Розділ іі Дослідницька робота щодо формування пізнавальної активності учнів

2.1. Стан проблеми розвитку пізнавальної активності учнів у практиці сучасної школи

Проблема формування пізнавальної активності учнів є досить актуальною у сучасній школі, а тому вчителі приділяють їй чимало уваги. У Калинівській СЗШ для вчителів одним із завдань навчальної діяльності є власне формування пізнавальної активності у школярів.

Для того, щоб виявити, який відсоток вчителів від загальної кількості приділяє увагу проблемі формування пізнавальної активності і чи взагалі ознайомлені вони з таким поняттям в учнів ми провели таке анкетування:

1. Як ви розумієте, що таке пізнавальна активність і чи є вона необхідною складовою навчального процесу?

2. Чи ставите ви собі за завдання, подаючи навчальний матеріал, зацікавити учнів?

3. Ви намагаєтесь перед початком уроку налагодити емоційний контакт з учнями і налаштувати їх на сприймання нового матеріалу?

4. Чи часто ви створюєте проблемні ситуації? З якою метою?

Проведення анкетування дало можливість зробити такі висновки, що 85% відсотків вчителів знають, що таке пізнавальна активність, і створюють сприятливі для формування пізнавальної активності педагогічні умови, 15% - не приділяють великої уваги формуванню в учнів пізнавальної активності

Проблема формування пізнавальної активності учнів є досить актуальною у сучасній школі, а тому вчителі приділяють їй чимало уваги.

Для з'ясування стану сформованості пізнавальної активності учнів у сучасній школі нами була проведена дослідницька робота серед учнів 10 класу на базі Калинівської СЗШ.

Мета дослідницької роботи полягала у визначенні вихідного рівня сформованості пізнавальної активності учнів.

Завданням дослідницької роботи було проведення анкетування серед учнів і з'ясувати, як вони дбають про формування пізнавальної активності та виявить рівень сформованості пізнавальної активності для них.

З метою виявлення рівня сформованості пізнавальної активності учнів було проведено анкетування. Анкета включала такі питання :

1. Готуючи домашнє завдання з української літератури ви задовольняєтесь лише тим матеріалом, який поданий вчителем у конспекті, або тим, що розміщений у навчальних хрестоматіях, чи заглиблюєтесь набагато більше, відшукуючи інформацію в інших джерелах і виконуєте це повністю самостійно?

2. Чи часто ви ставите запитання вчителю, з метою отримати більше інформації?

3. Коли ви отримали певне завдання, чи знаходите самостійно шляхи його розв’язання, чи шукаєте нестандартні способи його вирішення?

4. Якщо вчитель на певному прикладі показав розв’язання завдання, чи легко вам вдається застосовувати цей приклад на інших завданнях, чи не вдається взагалі?

5. Чи часто ви відволікаєтесь під час уроку?

Відповідно до показників, за якими визначається пізнавальна активність, ми проаналізували отримані результати анкетування і зробили такі висновки: кількість учнів у шостому класі складає 16 осіб, з них 10% складають учні, які мають високий (творчий) рівень пізнавальної активності, 40% - учні з середнім (реконструктивним) рівнем розвитку пізнавальної активності, 40% складають учні з низьким рівнем пізнавальної активності і лише 10% - з нульовим рівнем пізнавальної активності.

Такі результати говорять про те, що все таки більший відсоток учнів мають середній і низький рівень пізнавальної активності.

2. Методичні розробки уроків з української літератури

Для того, щоб підвищити рівень пізнавальної активності учнів, ми пропонуємо такі розробки нестандартних уроків:

Конспект уроку 1

Клас: 10

Тема уроку: Роман Нечуя-Левицького «Хмари»

Тип уроку: урок-вікторина

Мета уроку:

ознайомити учнів зі змістом та проблематикою роману "Хмари"; сприяти

розвитку мовлення школярів, їх творчих здібностей, прагненню бути активним у громадському житті.

Вступне слово вчителя.

Література формує свідомість. Це — річ незаперечна. І зрозуміло, чому так шматували, розділяли українську літературу минулих часів. Одну залишали у вжитку, іншу, ту, яка формувала національну свідомість, вилучали з бібліотек, нищили, палили, тому "за бортом" опинилася більша частина духовного спадку української літератури.

Наше завдання — повернути те, що було відкинуте, забуте, облаяне, прокляте.

Сьогодні ми повертаємося до роману І.С. Нечуя-Левицького "Хмари".

Про що цей твір? Чому йому завжди ставили цензурні рогатки, забороняли? Та тому, що розповідається в ньому про місто, інтелігенцію, яку колишня система називала «панами». А мали писатися твори лише про бідних. Ця система наполегливо виховувала в українців комплекс неповноцінності, мовляв, українська література нецікава, "другосортна", бо в ній розробляється лише селянська тематика.

Тепер ми знаємо, що це далеко не так. Правдивим підтвердженням цього є твір «Хмари».

«...Роман "Хмари", — писав О. Білецький, — і за часом своєї появи, і за тим інтересом, який він викликав у читачів, залишається документом, цікавим для історика суспільного руху і для історії української художньої прози».

«Хмари» — добра книжка, яка чарує нас не однією прегарно написаною сторінкою», — відзначає Валерій Шевчук.

(Вислови про роман "Хмари "виписано на дошці біля портрета письменника.)

Думаю, що сьогодні вам вдасться підтвердити правдивість слів О. Білецького та В. Шевчука.

У своєрідному змаганні ви розкриєте своє знання змісту роману, розуміння думок і поведінки персонажів, свої художні та акторські здібності. А як ви це зумієте зробити, оцінить журі.

(Називаємо членів журі, до якого залучаємо колег-словесників, працівників бібліотеки, старшокласників, якщо це мож^гиво, гостей.)

Змагаються сьогодні дві команди — "Толока" і "Надія".

Бути першим завжди важко. Команда може виступити з привітанням другою, якщо її учасники швидше й правильно дадуть відповідь на 3 запитання:

1. Коли був написаний роман "Хмари"? (1870-1871 pp.)

2. Яка первісна назва твору? (" Чорні хмари".)

3. Звідки така назва? Що символізують хмари? (Російську державу, що отінила Україну, наче чорна хмара.)

Привітання команд оцінюється 5 балами.

ПРИВІТАННЯ КОМАНДИ "ТОЛОКА"

1-ий читець.

Твердий у нас сьогодні крок,

І пісня наша радісна й дзвінка.

Усіх, хто завітав на КВК-урок,

Вітає щиро наша "Толока"!

(Пісня на мотив "А зорі, а зорі...")

Світило нам сонце, сіяли нам зорі,

І місяць до нас заглядав,

Як всі ми читали

Нечуєві "Хмари",

І кожен питання складав.

Нам снився Дашкович, його Степанида,

Палкий і сміливий Радюк,

І щирая Галя, що пісню співала,

І пані Ликера, й веселий Масюк.

Героїв і теми, ідеї, проблеми —

Усе ми уже осягли,

І дуже б хотіли,

Щоб нас оцінили,

І бали усі віддали.

2-ий читець.

Ми знаєм, перемога буде нелегка —

Суперники достойні нині в нас.

Але на те ми й "Толока",

Щоб показати знань високий клас.

3-ій читець.

Можливо, вашу ми захмарили надію,

Ви не схиляйте голови в журбі.

Сильніший перемогу хай здобуть зуміє

В безкомпромісній, чесній боротьбі!

ПРИВІТАННЯ КОМАНДИ "НАДІЯ"

1-ий читець.

Ми прожили на світі ще не так багато.

Та думка в нас горить — не тліє!

І хмари нам ніякі не заступлять свята,

Бо ми звемося всі — "Надія"!

2-ий читець.

Ми прочитали сторінки роману

Про те, як хмари заступили Україну.

І нас слова порожні не введуть в оману —

Лиш дії нам наблизять світлу днину.

3-ій читець.

І позмагатись з вами ми уже готові,

Відповісти на всі найважчі запитання:

Про Київ древній, про красу і силу слова

І про героїв мрії, думи й почування.

(Пісня на мотив "Несе Галя воду".)

Ми "Хмари" читали

І досить уважно,

Навіть не минали

Картини пейзажні.

Нам снилися часто

Міщани і Київ,

Їх бачимо ясно

І все розумієм.

І нас не лякає

Ніяке змагання,

Усім посилаєм

Найкращі вітання!

Учитель. Журі оцінює привітання, а команди готуються до вікторини "ХТО..?". Учасники команд дають відповіді на запитання почергово, без обдумування. Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ВІКТОРИНИ "ХТО..?"

1. «... умів малювати і став на ноги з свого малярства»? (Сидір Сухобрус.)

2. «... мав лице щиро київське: більше кругле, ніж довге, з повними рум'яними щоками»? (Степанида)

3. «... мав вдачу дуже деспотичну, "казав кожному "ти", хоч би стрівся з ним уперше на віку»? (Воздвиженський.)

4. «... був чистий черкасець: високий, рівний, із дужими плечима, з козацькими грудьми»? (Даиікович.)

5. «... мав "очі, як вогонь, губи, як корали»? (Марта.)

6. «... вийшов із людей небагатих, був сином козака", "служив у війську в гусарах»? (Старий Антін Радюк.)

7. «... любив удавати з себе "світську панію»? (Ликера Висока.)

8. «... мріяв про свою Україну мірою європейських ідей»? (Павло Радюк.)

9. «... казав, що "наша поезія, мова багата, як щире золото» (Павло Радюк).

10. «... була небагатого роду, але гарна, як степова квітка весною»? (Галя Масюківна.)

11. «почав забувати свій народ, літературу й чогось вчепився до чистої науки та до слов'ян»? (Дашкович.)

12. «... боялась серйозної книжки й поважної розмови, а національності й народності зовсім не розуміла»? (Ольга.)

13. «... зневажав селян, дражнив їх "хохлами", гордував ними»? (Кованько.)

14. «... був чорнявим, із гарним грецьким класичним лицем, хоч і трохи аскетичним»? (Петро Могила.)

15. « ... мав "повне, з червоними ситими губами лице»? (Феофан Прокопович.)

16. «... не любив науки, не поважав, мав її тільки як спосіб прокласти собі стежку в житті»? (Воздвиженський.)

Після оголошення членами журі кількості балів, отриманих командами, учасники обмінюються питаннями (по 3); кожна правильна відповідь оцінюється одним балом.

Наступний конкурс — виразне читання та усне малювання. (Виразне читання — 5 б., завдання з теорії літератури — 5 б., за усну картину — 5 б.)

Команди повинні прочитати (ланцюжком) опис Києва та виконати два завдання:

1. Визначити художні засоби в уривку.

2. Намалювати уявну картину за текстом.

(Час — 6 хвилин.)

Капітани команд вибирають картки, на зворотній стороні яких вказано уривок для виконання запропонованого завдання (за книгою 1. Нечуя-Левицького "Хмари".— К.: Веселка, 1993).

Картка

Від слів "Плисковаті широкі острівці... «до» ...межигірськими борами" (С. 124).

Картка

Від слів "Перед ними за Дніпром... «до» ...свіжими квітками історії" (С. 14).

Журі оцінює конкурс, учитель оголошує наступне завдання для команд.

— Читаючи роман "Хмари", ви повинні були уявити себе учасниками подій, персонажами, змальованими у творі. Як ви зуміли це зробити, ми зможемо дізнатися з "Гри в героїв твору".

Капітани команд витягують картки, на зворотній стороні яких вказано героїв (Дашковича, Воздвиженського, Степаниду, Ольгу, Галю, Павла Радюка), чиї ролі гратимуть учасники.

Кожна розповідь-гра оцінюється 5 балами.

Учитель. Наступний вид змагання — конкурс капітанів. Потрібно, не користуючись книжкою, пригадати промовисті художні деталі в романі і написати, з якою метою їх вжито. (Ці невеличкі дослідження оцінюються 5 балами.)

Завдання капітани виконують письмово, а ми знайомимося з юними художниками, які демонструють ілюстрації до твору. (Малюнок — 5 б., його захист — 5 б.)

Капітани віддають членам журі свої письмові роботи, а команди готуються до інсценівок (домашнього завдання), яке оцінюється 10 балами. Після цього журі оголошує кількість балів за попереднє завдання.

Учитель. Закінчився наш останній конкурс. Незалежно від того, хто сьогодні стане переможцем, мені здається, кожен з вас виніс для себе добру науку: не можна в житті стояти осторонь того, що робиться навколо тебе, зневажати рідну мову, бути бездіяльним, бо слова нічого не варті, коли вони не підтверджені справами.

(Члени журі оголошують остаточні підсумки, учасники змагання дарують присутнім емблеми своїх команд.)

Уроки-КВК проводяться в різних класах, за різними творами, але готуються учні до занять за завданнями, вказаними вище. Їх, звичайно, можна доповнювати, змінювати.

Конспект уроку №2

Клас: 10

Тема уроку. Образи роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада»

Мета уроку: ознайомити учнів з рисами характеру персонажів, їх вчинками; розвивати критичне мислення, зв'язне мовлення дев'ятикласників; сприяти формуванню почуття відповідальності за долю народу, любові до Вітчизни, високих моральних якостей. Обладнання. Портрет П. Куліша, діаграма Вена, картки із завданнями, виставка статей про письменника, "Дерево життя".

Тип уроку: урок-КВК

Хід уроку

Учитель. Сьогоднішній урок літератури ми розпочинаємо п'ятихвилинкою "На літературних обріях України". (Кілька учнів роблять короткі повідомлення про найважливіші події у літературному житті України за останній тиждень.)

Учитель. А тепер переходимо до теми нашого уроку. На дошці — портрет Пантелеймона Куліша, на виставці — матеріали про нього і його творчість, а в нас у руках — його роман "Чорна рада", над яким ми продовжуємо працювати. На попередніх уроках ми вже говорили про зміст твору, його проблематику, а сьогодні попрацюємо над характеристикою деяких героїв "Чорної ради" — Якима Сомка, Івана Брюховецького, Кирила Тура і Петра Шрама. Отож запишіть тему уроку.

Як ви думаєте, чи є ця тема важливою? Навіщо нам її розглядати? (Відповіді учнів.)

Це потрібно, щоб глибше пізнати нашу історію, відображену в художній формі, щоб визначити для себе, яким має бути народний керівник, які моральні якості роблять людину людиною. Найперше, спробуємо за короткою характеристикою впізнати персонажів, про яких йтиметься на уроці.

(Учні працюють у групах. Відповідають почергово. За кожну правильну відповідь отримують відмітку — прямокутник, трикутник чи ін. Кількість отриманих відміток підраховується в кінці уроку.)

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ВІКТОРИНИ "ХТО..?"

"Орел, не козак!" ? (Петро Шрам.)

"Добрий козак; по батькові пішов. Одвага велика"? (Петро Шрам.)

"...високий і вродливий, зверху кирея, підбита соболем"? (Сомко.)

"здоровенний, широкоплечий козарлюга"? (Кирило Тур.)

"високий, огрядний, кругловидий, русявий"? (Яким Сомко.)

"Щирий і незлобливий був лицар, да вже ж як допечуть йому, то стережись"? (Сомко.)

"У короткій старій свитині, у полотняних штанях, чоботи ... попротоптувані"? (Брюховецький.)

"Жвавий козарлюга, да ще й отаман"? (Кирило Тур.)

Учитель. У романі "Чорна рада" П. Куліш порушує найболючіші питання для української нації — незалежності, влади, національного відродження.

Людьми, від яких у свій час залежало вирішення цих питань, були Яким Сомко та Іван Брюховецький. Це — персонажі історичні. Сомко і Брюховецький борються за гетьманську булаву. Гетьман — посада надзвичайно важлива. А з чим у вас асоціюється слово "гетьман"? Якими рисами, на вашу думку, він мав би володіти? Спробуйте скласти "асоціативний кущ" до слова "гетьман" (Учні за визначений час — хвилину-дві — записують асоціації, а потім їх зачитують.)

Бесіда з учнями.

1. Як автор змальовує зовнішність Сомка і Брюховецького? Зачитайте. Про що це свідчить? Чи не вважаєте ви, що автор дещо ідеалізує Сомка?

2. Що було головним у житті для Сомка?

3. Як він уявляє майбутнє України?

4. Чи важливим є питання єдності України сьогодні? Якщо так, то чому, на вашу думку?

5. Говорячи про Брюховецького, автор вживає слова "чоловічок", "Іванець". Навіщо?

6. Чи заслуговує Брюховецький таких слів?

7. Знайдіть описи зовнішності Брюховецького. Який одяг він носить до виборів і після них? Про що це свідчить? Як Брюховецький ставиться до черні? Підтвердіть свої думки словами з тексту.

8. Чи могла Україна процвітати за такого гетьмана?

9. Чи закономірним було те, що в Україні настав час Великої Руїни?

Учитель. У творі "Чорна рада" змальовано і образи козацького юнацтва — Кирила Тура і Петра Шраменка. Що ви про них дізналися? Хто з них, на вашу думку, по-справжньому любить Лесю? Хто з них вам більше сподобався? Чому? (Відповіді учнів.)

Учитель. Знайдіть у тексті кілька характерних епізодів, що розповідають про Сомка, Брюховецького, Тура, Шраменка. Виразно прочитайте (вголос) ті, які сподобалися вам найбільше. Сформулюйте їх головну думку.

Дискусійна трибуна.

Чи добре, на вашу думку, зробив Сомко, відмовившись від пропозиції Кирила Тура? Чиє життя важливіше для України?

Учитель. На столі 4 аркуші паперу, на звороті яких написані імена персонажів. Кожна група вибирає для себе один з аркушів. Я даю вам блок означень (на липучих смужках), з яких ви вибираєте ті, що відповідають вашому героєві, і приклеюєте на аркуш. (Учні працюють, а потім зачитують підібрані означення.)

Учитель. А зараз спробуйте уявити себе тими персонажами, про яких ми сьогодні говоримо, і розкажіть "про себе" від першої особи. Отож, "Гра у героїв твору". (Представники груп вибирають картки, на звороті яких названі персонажі, хвилинку-дві групи готуються і тоді представляють того чи іншого героя, отримуючи залежно від достовірності, вмотивованості, повноти, виразності та емоційності відповідей одну, дві чи три відмітки.)

Учитель. Отже, які риси характеру, на вашу думку, мають бути притаманні людині при владі? (Відповіді учнів.) А звичайній людині? (Відповіді учнів.) Чи потрібно сучасній молоді читати такі твори, як "Чорна рада"? Якщо так, то навіщо? (Відповіді учнів.)

Учитель. На дошці — "Дерево життя". На ньому — листочки. Але вони незвичайні — на них слова, які позначають різні моральні цінності. Підійдіть і виберіть те, що є для вас найважливішим. Поясніть свій вибір.

Учитель підводить підсумки уроку, пропонує учням порахувати відмітки, визначити види діяльності на уроці, які їм сподобалися, повідомити про те, що з даного уроку вони взяли для себе, і пропонує домашнє завдання:

Дайте відповідь на запитання "Чи повинен кожен з нас нести відповідальність за долю своєї Вітчизни?"