2. Стандартність

Стандартизація мови документів дає змогу скоротити кількість зайвої інформації, швидко та ефективно її опрацювати.

Стандартизація мови ділових паперів відбувається здебільшого на синтаксичному та лексичному рівнях. Стандартні речення – це тип речень загального зразка, з чітко визначеним порядком розміщення його складових частин, членів речення і словесного наповнення конкретної синтаксичної моделі: Заслухавши та обговоривши ...; Комісія прийшла до висновку ... .

Основними лексичними засобами стандартизації мови ділових паперів є канцеляризми, або кліше.

Канцеляризм – це слово або стійке словосполучення, граматична форма чи конструкція, які визначають специфіку адміністративно-канцелярського підстилю офіційно-ділового стилю літературної мови. Відзначаються сухістю, беземоційністю, словотвірною одноманітністю, напр.: довести до відома ..., цей факт засвідчує ... тощо.

Механічне перенесення словесних формул (кліше), термінологічних сполук з ділових паперів в усне мовлення, публіцистичний чи художній стиль породжує мовний штамп – вислів, яких механічно відтворюється і в результаті багаторазового повторення втратив свою образність і стилістичну виразність. Уживання мовних штампів у невідповідному контексті вважають порушенням мовної норми, напр.: Нам треба зустрітися з метою обговорення питання ... замість Нам треба зустрітися, щоб обговорити ... .

3. Логічна послідовність

Усі частини документа логічно пов’язані. Це виявляється в межах речення чи тексту документа, які будуються з чітким дотриманням послідовності викладу матеріалу, умотивованим порядком розташування змістових частин тексту (вступ, основна частина, висновки) та поділом його на абзаци, пункти, підпункти.

Мовними засобами реалізації виступають слова, які вказують на причинно-наслідкові зв’язки (тому що; оскільки; через те що ...), підкреслюють наступність, черговість подій або явищ (спочатку, потім, насамкінець), виражають протиставлення (не ... а), позначають результативність виконання дій (отже, таким чином, у результаті).

4. Ясність викладу, точність

Документ має бути зрозумілим, не викликати двозначності. Це досягається тоді, коли працівник глибоко проникає в суть справи й уміє дібрати слова та вислови, які дають змогу тонко описати події чи явища об’єктивної дійсності, правильно користуватися термінами, уникає вузьковживаних професіоналізмів.

5. Переконливість

Забезпечується обґрунтуванням висловленої в документі думки, доказовістю матеріалу, точністю в доборі цифрової інформації та фактів.

Переконливим діловий папір робить також уміння розмістити матеріал – усе важливе слід подавати в документі, а інше оформляти у вигляді додатків.

6. Лаконічність

Лаконічним уважають документ, у якому немає багатослівної аргументації, зайвих слів та повторень.

Лаконічності можна досягти вживанням простих речень, загальноприйнятих скорочень, умовних позначень, а також стандартних зворотів мови.

7. Повнота інформації

Повним називають документ, зміст якого вичерпує всі обставини, пов’язані з вирішенням питання.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Увага! Шановні студенти! Традиційно до кожного практичного заняття подано списки рекомендованої літератури, що значно полегшить підготовку до висвітлення теоретичних питань і виконання практичних завдань.

МОДУЛЬ А

Комунікативна компетентність як складник формування майбутнього фахівця

Заняття 1

Державна мова – мова професійного спілкування

Контрольні питання

1. Предмет і завдання курсу, його наукові основи.

2. Поняття національної, державної та літературної мови.

3. Мовна норма та її суспільне значення. Види мовних норм.

4. Усна й писемна форми літературної мови.

Завдання мисленнєво-творчого та тренувального характеру

1. Підготуйтеся до висвітлення контрольних питань.

2. Прочитайте висловлювання про мову. У чому їхня суть? Додайте 2 – 3 власні приклади.

• Мова – це історія народу. Це шлях цивілізації й культури (О. Купрін).

• Культура мови – це духовне обличчя людини (О. Федик).

• Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі (В. Сухомлинський).

• Мова є засіб не виражати окрему думку, а створювати її (О. Потебня).

• Мовлення – ріка, а мова – її джерело (Г. Сковорода).

• Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла (О. Шелунін).

3. Відредагуйте речення. Запишіть правильні варіанти. Які мовні норми порушені в реченнях?

1. Абсолютна більшість наказів була виконана. 2. Керівник діяв згідно розпорядженню. 3. Я виходжу на слідуючій зупинці. 4. Мій друг читає багато преси. 5. Завідуючий кафедрою оголосив план роботи на рік. 6. Студенти заключили договір з університетом. 7. Наша група виявилася малесенькою.