МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет

імені Петра Могили

Факультет еколого-медичних наук

Кафедра біології та екологічної безпеки

ЗВІТ

З САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з дисципліни «Основи охорони праці»

Варіант №12

6.050101–СР.ПЗ.01–402.21010316

Виконав: студент 4 курсу, групи 402

В.В. Мельник

(підпис, ініціали та прізвище)

(дата)

Перевірила: викладач кафедри О.В. Макарова

(підпис, ініціали та прізвище)

(дата)

м. Миколаїв – 2014 рік

Зміст

1.Хто здійснює відомчий контроль за охороною праці? 4

2.В яких приміщеннях повинні підтримуватися оптимальні мікроклімату? 4

3.Яким чином відбувається природна вентиляція та її різновиди? 5

4.Яке призначення комбінованого освітлення? 7

5.Що являє собою рентгенівське випромінювання? 7

6.Яка небезпека дотику людини до одного з проводів у трифазній мережі? 8

1. Хто здійснює відомчий контроль за охороною праці?

Відомчий контроль за дотриманням чинного законодавства про працю, а також норм і правил з охорони праці здійснюють служби охорони праці вище стоячих організацій, а також їх галузеві спеціалісти. Відповідно до встановленого порядку перевірки стану охорони праці в підлеглих установах, зауваження та їх пропозиції щодо створення здорових і безпечних умов праці й запобігання пожежам є обов’язковими для виконання керівниками і спеціалістами підприємства.

Під час здійснення відомчого контролю перевіряють виконання планів роботи з охорони праці на підприємстві, використання виділених на охорону праці коштів, розробку проектної документації, виконання обов’язків з охорони праці службовими особами та інші питання.

Регламентовані перевірки стану охорони праці в низових ланках здійснюються шляхом впровадження оперативного контролю.

Метою оперативного контролю є поліпшення організації роботи з охорони праці, посилення уваги до безпеки праці з боку керівника підприємства, головних спеціалістів, керівників структурних підрозділів і профспілкових організацій, підвищення їх особистої відповідальності за вирішення поточних та перспективних питань охорони праці на підприємстві.

2. В яких приміщеннях повинні підтримуватися оптимальні мікроклімату?

Мікроклімат виробничих приміщень – умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення.

Оптимальні мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які за тривалого та систематичного впливу на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

Оптимальні параметри мікроклімату повинні підтримуватись в приміщеннях, пов’язаних з виконанням нервово-емоційних робіт, що потребують підвищеної уваги (диспетчерські, приміщення, де працюють із комп’ютерами, кабінети діагностики, пульти управління технологічними процесами, хімічні лабораторії, бухгалтерії, конструкторські бюро і т.д.). Для таких робіт оптимальна температура повітря – +22 – +24ºС; його відносна вологість – 40 – 60%; швидкість руху – не більше 0,1 м/сек. Перелік інших виробничих приміщень, у яких повинні вимагатись оптимальні норми мікроклімату, визначається галузевими документами, погодженими із органами санітарного нагляду у встановленому порядку.

У випадах, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обґрунтованою недоцільністю, для виробничих приміщень встановлюються допустимі параметри мікроклімату.

3. Яким чином відбувається природна вентиляція та її різновиди?

Природна вентиляція відбувається в результаті теплового та вітрового напору. Тепловий напір обумовлений різницею температур, а значить і густини внутрішнього і зовнішнього повітря. Вітровий напір обумовлений тим, що при обдуванні вітром будівлі, з її навітряної сторони утворюється підвищений тиск, а підвітряної — розрідження.

Природна вентиляція може бути неорганізованою і організованою. При неорганізованій вентиляції невідомі об'єми повітря, що надходять та вилучаються із приміщення, а сам повітрообмін залежить від випадкових чинників (напрямку та сили вітру, температури зовнішнього та внутрішнього повітря). Неорганізована природна вентиляція включає інфільтрацію — просочування повітря через нещільності у вікнах, дверях, перекриттях та провітрювання, що здійснюється при відкриванні вікон та кватирок.

Організована природна вентиляція називається аерацією. Для аерації в стінах будівлі роблять отвори для надходження зовнішнього повітря, а на даху чи у верхній частині будівлі встановлюють спеціальні пристрої (ліхтарі) для видалення відпрацьованого повітря.

4. Яке призначення комбінованого освітлення?

Природне освітлення здійснюється через світлові отвори і може бути бічним, верхнім або комбінованим. Бічне освітлення здійснюється через вікна. Верхнє - через світлові ліхтарі, ілюмінатори розміщуються в перекриттях, мають різні форми та розміри, Комбіноване через вікна і світлові ліхтарі.

За призначенням усі системи штучного освітлення поділяють на: загальне, місцеве і комбіноване, а також влаштовуються спеціальне освітлення безпеки (аварійне або евакуаційне), чергове та переносне.

Комбіноване освітлення призначене для створення більшої освітленості на окремих робочих місцях. При такому освітленні тип світильників і потужність джерела світла можуть бути різними відстані між ними також різні. Це поєднання загального та місцевого освітлення.

На промислових підприємствах робоче освітлення більшості виробничих приміщень відповідає III...VIII розрядам зорових робіт. Приміщення в основному обладнуються системами комбінованого освітлення. На поточних лініях воно локалізоване.

5. Що являє собою рентгенівське випромінювання?

Рентге́нівське випромі́нювання — короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 10 нм до 0.01 нм. В електромагнітному спектрі діапазон частот рентгенівського випромінювання лежить між ультрафіолетом та гамма-променями.

Рентгенівське випромінювання виникає від різкого гальмування руху швидких електронів у речовині, при енергетичних переходах внутрішніх електронів атома. Воно використовується у науці, техніці, медицині. Рентгенівське випромінювання змінює деякі характеристики гірських порід, наприклад, підвищує їх електропровідність. Короткочасне опромінення кристалів кам'яної солі знижує їхнє внутрішнє тертя.

Назва рентгенівське випромінювання походить від прізвища німецького фізика Вільгельма Конрада Рентґена. Інша назва — пулюївське випромінювання походить від імені українського фізика Івана Пулюя.

Рентгенівське випромінювання використовуються для флюорографії, рентгенофлюоресцентного аналізу і в кристалографії для визначення атомної структури кристалів. Методи дослідження речовини за допомогою рентгенівських променів об'єднує термін рентгенівська спектроскопія.

6. Яка небезпека дотику людини до одного з проводів у трифазній мережі?

При дотику до одного фазного проводу мережі з ізольованою нейтраллю в нормальному режимі струм через людину залежить від опору витоку і ємності мережі відносно землі. Замикання однієї з фаз на землю різко підвищує небезпеку однофазного дотику, тому що в цьому випадку людина потрапляє під напругу, близьке до лінійної. Найбільш небезпечним є двофазний дотик.

Таким чином, дотик до справної фази при замиканні другої фази на землю небезпечніше, ніж дотик у фазі у нормальному режимі роботи трифазної мережі з заземленою нейтраллю, а найбільш небезпечно двофазне дотик.

Аналізуючи різні випадки дотику людини до проводів трифазних електричних мереж, можна зробити наступні висновки:

1) найменш небезпечним є однофазне дотик до дроту справної мережі з ізольованою нейтраллю;

2) при замиканні однієї з фаз на землю небезпека однофазного дотику до справної фази більше, ніж у справній мережі при будь-якому режимі нейтралі;

3) найбільш небезпечним є двофазне дотик при будь-якому режимі нейтралі.

Режим нейтралі трифазної мережі вибирається за технологічними вимогами і за умовами безпеки. Згідно ПУЕ, при напрузі вище 1000 В застосовуються дві схеми: трипровідні мережі з ізольованою нейтраллю і трипровідні мережі з ефективно заземленою нейтраллю, а при напрузі до 1000 В застосовуються трипровідні мережі з ізольованою нейтраллю і чотирипровідні мережі з глухозаземленою нейтраллю.

Використана література:

1. Сєріков Я. О. Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Харків, ХНАМГ, 2007. ‑ 227с.

2. Жидецький В. Ц.,. Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці: – Вид. 2-е, стериотипне. – Львів: Афіша, 2000. – 348 с.

3. Москальова В.М. Основи охорони праці Навчальний посібник – Львів: Афіша, 2008. – 412 с.