії демаркації науки й не-науки.
2. Структура наукового знання
Класифікація наук: природні, технічні, гуманітарні. Математичне знання. Фундаментальна й прикладна наука. Емпіричне наукове пізнання: сутність, методи, структурні елементи. Теоретичне наукове пізнання: сутність, методи, структурні елементи. Факт. Емпіричний і теоретичний закон. Теорія й концепція. Гіпотетико-дедуктивний метод. Моделювання. Зв'язок емпіричного й теоретичного наукового знання. Метатеоретичний рівень наукового пізнання.
3. Наукове пізнання як предмет філософського дослідження
Історичні форми взаємозв'язку науки й філософії. Натурфілософія як історична форма взаємозв'язку філософії й науки. Філософські основи класичного природознавства. Позитивістська традиція у філософії науки. Марксистська традиція у філософії науки. Ситуації виникнення філософських і методологічних проблем у науці. Функції філософії в науковому пізнанні. Філософія як спосіб включення наукового пошуку в соціокультурний контекст. Філософія й самосвідомість ученого. Криза класичної методології й формування некласичного типу науковості в першій третині ХХ сторіччя.