- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни вінницький національний аграрний університет
- •Лабораторний зошит
- •Вінниця – 2015
- •Модуль і
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Індекс ґрунтових горизонтів та їх коротка характеристика
- •Ґрунтові горизонти_________________________ґрунтів
- •3. Типи ґрунтотворних процесів. Серед них найпоширенішими є:
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Теоретична частина
- •Характеристика основних видів бур’янів і заходи боротьби з ними
- •Самостійна робота:
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Теоретична частина
- •Основні ланки польових сівозмін для різних зон України
- •Складання схем польових сівозмін для зон Полісся, Лісостепу та Степу
- •3. Сівозміни для фермерських формувань.
- •Схеми коротко-ротаційних сівозмін для фермерських формувань
- •Самостійна робота:
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Теоретична частина
- •3. Розрахунок норм внесення добрив на запланований урожай.
- •Самостійна робота:
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема: Основи насіннєзнавства. План:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Теоретична частина
- •Особливості відбору крапкових проб із насіння яке зберігається в мішках
- •5 М*а*100 пп. Розрахунок норм висіву культур
- •Самостійна робота
- •Результати аналізу на чистоту насіння
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: Загальна характеристика зернових злакових культур. Відмінні ознаки хлібів і та іі групи. Будова плоду зернових злаків. План:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теоретична частина
- •Відмінні ознаки хлібів першої та другої групи
- •Самостійна робота
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю
- •Модуль іі
- •Самостійна робота
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: Бульбоплоди та коренеплоди. Систематика та морфологічні ознаки органів.
- •Самостійна робота
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: Олійні та ефіроолійні культури. Загальна характеристика олійних культур. Морфологія. Види, підвиди, групи і різновидності.. (Частина перша) План:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Теоретична частина
- •Основні Морфологічні й біологічні особливості олійних культур
- •Самостійна робота
- •Характерні ознаки груп соняшнику
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Теоретична частина
- •Самостійна робота
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю
Індекс ґрунтових горизонтів та їх коротка характеристика
Індекс |
Назва ґрунтового горизонту |
Коротка характеристика ґрунтового горизонту |
Ао (Но)* |
Лісова підстилка (трав'яниста повсть на луках,у степах) |
|
А (Н) |
Гумусовий |
|
Ai (НЕ) |
Гумусно-елювіальний |
|
В (І) |
Ілювіальний |
|
В і (HP) |
Верхній гумусно- перехідний |
|
В2 (PH) |
Нижній гумусно- перехідний |
|
AiB(EI) |
Елювіально- ілювіальний |
|
С(Р) |
Материнська порода |
|
D (Д) |
Підстилаюча порода |
|
*в дужках за індексацією О.М. Соколовського
Заповнити останній стовбець таблиці 1, користуючись літературними джерелами.
Кожний тип ґрунту має характерний для нього ґрунтовий профіль. У кожному ґрунті є кілька горизонтів, які розрізняються кольором, структурою, складенням та іншими ознаками.
Більшість ґрунтів немає чітких меж між горизонтами, перехід від одного горизонту до іншого поступовий, і тому їх позначають двома літерами: АВ (НІ), ВС (ІР) і т.д.
В залежності від варіанту описати ґрунтові горизонти різних типів ґрунтів:
бригада – чорноземи;
бригада - сірі лісові;
бригада - опідзолені.
Таблиця 2
Індекс
Назва
ґрунтового горизонту
Коротка
характеристика ґрунтового горизонту
Ґрунтові горизонти_________________________ґрунтів
Написати основні агрофізичні характеристики даного типу ґрунту (табл. 2) та його придатність для вирощування сільськогосподарських культур: –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Товщина ґрунту - це глибина його від поверхні до материнської породи. Товщину кожного горизонту виражають позначенням верхньої і нижньої межі. Наприклад, А (Н) - 0-25 см, В (І) - 25-40 см.
Колір ґрунтових горизонтів тісно пов'язаний з генезисом та якістю ґрунту. Головним компонентом, який зумовлює чорний колір ґрунту є гумусові речовини. Чим більше їх містить ґрунт, тим він темніший. Якщо вміст гумусу становить 10-12%, то горизонт навіть у сухому стані має чорний колір, а якщо 4-6% - сірий, каштановий або темно-бурий. Оксидні сполуки заліза і марганцю надають ґрунтові червоного забарвлення, кремнезем, карбонати кальцію, гіпс, легкорозчинні солі - білого. Від того, який колір переважає, залежить назва ґрунту: чорнозем, сірозем, бурозем, каштанові ґрунти та ін.
Дати визначення терміну складення ґрунту і написати яких видів воно буває.
Складений ґрунту ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
2. Поняття структури ґрунту. У ґрунтах розрізняють три основних частини (фази): тверду, рідку і газоподібну. Всі фази взаємопов'язані і змінюються залежно від метеорологічних умов, обробітку ґрунту тощо. Найбільш рухомі і змінні рідка і газоподібна фази.
Тверда фаза ґрунту складається з окремих твердих частинок ґрунту, серед яких розрізняють механічні елементи і структурні частинки. Залежно від способу утворення механічні елементи можуть бути мінеральними, органічними, органо-мінеральними. За розмірами вони також різноманітні: від каменів до найтонших колоїдів. Механічні елементи в ґрунті утворюють структурні частини - ґрунтові агрегати, які за розміром поділяються на макроструктурні (діаметр більше 0,25 мм) і мікроструктурні (менше 0,25 мм). Таким чином, структура ґрунту - це агрегатні окремості, на які він розпадається.
Недоліком мікроструктурних ґрунтів є здатність їх до ущільнення.
Залежно від форм ґрунтових агрегатів розрізняють три типи структури: кубоподібну, призмоподібну, плитоподібну, серед яких найчастіше трапляються такі різновидності, як горіхувата, грудочкувата, зерниста, призматична, пластинчаста. Агрономічно найбільш цінними є зерниста і грудочкувата структури, характерні для багатьох чорноземних ґрунтів.
До агрономічно-цінних належать макроструктурні ґрунти. Структурні ґрунти менш зв’язані і тому краще обробляються, при цьому затрачається менше енергії. Вони менше прилипають до знарядь, ущільнюються і запливають. У структурних ґрунтів більший інтервал вологості, при якому їх можна якісно обробляти.
Крім того, у ґрунті можуть бути присутні різні речовини та тіла (яким потрібно дати визначення і коротко описати):
Новоутворення - –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Включення - ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––