- •3.Сутність аналізу політики.
- •4.Види аналізу політики.
- •6.Критерії аналізу політики.
- •7.Аналіз державної політики як наука, навчальні дисципліна та практична діяльність.
- •8, 9, 10.Сутність державної політики.
- •12.Моделі державної політики.
- •22, 23, 24. Державні цільові програми: класифікація, розробка та управління
- •25.Етапи розробки та впровадження державних цільових програм.
- •26. Державний маркетинг в процесі вироблення та реалізації державних цільових програм: сутність та значення.
- •27.Типи державної політики.
- •28.Сутність державної соціальної політики.
- •29.Сутність державної економічної політики.
- •30.Сутність національної державної політики.
- •31.Сутність екологічної державної політики.
- •33.Права людини як фундаментальна мета державної політики.
- •35.Органи державної влади і державна політика.
- •36.Зміст і структура середовища державної політики.
- •36.Вплив політичних партій на розробку та реалізацію державної політики.
- •37.Вплив груп інтересів та груп тиску на розробку та реалізацію державної політики.
- •38.Роль засобів масової комунікації в процесі формування та здійснення державної політики.
- •40.Необхідність втручання держави у суспільні сфери.
- •Внутрішні та зовнішні межі втручання держави в суспільні сфери.
- •42. Універсальні варіанти державної політики: виправлення неспроможностей (дефектів) ринкового регулювання.
- •49. Зміст та основні складові аналізу державної політики
- •50. Співвідношення понять політичного аналізу та аналізу державної політики.
- •51. Завдання та функції державної політики.
- •52.Методи та принципи аналізу державної політики.
- •53.Сутність експертно-аналітичної діяльності.
- •54.Місце експертно-аналітичної діяльності в системі політичної аналітики
- •60,62 Стратегічний аналіз політики; стратегічний аналіз на рівні регіонів
- •72 – 75 Оцінювання
- •78.Аналітичний документ. Загальна характеристика аналітичних документів. 79.Структура. 81,82.
- •80.Аналітична записка. Зміст і структура.
- •83.Вітчизняна інфраструктура експертно аналітичного забезпечення державної політики ( по статье Петренко)
- •85. Проблеми експертного середовища в Україні
36.Вплив політичних партій на розробку та реалізацію державної політики.
політична партія — це добровільне та організаційно оформлене об'єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади.
Функції:
політичне представництво соціальних інтересів;
соціальна інтеграція — узгодження соціальних інтересів через взаємодію політичних партій;
розробка ідеології, політичних доктрин і програм;
боротьба за оволодіння державною владою та участь у її здійсненні;
участь у формуванні й діяльності всіх ланок державного апарату;
участь у розробці, формуванні і здійсненні політичного курсу держави;
політична соціалізація — сприяння засвоєнню індивідом певної системи політичних знань, норм і цінностей, залученню його до політичної системи;
формування громадської думки;
політичне рекрутування, тобто залучення на бік партії якомога ширших верств населення як її членів, прихильників і виборців;
підготовка та висунення кадрів для апарату держави, партії, громадських організацій.
Саме на етапі здобуття, утримання та використання державної влади політичними партіями -виникає їхній вплив на державну політику. Таким чином, входячи до керівного органу політична партія активно бере участь у вирішенні нагальних питань сус-ва, зокрема шляхом голосування, вираження згоди або навпаки- незгоди на той чи інший законопроект. Члени партії, які потрапили до керівного органу також мають право законодавчої ініціативи і таким чином висувають свої пропозиції щодо впровадження державної політики, а також є безпосередніми представниками своїх виборців, а їхні ідеї, проекти та законопроекти мають бути на користь електорату та відповідати його інтересам.
37.Вплив груп інтересів та груп тиску на розробку та реалізацію державної політики.
групи інтересів визначаються як добровільні об'єднання людей, створені для вираження і задоволення їхніх інтересів у відносинах з різними політичними інститутами, насамперед із державою.
Поняття «групи інтересів» указує на політичний вимір цих груп. Різні спільності людей, їхні об'єднання проявляють себе як групи інтересів тоді, коли їхні інтереси виявляються як конкретні вимоги в політичній сфері суспільства. Іншими словами, групи інтересів функціонують як політичні об'єднання тоді, коли вони або вирішують суто політичні завдання, або вступають у взаємодію з державою. Вони мають політичний вимір, але здебільшого не є суто політичними об'єднаннями. Від політичних партій групи інтересів відрізняються тим, що не прагнуть до політичної відповідальності, не ставлять собі за мету оволодіння державною владою, а обмежуються лише впливом на неї.
У конкуренції різних суспільних груп, які активно відстоюють свій власний, передусім економічний, інтерес, значна частина організованих інтересів отримує задоволення за звичайними каналами громадянського суспільства, поза владними структурами, тобто неполітичним шляхом. Коли ж задоволення колективного інтересу учасників заінтересованої групи вимагає прийняття владних рішень, вона перетворюється у групу тиску, яка за допомогою різних засобів прагне вплинути на рішення органів влади у сприятливий для себе бік.
Іншими словами, група тиску — це громадське об'єднання, яке домагається задоволення власних інтересів за допомогою цілеспрямованого впливу на інститути публічної влади.
Через тісний зв'язок зазначених понять групи тиску нерідко ототожнюються з групами інтересів. Проте якщо поняття «групи інтересів» указує взагалі на політичний вимір цих груп, то поняття «групи тиску» зазначає лише форму їхньої дії, метод впливу на ті чи інші політичні рішення.