Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Кафедра етики, естетики та культурології

Екоурбанізм в контексті перспектив постмодерної культури

Кваліфікаційна робота зі спеціальності

6.030100 – "Філософія "

На здобуття академічного звання бакалавра

Студент-виконавець:

Канєвська Діана Анатоліївна

І група 4 курс

Науковий керівник:

Живоглядова Ірина Вікторівна

Кандидат філософських наук, доцент.

Кафедра етики,естетики та культурології

Допущено до захисту:

Зав. Кафедри

Рецензент:

«___»_______________2013 р.

______________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, підпис)

____________________________________

(науковий ступінь, вчене звання,

посада, місце роботи)

Київ - 2013

План:

Вступ

1. Екоурбанізм: проблема визначення поняття ( ст.5-16)

2. Зародження та розвиток екоурбанітичних тенденцій(ст. 16-29)

2.1 Екопоселення ( ст. 17-24)

2.2 Екоміста ( ст. 24-29)

3. Сучасні прерогативи та діяльнісні аспекти екоурбанізму як послідовного культурно-естетичного орієнтира постмодернізму ( ст. 29-34)

Висновки ( ст. 35-36)

Список використаних джерел і літератури ( ст. 37-39)

Вступ

Дана робота присвячена аналізу поняття екоурбанізму як частини культурно-естетичного комплексу постмодернізму. Виникнення і розвиток даного напрямку пов’язаний із загальними тенденціями актуалізації екологічних ініціатив, які набули поширення в кінці другої половини ХХ століття і наразі стала не тільки однією з провідних течій архітектури і містобудування, а й важливим елементом естетичної теорії.

Увага буде зосереджена на категоріальній суті екоурбаністичних тенденцій, вираженій через типологічні ознаки постмодерну, аналізі конкретних проектів у даній сфері в різних країнах світу, а також в структурному аналізі місця і ролі цього напрямку в контексті сучасного естетичного дискурсу.

Актуальність теми: питання торетичної розробки та дільнісного втілення нових акцентів сучасного культурного простору потребує як постійної творчої релексії, метою якої повинен стати пошук нових симлсів, так і не менш інтенсивного аналізу та переосимлення існуючих категорій та концептів, що має на меті збереження конструктивних моментів, що зумовлювали і зміволюють культурний прогрес як такий.

В контексті такої динамінки і знаходиться екоурбанізм, що, логічно витікаючи із досягнень сучасної культури, прагне подолати її невідємні наслідки шляхом переосмислення основних понять про гармонічну взаємодію індивіда і навколишнього світу. Як антропоценрична настройка на підкорення природи може перейти у гармонійне співіснування індивіда і світу? Як це може вплинути на саме розуміння людиною основних естетичних категорій? Яке місце займають подібні прагнення в контекті сучасної культури, яку принято називати постмодерною? Саме ці та інші не менш актульальні питання становлять основу даної роботи.

Ступінь наукової розробки: критичні дослідження екорбанізму тільки набирають обертів. Зростаючий ступінь актуалізації даного питання перш за все пов'язаний з постійним збільшенням проблемного кола екології та суміжних наук. Така ситуація вимагає збільшенох уваги до питань екологічної безпеки та інноваційних проектів у дній сфері, що, в свою чергу, вимагає від філософії цілісного узгальнюючого погляду на ті аспекти людського мислення, що довзолять адекватному втіленню згаданих ініціатив та отриманні з них максмально конструктивних результатів.

Об’єкт дослідження: поняття екоурбанізму та його сутнісні теоретичні характеристики.

Предмет дослідження: значення екоурназму в контекті сучасного постмодернізму

Мета і завдання дослідження: визначення місця і ролі екоурбанізму завдяки цілісному розгляду даного поняття через теоретико-методологічну та соціально-естетичні аспекти сучасної культури.

- Прослідкувати зародження та розвиток екоурбаніістичних тенденцій. - Вміти розрізняти такі поняття, як екопоселення та екоміста. - Визначити сучасні прерогативи та діяльнісні аспекти екоурбанізму як послідовного культурно-естетичного орієнтира постмодернізму. Теоретико-методологічна база: У роботі використані такі методи філософського дослідження, як компаративістський, аналітичний метод, а також метод порівняння.