Лекція 4

ТЕМА:Педагогічний контроль у процесі ФВ студентів, які навчаються у ВЗО І-ІУ рівнів акредитації. Методика організації позанавчальної роботи з ФВ студентської молоді.

ПЛАН.

1. Роль і значення педагогічного контролю у процесі ФВ студентів.

2. Організація педагогічного контролю у процесі ФВ студентів.

3. Завдання позанавчальної роботи з ФВ зі студентами.

4. Особливості методики організації та проведення позанавчальної роботи з ФВ зі студентами.

5. Методика організації і проведення фізкультурно-оздоровчої роботи з ФВ студентів у місцях їх масового відпочинку.

1. Фізичні вправи можуть допомогти уникнути ряду захворювань. Проте при неправильному дозуванні можуть сприяти їх розвитку. Педагогічний контроль покликаний встановити доцільність навантажень. Простий спосіб контролю власного здоров’я пропонували древні мудреці - по тому як особа тішиться ранку і весні. Проте сучасні люди вимагають від контролю більшої конкретності і інформативності.

Роль педагогічного контролю у фізичному вихованні полягає у:

0. виявленні співвідношення педагогічно спрямованих впливів і ефектів;

1. оцінюванні їх відповідності чи невідповідності запланованим результатам;

2. є підставою для прийняття рішення (внесення коректив у планування).

Контроль у фізичному вихованні не обмежується обліком успішності, контролем фізичного стану, також передбачає вивчення факторів впливу, об’єкту і ефекту впливу.

Розділи педагогічного контролю:

1. Вхідний (попередній). Дозволяє встановити особливості студента: його схильності, інтереси, задатки, мотивація до занять, готовність студента:, показники фізичного розвитку, рівень фізичної підготовленості, рухові здібності). В результаті вхідного контролю студентів ВЗО поділяють на групи для занять фізичними вправами.

2. Самоконтроль педагога. У фізичному вихованні його форми ширші і об’єктивніші, ніж в інших видах виховання.

3. Контроль факторів середовища (професійно-прикладне значення).

4. Динаміка зрушень.

5. Контроль рухової діяльності:

• об’єктів формування і вдосконалення

• чинників, що впливають на фізичні і функціональні можливості;

• сумарний ефект впливів.

Відомо, що реакція студента на фізичне навантаження змінюється протягом тривалого часу. Крива фізичної працездатності (суперкомпенсація). У зв’язку з цим, прийнято розрізняти і форми педагогічного контролю.

Етапний - проводиться після закінчення певного етапу з метою встановлення кумулятивного ефекту. Дозволяє оцінити систему занять. Формування певної рухової дії, розвитком фізичної якості, динаміки фізичної підготовленості, динаміки функціональних спроможностей. Застосовується для перевірки задач, що поставлені викладачем в робочому плані, засобів і методів, умов наступних занять.

Поточний - застосовується для визначення щоденних коливань стану організму перенесення навантаження. Дозволяє більш якісно спланувати зміст наступних кількох занять, рівень тренувального навантаження в них.

Оперативний контроль дає термінову інформацію про стан студента в результаті впливу вправи, серії вправ (до 1 заняття). Значення його полягає в оцінці фізіологічних зсувів в організмі студента під впливом застосування засобів. Дозволяє правильно побудувати заняття за інтенсивністю навантаження. Дозволяє проводити контроль за відновленням ЧСС під час відпочинку. Наприклад у підготованих студентів ЧСС з 160-170 до 120-130 уд/хв відновлюється за 60-80с, а у студентів з НРФП - за 2-3 хв. Встановити вправи, до яких студенти недостатньо адаптовані, встановити оптимальні інтервали відпочинку, правильне чергування, послідовність вправ. Слугує оперативній корекції в ході заняття - збільшення тривалості відпочинку наприклад.

Контроль (Матвєєв Л.П., 1999) поділяється на оперативний (ефект 1 заняття) і етапний (результат етапу).

Методи контролю, що використовуються у фізичному вихованні можна згрупувати в три розділи:

0. Загальнопедагогічні методи. Педагогічний контроль дає змогу спостерігати різними сторонами педагогічного процесу, за змінами реакції студента (до, після, під час занять). Поширені у фізичному вихованні методи педагогічного контролю: хронометраж, пульсометрія, візуальні спостереження. Використовується також опитування (анкетування, інтерв’ю, бесіда).

1. Медико-біологічні методи (функціональні проби). Вимірюється і оцінюється «вартість» роботи.

2. Специфічні для фізичного виховання методи (залік, змагання, тестування рівня фізичної підготовленості і володіння технікою). Вимірюється і оцінюється результат діяльності.

2. У ВЗО щорічно проводиться лікарське обстеження. У відповідності до стану здоров’я студентів на 1 курсі розподіляють на три медичні групи: основну, підготовчу і спеціальну.

Результати спостережень свідчать, що заняття з фізичного виховання вищих закладів освіти міста Львова носять комплексний характер, тобто в одному занятті використовуються вправи з різних видів рухової активності. Можна умовно поділити всі засоби, які використовувалися в кожному занятті з фізичного виховання, на три групи (табл. 1). Як видно з наведених даних, легкоатлетичні, гімнастичні засоби і ігри застосовуються майже в однаковій мірі. Проте, має місце вплив сезонності на використання засобів на заняттях.

Специфічні особливості видів рухової активності істотно впливають на тривалість підготовчої, основної і заключної частин занять, на розподіл навантаження у різних частинах занять, а також на загальні величини навантаження, яке виражається моторною щільністю і середньою ЧСС заняття.

Таблиця 1

Використання засобів фізичного виховання на академічних заняттях зі студентами

Засоби	% від загальної тривалості заняття	Середнє значення частоти пульсу (уд./хв.)	Максимальне значення частоти пульсу
Легкоатлетичні вправи	35	175	190
Спортивні, рухливі ігри, естафети	33	150	175
Гімнастичні вправи	32	130	150

Частота пульсу традиційно використовується для оцінки величини навантаження. Результати пульсометрії (табл.1) свідчать, що частота пульсу сягала максимального зафіксованого значення -190 уд./хв. найчастіше в підготовчій частині заняття, - після бігу, різновидів бігу, стрибків. В середині ж основної частини заняття часто спостерігався спад частоти пульсу до 80 - 100 уд./хв., в зв'язку з необхідним переміщенням студентів з одного об'єкту на інший, чи іншими організаційно вимушеними діями.

Нами встановлено, що в процесі застосування ігор, естафет з елементами спортивних ігор частота пульсу студентів досягала 175 уд./хв. При виконанні гімнастичних вправ частота пульсу коливалась від 110 до 150 уд./хв. Зауважимо, що найінтенсивніші засоби: вправи легкої атлетики і ігри становлять разом 68% часу занять (табл. 1), що спостерігались нами.

Хронометраж дозволив встановити, що, в середньому, загальна щільність занять становила 85%. Але, як було зафіксовано нами, деколи до 34% часу заняття витрачається нераціонально. Фахівцями стверджується, що 14.7%, інколи - до 25 хв. часу академічного заняття з фізичного виховання у ВЗО втрачається. Частково це можна пояснити проблемою матеріально-технічного забезпечення навчального процесу великою кількістю студентів в групі, недостатньою фізичною підготовленістю студентів, недосконалими методами організації діяльності студентів. Середній показник моторної щільності занять - 64.5% свідчить про досить високу рухову активність студентів на занятті. Разом з тим, часто спостерігалась менша тривалість занять і їх недостатня інтенсивність.

Фахівцями експериментальним шляхом встановлені межі тривалості навантаження різної інтенсивності на заняттях зі студентами (табл. 3.10). Порівняємо їх з результатами наших спостережень. Так, 48.3% тривалості академічного заняття з фізичного виховання у ВЗО м.Львова, в середньому, проходить при частоті пульсу менше 130 уд./хв. Разом з тим, відомо, що мінімальна частота пульсу, яка дає необхідний тренувальний ефект у молодих людей, становить 134 уд./хв.

Навантаження ІV зони потужності, при використанні циклічних вправ, рекомендуються фахівцями тільки для фізично тренованих молодих людей, без відхилень в стані здоров'я. За результатами наших досліджень 2.2% тривалості заняття проходить при частоті пульсу більше 180 уд./хв., що, приблизно, відповідає нормі (табл.2).

Враховуючи подане вище, навантаження ІІ і ІІІ зони потужності слід вважати оптимальними для проведення занять з особами студентського віку. Порівняємо: (див. табл. 2) згiдно результатiв наших досліджень, близько 50% тривалостi занять проходить в ІІ - III зонi потужностi, тодi коли рекомендовано 60-80%.

Таблиця 2

Співвідношення тривалості навантаження різної інтенсивності

Зони інтенсивностінавантаження	Частота пульсу уд./хв.	Власні дані, %		Літературні дані, %
IV	вище 180	2.2		3 - 8
III	151 - 180	28	49.5	22 - 27	60-79
II	131 - 150	21.5		38 - 52
I	до 130	48. 3		15 - 28

Аналізуючи дані можна стверджувати, що для підвищення ефективності академічних занять з фізичного виховання у ВЗО необхідно збільшити обсяг вправ, що виконуються в ІІ зоні потужності, зменшивши, при цьому, обсяг малоінтенсивних засобів.

Форми фізичного виховання у ВЗО поділяються на навчальні (академічні і факультативні заняття) і позанавчальні. До позанавчальних форм відносять такі:

• в режимі робочого дня - гімнастика. ФК-паузи, фк-хвилинки, мікропаузи, ввідна гімнастика корегуюча гімнастика тощо,

• самостійні заняття: групові (в секції, групі ЗФП, Здоров’я тощо) та індивідуальні (активний відпочинок, заняття під час сесії, канікул, виконання завдань викладача, домашні завдання).

• масові: спортивні розваги, прогулянки, екскурсії, походи, ФК виступи, свято, бесіда, виставка, огляд, лекція, конкурс тощо, змагання, спартакіади.

• табори відпочинку.