аналіз вірша

Анатолій Бортняк

* * *

Як батьки поверталися з фронту,

ми кричали щодуху: “Ура!”

До Катрусі, що хата навпроти,

не прийшла та щаслива пора…

Йшла вона на долину, між верби,

і блищали росинки в гіллі,

і здригались гармошкою ребра

на худенькому тілі її.

І. Генерика:

1. Рід – лірика.

З погляду виражального – сугестивна.

З погляду тематики – соціальна.

З погляду емоційної тональності – драматична.

2. Вид – поезія.

З погляду систем віршування – силабо-тонічна система віршування.

3. Жанр – спогад.

ІІ. Метрика:

1. Метр – анапест.

2. Розмір – тристоповий анапест.

3. Система віршування – силабо-тонічна.

ІІІ. Строфіка:

1. Строфа – проста.

2. Вид строфи – катрен.

ІV. Фоніка:

1. Види клаузул та рим з погляду наголошеності – односкладова (чоловіча) клаузула, жіноча рима.

2. Види рим з погляду якості співзвуччя – неточна консонантна.

3. Звукопис – асонанс літери «і»: в гіллі, тілі її.

4. Звуконаслідування – відсутнє.

V. Стилістика:

1. Денотація/конотація – конотація «здригались гармошкою ребра».

2. Нейтральна та маркована лексика – нейтральна лексика.

3. Тропи – порівняння.

4. Стилістичні фігури – присутній вигук «Ура!»

VI. Іконіка, ейдологія:

1. Ключові образи – Катруся, до якої не вернулися з війни батьки.

2. Загальна образна структура – сльози порівнюються з росинками в гіллі, ребра Катрусі від її плачу здригаються так, ніби гармонь при грі.

VII. Художня семантика:

1. Основна тема і мотив – страшні наслідки війни та діти-сироти, батьки яких загинули.

2. Мистецька ідея – показати на прикладі Катрусі, як важко та боляче було дітям після війни.

VIII. Формозмістова єдність:

1. Композиція, сюжет, художня мова як змістовна форма, або ж формальні проявники художнього змісту – жанр композиції віршований твір, в основу вірша покладені післявоєнні події, сюжет показує дитину, котра залищилась сиротою та її переживання, все це викладено простою, для всіх зрозумілою, мовою.

2. Тема, ідея, мотиви, проблематика, тональність (пафос), фабула, колізії як формований зміст, або ж змістові прояви художньої форми – суспільно-політична проблематика, трагічний пафос.

3. Формозміст жанру –

4. Єдність, взаємозумовленість, взаємопроникнення змістових і формальних характеристик. Твір як цілість –