- •Загальне поняття про сдор та хно
- •Характеристика осередку сдор
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях .
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Засоби колективного захисту
- •Засоби індивідуального захисту .
- •Засоби захисту шкіри, їх призначення
- •Засоби медичного захисту
- •Медичне забезпечення заходів з евакуації і розосередження населення
Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях .
З метою своєчасної інформації населення, персоналу об’єктів народного господарства про хімічне забруднення, Цивільним захистом прийняті сигнали оповіщення., які передаються через канали зв’язку, радіо, телебачення.
Сигнал “Хімічна небезпека” - передається при загрозі хімічного забруднення.
Рекомендації населенню: прибути в спеціальні сховища, укритись в підвалах будинків, здійснити герметизацію житлових приміщень, по команді застосувати індивідуальні засоби захисту органів дихання (протигаз, респіратор, ватно-марлеву пов’язку), із АІ-2 прийняти антидот (терен - 1 пігулку під язик при застосуванні ФОР), часткова санітарна обробка (при необхідності з використанням індивідуального протихімічного пакету ІПП - 8). Вживати незабруднені продукти харчування та питну воду.
Поняття про хімічну обстановку та методи її оцінки
Хімічна обстановка – це умови, які виникають після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті (ХНО), внаслідок забруднення об’єкта, навколишнього середовища сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР). Вона характеризується токсичністю СДОР, масштабами і характером зараження місцевості, людей, техніки, різних об’єктів, повітря, джерел питної води і продовольства. На підставі оцінки хімічної обстановки може бути прийняте рішення щодо евакуації населення, зміни районів дислокації формувань цивільного захисту (ЦЗ), тривалості використання індивідуальних і колективних засобів захисту, заборони використання джерел питної води і продовольства, що забруднені СДОР.
Оцінка хімічної обстановки полягає у встановленні масштабів хімічного забруднення, дій аварійно-рятувальних служб, застосування різних варіантів захисту населення і вибору найбільш доцільних управлінських рішень, при яких виключаються подальші хімічні ураження людей та середовища.
Оцінка хімічної обстановки проводиться двома методами:
методом прогнозування (в штабах і формуваннях ЦЗ);
за даними хімічної розвідки (на об’єктах економіки і місцевості).
Засобами оцінки хімічної обстановки є:
робоча карта з позначеними на ній об’єктами економіки, формуваннями ЦЗ;
дані хімічної розвідки про масштаби хімічного зараження;
розрахункові (довідкові) таблиці для оцінки хімічної обстановки.
Метод прогнозування базується на вихідних даних, які поступають з місця аварії на ХНО і характеризують:
місце, час аварії;
тип СДОР, його кількість на об’єкті;
метеорологічні умови, рельєф місцевості;
ступінь захищеності персоналу об’єкту, населення забрудненого району.
Після аналізу вихідних даних, на робочу карту наносять осередок хімічного ураження СДОР, яке складається з двох зон:
- зона безпосереднього зараження (розливу СДОР);
- зона поширення забрудненого повітря (парів СДОР).
В ході оцінки хімічної обстановки вирішуються наступні завдання:
визначення кордонів осередку і площі зон зараження СДОР;
визначення глибини поширення забрудненого повітря;
визначення стійкості СДОР на місцевості;
визначення кількості можливих уражених серед персоналу ХНО та населення;
визначення кількості заражених СДОР споруд, техніки, майна, продуктів харчування та джерел водопостачання;
визначення часу підходу зараженого повітря до різних об’єктів.
Висновки з оцінки хімічної обстановки повинні включати:
можлива кількість уражених серед персоналу об’єкту, населення і аварійно-рятувальних формувань ЦЗ;
обсяг робіт з надання медичної допомоги ураженим;
можливості і умови евакуації уражених, хворих і населення з осередку хімічного забруднення;
придатність до вживання продуктів харчування і питної води.
Метод хімічної розвідки дозволяє більш достовірно оцінити хімічну обстановку. Мета хімічної розвідки – своєчасне встановлення факту хімічного забруднення і подача сигналу “Хімічна небезпека”. Хімічну розвідку проводять групи (ланки) хімічної розвідки. Із складу таких груп створюються пости хімічного спостереження (ПХС).
Основні завдання ПХС:
встановлення часу аварії на ХНО, факту зараження місцевості і об’єктів економіки СДОР;
оповіщення населення, персоналу об’єкту, особового складу аварійно-рятувальних формувань (сигнал “Хімічна небезпека”);
визначення типу СДОР;
визначення напряму руху забрудненого повітря;
встановлення кордонів осередку ураження, шляхів його обходу;
відбір проб ґрунту, питної води, продовольства для лабораторних досліджень на предмет забруднення СДОР.
Особовий склад постів хімічного спостереження (груп розвідки) повинен мати наступне оснащення:
індивідуальні засоби захисту органів дихання та шкіри (протигази, ЗЗК, Л-1);
медичні засоби захисту (аптечка індивідуальна АІ-2, індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8);
засоби обмеження (позначення) забруднених ділянок (КЗО-1);
технічні засоби хімічної розвідки і контролю (ВПХР, МПХР та ін.).