Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тести до ПМК МНС.doc
Скачиваний:
54
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
503.81 Кб
Скачать
  1. вітер величезної руйнівної сили, що має 12 балів за шкалою Бофорта і велику тривалість

  2. вітер руйнівної сили, що має 5 балів за шкалою Бофорта і велику тривалість

  3. Вітер руйнівної сили, що має 5 балів за шкалою Бофорта і велику тривалість

  4. вітер величезної руйнівної сили, що має 12 балів за шкалою Бофорта та триває не більше кількох хвилин

  5. вітер руйнівної сили, що має швидкість 30 – 40 км/год. і велику тривалість

27. Однією із загальних рис стихійного лиха є:

  1. сильний психологічний вплив на людину

  2. незначний психологічний вплив на людину

  3. незначні порушення психіки постраждалих

  4. Незначний вплив на навколишнє середовище

  5. незначний вплив на екосистеми

28. Однією з ознак, що характеризує зону затоплення є:

  1. зсув берегу

  2. обвал гірських порід

  3. ширина розливу води

  4. наявність захисних дамб

  5. відстань між греблею і населеним пунктом

29. До топологічних катастроф відносять:

  1. повені, селі, снігові лавини обвали, зсуви

  2. землетруси, зсуви, море хвилювання

  3. бурі, урагани, пожежі

  4. зсуви, повені селі

  5. бурі, землетруси, пожежі

30. До тектонічних катастроф відносяться:

  1. повені, селі, снігові лавини

  2. бурі, урагани засухи

  3. землетруси, зсуви, виверження вулканів

  4. землетруси, повені, селі

  5. бурі, урагани, тайфуни, цунамі

31. За даними світової статистики на долю землетрусів припадає:

  1. 10 % усіх природних катастроф

  2. 15 % усіх природних катастроф

  3. 20 % усіх природних катастроф

  4. 25 % усіх природних катастроф

  5. 30 % усіх природних катастроф

32. За даними світової статистики на долю повенів припадає:

  1. 10 % усіх природних катастроф

  2. 15 % усіх природних катастроф

  3. 20 % усіх природних катастроф

  4. 25 % усіх природних катастроф

  5. 40 % усіх природних катастроф

33. Вихід із ладу, руйнування споруд, будівель, обладнання, транспортних засобів та порушення виробничого чи транспортного процесу в наслідок чого на об’єкті чи певній території створюється загроза для життя та здоров’я людей називають:

  1. аварією.

  2. катастрофою.

  3. небезпечною подією

  4. інцидентом

  5. лихом.

34. Порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, пожежею, що призвела чи може призвести до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та значних матеріальних втрат називають:

  1. надзвичайною ситуацією

  2. катастрофою

  3. лихом

  4. небезпечною подією

  5. інцидентом

35. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368 за надзвичайні ситуацій поділяються на надзвичайні ситуації таких рівнів:

  1. державного, міждержавного, регіонального, місцевого, об’єктового

  2. державного, регіонального, місцевого, об’єктового, локального

  3. регіонального, локального, місцевого, об’єктового

  4. державного та міждержавного

  5. державного, регіонального, місцевого, об’єктового

36. При залізничних катастрофах першої категорії кількість постраждалих складає

( осіб ):

  1. 4

  2. 12

  3. 22

  4. 35

  5. 55

37. Кількість легко уражених при залізничних катастрофах складає ( % ):

  1. 20-25

  2. 25-30

  3. 35-40

  4. 45-50

  5. 50-60

38. Основні причини авіакатастроф:

  1. помилки людей, відмова техніки

  2. перевантаження літаку, обледеніння корпусу літака, відмова техніки через вичерпання терміну експлуатації

  3. перевантаження літаку, обледеніння корпусу літака, відмова техніки через вичерпання терміну експлуатації, помилки людей

  4. помилки людей, відмова техніки, метеорологічні фактори, невизначені причини

  5. помилки людей, відмова техніки, перевантаження літаку, обледеніння корпусу літака, відмова техніки через вичерпання терміну експлуатації

39. При авіакатастрофах основними ураженнями постраждалих є:

  1. відкриті переломи, кровотечі та черепно-мозкова травма

  2. внутрішні кровотечі, черепно-мозкова травма, опікі

  3. синдром розчавлення, політравма, черепно-мозкова травма

  4. механічні пошкодження, черепно-мозкова травма, з сполученими травмами та

опіками.

  1. нервово-психічні розлади, переломи кінцівок та хребта

40. Питома вага авіакатастроф, пов’язаних з помилками людей становить ( % ):

  1. 10

  2. 15

  3. 25

  4. 50

  5. 75

41. Раптова, швидкоплинна подія викликана силами природи чи діяльністю людини, що спричинила чисельні людські втрати, завдала шкоду або загрозу здоров’ю значній кількості людей, викликала руйнування чи знищення об’єктів та інших матеріальних цінностей у значних розмірах, а також спричинила шкоду довкіллю називають:

  1. аварією

  2. катастрофою

  3. надзвичайною ситуацією

  4. інцидентом

  5. лихом

42. Питома вага авіакатастроф пов’язаних з відмовою техніки становить ( % ) :

  1. 10

  2. 15

  3. 25

  4. 50

  5. 75

43. При аваріях в шахтах, пов’язаних з вибухами метану, основне місце в структурі санітарних втрат (50-60%) складають:

  1. механічні травми плюс отруєння оксидом вуглецю

  2. термічні опіки

  3. отруєння оксидом вуглецю

  4. опіки верхніх дихальних шляхів

  5. синдром довготривалого зтиснення та розчавлення

44. При залізничних катастрофах третьої категорії кількість постраждалих складає

( осіб ):

  1. 4

  2. 12

  3. 22

  4. 35

  5. 55

45. Кількість уражень середнього та тяжкого ступеня при залізничних катастрофах складає ( % ) :

  1. 20-25

  2. 25-30

  3. 35-40

  4. 45-50

  5. 50-60

46. Питома вага авіакатастроф пов’язаних з метеорологічними умовами становить

( % ) :

  1. 10

  2. 15

  3. 25

  4. 50

  5. 75

47. Кількість дуже тяжко уражених при залізничних катастрофах складає ( % ):

  1. 20

  2. 25

  3. 35

  4. 45

  5. 50

48. Кількість потерпілих в термінальному стані при залізничних катастрофах складає ( % ) :

  1. 20%.

  2. 25%.

  3. 35%.

  4. 45%.

  5. 50%.

49. Які об’єкти не відносяться до радіаційно небезпечних об’єктів?

  1. атомні електростанції.

  2. підприємства з виробництва та переробки ядерного палива.

  3. підприємства з поховання радіоактивних відходів.

  4. ядерні реактори на об’єктах транспорту.

  5. металургійні комбінати.

50. У лабораторії нді ядерної фізики проводиться дослідження радіоактивних

перетворень. У ході експерименту з природним радіоактивним елементом отримано

іонізувальне випромінювання, при якому утворюються ядра гелію.

Вкажіть вид даного радіоактивного перетворення.

A. α-розпад.

B. β-розпад.

C. електронний β-розпад.

D. позитронний β-розпад.

E. К-захоплення.

51. На шляху поширення α, β і γ випромінювань встановлена перешкода з аркуша паперу. Які види іонізуювального випромінювання пройдуть крізь дану перешкоду ?

A. α, β і γ.

B. α і β.

C. α і γ.

D. β.

E. β і γ.

52. Відомо, що за одиницю часу розпадається лише деяка частка ядер радіоактивно-

го ізотопу. Вкажіть величину, що незмінна для кожного радіонукліда і характеризує імовірність розпаду.

A. Постійна розпаду.

B. Коефіцієнт розпаду.

C. Рівень розпаду.

D. Показник розпаду.

E. Показник активності.

53. Основними причинами аварій на радіаційно небезпечних об’єктах є:

  1. помилки персоналу при експлуатації, несправність та недосконалість конструкцій

  2. недотримання правил техніки безпеки

  3. недотримання правил техніки безпеки та протипожежної безпеки

  4. порушення вимог експлуатації

  5. порушення проходження попередніх та періодичних медичних оглядів персоналом.

54. Визначення поняття локальна аварія:

  1. аварія, при якій вихід РР обмежений межами аварійного енергоблоку або виробничими приміщеннями радіаційно небезпечних об’єктів

  2. аварія, при якій вихід РР обмежений спорудами АЕС та розміщеною поблизу територією

  3. аварія, при якій РР розповсюджуються за межі АЕС

  4. аварія, при якій РР розповсюджуються в межах одної або кількох областей

  5. аварія, при якій РР розповсюджуються за межи однієї країни

55. Визначення поняття місцева аварія:

  1. аварія, при якій вихід РР обмежений межами аварійного енергоблоку або виробничими приміщеннями радіаційно небезпечних об’єктів

  2. аварія, при якій вихід РР обмежений спорудами АЕС та розміщеною поблизу територією

  3. аварія, при якій РР розповсюджуються за межі АЕС

  4. аварія, при якій РР розповсюджуються в межах одної або кількох областей

  5. аварія, при якій РР розповсюджуються за межи однієї країни

56. Визначення поняття загальна аварія:

  1. аварія, при якій вихід РР обмежений межами аварійного енергоблоку або виробничими приміщеннями радіаційно небезпечних об’єктів

  2. аварія, при якій вихід РР обмежений спорудами АЕС та розміщеною поблизу територією

  3. аварія, при якій РР розповсюджуються за межі АЕС

  4. аварія, при якій РР розповсюджуються в межах одної або кількох областей.

  5. аварія, при якій РР розповсюджуються за межи однієї країни

57. Скільки ступенів тяжкості гострої променевої хвороби виділяють?

  1. 8

  2. 7

  3. 6

  4. 5

  5. 4

58. Легка ступінь гострої променевої хвороби виникає при опроміненні в дозі

( Бер ) :

  1. 100 – 200

  2. 200 – 400

  3. 400 – 600

  4. 600 – 1000

  5. 1000 – 2000

59. Середня ступінь гострої променевої хвороби виникає при опроміненні в дозі

( Бер ):

  1. 100 – 200

  2. 200 – 400

  3. 400 – 600

  4. 600 – 1000

  5. 1000 – 2000

60. Тяжка ступінь гострої променевої хвороби виникає при опроміненні в дозі

( Бер ) :

  1. 100 – 200

  2. 200 – 400

  3. 400 – 600

  4. 600 – 1000

  5. 1000 – 2000

61. Вкрай тяжка ступінь гострої променевої хвороби виникає при опроміненні в дозі ( Бер ):

  1. 100 – 200

  2. 200 – 400

  3. 400 – 600

  4. 600 – 1000

  5. 1000 – 2000

62. Згідно із Законом “Про правовий режим на території, що зазнала радіоактивно-

го забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” забруднені території поді-

ляють на такі зони:

  1. зону відчуження, зону (обов’язкового) безумовного відселення, зону гаранто-

ваного добровільного відселення, зону посиленого радіоекологічного контролю.

  1. зону гарантованого добровільного відселення, зону посиленого радіоекологіч-

ного контролю

  1. зону відчуження, зон посиленого радіоекологічного контролю.

  2. зону відчуження, зону безумовного (обов’язкового) відселення, зону посиленого радіоекологічного контролю.

  3. зону відчуження, зону відселення при умові наявності житла, зону посиленого радіоекологічного контролю.

63. До зони відчуження належить :

А. територія, на якій допускається тимчасове проживання населення

В. територія, на якій щільність забруднення грунту, будівель та споруд радіоізо-

топами не допускають тривалого перебування людей без застосування відповідних

заходів захисту

С. територія, на якій щільність грунту, будівель та споруд радіоізотопами пере-

вищує допустиму удвічі

D. територія, на якій допустиме перевищення доаварійної ефективної еквівалент-

ної дози опромінення людини перевищує 5 мЗв

Е. територія, на якій щільність поверхневого радіоактивного забруднення грунту

відповідає 15 Кі / км2

64. До зони безумовного (обов’язкового) відселення належить територія на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію ( Кі / км 2 ) відповідає:

  1. 5

  2. 10

  3. 15

  4. 20

  5. 25

65. До зони безумовного (обов’язкового) відселення належить територія на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами стронцію ( Кі / км 2 ) відповідає:

А. 0,5

В. 1

С. 2

D. 3

Е. 5

66. До зони безумовного (обов’язкового) відселення належить територія ,на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами плутонію ( Кі / км 2 ) відповідає:

А. 0,0 1

В. 0,05

С. 0,1

D. 0,3

Е. 0,5

67. До зони гарантованого добровільного відселення належить територія, на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію ( Кі / км 2 ) відповідає:

А. 1 - 5

В. 3 - 6

С. 5 - 8

D. 5 – 15

Е. 10 - 20

68. До зони гарантованого добровільного відселення належить територія , на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами стронцію ( Кі / км 2 ) відповідає:

А. 0,01 – 0,05

В. 0,0 8 – 0,1

С. 0,15 – 3

D. 0,25 – 5

Е. 0,3 - 10

69. До зони гарантованого добровільного відселення належить територія на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами плутонію ( Кі / км 2 ) відповідає:

А. 0,0 1 – 0,1

В. 0,03 – 0,5

С. 0,0 5 – 0,8

D. 0,1 – 5

Е. 10 – 20

70. До зони жорсткого радіаційного ( або посиленого радіоекологічного ) контролю

належить територія зі щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію ( Кі / км 2 ) в

діапазоні:

А. 0,1 – 0, 5

В. 1 – 5

С. 3 - 7

D. 5 - 10

Е. 15 – 20

71. До зони жорсткого радіаційного ( або посиленого радіоекологічного ) контролю

належить територія зі щільністю забруднення ґрунту ізотопами стронцію( Кі / км 2 ) в діапазоні:

А. 0,001 – 0,1

В. 0,02 – 0,15

С. 0,1 - 0,2

D. 0,2 - 0,3

Е. 0,5 - 1

72. До зони жорсткого радіаційного ( або посиленого радіоекологічного ) контролю

належить територія зі щільністю забруднення ґрунту ізотопами плутнію ( Кі / км 2 ) в діапазоні:

А. 0,0001 - 0,001

В. 0,005 - 0,01

С. 0,05 - 0,1

D. 0,5 - 1

Е. 1 - 5

73. Для визначення можливої ура жальної дії радіаційної аварії на персонал і насе-лення на етапі прогнозування на території навколо радіаційно небезпечних об'єктів

виділяються так зони :

А. відчуження, тимчасового відселення, жорсткого радіаційного контролю

В. профілактичних заходів, відчуження, добровільного відселення

С. нагальних заходів захисту, профілактичних заходів, обмежень, можливого небезпечного радіоактивного забруднення

D. нагальних заходів захисту, обмежень

Е. жорсткого радіаційного ( або посиленого радіоекологічного ) контролю

74. При проведенні оперативних заходів щодо захисту персоналу та населення

після виникнення радіаційної аварії на радіаційно небезпечних об'ектах на терито-

рії радіоактивного забруднення виділяють такі зони:

А. обмежень, безумовного відселення

В. відчуження, тимчасового відселення, жорсткого радіаційного контролю

С. відчуження, гарантованого відселення, жорсткого радіаційного контролю

D. нагальних заходів захисту, обмежень, відчуження, добровільного відселення

Е. обмежень та посиленого радіоекологічного контролю

75. При виникненні аварії на РНО реалізується один із захисних заходів:

  1. оповіщення та укриття людей, проведення йодної профілактики

  2. проведення первинної та вторинної профілактики

  3. надання консультативної допомоги

  4. дегазація забрудненої території

  5. відновлення систем енергопостачання, водопостачання та каналізації

76. До завдань радіометричного контролю відноситься:

    1. контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, які мають зараження вище безпечних величин

    2. контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, що мають зараження вище ніж 50% від допустимого

    3. контроль радіоактивного забруднення чистого спецодягу перед його видачею

    4. контроль колективної дози опромінення

    5. контроль індивідуальних доз опромінення

77. Укажіть методи дозиметричного контролю в залежності від наявності засобів його проведення:

  1. колективний та стандартизований

  2. індивідуальний та персональний

  3. індивідуальний та груповий

  4. груповій та колективний

  5. індивідуальний та медичний

78. В яку картку заносяться дані про дози опромінення особи після виписки із ліку-

вального закладу?

  1. лікувальна картка індивідуального звернення

  2. картка обліку доз радіоактивного опромінення

  3. картка персональних досліджень

  4. картка біохімічних досліджень

  5. звітна картка

79. Дії, які відповідають основним принципам захисту населення в осередках радіа-

ційного забруднення:

  1. своєчасна підготовка захисних споруд

  2. оповіщення населення

  3. евакуація населення та персоналу об’єктів економіки в приміську зону

  4. застосування індивідуальних засобів захисту від радіаційного ураження

  5. використання індивідуальних засобів медичного захисту

80. Скільки можливих фаз розвитку аварії на радіаційно небезпечних об'єктах прогнозується ?

  1. 7

  2. 6

  3. 5

  4. 4

  5. 3

81. Укажіть період включає в себе рання фаза аварії ?

  1. Період від початку викиду радіонуклідів у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду.

  2. Період від моменту формування радіоактивного сліду до виконання усіх заходів щодо захисту населення.

  3. Період коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.

  4. Період вторинного забруднення об’єктів навколишнього середовища обумовлений міграцією радіонуклідів.

  5. Період максимального викиду радіонуклідів.

82. Визначення поняття “евакуація”.

  1. Це організований вивіз (вихід) населення, персоналу об’єктів економіки, які припинили свою діяльність, із зони надзвичайної ситуації в приміську зону на весь період ліквідації наслідків аварії.

  2. Організований вивіз персоналу об’єктів економіки, які продовжують виробничу діяльність в зоні надзвичайної ситуації, в безпечні райони приміської зони для проживання і відпочинку між робочими змінами.

  3. Це самостійний вивіз (вихід) населення, персоналу об’єктів економіки, які припинили свою діяльність, із зони надзвичайної ситуації на максимально віддалену територію на період ліквідації наслідків аварії.

  4. Самостійне переміщення персоналу об’єктів економіки, які продовжують виробничу діяльність в зоні надзвичайної ситуації, в безпечні райони приміської зони для проживання і відпочинку між робочими змінами.

  5. Організований вивіз персоналу об’єктів економіки, для проживання і відпочинку на період ліквідації аварії.

83. Укажіть засіб індивідуального захисту використовуємий від чадного газу (СО)?

  1. Марганцевий патрон.

  2. Гопкалітовий патрон.

  3. Олівцевоподібний патрон.

  4. Цинковий патрон.

  5. Протиаерозольний патрон.

84. Комплект фільтруювального одягу застосовують для захисту :

  1. від радіоактивного пилу.

  2. від радіоактивних речовин, що перебувають в газоподібному стані та пилу.

  3. від радіоактивного випромінювання.

  4. від іонізувального випромінювання.

  5. від α, β, γ та нейтронного випромінювання.

85. З якою метою проводиться дозиметричний контроль?

  1. Для визначення якості радіоактивного забруднення

  2. Для визначення ступеню тяжкості променевих уражень

  3. Для підготовки асортименту дозиметрів

  4. Для визначення самопочуття

  5. Для можливості охарактеризувати екологічну ситуацію

86. Який період включає в себе середня фаза ( фаза стабілізації ) аварії на радіаційно небезпечних об'єктах ?

  1. Період від початку викиду радіонуклідів у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду.

  2. Період від моменту формування радіоактивного сліду до виконання усіх заходів щодо захисту населення.

  3. Період коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.

  4. Період вторинного забруднення об’єктів навколишнього середовища обумовлений міграцією радіонуклідів

  5. Період максимального викиду радіонуклідів.

87. Визначення поняття " Радіаційна обстановка”:

  1. це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забруднення місцевості, що потребує певних заходів захисту.

  2. це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті хімічного забруднення місцевості, що потребує певних заходів захисту.

  3. це обстановка, яка виникає в результаті радіоактивного забруднення, що потребує певних заходів захисту.

  4. це обстановка, яка виникає на АЕС, і потребує евакуації населення.

  5. це обстановка, яка виникає на АЕС, і потребує евакуації населення та персоналу станції.

88. Визначення поняття " Радіаційний стан " :

А. ступінь радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища

В. рівень вмісту радіонуклідів у довкіллі внаслідок їх міграції

С. масштаби і ступінь іонізації навколишнього середовища природними та штучними джерелами випромінювання

D. дозові навантаження радіоактивних речовин в складових біосфери

Е. ступінь радіаційної небезпеки іонізувального випромінювання

89. При якій потужності дози ( мкЗв / год ) радіаційний стан відповідає нормально-му:

А. 0,1

В. 0,6

С. 0,8

D. 1

Е. 2

90. При якій потужності дози ( мкЗв / год ) радіаційний стан відповідає анмально-му:

А. 0,1 – 0,3

В. 0,4 – 0,6

С. 0,6 – 1,2

D. 1,6 – 1,8

Е. 2 - 3

91. Призначення протирадіаційного укриття полягає у захисті населення :

  1. від уражальної дії іонізувального випромінювання та частково від ударної хвилі.

  2. від іонізувального та світлового випромінювання

  3. від ударної хвилі

  4. від затоплення

  5. від обвалів та ударної хвилі

92. Який період включає в себе пізня фаза аварії?

  1. Період від початку викиду радіонуклідів у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду.

  2. Період від моменту формування радіоактивного сліду до виконання усіх заходів щодо захисту населення.

  3. Період коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.

  4. Період вторинного забруднення об’єктів навколишнього середовища обумовлений міграцією радіонуклідів.

  5. Період після аварійний чи відновлюваний період, коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.

93. До завдань радіометричного контролю відноситься:

  1. контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, що мають зараження вище ніж 50% від допустимого

  2. контроль радіоактивного забруднення чистого спецодягу перед його видачею

  3. контроль колективної дози опромінення

  4. контроль індивідуальних доз опромінення

  5. контроль радіоактивного забруднення після проведення повної санітарної обробки у відділенні спеціальної обробки

94. Укажіть табельні засоби захисту шкіри за призначенням:

  1. удосконалені та прості.

  2. фільтруювальні (повітропроникні) та ізолюючі (повітронепроникні).

  3. резинові та удосконалені.

  4. фільтрувальні та прорезинені.

  5. повітронепроникні та ізолюючі.

95. До завдань радіометричного контролю відноситься:

  1. контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, що мають зараження вище ніж 50% від допустимого.

  2. контроль радіоактивного забруднення чистого спецодягу перед його видачею.

  3. контроль колективної дози опромінення.

  4. контроль індивідуальних доз опромінення.

Е. контроль радіоактивного забруднення після проведення повної санітарної обробки у відділенні спеціальної обробки.

96. Токсична дія сильнодіючих отруйних речовин на організм людини визначається

такими факторами:

  1. фізико-хімічними властивостями, шляхами надходження, метеорологічними умовами

  2. умовами харчування, хімічними властивостями, агрегатним станом, станом погоди.

  3. температурою повітря, вологістю повітря, порою року.

  4. дотриманням правил техніки безпеки, порою року, часом доби, станом орга- нізму.

  5. умовами перебування, умовами харчування.

97.Своєчасною вважається перша лікарська допомога, якщо при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру після ураження вона надана в такі терміни ( год .):

А. 0,5

В. 1 - 2

С. 4 - 6

D. 8 - 12

Е. 24

98. Своєчасною вважається кваліфікована допомога, якщо при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру після ураження вона надана в такі терміни ( год .):

А. 0,5

В. 1 - 2

С. 4 - 6

D. 8 - 12

Е. 24

99.Своєчасною вважається спеціалізована допомога, якщо при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру після ураження вона надана в такі терміни ( год .):

А. 0,5

В. 1 - 2

С. 4 - 6

D. 8 - 12

Е. 24

100. Завдання першої медичної допомоги:

  1. Зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.

  2. Запобігти розвитку можливих ускладнень.

  3. Полегшити страждання постраждалого.

  4. Провести вторинну профілактику розвитку ускладнень.

  5. Найпростішими засобами врятувати життя постраждалому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.

101. Табельні засоби, які використовуються для надання першої медичної

допомоги:

  1. Перев’язувальні матеріали.

  2. Перев’язувальні матеріали та кровоспинні джгути.

  3. Перев’язувальні матеріали, спеціальні шини для іммобілізації.

  4. Медикаменти

  5. Перев’язувальні матеріали, кровоспинні джгути, спеціальні шини для іммобілізації, а також деякі медикаменти.

102. Ознаки венозної кровотечі:

  1. Кров витікає темного кольору, безперервно, явного струменю не спостерігається.

  2. Кров витікає яскраво-червоного кольору, пульсуючим струменем.

  3. Кров витікає темного кольору, пульсуючим струменем.

  4. Кров витікає яскраво-червоного кольору, явного струменю не спостерігається.

  5. Кров витікає повільно безперервно, явного струменю не спостерігається.

103. Дії при виявленні внутрішньої кровотечі:

  1. Постраждалого слід негайно відправити до лікувальної установи. Якщо є можливість, до тієї ділянки тіла, де підозрюється внутрішня кровотеча, потрібно прикласти гумовий міхур з льодом чи холодною водою.

  2. Провести первинну хірургічну обробку рани.

  3. Накласти кровоспинний джгут

  4. До тієї ділянки тіла, де підозрюється внутрішня кровотеча, потрібно прикласти гумовий міхур з льодом чи холодною водою.

  5. Негайно застосувати антибіотики.

104. Процес, який не змінюється при неспецифічній захисній реакції організму на травму:

  1. Збільшення ЧСС.

  2. Збільшенні хвилинного об’єму серця.

  3. Спазм в системі мікро циркуляції в м’язах, шкірі, кишечнику.

  4. Збільшення периферійного судинного супротиву.

  5. Стимуляція секреції інсуліну.

105. Пахвову артерію — до плечової кістки в підпахвовій ямці слід притиснути при:

  1. Кровотечах у ділянці плеча.

  2. Кровотечах у ділянці шиї.

  3. Кровотечах у ділянці голови.

  4. Кровотечах у ділянці обличчя.

  5. Кровотечах нижньої кінцівки.

106. В чому полягає профілактика зараження рани?

  1. Обробці дезінфікуючими розчинами.

  2. Якнайшвидшому накладанні на неї асептичної пов’язки, для запобігання доступу мікроорганізмів.

  3. Вживанні антибіотиків.

  4. Застосуванні антибактеріальних препаратів.

  5. Первинній хірургічній обробці рани.

107. Як правильно розмістити хворого перед початком серцево-легеневої реанімації?

А. На спині, з піднесеною головою.

В. Горизонтально, на спині.

С. На спині, з опущеною головою на твердій поверхні.

D. На правому боці.

Е. на спині, голова максимально відхилена назад.

108. Ознаки артеріальної кровотечі:

  1. Кров витікає темного кольору, безперервно, явного струменю не спостерігається.

  2. Кров витікає яскраво-червоного кольору, пульсуючим струменем.

  3. Кров витікає темного кольору, пульсуючим струменем.

  4. Кров витікає яскраво-червоного кольору, явного струменю не спостерігається.

  5. Кров витікає повільно безперервно, явного струменю не спостерігається.

109. Прийнята класифікація за часом появи кровотеч.

  1. Первинні та вторинні які розділяють на ранні вторинні та пізні вторинні.

  2. Виниклі в 1 час, в перші 6 годин, в першу добу.

  3. Ранні та пізні.

  4. Миттєві, ранні, пізні.

  5. Виниклі в перші 6 годин, та виниклі пізніше.

101. Причини виникнення ранніх вторинних кровотеч.

  1. Спазм периферійних судин.

  2. Пошкодження судин.

  3. Пошкодження органів.

  4. Механічний відрив тромбу через підвищення АТ або купування судинного спазму.

  5. Нагноєнням рани, ерозією стінки судини, порушенням згортанням крові.

111. Причина виникнення пізніх вторинних кровотеч:

  1. Пошкодження органів.

  2. Механічний відрив тромбу через підвищення АТ або купування судинного спазму.

  3. Пошкодження судин.

  4. Нагноєнням рани, ерозією стінки судини, порушенням згортанням крові.

  5. Спазм периферійних судин.

112. Якщо у постраждалого відсутні ознаки дихання і кровообігу, необхідно терміново:

А. Розпочати серцево-легеневу реанімацію

В. Вентиляція з 100% киснем.

С. Забезпечити можливість вільно дихати, розщібнути сорочку.

D. Госпіталізувати.

Е. Ввести буторфанол тартрат 0,2 %

113. Взимку джгут накладають на кінцівку не біль ніж на :

  1. 120 хв.

  2. 40 хв.

  3. 50 хв.

  4. 60 хв.

  5. 30 хв.

114. У постраждалого спостерігається утруднене дихання, кровохаркання, порушення мови, швидке наростання підшкірної емфіземи шиї та обличчя, біль при ковтанні. Запропонуйте попередній діагноз.

  1. Травма шийного відділу хребта.

  2. Травма стравоходу.

  3. Травма грудної клітки.

  4. Травма трахеї.

  5. Черепно-мозкова травма.

115. Якщо рана знаходиться на підборідді або щоці яку артерію слід притиснути:

  1. Підключичну артерію.

  2. Вискову артерію.

  3. Сонну артерію.

  4. Зовнішню щелепну артерію.

  5. Плечову артерію.

116. Число надавлювань на грудину за 1 хвилину при проведенні серцево-легеневої реанімації дорослим:

  1. 20 – 40

  2. 50 – 60

  3. 60 - 80

  4. 80 - 100

  5. Більше 100

117. Обтурація верхніх дихальних шляхів відбувається найчастіше на рівні:

  1. Біфуркації трахеї

  2. Нижче істинних голосових зв'язок

  3. Персневидного хряща

  4. Вище істинних голосових складок

  5. Нижнього краю щитовидного хряща

118. При пошкодженні магістральних артерій у дистальному відділі кінцівки спостерігається:

  1. Ціаноз шкірних покривів

  2. Блідість шкірних покривів

  3. Холодний липкий піт

  4. Набряк м'яких тканин

  5. Еритема шкірних покривів

119. Скільки ступенів тяжкості відмороження існує?

  1. 3

  2. 4

  3. 5

  4. 6

  5. 7

120. Якого ступеня тяжкості відмороження, якщо у потерпілого спостерігається утворення пухирів?

  1. 2

  2. 3

  3. 4

  4. 5

  5. 6

121. Травми, що не викликають пошкоджень кровоносних судин кінцівок:

  1. Поранення

  2. Тупої травми

  3. Вогнепального поранення

  4. Пошкодження уламками кісток при переломах

  5. Баротравми

122. Ранні (до 6 годин) клінічні прояви відкритого, ізольованого пошкодження магістральних артерій кінцівки з декомпенсацією кровотоку в ній проявляються:

  1. Неадекватними пошкодження болями

  2. Раною в проекції судинного пучка з кровотечею (Інтенсивним, незначним) або відсутністю його.

  3. Блідістю, похолоданням шкірних покривів кінцівки дистальніше рани

  4. Розладом чутливості

  5. М'язовою контрактурою

123. Який ступінь тяжкості опіку у потерпілого, якщо спостерігається змертвіння всієї товщини шкіри:

  1. 2

  2. 3

  3. 4

  4. 5

  5. 6

124. Який ступінь тяжкості опіку потерпілого, якщо спостерігається обвуглювання тканин тіла?

  1. 2

  2. 3

  3. 4

  4. 5

  5. 6

125. Дії при наданні першої допомоги у разі вивиху кінцівок:

  1. Іммобілізація -знеболення-госпіталізація*

  2. Вправлення вивиху

  3. Госпіталізація в травмпункт

  4. Знеболення та госпіталізація

  5. Накладання пов’язки.

126. При утраті свідомості у пацієнта в першу чергу слід перевірити:

А. Реакцію на нашатирний спирт.

В. Зміну кольору нігтьових пластин.

С. Пульс на сонній артерії.

D. Сухожильні рефлекси.

Е. Реакцію на біль (поколювання)

127. Першочерговий захід при першої допомоги при гострій дихальній недостатності:

  1. Штучна вентиляція легень.

  2. Внутрішньовенне введення сібазону або діазепаму або седуксену.

  3. Підняти нижніх кінцівок вище голови.

  4. Введення знеболюючих засобів з аптечки АІ-2.

  5. Трахеотомія.

128. Як часто треба змінювати пов’язку, при наданні першої допомоги, якщо вона просякла кров’ю?

  1. Кожні 15 хвилин.

  2. Кожні півгодини.

  3. Раз на годину.

  4. По мірі необхідності.

  5. При необхідності не знімаючи попередньої пов’язки накласти нову зверху.

129. Чи супроводжуються переломи кісток шоком?

  1. Завжди

  2. Ніколи

  3. У тяжких випадках, особливо при відкритих переломах з артеріальною кровотечею.

  4. Лише при відкритих переломах.

  5. Лише при вогнепальних переломах.

130. Для зменшення больових відчуттів постраждалому необхідно:

  1. Ввести знеболюючий засіб з аптечки індивідуальної АІ-2

  2. Дати будь який наркотичний засіб.

  3. Дати будь який спазмолітик.

  4. Затиснути постраждалу кінцівку джгутом.

  5. Провести іммобілізацію.

131. Скільки ступенів тяжкості опіків існує?

  1. 3

  2. 4

  3. 5

  4. 6

  5. 7

132. Якого ступеня тяжкості опік у потерпілого , якщо спостерігається утворення пухирів?

  1. 2

  2. 3

  3. 4

  4. 5

  5. 6

133. При наданні першої медичної допомоги опікову поверхню необхідно:

  1. Обстежити і при виявленні пухирів розрізати або роздушити їх.

  2. Торкнутись у кількох місцях для встановлення наявності чутливості для уточнення глибини ураження.

  3. Обробити 5% спиртовим розчином йоду.

  4. Змастити олією.

  5. На опікову поверхню необхідно накласти стерильну пов’язку.

134. Якого ступеня тяжкості обмороження у потерпілого, якщо спостерігається змертвіння м’яких тканин тіла і навіть кісток?

  1. 2

  2. 3

  3. 4

  4. 5

  5. 6

135. Якого ступеня тяжкості опік у потерпілого, якщо спостерігається обвуглювання тканин тіла?

  1. 2

  2. 3

  3. 4

  4. 5

  5. 6

136. До тяжкого ступеню електротравм відноситься:

  1. Судорожне скорочення скелетних м'язів без втрати свідомості.

  2. Короткочасна втрата свідомості і спазм периферичної мускулатури.

  3. Тривала втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності.

  4. Спонтанне розслаблення та скорочення гладкої мускулатури.

  5. Відчуття поколювання в кінцівках.

137. Метою введення надзвичайного стану є:

  1. Усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.

  2. Контроль за переміщенням громадян.

  3. Контроль за розвитком епідемії.

  4. Евакуація потерпілого населення.

  5. Обмеження переміщення населення на певній території з метою запобігання ураженню.

138. Фінансування заходів цивільної оборони проводиться за рахунок:

  1. Державного та місцевих бюджетів.

  2. Коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених законом.

  3. Державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених законом.

  4. Державного та місцевих бюджетів, коштів бюджетів країн які надають допомогу, коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених законом, коштів фізичних осіб.

  5. Державного бюджету, бюджету фізичних та юридичних осіб.

139. Згідно із законом України “Про аварійно-рятувальні служби” основним завданням ДСМК є :

  1. Надання громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуаціях безоплатної медичної допомоги.

  2. Ліквідація наслідків аварій та катастроф.

  3. Запобігання виникнення аварій та катастроф.

  4. Вивчення та аналіз причин виникнення надзвичайних ситуацій з метою мінімізації ризику їх виникнення.

  5. Системне керівництво загонів аварійно-рятувальних служб з метою ліквідації наслідків НС.

140. Організаційно-методичне керівництво ДСМК покладено на: