5. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі

Основне завдання держави у галузі міжнародної торгівлі полягає в забезпеченні допомоги експортерам вивезти якомога більше своїй продукції, зробивши її конкурентоздатною на міжнародному ринку, і обмежити імпорт, зробивши іноземні товари меньш конкурентоздатними на внутрішньому ринку. Тому, частина методів державного регулювання направлена на захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції і відноситься, перш за все, до імпорту. Інша частина методів має своїм завданням форсування експорту.

Інструменти, використовувані державою для регулювання міжнародної торгівлі, умовно можна розділити на тарифні і нетарифні. Тарифні методи засновані на використанні митного тарифу, до нетарифних відносяться всі інші методи.

Митний тариф залежно від контексту може визначатися як:

інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком;

систематизований перелік ставок митних зборів, які застосовуються до товарів, що перетинають митний кордон;

конкретна ставка митного збору, яка належить сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни.

Завдання 1.

Ви є радником уряду малої держави Х, яка виробляє промислові товари, використовуючи капіталомісткі чинники виробництва, а сільськогосподарську продукцію, використовуючи трудомісткі чинники виробництва. Значна частка сільгосппродукції експортується.

1. Уряд хоче стимулювати вітчизняне виробництво промислових товарів і збирається захистити виробників. Які можливі наслідки цього рішення?

2. Уряд вирішив ввести тариф. Що буде відбуватись з рівнем зарплатні в країні?

3. Як введення тарифу вплине на об'єм торгівлі і загальний економічний стан країни?

Відповіді обгрунтуйте.

Розв'язання:

1. Уряд вирішує захистити вітчизняних виробників, які зазнають збитки із-за напливу дешевшого товару з-за кордону, і вводить імпортний тариф. Оскільки йдеться про малу країну, то факт введення імпортного тарифу не робить впливу на рівень світових цін. Це означає, що умови торгівлі країни не змінюються, а росте лише внутрішня ціна імпортного товару на розмір мита, за що розплачується споживач. Одночасно тариф приведе до зростання місцевого виробництва промислових товарів, але прямі субсидії виробникам є переважнішими.

2. Відповідно до закону Хекшера-Оліна зарплата зросте.

3. Об'єм торгівлі скоротиться, загальний економічний стан країни погіршає.

Введення тарифу може спричинити за собою наступні наслідки:

1. загальний об'єм попиту скоротиться за рахунок споживачів, які не зможуть за збільшеною ціною купувати даний товар;

2. внутрішнє виробництво товару зросте;

3. загальний об'єм імпорту зменшиться в результаті зростання внутрішнього виробництва і скорочення попиту;

4. держава одержить додатковий дохід, рівний добутку ставки тарифу на об'єм імпорту;

5. зміниться добробут споживачів;

6. підвищиться рівень добробуту вітчизняних виробників продукції, що конкурує з імпортною.

Завдання 1. У 2001 р. експорт Росії склав 102, 9 млрд. дол., а імпорт

– 52,9 млрд. дол. Знайти зовнішньоторговельний оборот і сальдо внешнетор-

говых операцій Росії в 2001г.

Відповідь: 155,8 млрд. дол.

Завдання 2. За даними таблиці визначите експортну квоту представ-

ленних країн. Зробіть висновок про ступінь відвертості економіки цих

країн.

Відповідь:

Експортна квота США – 0,1; Бельгії – 0,75; Тайваню – 0,61; Італії – 0,25; Франції – 0,26. Найбільший ступінь відвертості економіки має Бельгія.

Завдання 3. З 1995 по 2000 рр. ВВП промислово розвинених країн у грошовому виразі виріс з 19 860 до 27 258 млрд. дол. За цей період світові ціни зросли на 10%. Визначити, на скільки відсотків виріс фізичний об'єм ВВП промислово розвинених країн за указанный період.

Відповідь: приблизно 25%

Завдання 4. Використовуючи дані таблиці, порівняйте темпи зростання товарного експорту і ВВП країн, що розвиваються, в другій половині ХХ в. Зробіть висновки.

Завдання 5. Припустимо, що країни А і Б виробляють тільки два товари – цукор і сталь, рівень витрат на їх виробництво характеризується даними, приведеними в таблиці, а межові витрати заміщення залишаються незмінними при будь-яких об'ємах виробництва.

	Витрати на випуск 1 тони стали	Витрати на випуск 1 тони цукру
Країна «А» Країна «Б»	150 120	100 120

а) Чи має А абсолютну перевагу у виробництві сталі?

б) Чи має Б порівняльну перевагу у виробництві цукру?

в) Які товари експортуватимуть і імпортуватимуть А і Б в умовах вільної торгівлі?

г) У яких межах повинне встановитися співвідношення світових цін на сталь і цукор в умовах вільної торгівлі?

Відповідь:

а) ні;

б) ні;

в) А – експортує цукор, імпортує сталь; Би – експортує сталь, імпортує цукор;

г) 1 т цукру  1 т стали  1,5 т цукру, або

0,67 т стали  1 т цукру  1 т стали

Завдання 6. Нижче представлені таблиці виробничих можливостей країн «Х» і «Y». Припустимо, структура попиту така, що за відсутності зовнішньої торгівлі в країні Х виробляється і споживається 8 тис. автомобілів і 3 тис. т рису, а в країні Y – 8 тис. автомобілів і 9 тис. т рису.

Продукт	Виробничі можливості країни Х
Автомобілі (тис. шт.) Рис (тис. т)	10 0	8 3	6 6	4 9	2 12	0 15

Продукт	Виробничі можливості країни Y
Автомобілі (тис. шт.) Рис (тис. т)	20 0	16 3	12 6	8 9	4 12	0 15

а) На виробництві яких товарів вигідно спеціалізуватися країнам Х і Y?

б) Який буде приріст загального виробництва автомобілів і рису, одержаний в результаті такої спеціалізації?

в) У яких межах може встановитися світова ціна одного автомобіля?

г) Припустимо, що світова ціна встановлюється на рівні 1 автомобіль за 1 т рису і, що об'єми зовнішньої торгівлі складають 10 тис. автомобілів і 10 тис. т рису. Яким буде виграш від спеціалізації і торгівлі для кожної країни?

Відповідь:

а) країні Х вигідно спеціалізуватися на виробництві рису, а країні Y – на виробництві автомобілів;

б) 4 тис. автомобілів і 3 тис. т рису;

в) 0,75 т рису  1 автомобіля  1,5 т рису;

г) країна Х збільшує споживання на 2 тис. автомобілів і 2 тис. т рису; країна Y збільшує споживання на 2 тис. автомобілів і 1 тис. т рису.

Завдання 7. Фермер, Калінінграда, Ільін А.М. вирощує пшеницю і продає її АТ «Балтмукомол» за 0,5 руб./кг ; мукомельний завод робить із зерна муку і продає її АТ «Російський хліб» за 1 руб./кг; з цієї муки підприємство випікає хліб і продає його інженеру за 2,5 руб/кг. Яка сума вартості додається кожним господарюючим суб'єктом? Якби національна економіка складалася тільки з цих господарюючих суб'єктів, то якою б була величина ВНП?

Розв'язання:

Додана вартість – це різниця між вартістю кінцевої продукції і проміжних товарів і послуг, тобто для розрахунку доданої вартості із вартості всіх продажів фірми віднімають вартість сировини і матеріалів, які куплені нею для виробництва продукції (табл.1).

6. Таблиця 1 -Расчет доданої вартості, руб./кг

Стадія виробництва хліба	Проміжний продукт	Кінцевий продукт	Додана вартість
Пшениця Мука Хліб Разом	0 0,5 1	0,5 1 2,5	0,5 0,5 1,5 2,5

Оскільки ВНП – це сума доданих вартостей, створених всіма фірмами в економіці, то в даному завданні ВНП=2,5 крб.

Завдання 8. У 1994г. у Росії ВНП=638861,1 млрд. крб. (у поточних цінах), С=247082,8 млрд. крб. G=134976,4 млрд. крб., Ехч=27868 млрд. крб. (де ВНП – валовий національний продукт, З - споживчі витрати, G – державні витрати, Ехч - чистий експорт). Який розмір інвестицій? У 1994г. експорт складав 169534 млрд. крб. Який розмір імпорту?

Розв'язання:

ВНП може бути розрахований по методу підсумкових витрат:

ВНП=С + I + G + Ехч (1)

де ВНП – валовий національний продукт;

З - споживчі витрати;

I - інвестиційні витрати фірм;

G - державні витрати;

Ехч – чистий експорт.

Таким чином

I=638861,1–247082,8–134976,4–27868=228933,9 млрд.крб.

Оскільки

Ехч = Ех – Im (2)

де Ехч – об'єм чистого експорту;

Ех - об'єм експорту товарів і послуг;

Im - об'єм імпорту товарів і послуг

то Im=169534-27868=141666 млрд.руб.

Завдання 9. Розглянемо економіку, в якій проводяться і споживаються автомобілі і хліб (табл. 2).

1. Таблиця 2 -Информация про ціни і об'єм виробництва товарів в країні

Показники	1997р.	1998р.
Ціна автомобіля, крб. Ціна буханця хліба, крб. Кількість випущених автомобілів, шт. Кількість випущених буханців хліба	50000 2 200 580000	80000 4 280 300000

А) Прийнявши 2000г. за базисний, розрахуйте номінальний і реальний об'єми ВНП, дефлятор ВНП і індекс цін з незмінними вагами (ИПЦ) для 1998г.

Б) Як виросли ціни в 1998г. в порівнянні з 1997г.? Порівняйте відповіді, одержані за допомогою індексів Ласпейреса і Пааше. Чим обумовлені відмінності між ними?

Розв'язання:

А) ВНП, розрахований в поточних цінах (цінах даного року), називається номінальним ВНП і розраховується за наступною формулою :

ВНПн =, (3)

Де ВНПн – номінальний ВНП;

- об'єм i-го товару (послуги), придбаний споживачами в поточному році;

- ціна i-го товару (послуги) в поточному році.

Таким чином

ВНПн1998 = 80000*280+4*300000=23600000 крб.

ВНП, розрахований в цінах базисного року (одного з попередніх), називається реальним ВНП і розраховується за наступною формулою:

ВНПр =, (4)

де ВНПр – реальний ВНП;

- ціна i-го товару (послуги) в базисному році;

- об'єм i-го товару (послуги), придбаний споживачами в поточному році.

Таким чином

ВПНр1998 = 50000*280+2*300000=14600000 крб.

Дефлятор ВНП – це індекс цін на споживчі і інвестиційні товари, призначені для кінцевого споживання. Дефлятор ВНП визначається як відношення ВНПн до ВНПр за формулою (індекс Пааше):

DJ = =, (5)

де DJ – дефлятор ВНП.

Таким чином, DJ = 23600000/14600000 = 1,62 або 162%.

Індекс споживчих цін (ИПЦ) розраховується по типу індексу Ласпейреса, або індексу цін з базисними вагами (набором благ, фіксованим по базисному року):

ИПЦ =, (6)

де ИПЦ – індекс споживчих цін;

- об'єм i-го товару (послуги), придбаний споживачами в базисному році.

Тому ИПЦ=(80000*200+4*580000)/(50000*200+2*580000)=1,64 або 164%.

Б) Якщо прийняти рівень цін в 1997г за 100%, то в 1998г ціни зросли на 162-100=62%(якщо розраховувати індекс Пааше) і на 164-100=64 (якщо розраховувати індекс Ласпейреса).

Таким чином, індекс Пааше декілька занижує в порівнянні з індексом Ласпейреса зростання рівня цін в економіці, оскільки не враховує динаміку структури вагів, фіксуючи її в поточному періоді.

Завдання 10. Параметри сукупного попиту і пропозиції в гіпотетичній економіці мають наступні значення (табл.3).

Таблиця 3 - Сукупний попит і сукупна пропозиція

Реальний ВНП, на який пред'явлений попит, крб.	Індекс цін	Реальний ВНП, запропонований для продажу, крб.	Індекс цін
125 145 165 185 205	400 350 300 260 200	205 205 195 185 175	400 350 300 260 260

А) Побудуйте графіки сукупного попиту і сукупної пропозиції. Яким буде рівноважний рівень цін і рівноважний реальний об'єм ВНП в цій гіпотетичній економіці?

Б) У яких межах змінюється об'єм реального ВНП на класичній ділянці кривої сукупної пропозиції?

В) Припустимо, що покупці скорочують споживання реального об'єму ВНП на 100 крб. при даному рівні цін. Які чинники можуть привести до такої зміни в сукупному попиті? Яким буде новий рівноважний рівень цін і рівноважний реальний об'єм національного виробництва? На якому відрізку кривої сукупної пропозиції – кейнсианском, проміжному або класичному – змінилася рівновага?

Розв'язання:

А) Графіки сукупного попиту і сукупної пропозиції необхідно будувати по крапках: абсцисою крапки є реальний ВНП, на який пред'явлений попит (запропонований для продажу), а ординатою – рівень цін. Макроекономічна рівновага встановлюється в точці перетину кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції.

На рис.1 видно, що рівноважний реальний об'єм ВНП складає 190 крб., а рівноважний рівень цін – 280.

Б) На класичній ділянці кривої сукупної пропозиції об'єм реального ВНП складає 205 крб.

В) В результаті зменшення сукупного попиту на 100 крб. крива AD1 зміститься вліво на 100 одиниць. Зменшення сукупного попиту може бути викликано наступними чинниками: зменшення добробуту споживачів, збільшення їх заборгованості, ставок прибуткового податку, процентних ставок, податків з підприємств, зменшення державних витрат, національного доходу за кордоном і т.д. Новий рівноважний рівень цін складе 260, а рівноважний реальний об'єм ВНП – близько 85 крб. Рівновага змінилася на кейнсианском ділянці кривої сукупної пропозиції.

Рис.1. Сукупний попит і сукупна пропозиція в економіці

Завдання 11. Щотижневі витрати сімей на споживання дорівнюють:

С=100+2/9DI (де С - споживчі витрати; DI - особистий дохід, що розташовується). Розрахуйте витрати сімей на споживання і величину заощаджень, а також середню схильність до споживання і середню схильність до заощадження, якщо DI=900 крб. Визначте граничну схильність до споживання і граничну схильність до заощадження при зростанні особистого доходу, що розташовується, з 900 крб. до 1800 крб.

Розв'язання:

Підставимо значення особистого доходу, що розташовується DI=900 крб. у формулу розрахунку споживчих витрат:

С = 100 + 2/9 DI = 100 + 2.9 * 900 = 300 крб.

Оскільки

С + S = DI (7)

де S – величина заощаджень

то S=900-300=600 крб. Середня схильність до споживання (АРС) при даному рівні DI визначається за наступною формулою:

С

АРС = . (8)

DI

Таким чином, АРС=300/900=1/3, тобто споживач 33,3% свого доходу, витрачає на споживання. Відомо також, що

АРС + АРS = 1 (9)

де АРS – середня схильність до заощаджень.

У нашому випадку APS=1-1/3=2/3, тобто споживач 66,7% свого особистого доходу зберігає. Якщо DI=1800 крб., то С=100+2/9*1800=500 крб. Таким чином, при зростанні особистого доходу в 2 рази споживчі витрати збільшилися в 1,7 разу, тобто гранична схильність до споживання, що розраховується за наступною формулою:

С

МРС =, (10)

DI

де МРС – гранична схильність до споживання;

С - приріст споживчих витрат;

DI – приріст особистого доходу

у даному прикладі складає 0,22. Гранична схильність до заощадження можна визначити по наступній формулі:

S

MPS =  = 1 – MPC (11)

DI

де MPS – гранична схильність до заощадження;

S - приріст заощаджень.

Отже MPS=1-0,22=0,78.

Завдання 12. Формула споживчих витрат задається таким чином: С=15+0,9ВНП. Припустимо, що інвестиції (Io) і чистий експорт (Хo) не залежать від ВНП, тобто In=Inо=10 крб., Хn=Хnо=20 крб. Визначте рівень рівноважного ВНП для економіки графічно і з використанням математичних розрахунків. Що відбудеться з рівноважним ВНП, якщо In’=Inо’=20 руб.? Яка величина мультиплікатора інвестицій?

Розв'язання:

Встані рівноваги величина виробленої продукції (ВНП) дорівнює сукупним витратам (С+In+Хn). Таким чином, ВНП=15+0,9ВНП+10+20 або ВНП=45+0,9ВНП, звідки ВНП=450 крб. Для знаходження рівноважного ВНП графічним способом необхідно спочатку побудувати графік споживання (рис.2).

Рис.2. Графіки споживання і сукупних витрат

Оскільки з умови завдання видно, що графік споживання є прямою, то для її побудови досить задати координати будь-яких двох точок. Наприклад, якщо ВНП (тобто абсциса крапки) складе 0, то З (тобто ордината крапки) складе 15+0,9*0=15 крб. Для побудови кривої сукупних витрат С+In+Хn необхідне криву споживання перемістити вгору на величину, рівну In+Хn=10+20=30 крб. Рівноважний рівень ВНП визначається в крапці, де крива сукупних витрат перетинає бісектрису (в даному випадку – на рівні 450 крб.)

Якщо In’=20 крб., то новий рівноважний випуск визначається таким чином: ВНП=15+0,9ВНП+20+20, тобто ВНП=55+0,9ВНП або ВНП=550 крб. Таким чином, при зростанні інвестицій на 10 крб. рівноважний ВНП збільшився на 100 крб. Мультиплікатор інвестицій визначається за наступною формулою:

ВНП

Mi =  , (12)

I

де Mi – мультиплікатор інвестицій;

ВНП – приріст об'єму ВНП;

I - приріст об'єму інвестицій.

У нашому прикладі Mi=100/10=10.

Завдання 13. У табл.4 представлені перші два квадранти міжгалузевого балансу країни за 1998 рік. Визначте величину валового національного продукту (ВНП), об'єм проміжного продукту, величину валового суспільного продукту (ВОП). Складіть матрицю технологічних коефіцієнтів.

Таблиця 4 -Межгалузевий баланс країни за 1998р.

I квадрант						II квадрант
№ п/п галузі	1	2	3	4	Всего	С	G	Iв	Ехч	Разом
1 2 3 4	92 22 40 10	30 3 70 20	41 25 80 15	50 60 6 30	213 110 196 75	30 10 50 60	28 10 53 60	50 20 25 70	5 20 60 80	113 60 188 270
Всього	164	123	161	146	594	150	151	165	165	631

Розв'язання:

Загальний підсумок 1-го і 2-го квадрантів виражається рівнянням:

(13)

де Xi – валовий випуск продукції i-й галузі;

Аij- технологічний коефіцієнт (витрати j-й галузі на виробництво одиниці продукції i-й галузі);

Yi – об'єм кінцевого споживання проведеного продукту i-й галузі.

Твір рівний об'єму проміжного продукту i-й галузі.

ВНП рівний підсумку другого квадранта (балансу кінцевої продукції), тобто 631 крб. проміжний продукт рівний підсумку першого квадранта (балансу проміжного продукту), тобто 594 крб. ВОП визначається підсумовуванням значень проміжного продукту і кінцевого продукту, тобто ВОП=594-631=1225 крб.

З табл.4 видно, що на весь об'єм продукції 1-ої галузі, тобто Xi=213+113=326 крб., витрачається 30 крб. продукції другої галузі. Отже, на одиницю продукції 1-ої галузі витрачається A12=30/326=0,1 крб. Таким же чином визначається решта технологічних коефіцієнтів. У результаті одержуємо матрицю технологічних коефіцієнтів:

А =

Завдання 14. Провідні економісти прогнозували зростання ВНП в Росії в 1998 р. Вважалося, що споживчі витрати складуть 80% ВНП, сума інвестицій і державних витрат досягне 500 трлн.руб., а об'єм чистого експорту буде рівний 0.

а) Який прогноз дадуть економісти щодо можливого об'єму ВНП.

б) Якщо прогнозні оцінки щодо рівня споживчих витрат виявилися заниженими і насправді вони склали 0,68 ВНП, то яка різниця між фактичними і прогнозованими об'ємами ВНП?

Розв'язання:

а) Оскільки валовий національний продукт (ВНП) можна розрахувати, підсумувавши споживчі витрати (С), інвестиційні (In) і державні витрати (G), чистий експорт (Exч), то ВНП = С+In+G+Exч = =0,8*ВНП+500+0, тобто 0,2ВНП=500 або ВНП=2500 трлн.руб.

б) Якщо насправді споживчі витрати рівні не 0,8ВНП, а 0,68ВНП, то ВНП = С+In+G+Exч =0,68ВНП + 500+0, тобто ВНП = 1562,5 трлн.руб.

Очевидно, що фактичний ВНП (1562,5 трлн.руб) виявився нижчим, ніж прогнозований ВНП (2500 трлн. крб.) на 937,5 трлн.руб.

2. На рис.3 крива сукупного попиту АD1 змістилася вліво (AD2). Визначте фазу економічного циклу, характер динаміки ВНП, інфляції.

Рівень

Цін AD2 AD1

Р1

Р2

ВНП2 ВНП1 ВНП

Рис.3.Кривые сукупного попиту і сукупної пропозиції

Розв'язання:

Дана фаза економічного циклу називається рецесією (кризою, спадом) і характеризується зменшенням сукупного попиту, отже, падінням загального рівня цін (з Р1 до Р2), скороченням виробництва, тобто зменшенням валового національного продукту (з ВНП1 до ВНП2).

Завдання 15. У 1996 р. російський ринок праці характеризувався наступними даними: чисельність економічно активного населення (робочої сили) – 73009 тыс.чел., кількість зайнятих – 66774 тыс.чел., чисельність населення – 146700 тыс.чел. Розрахуйте чисельність безробітні, рівень безробіття, чисельність економічно неактивного населення, рівень економічної активності населення в 1996 р. в Росії.

Припустивши, що в 1996 р. природний рівень безробіття в Росії складав 4%, реальний ВНП за це період склав 1849,2 трлн.руб. (у цінах 1995г.), розрахуйте потенційний об'єм ВВП в 1996 р.

Розв'язання:

Чисельність безробітних визначається за наступною формулою:

Б = Еа – З (14)

Де Б – кількість безробітних;

Еа- чисельність економічно активного населення;

З – чисельність зайнятих.

У 1996 р. на російському ринку праці безробітними були 73009-66774=6235 тыс.чел. Рівень безробіття визначається за наступною формулою:

Б

Уб =  * 100 (15)

Еа

де Уб – рівень безробіття %.

Таким чином, рівень безробіття в 1996 р. склав 6235/73009*100=8,5%.

Чисельність економічно неактивного населення визначається за формулою:

Ена = Ч – Эа (16)

де Ена – чисельність економічно неактивного населення;

Ч - чисельність всього населення.

Рівень же економічної активності населення розраховується таким чином:

Еа

Уеа =  * 100 (17)

Ч

де Уеа – рівень економічної активності населення.

Отже, за обумовлений період в Росії чисельність економічно неактивного населення склала 146700-73009=73691 тис. чол., а рівень економічної активності населення – 49,8%.

При збільшенні рівня безробіття на 1 процентний пункт в порівнянні з її природним рівнем об'єм реального потенційного ВНП зменшується на 2,5% (закон Оукена). У прикладі фактичний рівень безробіття перевищив природний на 4,5 процентних пункту. Тому ВНП зменшився в порівнянні з потенційним рівнем випуску на 2,5*4,5=11,25%. Потенційний ВНП розраховується шляхом збільшення до реального ВНП різниці між реальним ВНП і потенційним ВНП, вираженої вже не у відсотках, а в рублях, тобто ВВП=1849,2+1849,2*11,25/100=2057,2 трлн.руб. Таким чином, в результаті збільшення рівня безробіття російське суспільство недоотримало в 1996 р. 2057,2-1849,2=208 трлн.руб.

Завдання 16. Розрахуйте на основі даних, представлених в табл.6, рівень інфляції в Росії для кожного періоду. Використовуючи «правило величини 70», визначте кількість років, необхідних для подвоєння рівня цін. Визначте процентну зміну реального доходу (врахувати, що в грудні 1992 р. номінальний дохід склав 7,1 трлн.руб.).

Таблиця 6 -Динамика цін на споживчі товари і номінального доходу в Росії

Показники	1993 р.	1994 р.	1995 р.
Індекс споживчих цін (на кінець року, розрахований по відношенню до попереднього року) Номінальний дохід, трлн.руб.	940 79,9	320 364,8	230 942,4

Розв'язання:

Рівень інфляції розраховується за наступною формулою:

(18)

де Уї – рівень інфляції %;

- індекс цін в поточному році, розрахований по відношенню до базисного року;

- індекс цін в попередньому році, розрахований по відношенню до базисного року;

- індекс цін в поточному році, розрахований по відношенню до попереднього року.

Кількість років, необхідних для подвоєння рівня цін, визначають по наступній формулі (табл.7):

70

N =, (19)

Уї

Де N – кількість років, необхідних для подвоєння рівня цін;

Уї – рівень інфляції %.

Процентна зміна реального доходу визначається таким чином (табл.7):

Др% = Дн% - Уи% (20)

де Др% - процентна зміна реального доходу;

Дн% - процентна зміна номінального доходу;

Уї - рівень инфляции,%.

Темп приросту номінального доходу визначається за формулою:

Дн% =  * 100 – 100 (21)

де - номінальний дохід в поточному році;

- номінальний дохід в попередньому році.

Таблиця 7 -Расчет рівня інфляції, динаміки реальних доходів населення в Росії

Показники	1993 р.	1994 р.	1995 р.
Рівень інфляції % Кількість років, необхідних для подвоєння рівня цін Темп приросту номінального доходу % Процентне змінення реального дохода,%	840 0,1 1025,4 185,4	220 0,3 356,6 136,6	130 0,5 158,3 28,3

Завдання 17. Кожен карбованець, призначений для операцій, обертається в середньому 5 разів і прямує на покупку кінцевих товарів і послуг. ВНП номінальний рівний 2800 млрд.руб. Визначите величину попиту на гроші для операцій.

У табл.8 представлена величина попиту на гроші з боку активів при різних ставках відсотка. Використовуючи дані, які одержані при відповіді на попереднє питання, визначте загальний об'єм попиту на гроші.

Пропозиція грошей складає 582 млрд.руб. Визначите рівноважну ставку відсотка. Накресліть графіки попиту на гроші для операцій, попиту на гроші з боку активів, загального об'єму попиту на гроші, пропозиції грошей.

1. Таблиця 8 -Динамика попиту на гроші з боку активів при різних ставках відсотка

Ставка відсотка % (r)	Об'єм попиту на гроші
	З боку активів, млрд.руб. (Да)	Загальний, млрд. крб. (До)
16 14 12 10	20 21 22 23

Розв'язання:

«Рівняння обміну» І.Фішера може бути представлено таким чином:

MV = PQ (21)

Або

MV = ВНП (22)

де М – кількість готівки в обігу;

V – швидкість звернення готівки;

Р – сереньозважений рівень цін;

Q – кількість товарів.

З формули (22) можна визначити М: М=ВНП/V=2800/5=560 млрд.руб. Таким чином, кількість грошей, необхідних для укладення оборудок, складає 560 млрд.руб. Загальний попит на гроші До складається з двох елементів: попиту на гроші для операцій (Дс або М) і попиту на гроші з боку активів (Так). Оскільки Дс не пов'язаний із зміною процентної ставки, а лише змінюється пропорційно номінальному доходу, то для знаходження До при кожному значенні процентної ставки необхідно до Да додати фіксовану величину Дс=560 млрд.руб. (табл.9)

3. Таблиця 9-розрахунок загального об'єму попиту на гроші

Ставка відсотка % (r)	Об'єм попиту на гроші
	З боку активів, млрд.руб. (Да)	Загальний, млрд.руб. (До)
16 14 12 10	20 21 22 23	580 581 582 583

Рівноважна ставка відсотка визначається у разі урівноваження загального попиту на гроші з пропозицією грошей (Sm): для r=14% До=Sm=582 млрд.руб. Графіки попиту на гроші і пропозиції грошей представлені на рис.6.

1. Рис.6. Графіки попиту і пропозиції грошей

Графік попиту на гроші для операцій є прямою лінією, паралельною осі ординат, оскільки, як вже було відмічено, Дс не залежить від r. Аналогічне пояснення застосовується і для побудови кривої пропозиції грошей.

Завдання 18. Реальний об'єм ВНП збільшився з 1997г. по 1998г. на 4% в рік, пропозиція грошей – на 1%. На скільки відсотків змінилася швидкість звернення грошей з 1997 по 1998гг.

Розв'язання:

«Рівняння обміну» М.Фрідмена

MV = PY (23)

Де М – кількість грошей в обігу;

V – швидкість звернення грошей;

P – рівень цін;

Y – реальний об'єм виробництва (ВНП)

можна записати в темповому записі (для невеликих змін вхідних в нього величин):

M/M * 100% + V/V * 100% = P/P * 100% + Y/Y * 100% (24)

де M – приріст кількості грошей;

V – приріст швидкості звернення грошей;

P - приріст абсолютного рівня цін;

Y – приріст реального об'єму виробництва (ВНП).

Відомо, що темп приросту М (тобто M/M * 100) з 1997г. по 1998г. склав 5%, а також P/P * 100 = 1%, Y/Y * 100% = 4%. Отже, темп приросту швидкості звернення грошей визначається таким чином:

5 + V/V * 100% = 1 + 4 або V/V * 100% = 0. Таким чином, швидкість звернення грошей з 1997 по 1998гг. не змінилася.

Завдання 19. У грудні 1996 р. індекс споживчих цін в Росії склав 122% (до грудня попереднього року). На скільки відсотків змінилася цінність грошей за період з грудня 1995г. по грудень 1996г.?

Розв'язання:

Зміну цінності грошей можна визначити за наступною формулою:

D = (1/Iц – 1)*100, (25)

де D –измение цінності грошей (%);

Iц – індекс цін (у разах).

Отже, з грудня 1995г. по грудень 1996 р. купівельна спроможність рубля змінилася на D=(1/1,22 – 1)*100= -18%, тобто за даний період реальна вартість грошей зменшилася на 18%.

Завдання 20. На 1 січня 1997г. Акціонерний комерційний банк, Калінінграда, «Мережевий нафтовий банк» мав наступний спрощений балансовий звіт (резервна норма складає 20%) (табл.10).

Таблиця 10 -Балансовий звіт акціонерного комерційного банку, Калінінграда, «Мережевий нафтовий банк» за 1996г., млн.крб.

Активи	Сума	Пасиви	Сума
Резерви Цінні папери Позики Інші активи Разом	1087,4 103,9 21846,7 15490,1 38528,1	Безстрокові внески Інші пасиви Разом	14409,8 24118,3 38528,1

Який максимальний розмір нових позик, які цей банк може надати?

Розв'язання:

Максимальний розмір нових позик, які банк може надати, рівний об'єму надмірних резервів (які рівні різниці між фактичними і обов'язковими резервами). Фактичні резерви «Мережевого нафтового банку» в 1996г. складали 1087,4 млн.руб., а обов'язкові резерви дорівнюють добутку норми обов'язкових резервів на величину безстрокових внесків, тобто 0,2*14409,8=2881,96 млн.руб. Різниця між фактичними і обов'язковими резервами складає 1087,4-2881,96= -1794,56 млн.руб, тобто «Мережевий нафтовий банк» не мав надмірних резервів в 1996г. Це означає, що максимальний розмір нових позик банку є нульовим.

Завдання 21. У табл.11 Приведені дані про величину попиту на інвестиції при різних ставках відсотка. МРС=0,93.

Таблиця 11 - Динаміка чистих планових інвестицій залежно від ставки відсотка

Ставка відсотка %	Чисті планові інвестиції, крб.
27 26 25 23	100 110 120 130

А) Як зміниться реальний рівноважний об'єм ВНП, якщо об'єм державних закупівель товарів і послуг збільшиться на 15 крб.

Б) Як зміниться рівноважний об'єм реального ВНП, якщо уряд одержав цю суму шляхом збільшення податків на 15 крб.

В) Як зміниться об'єм чистих планових інвестицій, якщо уряд одержав 15 крб. на грошовому ринку, що призвело до збільшення ставки відсотка з 25% до 26%? Як в цьому випадку зміниться реальний рівноважний об'єм ВНП? Визначте чистий ефект збільшення державних витрат, виражений в зміні величини реального об'єму ВНП.

Розв'язання:

А) Зміну реального рівноважного об'єму ВНП можна знайти за наступною формулою:

МРС

ВНПт = Мт * Т = -  * Т (26)

1 – МРС

де ВНПт – приріст реального ВНП за рахунок зміни податків;

Мт - мультиплікатор податків;

Т - приріст податків.

Отже, якщо МРС=0,93, а Т=15 крб., то

0,93

ВНПт= -  * 15 = -199,3 крб.

1 – 0,93

Таким чином, в результаті збільшення державних витрат на 15 крб. за рахунок збільшення податків на 15 крб. реальний рівноважний ВНП збільшився на 15 руб.:

ВНПG,Т=ВНПG+ВНПТ=214,3+(-199,3)=15 крб.

В) Для фінансування державних витрат уряд може вийти на грошовий ринок. В результаті цього зростає попит на гроші, що підвищує процентні ставки (ціну, що сплачується за запозичення грошей) з 25 до 26%.

З табл.11 видно, що чисті планові інвестиції зменшилися з 120 крб. до 110 крб. («ефект витискування»). Зміна ВНП за рахунок зміни інвестицій можна визначити за наступною формулою:

1

ВНПI=MI * I=  * I (27)

1 – МРС

де ВНПI – приріст реального ВНП за рахунок зміни інвестицій;

МI - мультиплікатор інвестицій;

I - приріст інвестицій.

Отже, якщо МРС=0,93, а I=110-120=-10 крб., то

1

ВНПI =  * (-10) = 142,9 крб.

1 – 0,93

Таким чином, в результаті збільшення державних витрат на 15 крб. за рахунок запозичень на грошовому ринку інвестиційні витрати в економіці зменшилися на 10 крб., що призвело в сукупності до збільшення реального рівноважного ВНП на 71,4 крб., тобто чистий ефект збільшення державних витрат складає

ВНПG,I = ВНПG + ВНПI = 214,3+(-142,9)=71,4 крб.

Завдання 22. У 1993 р. реальний ВНП в Росії складав 19649,6 млрд.руб. (1992г. – базисний), в 1994г. – 21238,73 млрд.руб. Розрахуйте темп економічного зростання в 1994 р.

Розв'язання:

Економічне зростання вимірюється річними темпами зростання:

ЕР =, (28)

де ЕР – економічне зростання %;

- реальний об'єм ВНП в поточному році;

- реальний об'єм ВНП в попередньому році.

Отже, в 1994г. темп економічного зростання в Росії склав

((21238,73 – 19649,6)/19649,6)*100=8,1%.

Завдання 23. Частка заощаджень у ВНП складає 28%, акселератор дорівнює 3,5. Визначте темп економічного зростання в умовах повної зайнятості.

Розв'язання

В умовах повної зайнятості темп економічного зростання визначається за наступною формулою (відповідно до моделі економічного зростання Харрода-Домара):

G = APS/a (29)

де G – темп економічного зростання %;

APS – середня схильність до заощаджень;

а – акселератор.

APS визначається за наступною формулою:

APS = S/ВНП (30)

де S – заощадження населення;

ВНП – об'єм валового національного продукту.

Оскільки APS фактично визначає частку заощаджень у валовому національному продукті, то в нашому випадку APS=0,28. Отже, темп економічного зростання в умовах повної зайнятості складатиме:

G=0,28/3,5=0,08 або 8%.