1. Кабінет Міністрів України.

2. Верховну Раду України.

3. Міністерство надзвичайних ситуацій.

4. Міністерство оборони.

5. Міністерство охорони здоров'я України.

141. Згідно з розділом 4 “Положенням про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи” МНС України відповідно до покладених на нього завдань повинно:

1. Організовувати фінансове, матеріальне і технічне забезпечення аварійно-рятувальних та інших підпорядкованих спеціалізованих формувань.

2. Організовувати контроль за рівнем вмісту ксенобіотиків в об’єктах навколишнього середовища.

3. Проводити контроль рівня вмісту радіонуклідів в продуктах харчування.

4. Проводити контроль рівня вмісту радіонуклідів в усіх об’єктах навколишнього середовища.

5. Контролювати діяльність регіональних підрозділів у сфері захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

142. Координацію діяльності державної служби медицини катастроф на випадок виникнення надзвичайних ситуацій здійснюють:

1. Міські, районні та селищні ради.

2. Моз України.

3. МНС України

4. Кабінет Міністрів України

5. Центральна і територіальні координаційні комісії, що утворюються згідно із

законодавством.

143. Згідно із статтею № 3 закон України “Про державний матеріальний резерв” державний резерв призначаєний для:

1. Забезпечення найбільш незахищених верств населення.

2. Забезпечення найбільш незахищених верств населення при надзвичайній ситуації.

3. Забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

4. Забезпечення економічної стабільності держави при надзвичайних ситуаціях.

5. Забезпечення продовольства на випадок військових дій.

144. Вкажіть за чиїм рішенням може використовуватись державний резерв.

1. Президента України.

2. Прем’єр Міністра України.

3. Верховної Ради України.

4. Кабінету Міністрів України.

5. Всіх перерахованих.

145. Медичне сортування це:

А. Розподіл поранених і хворих на групи за ознаками поранення.

В. Розподіл постраждалих з урахуванням тяжкості ураження.

С. Розподіл травмованих за ознаками порушення дихання.

D. Розподіл поранених і хворих на групи за ознаками потреби в однорідних лікувально-евакуаційних і профілактичних заходів.

Е. Розподіл поранених і хворих на групи за ознаками порушення кровообігу.

146. Ліквально-евакуаційне забезпечення є складовою частиною:

1. Медичного постачання.

2. Протиепідемічного забезпечення.

3. Санітарно-гігієнічного забезпечення.

4. Санітарно-технічного забезпечення.

5. Медичного забезпечення.

147. Основними вимогами до етапного лікування постраждалих є своєчасність, послідовність заходів на етапах медичної евакуації а також:

1. Безперервність.

2. Достовірність.

3. Наступність.

4. Цілеспрямованість.

5. Швидкість.

148. При землетрусах медичні формування необхідно розміщувати :

1. У будівлях, що лишилися неушкодженими.

2. У наметах та пневмокаркасних модулях.

3. У школах та спортзалах.

4. У польових медичних містечках.

5. У підземних сховищах.

149. Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднення

навколо атомних електростанцій потужністю до 4 ГВт планується і проводиться у радіусі ( км ) :

А. 25.

В. 30.

С. 50.

D. 75.

Е. 100.

150. Мета медичного сортування полягає:

А. У наданні постраждалим першої медичної допомоги.

В. У якнайшвидшій евакуації поранених із осередку ураження.

С. У проведенні первинного медичного огляду з наданням кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги

D. У забезпеченні поранених та хворих своєчасним проведенням лікувально-профілактичних заходів та подальшу їх евакуацію.

Е. У встановленні необхідності , черговості і місці надання пораненим і хворим медичної допомоги.

151. Основними вимогами до етапного лікування постраждалих є своєчасність, наступність заходів на етапах медичної евакуації а також:

1. Безперервність.

2. Достовірність.

3. Послідовність.

4. Цілеспрямованість.

5. Швидкість.

152. Своєчасність медичної допомоги досягається якісною організацією пошуку, евакуації постраждалих, наданням медичної допомоги, ефективним проведенням медичного сортуванням а також:

1. Створенням угруповань сил та засобів.

2. Своєчасним розгортанням етапів медичної евакуації

3. Наближенням етапів до осередку катастрофи.

4. Залученням додаткових сил та засобів.

5. Медичним забезпеченням.

153. Своєчасність медичної допомоги досягається наближенням етапів до осередку катастрофи, евакуації постраждалих, наданням медичної допомоги, ефективним проведенням медичного сортуванням а також:

1. Створенням угруповань сил та засобів.

2. Своєчасним розгортанням етапів медичної евакуації

3. Якісною організацією пошуку.

4. Залученням додаткових сил та засобів.

5. Медичним забезпеченням.

154. Своєчасність медичної допомоги досягається якісною організацією пошуку, наближенням етапів до осередку катастрофи, наданням медичної допомоги, ефективним проведенням медичного сортуванням а також:

1. Створенням угруповань сил та засобів.

2. Своєчасним розгортанням етапів медичної евакуації

3. Евакуації постраждалих.

4. Залученням додаткових сил та засобів.

5. Медичним забезпеченням.

155. Своєчасною вважається перша медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:

1. До 30 хв.

2. До 1 години.

3. До 4 – 5 годин.

4. До 24 годин.

5. До 48 годин.

151. Своєчасною вважається долікарська медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:

1. До 30 хв.

2. До 1 години.

3. До 4 – 5 годин.

4. До 24 годин.

5. До 48 годин.

152. Своєчасною вважається перша лікарська допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:

1. До 30 хв.

2. До 1 години.

3. До 4 – 5 годин.

4. До 24 годин.

5. До 48 годин.

153. В залежності від завдань, які вирішуються у процесі медичного сортування поранених і хворих, розрізняють такі його види:

А. Транспортне та пунктове

В. Пунктове та діагностичне

С. Діагностичне та транспортне

D. Внутрішньо-пунктове та евакуаційно-транспортне.

Е. Евакуаційно-транспортне та транспортне.

154. Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій потужністю > 4 ГВт планується і проводиться у радіусі (км):

А. 25.

В. 30.

С. 50.

D. 75.

Е. 100.

155. Своєчасною вважається кваліфікована медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:

1. До 30 хв.

2. До 1 години.

3. До 4 – 5 годин.

4. До8 – 12 годин.

5. До 48 годин.

156. Своєчасною вважається спеціалізована медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:

1. До 30 хв.

2. До 1 години.

3. До 4 – 5 годин.

4. До8 – 12 годин.

5. До 24 годин.

157. Де надається перша медична допомога надається при аваріях на шахтах :

1. на місці аварії (до і після звільнення постраждалого з завалу)

2. на підземній медичній базі

3. в стаціонарі медсанчастини шахти

4. в спеціалізованих медичних центрах або відділеннях багатопрофільних лікарень.

Е. у лікувальному закладі ДСМК

158. Де надається перша лікарська допомога при аваріях на шахтах.

1. На місці аварії (до і після звільнення постраждалого з завалу).

2. На підземній медичній базі;

3. В стаціонарі медсанчастини шахти або , у медичному закладі ДСМК;

4. У спеціалізованих медичних центрах або відділеннях багатопрофільних лікарень.

5. У надземних медичних пунктах

159. При аварії на залізниці до прибуття оперативної групи Державної служби медицини катастроф керівництво роботою бригад швидкої медичної допомоги на місці аварії покладається на:

1. Начальника потяга або його заступника.

2. Лікаря бригади, яка прибула першою.

3. Чергового лікаря найближчої залізнодорожньої станції.

4. Начальника найближчої залізнодорожньої станції.

5. Головний лікар найближчої лікарні.

160. Постраждалим на місці авіакатастрофи надають:

1. Першу медичну допомогу.

2. Першу медсестринську допомогу.

3. Першу фельдшерську допомогу.

4. Спеціалізовану медичну допомогу.

5. Кваліфіковану першу медичну допомогу.

161. Якщо авіакатастрофа сталася за межами аеропорту чи населеного пункту, обсяг медичної допомоги на першому етапі медичної евакуації може бути:

1. Скорочений.

2. Розширений до рівня першої медичної або першої лікарської допомоги.

3. Розширений до рівня першої лікарської допомоги.

4. Розширений до рівня невідкладної кваліфікованої медичної допомоги.

5. Розширений до рівня спеціалізованої медичної допомоги.

162. Протиепідемічне забезпечення в районах надзвичайних ситуацій включає:

1. Дотримання протиепідемічного режиму на об’єктах економіки, на транспорті, в кінотеатрах тощо.

2. Проведення медичного огляду персоналу інфекційних відділень лікарень, щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань.

3. Дотримання протиепідемічного режиму на етапі медичної евакуації з метою попередження заносу інфекції на наступний етап.

4. Проведення санітарного нагляду за умовами розміщення населення.

5. Проведення санітарного нагляду за умовами харчуванням, водопостачанням, умовами виробничої діяльності та лазнево-пральним обслуговуванням.

163. Санітарно-гігієнічне забезпечення населення - це:

1. Комплекс заходів, що проводиться з метою поліпшення життя людей, покращення умов праці та соціального благополуччя.

2. Комплекс заходів, що проводяться з метою збереження здоров’я населення, підтримки його працездатності та забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя.

3. Комплекс заходів, які проводяться в зоні НС з метою зменшення рівня захворюваності серед дітей та жінок та покращення умов працездатності.

4. Комплекс заходів, що проводяться з метою локалізації та ліквідації осередку бактеріального ураження.

5. Комплекс заходів, що проводяться з метою локалізації та ліквідації осередку хімічного та радіаційного ураження.

164. Фактори, що впливають на формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації:

1. Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

2. Кількість постраждалих, ступінь тяжкості, проведення заходів, пора року та доби

3. Фізичний і психічний стан людей, достатнє харчування, технічний стан транспорту для евакуації постраждалих

4. Забезпеченість медичним майном та технікою, своєчасне надання першої медичної допомоги.

5. Забезпеченість високоякісними харчовими продуктами.

165. Епідемічний осередок – це:

1. Територія, на якій відсутні джерела якісної питної води.

2. Райони розміщення закладів охорони здоров’я.

3. Територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.

4. Територія, на якій санітарно-епідемічний стан оцінено як “нестійкий”.

5. Територія, оцінка стану якої дозволяє зробити висновок про можливість виникнення на ній ендемічних хвороб в зв’язку з певним вмістом хімічних речовин в ґрунті та воді.

166. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

1. Наявність в зонах НС великої кількості людей, тварин, комах тощо.

2. Погані погодні умови.

3. Несправна система енергопостачання, пошкодження закладів охорони здоров’я та житлово-комунальних об’єктів, тощо.

4. Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

5. зниження імунітету у населення.

167. Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:

1. Створення резервного ліжкового фонду.

2. Достатню кількість вакцини.

3. Достатню кількість антибіотиків.

4. Створення резерву медичного майна.

5. Створення резерву препаратів санітарної обробки рук, та для прибирання приміщень.

168. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

1. Інфекційна, бактеріологічна, спеціальна, клінічна, урологічна.

2. Хірургічна, терапевтична, діагностична, інфекційна, дерматологічна.

3. Лікувальна,карантинна,протиепідемічна,лабораторна,дезінфекційна.

4. Протиепідемічна, радіологічна, токсикологічна, інфекційна, терапевтична.

5. Лікувальна інфекційна, бактеріологічна.

169. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

1. Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

2. Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

3. Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.

4. Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговуванням.

5. Забезпечення засобами профілактики та лікування особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

170. Протиепідемічне забезпечення населення - це:

1. Заходи, що спрямовані на підтримку працездатності людей в зоні надзвичайної ситуації.

2. Комплекс заходів з організації лікування, евакуації та реабілітації постраждалих в результаті виникнення осередку бактеріального ураження.

3. Комплекс заходів, що проводяться з метою попередження виникнення, розповсюдження і ліквідації інфекційних захворювань.

4. Заходи, що направлені на зменшення міграції населення, психічного стресу та покращення санітарно-епідемічного стану осередку надзвичайної ситуації.

5. Заходи, що направлені на обмеження пересування населення, з метою покращення санітарно-епідемічного стану.

171. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

1. Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

2. Дезінфекції, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

3. Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.

4. Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговування.

5. Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

172. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

1. Інфекційна, бактеріологічна, спеціальна, клінічна, урологічна.

2. Хірургічна, терапевтична, діагностична, інфекційна, дерматологічна.

3. Лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.

4. Протиепідемічна, радіологічна, токсикологічна, інфекційна, терапевтична.

5. Лікувальна, карантинна, інфекційна, терапевтична.

173. Завдання санітарно-епідеміологічної служби в осередку НС формується з урахуванням:

1. Одного напрямку.

2. Двох напрямків.

3. Трьох напрямків.

4. Чотирьох напрямків.

5. П’яти напрямків.

174. На формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації впливають такі фактори :

1. Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

2. Кількість постраждалих, ступінь тяжкості, проведення заходів, пора року та доби.

3. Фізичний і психічний стан людей, достатнє харчування, технічний стан транспорту для евакуації постраждалих.

4. Забезпеченість медичним майном та технікою, своєчасне надання першої медичної допомоги.

5. Харчування, забезпечення питною водою, забезпеченя речами першої необхідності.

175. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

1. Наявність в зонах НС великої кількості людей, тварин, комах тощо.

2. Погані погодні умови, зниження імунітету у населення.

3. Несправна система енергопостачання, пошкодження закладів охорони здоров’я та житлово-комунальних об’єктів, тощо.

4. Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

5. Наявність в зонах НС токсичних хімічних речовин.

176.Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:

1. Створення резервного ліжкового фонду.

2. Достатню кількість вакцини.

3. Достатню кількість препаратів.

4. Достатню кількість антибіотиків.

5. Створення резерву медичного майна.

177. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

1. Виходити із приміщень на територію і в господарські служби перевдягаючі захисний одяг.

2. Обмежувати контакти хворих з відвідувачами.

3. Проводити зайву дезинфекцію.

4. Проводити вологе прибирання з детергентами.

5. Їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом.

178. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

1. Виходити із приміщень на територію і в господарські служби перевдягаючі захисний одяг.

2. Виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції.*

3. Обмежувати контакти хворих з відвідувачами.

4. Проводити зайву дезинфекцію.

5. Проводити вологе прибирання з детергентами.

179. Скільки режимів роботи функціональної підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій?

1. 3

2. 4

3. 5

4. 6

5. 7

180. В режимі підвищено готовності функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють:

1. У разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.

2. У разі одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.

3. В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.

4. У разі суттєвого погіршення сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки.

5. В разі нормальної виробничо-промислової обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій з метою вчасної підготовки до розгортання сил та засобів при виникненні надзвичайної ситуації

181. В режимі надзвичайності ситуації функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють:

1. У разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.

2. В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.

3. В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.

4. У разі суттєвого погіршення сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки.

5. В разі нормальної виробничо-промислової обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій з метою вчасної підготовки до розгортання сил та засобів при виникненні надзвичайної ситуації

182. Скільки рівнів має ієрархія побудови функціональної підсистеми МОЗ України?

1. 3

2. 4

3. 5

4. 6

5. 7

183. До 1 рівня інформаційної системи належать: