Текст, що містить:

• загальну характеристику теми аналізованої роботи та порушеної в ній проблеми, обґрунтування її актуальності, мотивації створення;

• стислий виклад змісту роботи;

• критичні зауваження, пропозиції;

• висновки.

4. Підпис рецензента, завірений печаткою.

5. Дата.

Основні вимоги до рецензії: науковість, об’єктивність, недвозначність у висвітленні думок, доброзичливість, обґрунтованість висновків.

Характерними для рецензії є такі слова й вирази (мовні кліше): автор показує (висвітлює, наголошує, заглиблюється, аргументує, аналізує, систематизує, вводить в обіг, розкриває, підкреслює, відтворює, охоплює, сперечається, полемізує, відкидає, заперечує); рецензована робота характеризується…; актуальність її визначається…; цінність роботи полягає в…; шкода, що у роботі немає (бракує)…; замало (непереконливо) висвітлено…; не розкрито…; робота має високий (низький) науковий рівень; заслуговує на схвалення…; становить певний (вагомий) внесок у розвиток…

Висловлення зауважень і рекомендацій є для рецензії необхідним. Зазвичай перелікові помічених у рецензованій праці недоліків передують такі мовне кліше:

Відзначаючи в цілому відповідність рукопису вимогам Державного стандарту та змістовим лініям програми, схвально оцінюючи його змістове наповнення і методичний апарат, а також інноваційну структуру, вважаємо за потрібне висловити деякі зауваження і пропозиції…

…Разом з тим, можна вказати й певні недоліки в роботі, подолання яких, як здається, підвищить якість роботи …

Дозволимо собі висловити кілька рекомендацій, які, як нам здається, могли б поліпшити зміст роботи…

У плані побажань можна зауважити таке…:

Найчастіше методистові або вчителю на прохання освітніх установ чи видавництв доводиться рецензувати рукописи підручників або навчальних посібників. Можна запропонувати такий алгоритм роботи над рецензією.

1. Ознайомившись з анотацією та передмовою до рецензованого рукопису, з’ясувати його адресата, мету й концепцію рецензованої роботи. Визначити ступінь актуальності роботи.

2. Визначити, відповідно до вимог якої навчальної програми створено підручник чи посібник. Простежити, чи повною є така відповідність, (чи обґрунтованими є відхилення від програми, якщо вони є).

3. З’ясувати наявність (відсутність) у рукописі інноваційних підходів до навчання, визначити міру їхньої ефективності.

4. Визначити рівень науковості викладу навчального матеріалу.

5. Звернути увагу на відповідність викладу віковим особливостям учнів.

6. Зазначити бажані доповнення (скорочення) щодо теоретичної частини роботи.

7. Скласти оцінку якості та систематизації дидактичного матеріалу. Зазначити бажані зміни (доповнення) щодо нього.

8. Визначити, наскільки оригінальною є рецензована робота.

9. Сформулювати висновки (рекомендувати до друку; рекомендувати до друку за умови виправлення вказаних недоліків; не рекомендувати до друку).

Олена Оперчук

ЗРАЗОК 1

Рецензія на рукопис підручника «Українська мова» для 5 класу знз з російською мовою навчання

(автор Г.І.Кононенко, обсяг – 12 авт.арк¹.);

Рецензований рукопис реалізує Концепцію підручника української мови для шкіл з російською мовою навчання. Його створення зумовлене необхідністю пошуку нових інтенсивних шляхів і засобів мовної освіти, що переходить на новий зміст і терміни навчання, що, безумовно, потребує застосування нової сучасної методики. Таким чином, рецензований рукопис репрезентує новостворюване покоління підручників для 12-річної середньої освіти.

Пропонована автором методика базується на найновіших здобутках мовознавчої, педагогічної, методичної та психологічної наук, враховує положення компаративної лінгвістики, забезпечує додержання принципів особистісно зорієнтованого навчання, комунікативно-діяльнісного підходу, а також наступності й перспективності з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей п’ятикласників.

Структура підручника чітка: визначено зміст і обсяг обов’язкових для засвоєння теоретичних відомостей, окреслено логіку й послідовність їх засвоєння учнями відповідно до вимог навчальної програми. Належний науковий рівень викладу теоретичного матеріалу вдало поєднується з його доступністю.

У підручнику застосовано функціональний підхід до вивчення мовних явищ. Вони подаються у їх функціонуванні в зв’язному висловлюванні – тексті у зв’язках і взаємодії з усіма елементами мовної системи. Таке групування різнорівневих мовних явищ забезпечує школярам можливість простежити функціональні зв’язки між мовними одиницями різних рівнів, збагнути їх взаємозалежність, взаємодію і саме так підвести дітей до розуміння певних закономірностей та сприйняття або самостійного формулювання правил.

Безперечним позитивом підручника є значна увага автора до розвитку умінь і навичок аудіювання, що для учнів шкіл з російською мовою навчання є особливо важливим. Розроблено систему завдань на основі аудіотексту, виконання яких сприятиме формуванню вміння сприймати на слух і розуміти не лише фактичний зміст прослуханого, а й головну думку аудіотексту, причиново-наслідкові зв’язки між висвітленими в ньому подіями та явищами, розвивати уяву, сприймати створені письменником художні образи.

Дбаючи про належний розвиток у п’ятикласників навичок читання, автор підручника прагне виховати в них потребу в самостійному читанні та сформувати відповідні вікові читацькі інтереси. Ним вибудовано систему роботи, спрямовану на удосконалення вміння читати і сприймати тексти різних стилів і жанрів із поєднанням різних типів мовлення, а також на вдосконалення вміння читати вголос і мовчки, вдаючись до різних видів читання. На особливе схвалення заслуговує те, що підручник забезпечує розвиток уміння виділяти в тексті незнайомі слова та різними способами з’ясовувати їх значення.

Особливий інтерес становить подана в підручнику система ситуативних вправ для розвитку умінь і навичок усного діалогічного спілкування, що є важливою умовою повноцінного опанування мови.

Групування мовного матеріалу довкола тексту дає змогу авторові забезпечити комплексне і систематичне повторення раніше вивченого: на кожному уроці вчитель зможе повернутись до пройденого та, з’ясувавши рівень засвоєння школярами навчального матеріалу, продовжити формування навичок застосовування здобутих знань на практиці.

Соціокультурна проблематика включених до підручника текстів забезпечить засвоєння дітьми духовних та культурних цінностей і моральних норм, сприятиме їх естетичному розвиткові. Мислення й мовлення учнів розвиватиметься у процесі їх відповідей на подані до текстів запитання, а також при коментуванні окремих фрагментів текстів та нескладної їх інтерпретації (наприклад, характеристики дійових осіб, умотивованої оцінки їхніх вчинків), прогнозування змісту тощо. Слід відзначити, що дібраний автором текстовий матеріал є різноаспектним за змістом, різноманітним за стилями й жанрами, цінним у виховному плані, розвивальним, цікавим для сучасних дітей.

На нашу думку, на особливе схвалення заслуговує застосований автором підручника диференційований підхід до учнів, що реалізується через варіанти виконання творчих завдань, можливість вибору тематики творчих робіт, а також уключення завдань підвищеної складності. Цінним є враховане в підручнику раціональне поєднання індивідуальних, групових та колективних форм роботи.

Дозволимо собі висловити кілька рекомендацій, що, на нашу думку, могли б поліпшити зміст підручника:

1.Більш повно розкрити значення мови в житті суспільства, особливо наголосити на державному статусі української мови (вступ).

2.Не всі подані в підручнику правила проілюстровано прикладами (С.С. 55, 63-69, 71, 93), що, на нашу думку, необхідно зробити.

3.Деякі теоретичні відомості варто подати у вигляді схем (роль мови у житті суспільства, види мовленнєвої діяльності (С.4), роль у реченнях вставних слів (С. 33), розділові знаки при однорідних членах речення (С.56) та в реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах (С.60).

4.Правило про правопис складних слів (С.243) доповнити інформацією про слова з першою частиною типу кіно-, фото-, авіа- та слова, перша частина яких утворена від числівника у формі родового відмінка (семиповерховий).

5.Збільшити кількість вправ для закріплення вивченого про узагальнювальні слова при однорідних членах речення, чергування приголосних при творенні іменників на –ств(о), -цтв(о), -зтв(о), чергування приголосних при творенні іменників із суфіксом –ин-

6.Звернути увагу п’ятикласників на особливості інтонування речень, ускладнених однорідними членами (С. 57) звертаннями (С. 63), вставними словами (С.65) та конструкцій з прямою мовою (С. 71).

7.Чіткіше сформулювати завдання до деяких вправ (121, 163, 528).

8.Готуючи школярів до твору-опису тварини та роботи над твором-оповіданням, більш повно використати міжпредметні зв’язки (українська та зарубіжна література).

9.Удосконалити систему умовних позначень (виокремити ситуативні вправи, творчі роботи, вправи підвищеного рівня складності, завдання на повторення та порівняння).

10.Ужиті в правилах та умовах вправ іншомовні слова, а саме: функції (С.4), об’єкти (С.247), еквівалент – (впр. 203), фрагмент – (впр. 246) і под. замінити українськими відповідниками, вираз записати [слово] фонетичною транскрипцією замінити на передати звукописом.

11.Пам’ятки, вміщені в тексті підручника (С.С. 72, 114, 215), винести в додатки для зручності користування і надання учням можливості неодноразового самостійного до них звернення.

Висловлені зауваження ніяк не применшують вартісності рецензованого підручника, навчання за яким безумовно сприятиме ґрунтовному опануванню школярами української мови та підвищенню культури їхнього мовлення, причому за своїм змістом і структурою підручник виглядає новаторським.

Відзначаючись нетрадиційним підходом до вивчення української мови, рецензований підручник повністю відповідає сучасним вимогам до підручників нового покоління. Його необхідно видати належним накладом.

Власноручний підпис Д.О.Калениченка засвідчую:

24.05.08.

ЗРАЗОК 2