Фразеологізми
БЕЗДЕЛЬЕ ПОРТИТ ЧЕЛОВЕКА
без діла псується (слабіє) сила; як без діла сидіти, то можна одубіти; праця годує, а лінь марнує
Быть без памяти от кого, от чего.
Бути в захваті (в захопленні, без пам'яті) від кого, від чого; бути захопленим ким, чим.
Без задоринки; без сучка без задоринки; ни сучка ни задоринки.
Чисто: голки не підточиш; нема до чого причепитися; гладесенько-рівнесенько.
Без царя в голове кто.
Безверхий хто; безклепкий хто; клепки в голові не має хто (немає в кого); без клею в голові хто.
Бесструнная балалайка.
(про базіку, лепетуна) Талалай; торохтій; пустомолот; балаболка (балабун); балакай. || За білою березою талалай плеще. Загадка. Це той балабун, що торік у нас був. Сл. Яворн.
Бирюком смотреть.
Дивитися вовком (вовкувато); бути вовкуватим (вовкулакуватим). || Жінка як жінка, а чоловік вовкулакуватий... Сл. Яворн.
Бьётся как рыба об лёд.
Б'ється, як риба об лід (як риба на ятері, у саку). Пр. Кидається (б'ється), як риба на сухому. Пр. Кидається і сірим собакою, і білим, а ради не дасть. Пр. Мається, як у терні. Пр.
Разводить бобы.
Баляси (баляндраси) точити; теревені правити (точити); теревенити; (образн.) оповідати (розказувати) сон рябої кобили.
Как бельмо в (на) глазу.
Як більмо на оці; як сіль [у] в оці; хріном стати в носі кому; болячкою сидіти кому.|| Сів як більмо на оці. Пр. Торчать, как бельмо на глазу. - Стриміти, як більмо на оці. || То ви робити не хочете! Та повипирала б я вас за старців, аби ви мого хліба дурно не їли та на очах у мене як більма не стриміли.Барвінок.
Быть (оказаться) в затруднении.
Бути у скрутному (сутужному, прикрому) становищі; бути у скруті (в сутузі).
Быть пешкой в чьих руках.
Бути за пішака (пішаком) у кого; бути за попихача в кого.
Валом валить.
Як плав (плавом) пливти (плисти); хмарою (як хмара) сунути (ринути, йти); лавою йти (сунути); товпом товпитися. || Як плав пливе люд по шляху. Головко. Суне з міста народ лава лавою. То йде в Київ Богдан, вкритий славою. Чернявський.
В долгу как в шелку.
По шию (по вуха) в боргах (у довгах); у боргах (у довгах) як (мов) у реп'яхах; боргів [більш] як волосся на голові (в бороді); напозичався — аж нікуди (по саме нікуди).
С него взятки гладки.
З нього не візьмеш нічого. Пр. Голий розбою не боїться. Пр. Мокрий дощу не боїться. Пр. З голого, як із святого, не візьмеш нічого. Пр.
Видавший виды.
Обметаний; бувалий, бувалець; бита голова; битий жак. || Не питай старого, а питай бувалого. Номис.
Видал виды.
[Всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето. || Одразу видно, що вони бували в бувальцях. Яновський. Видно, що він був на коні і під конем.Тобілевич.
Видом не видать.
Видом не видати; зазором не видати; і зазору (і зазором) немає. || Ані слихом слихати, ані видом видати. Номис. Ге-ге! та його тут і зазором нема! Сл. Гр.
Висеть на хвосте у кого.
Гнатися слідком за ким; на п'яти кому наступати.
Ночь под понедельник, под Новый год...
Ніч проти понеділка, проти Нового року...
Пресечь в корне что.
Знищити в зародку (при корені) що.
Вложить меч в ножны (перен.).
Укласти меч[а] в піхви.
Во весь карьер [бежать].
Щодуху (чимдуж, навзаводи, узводи, щосили, скільки сили, скільки духу).
Вожжа, шлея под хвост попала кому.
[Який] ґедзь укусив кого; ґедзь напав на кого.
Вопрос не в этом.
Не про це йдеться, про це не йдеться; не про це мова мовиться; річ не в цьому; (книжн.) не в цьому питання.
Ворона в павлиньих перьях.
Ворона в павлиному пір'ї. || Убрався в жупан і дума, що пан. Пр. Голе і босе, а голова в вінку. Пр. Красне пір'я на одудові, але сам смердить. Пр. Пані на всі сани, тільки хвіст волочиться. Пр.
[Это] [просто] умора!
Сміх та й годі!; сміхота [сама]!; (іноді) [це] кумедія!; кумедія без грошей!
Что бы ни...
Хоч [би] що...;
Впадать, впасть в детство.
Дитиніти; здитиніти (здитинюватися, здитинитися); на дитячий розум зійти (перейти); змалитися до дитини, (іноді) вистаріти розум.
Всем сестрам по серьгам.
Кожній свашці по ковбасці. Пр. Буде усім по сім. Пр.
Всяк сверчок знай свой шесток.
Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Пр. Коли ти швець, пильнуй свого копила. Пр. Коли не пиріг, то й не пирожися. Пр. Знай, хто роком старший.Пр. Знай, свине, своє лігво. Пр. Знай, козо (корово), своє стійло. Пр. Знай, кобило, де брикати. Пр. Знайся кінь з конем, а віл з волом. Пр. Не літай, вороно, в чужії хороми. Пр.
В тихом омуте черти водятся.
Тиха вода греблю (береги) рве. Пр. Тиха вода береги рве (ломить). Пр. Тиха вода людей топить. Пр. Тиха вода глибока. Пр. Від тиха всі лиха. Пр. Зверху гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо. Пр. У тихому болоті чорти (біси) водяться (плодяться). Пр.
В чужом пиру похмелье.
З чужого похмілля (клопоту) голова болить. Пр. Хто зробив, а на мені окошилося.Пр. Хто пив, а мене волочать. Пр. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала. Пр.Слюсар прокрався, а коваля покарано. Пр. Синиця шкоду робить, а журавлеві попадеться. Пр. Жінка сало гамнула, а на кота звернула. Пр. Іноді б'ють Хому за Яремину вину. Пр. Чий гріх, а чия покута. Пр. Баба винувата, що дівка черевата.Пр.
Гол, как бубен, как сокол, как сосенка, как перст, как осиновый кол.
Голий, як бубон, як бич, як пень, як лопуцьок, як липка, як палець, як пучка, як долоня, як коліно, як кістка, як пляшка, як [руда] миша, як мати на світ народила, як турецький святий. Куди пішов Лесь, то все весь. Пр. Увесь Хвесь — голова та ноги. Пр. Устав, підперезався та й зовсім зібрався. Пр. Сам голий, а сорочка за пазухою. Пр. Так розбагатіла! — поли деру та спину латаю. Пр. Поли крає, а плечі латає. Пр. Голе, аж ребра світяться. Пр. Голе, аж крізь ребра видно. Пр.
Грамоте учиться всегда пригодится.
Чого замолоду навчишся, в старості як знайдеш. Пр. Чого навчишся, те ніколи не пропаде. Пр. Учись — на старість буде як знахідка. Пр. Що вмієш робити, того за плечима не носити. Пр. Старі скажуть на глум, а молодим треба ратии на ум. Пр.Що знати, то все добре. Пр. На те коня кують, щоб не спотикався. Пр.
Дела — как сажа бела (шутл.).
Погані діла (справи). Живемо, як горох при дорозі; хто йде, той скубне. Пр.Життя, як собаці на перелазі. Пр. Добре, як голому в кропиві. Пр.
Дело мастера боится.
Діло майстра хвалить (величає, знає). Пр. Дільника й діло боїться. Пр. В умілого і долото рибу ловить. Пр. Не сокира теше, а чоловік. Пр. Що вхопить, те зробить.Пр. Добра пряха й на скіпці напряде. Пр. На що гляне, так тобі й учеше. Пр.
Держать в узде кого (перен.).
Тримати (держати) в шорах кого; (іноді) загнуздати кого.
Долг платежом красен.
Що винен — віддати повинен. Пр. Умівши ратии, умій і віддати. Пр. Позичене не з'їдене — все треба віддати. Пр. Як не вертись, а взяв, то розплатись. Пр. Перше борг віддай, а тоді вже й за себе дбай. Пр. Як не вертись, а за позикою розплатись. Пр. Гріхи — плачем, а довги — платежем. Пр. Хоч десь, хоч там перехвати, а борги (довги) заплати. Пр. Позичка на боржнику верхи їздить. Пр.
Дорога ложка к обеду.
Дорога ложка до обіду. До обіду ложка, а після обід не треба. Пр. Дорога ложка до обіду, а пообідавши, то й під лаву. Пр. Дороге яєчко к Великодню (на Великдень, до Великодня). Пр. Поміч у свій час, як дощ у посуху. Пр. Невчас даєш хліба густо, коли зубів пусто. Пр.
Душа в пятки ушла у кого (разг. Шутл.).
Душа у п'яти втекла (сховалася) в кого; аж душа в п'яти забігла кому; душа вже кому в п'ятах; на душі похололо; злякався, аж у п'яти закололо; злякався, аж сорочка полотном стала; злякався, аж у серці (у животі) похолонуло; з переляку аж очкур луснув.
Еловая голова (разг. Фам.).
Дурна (капустяна) голова; капустяний качан; бараняча голова; дурна (пуста) макітра; голова неначе клоччям (пір'ям) набита (начинена); не має розуму за курку.
Влачить жалкое существование.
[Ледве] животіти; волочити (тягти) мізерне життя (животіння); нидіти (скніти, гибіти); поневірятися; (образн.) дні терти.
Жужжать в уши кому-то.
Натуркувати (торочити, туркотати, туркати) [у вуха] комусь
Заблудиться в трёх соснах, между двух сосен
на чистому заблудити; серед села дороги не найти. || Заблудив межи хатою й коморою
Забубённая голова
шибайголова (зайдиголова); гультяй (гульвіса).
Заплечных дел мастер
Кат (катюга); майстер голови стинати.
Зюзя зюзей; как зюзя мокрый
мокрий, як хлющ (як хлюща); змоклий (промоклий) до рубця; мокрий, хоч викрути; мокрий, як хляки.
Иван, не помнящий юродства
Іван Безрідний (Безродич); Іван Забудько; Іван Непам'ятуший; (жарт.) Михайло Незгадайло.
Изверг рода человеческого
недолюдок.
Из грязь в князи
із Івана в пана; був Іваном а став паном
Из-за выеденного яйца
за масляні вишкварки
Из кулька в рогожку [Поправиться]
Поправився з печі на лоб. Пр. Змарнів, як полова. Пр.
Из рук вон
Украй (аж надто) погано, поганий; препоганий, препогано; (іноді) нікуди не годиться; не може бути гірше, гіршого.
Иметь виды на кого, что
важити (бити, цілити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого, на що; (образн.) накидати оком на кого, на що.
И на старуху бывает проруха
кінь на чотирьох, та й то спотикається. (Пр. І залізо ржа з'їдає. Пр. I на мудрім дідько на Лису гору їздить. Пр. Не зарікайсь, трапляється, що й на мудрому (по мудрому) чорт катається. Пр.)
Как водой смыло
неначе вітром здуло
Как лунь седой (белый)
сивий як голуб; білий як молоко.
Кашу маслом не испортишь
каші маслом не зіпсуєш. (Пр. Масло каші не шкодить. Пр. Сметаною вареників не переведеш. Пр.)
Клевать носом
куняти; дрімати; окуні ловити.
Кому счастье - кому несчастье