Гностичні слухові розлади

Гностичні слухові розлади пов'язані з ураженням ядерної зони слухового аналізатора (куди крім 41-го поля входять 42-е і 22-е поля) ..

При ураженні вторинних коркових полів слуховий системи правої півкулі (42-го і 22-го) хворі (правші) не здатні визначити значення різних побутових (предметних) звуків і шумів. Це порушення носить назву слухова або акустична агнозія.

У грубих випадках слухова агнозія виражається в тому, що хворі не можуть визначити сенс найпростіших побутових звуків, наприклад скрип дверей, шум кроків, звук води, що ллється і т. п., тобто всіх тих звуків, які ми звикли розрізняти без спеціального навчання. Подібні звуки перестають бути для хворих носіями певного сенсу, хоча слух як такої у них збережений і вони можуть розрізняти звуки за висотою, інтенсивності, тривалості і тембру. У цих випадках спостерігається принципово таке ж порушення, яке виникає і при зорової агнозії, коли при повного збереження гостроти і полів зору порушується здатність розуміти побачене.

Подібні випадки порівняно рідкісні. Виражена слухова агнозія спостерігається при великому ураженні правої скроневої області, описані випадки грубої слуховий агнозії при двосторонньому ураженні скроневих областей мозку. За даними деяких авторів, слухова агнозія спостерігається при ураженні не тільки субдомінантного, а й домінантного (лівого для правшів) півкулі. Частіше зустрічається більш стерта форма слухових порушень у вигляді дефектів слухової пам'яті. Дефекти слухової пам'яті проявляються в спеціальних експериментах, що показали, що такі хворі, здатні розрізняти звуко-висотні відносини, не можуть виробити слухові диференціювання, тобто запам'ятати два (або більше) звукових еталона. У хворих з скроневими ураженнями порушується також здатність до розрізнення звукових комплексів різної складності, особливо складаються з серії послідовних звуків.

При ураженні скроневої ділянки мозку виникає аритмія. Її симптоми, добре вивчені А. Р. Лурія і його співробітниками, полягають у тому, що хворі не можуть правильно оцінити і відтворити відносно прості ритмічні структури, які пред'являються їм на слух.

Розрізнення і відтворення елементарних ритмічних структур для будь-якого здорового людини не представляє ніяких складнощів. Хворі з ураженням скроневих областей мозку, як правило, не здатні оцінити кількість звуків: вони або переоцінюють, або недооцінюють кількість ударів, що не розрізняючи, скільки звуків було в пачці і як вони чергувалися один з одним.

Один з добре описаних в психологічній літературі дефектів немовного слуху називається амузія. Це порушення здатності впізнавати і відтворювати знайому або щойно почуту мелодію, а також відрізняти одну мелодію від іншої. Симптом амузіі не співпадає з афазичним розладами, у хворого може бути різка розбіжність музичних і мовних здібностей у вигляді грубої афазії при схоронності музичного слуху. Хворі з амузія не тільки не можуть дізнатися мелодію, а й оцінюють музику як хворобливе і неприємне переживання. Вони розповідають, що не впізнають улюблених мелодій, музика для них втратила сенс і викликає напади головного болю, тобто стала для них активно неприємною. Амузія пов'язана з порушенням не так звуко-висотного слуху, скільки більш складної здатності до музичної комбінаторики й до музичної грамоти. Хворі, котрі навчалися раніше музиці і знали музичну грамоту, втрачають і ці знання.

Важливо відзначити, що симптом амузії проявляється головним чином при ураженні правої скроневої області, а явища аритмії можуть спостерігатися не тільки при правобічних, але і при лівосторонніх скроневих осередках (у правшів).

Симптомом ураження правої скроневої області є порушення інтонаційної сторони мови. Хворі з ураженням правої скроневої області часто не тільки не розрізняють мовних інтонацій, але і не дуже виразні у своїй промові, яка позбавлена ​​модуляцій, інтонаційного розмаїття, властивого здоровій людині. У таких хворих часто порушено спів.

Відомі описи хворих з ураженням правої скроневої області, які, правильно повторюючи окрему фразу, не могли її проспівати, бо при співі інтонаційний компонент мови посилюється. Порушення сприйняття інтонаційних компонентів мови відзначаються і в тих випадках, коли після односторонньої електрошокової терапії пригнічуються функції всього правої півкулі мозку. У цих випадках людина іноді не може визначити на слух навіть приналежність голосу чоловікові або жінці.

Отже, нейропсихологічний аналіз порушень роботи різних рівнів слухового аналізатора важливий, з одного боку, для уточнення відомостей про будову і функції слухової системи людини, а з іншого-для збагачення сучасних уявлень про особливості слухового сприйняття, одного з складних і поки мало вивчених гностичних процесів.