Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
парфенчук.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
25.03.2015
Размер:
376.32 Кб
Скачать

83

Міністерство освіти і науки україни

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

Кафедра всесвітньої історії

Парфенчук Наталя Володимирівна

ЗМІНИ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

В 20 – 30-х РОКАХ ХХ ст.

Дипломна робота

Науковий керівник

доктор історичних наук,

проф. Михайлюк В.П.

Луганськ - 2010

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 7

РОЗДІЛ 2. СТВОРЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ТОТАЛІТАРНОЇ СИСТЕМИ ВЛАДИ 14

2.1. Посилення влади правлячої партії 14

2.2. Формування нових інститутів держави 22

РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ КАДРІВ РАДЯНСЬКОГО РОБІТНИЧОГО КЛАСУ 33

3.1. Особливості створення радянського робітничого класу «ідеологічного формату» 33

2. Основні форми поповнення робітничого класу 38

РОЗДІЛ 4. ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНСТВА. 48

4.1. Характер і шляхі формування сільскогосподарських робітників. 48

4.2. Колективізація сільського господарства як засіб знищення селян-власників. 54

РОЗДІЛ 5. ІНТЕЛІГЕНЦІЯ НА ТЛІ СТАЛІНСЬКОГО РЕЖИМУ 60

ВИСНОВКИ 71

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 76

ВСТУП

Початок ХХІ ст. ознаменувався значними перетвореннями в українській державі. Сьогодні формується нове українське суспільство, тому доцільно було б дослідити процеси формування суспільства в 20 – 30-і роки ХХ ст., результатом чого стало створення нового мислення, нового «ідеологічного формату» людини.

Одна з найскладніших та драматичних сторінок нашої політичної історії – 20-ті роки ХХ століття. Кінець громадянської війни поставив низку питань в соціально-економічній та політичній сферах, в галузі духовного життя українського народу. Тому послідовний розгляд розвитка кожної верстви населення, ролі та місця влади як провідника нової ідеології дає нам змогу зрозуміти процеси трансформації суспільства в якісно нові положення, методи реалізації нових взаємовідносин між ними.

Саме в цей період почала формуватися політична та економічна структура країни, її ідеологічне «обличчя», які протягом семи десятиріч визначали долю країни та мільйонів її громадян. Генеза тоталітаризму тісно пов’язана з усіма основними соціально-політичними процесами, що відбувалися в цей час в країні, в тому числі з початком та еволюцією НЕПу, створенням величезної фактично унітарної держави – СРСР, ідейно-політичною боротьбою всередині самої правлячої партії, перетворенні її у складову тоталітарного режиму, формуванні командно-адміністративної системи.

Перехід України від індустріального до інформаційного типу суспільства вимагає зважених рішень, адже за нових умов гарантами добробуту та стабільного поступу держави стають інтелектуальні ресурси та розвиток високих технологій. Підвищується значення інтелігенції як носія та творця знань.Змінюється відношення до працівників промисловості та сільского господарства, сфери соціального обслуговування.

Отже, для з’ясуванні природи, статусу та ролі кожної верстви населення в сучасному українському суспільстві треба досконало проаналізувати той соціально-історичний та політичний ґрунт, на якому воноформувалась. У якості такого ґрунту виступають події та процеси, які мали місце в 1920-1930-і роки. Витоки більшості соціальних та психологічних рис сучасноїлюдинислід шукати в тих часах, адже саме формування нового типу держави сформувало новий тип мислення цілого покоління.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження є складовою частиною держбюджетної науково – дослідної роботи «Людина у повсякденному житті радянської України у 1920 – 1930-і роки», яка розробляється кафедрою всесвітньої історії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (номер державної реєстрації 0109U000087).

Мета дипломної роботи полягає в комплексному дослідженні соціальних верств населення , їх взаємозв’язків та соціально-політичного становища.

Відповідно до поставленої мети, основна увага була зосередждена на розв’язанні наступних завданнь дослідження:

  • Визначити рівень розробленості запропонованої теми в історичній науці;

  • Проаналізувати зміни в правлячій партії та державному апараті;

  • Охарактеризувати процеси створення ідеологічно нового робітничого класу;

  • Виявити чинники, які обумовили зміни рівня та якості життя селянського населення України;

  • З’ясувати причини, хід та наслідки репресивної політики держави щодо інтелігенції України.

Об’єктом дослідження виступає соціально – економічне становище в Україні в 1920 – 1930-х роках.

Предметом дослідження є зміни у соціальних ролях окремих верств населення в умовах формування тоталітарної системи.

Територіальні межі дослідження охоплюють всю територію України в складі СРСР.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1920-ті – 1930-ті роки. Нижня хронологічна межа, визначена 1921 роком, пов’язана із завершенням громадянської війни та остаточним утвердженням в Україні радянської влади. Верхня межа визначена 1939 роком, який знаменувався закінченням великого терору.

Методи дослідження. Методологічною основоюдослідженняє принципи історизму, об’єктивності та всебічності пізнання, які дозволяють з належною повнотою реконструювати тогочасні процеси й забезпечити вірогідність результатів дослідження. Складність і багатогранність теми передбачає реалізацію зазначених принципів шляхом використання комплексу загальнонаукових (історичного та логічного), конкретно - і спеціально-історичних методів (історико-типологічний, історико-порівняльний, синхронний, ретроспективний, математичної статистики). Поєднання зазначених принципів і методів при опрацюванні теми стало методологічним фундаментом для отримання об’єктивних оцінок, обґрунтованих висновків і достовірних результатів, а отже – й розв’язання наукових завдань і досягнення кінцевої мети дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в самій постановці проблеми та її всебічному дослідженню. В дипломній роботі комплексно проаналізовано становище всіх соціальних верств населення, з’ясовано особливостівзаємодіїміж ними та їх подальший розвиток. Зроблено новий підхід в аналізі історіографічного надбання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що її фактичний матеріал можна залучити до наукових досліджень, викладання шкільних, нормативних і спеціальних вузівських курсів вітчизняної історіїта демографії.

Структура і обсяг роботи.Випускна робота складається зі вступу, 5 розділів, 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Список використаних джерел та літератури складається з91найменувань на8сторінках. Загальний обсяг становить – 85сторінки, з них основного тексту 78 сторінок.