Тема 6. Порядок розгляду спорів у міжнародному комерційному арбітражі (Арбітражний процес).

Лекція 9. Арбітражний розгляд справи (2 год.).

1. Повноваження державного і третейського суду про вжиття забезпечувальних заходів.

2. Усне слухання як основна стадія арбітражного розгляду.

3. Мова арбітражного провадження.

4. Порядок надання документів.

5. Зустрічний позов та вимога з метою зарахування.

6. Особливості застосування міжнародним арбітражем колізійних норм при вирішенні спорів.

7. Порядок винесення арбітражного рішення, форма і зміст арбітражного рішення.

8. Виправлення і роз’яснення арбітражного рішення, винесення додаткового рішення.

9. Припинення арбітражного розгляду.

10. Арбітражне рішення на узгоджених умовах.

11. Постанова про припинення арбітражного розгляду. Підстави для припинення арбітражного розгляду винесенням постанови.

11. Основні риси процедури арбітражного розгляду у відповідності з Регламентами провідних центрів міжнародного арбітражного розгляду.

12. Особливості арбітражного розгляду за Арбітражним Регламентом ЮНСІТРАЛ.

Завдання для самостійної роботи:

- В чому полягають проблеми застосування третейським судом забезпечувальних заходів.

• Які існують стадії арбітражного розгляду.

• Які можна визначити принципи арбітражного процесу.

• Яке значення має мова арбітражного провадження і який порядок її обрання .

• Які особливості надання документів в міжнародному комерційному арбітражі.

• Які існують особливості звернення з зустрічним позовом.

• В чому полягають особливості застосування міжнародним комерційним арбітражем колізійних норм при вирішенні спорів. Які існують відмінності у повноваженнях арбітрів і суддів державних судів щодо обрання колізійних норм.

• Який існує порядок винесення арбітражного рішення.

• Чи можливе виправлення і роз’яснення арбітражного рішення, винесення додаткового рішення, в якому нормативному акті визначається цей порядок.

• Чому мирова угода сторін затверджується не ухвалою Арбітражного суду, а рішенням Арбітражного суду на узгоджених сторонами умовах.

• Чи має право Арбітражний суд відмовити у затвердженні мирової угоди і винесенні рішення на узгоджених сторонами умовах.

- Які вимоги до форми і змісту мирової угоди.

- Які підстави для припинення арбітражного розгляду.

- Які наслідки настають для резидента України - позивача у разі винесення постанови про припинення арбітражного розгляду.

- Підготуйте зустрічний позов за ситуацією ….до теми…….

- Підготуйте мирову угоду і клопотання сторін про затвердження мирової угоди і винесення рішення на узгоджених сторонами умовах.

- Дайте визначення таких термінів як «арбітражний збір», «витрати арбітражного провадження», «витрати сторін».

- Який порядок відшкодування витрат, понесених стороною , на користь якої було винесено рішення, у зв’язку із захистом своїх інтересів перед Арбітражним судом.

- Розкрийте особливості юрисдикції і арбітражного провадження в Міжнародному центрі з регулювання інвестиційних спорів (ІКСІД).

Семінарське заняття 1. Арбітражний розгляд справи (2 год.).

1. Повноваження державного і третейського суду про вжиття забезпечувальних заходів.

2.Усне слухання справи.

3. Мова арбітражного провадження.

4. Порядок надання документів.

5. Порядок зміни чи доповнення позовних вимог.

6. Зустрічний позов та вимога з метою зарахування.

7. Вступ до арбітражного розгляду третьої особи.

8. Винесення арбітражного рішення, виправлення і роз’яснення арбітражного рішення.

9. Особливості застосування міжнародним комерційним арбітражем колізійних норм при вирішенні спорів.

10. Арбітражне рішення на узгоджених умовах.

11. Постанова про припинення арбітражного розгляду. Підстави для припинення арбітражного розгляду.

12. Відшкодування витрат на юридичних представників.

13. Аналіз і обговорення документів, підготовлених студентами до цієї теми.

Рекомендовані джерела:

Спеціальна література:

Международный центр по урегулированию инвестиционных споров (ИКСИД) : некоторые вопросы юрисдикции и арбитражного производства. Монография. – К. : Юридическая практика, 2005.

Рожкова М.А. Проблемы возмещения расходов на оплату услуг представителей и иных судебных убытков // Сб. статей: Убытки и практика их возмещения / Отв. ред. М.А. Рожкова. М.: Статут, 2006.

Сліпачук Т.В. Докази та доказування в міжнародному комерційному арбітражі // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; Під заг. ред. І.Г. Побірченка. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. С. 46 – 56.

Клетиль Томас. Право слушать и право бать выслушаным: Культурные аспекты международного коммерческого арбитража // Международный коммерческий арбитраж. 2006. № 2.

Костин А.А. Порядок принятия решений МКАС при ТПП РФ: сравнительно – исторический анализ // Международный коммерческий арбитраж: современные проблемы и решения: Сборник статей к 75 – летию Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово – промышленной палате Российской Федерации / Под ред.. А.С. Комарова; МКАС при ТПП РФ. – М.: Статут, 2007. С. 237 – 242.

Ситуація 1.

Позивач звернувся до Арбітражного суду з позовом про стягнення вартості поставленого товару в сумі 30000 доларів США, пені за прострочення оплати товару в сумі 10000 доларів США, 10000 доларів США на відшкодування збитків, понесених в зв’язку із сплатою в бюджет України пені, передбаченої Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а також арбітражного збору.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнав необґрунтованими, просив у позові відмовити, посилаючись на те, що частина поставленого товару на загальну суму 10000 доларів США є неякісною, крім того відповідач в зв’язку із поставкою неякісного товару поніс збитки на суму 20000 євро, за попереднім контрактом, укладеним теж з позивачем, відповідач поніс збиткі в сумі 5000 доларів США.

Чи повинен Арбітражний суд розглянути і врахувати ці заперечення відповідача.

Як необхідно правильно оформити такого роду заперечення проти позову.

Яке значення вирішення цього питання має для строків позовної давності.

Розрахуйте суму арбітражного збору по цій справі за Регламентом МКАСу при ТПП України.

Прокоментуйте і обґрунтуйте застосування ст. 77 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі – продажу товарів (Відень, 1980р.) в контексті заявлених позовних вимог.

Підготуйте зустрічний позов.

Підготуйте мирову угоду.

Ситуація 2.

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла з контракту №32 від 14.10.2007р. Відповідач заявив зустрічний позов про стягнення заборгованості, яка виникла з контракту №24 від 10.04.2006р.

Чи може бути цей зустрічний позов прийнятий до розгляду.

Які зустрічні вимоги мав право заявити відповідач в цьому арбітражному процесі.

Ситуація 3.

Позивач звернувся з позовом про стягнення вартості поставленого товару.

Відповідач, посилаючись на невідповідність товару умовам договору щодо якості, і пояснюючи, чому він порушив порядок приймання товару за якістю, передбачений контрактом, заявив, що товар було прийнято неналежним чином вантажоотримувачем, в звя’язку із чим просив залучити вантажоотримувача в якості співвідповідача.

В чому особливості залучення до справи співвідповідача, третьої особи в третейському судочинстві.

Чи має право Арбітражний суд залучити вантажоотримувача в якості співвідповідача.

Як Арбітражний суд повинен розглянути таке клопотання.

Ситуація № 4.

Прийнявши справу до провадження, Арбітражний суд направив відповідачу позовні матеріали і комплект документів Арбітражного суду за адресою, зазначеною позивачем, кур’єрською поштовою службою DHL. Поштова служба повідомила про неможливість вручення кореспонденції Арбітражного судув зв’язку із неправильною адресою.

Кореспонденцію, яку було направлено поштою за другою адресою відповідача, , було повернуто іноземною поштовою службою з причини «за не розшуком».

Чому в міжнародному арбітражі позовні матеріали направляються самою арбітражною установою.

Яке значення має правильне зазначення юридичної адреси відповідача.

Чим відрізняється повернення кореспонденції з причини «за не розшуком» від повернення з причини «за не запитом», « в зв’язку зі спливом терміну зберігання», «неповна адреса».

Яке рішення має ухвалити Арбітражний суд, якщо позивачу не вдається встановити адресу відповідача, або якщо відповідач виключений з реєстру.

Які наслідки для резидента України передбачені в Законі України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» у випадках припинення провадження по справі.

Ситуація № 5.

Правовою підставою для звернення до МАКСу при ТПП України є п.9 контракту, де зазначено, що всі спори, що можуть виникнути в процесі виконання цього контракту, розглядаються за місцем знаходження продавця в МКАС при ТПП України, арбітражне провадження в суді відбувається англійською і російською мовами.

Чи може Арбітражний суд за власним рішенням обрати одну мову як мову арбітражного провадження.

На якій мові повинні бути оформлені позовні матеріали і додані до них документи, на якій мові повинно відбуватися усне слухання справи.

На кого покладаються витрати на участь у процесі перекладача.

Чи означає двомовність контракту двомовний арбітражний розгляд.

Тести:

Тест 1.

Відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» міжнародний комерційний арбітраж застосовує:

А. Колізійні норми законодавства України.

Б. Іноземні колізійні норми.

В. Колізійні норми, які він вважає застосовними.

Лекція 10. Тема 7. Оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу (2 год.).

1.Правові основи судового контролю за арбітражними рішеннями, винесеним в порядку міжнародного комерційного арбітражу.

2. Види судового контролю.

3. Міжнародне правове регулювання судового контролю.

4. Внутрідержавне правове регулювання судового контролю.

5. Клопотання про скасування як винятковий спосіб оспорювання арбітражного рішення.

6. Порядок і строк звернення з клопотанням, компетентний суд для розгляду клопотання про скасування рішення міжнародного арбітражу.

7. Підстави для скасування арбітражного рішення.

8. Роль державних судів в установленні наявності підстав для скасування арбітражного рішення.

9. Повноваження компетентного державного суду щодо арбітражного рішення.

Завдання для самостійної роботи:

- Які правові основи судового контролю за арбітражними рішеннями.

- Які існують види судового контролю за арбітражним рішеннями.

- В чому призначення взаємодії державних і третейських судів.

- Міжнародне і внутрідержавне регулювання судового контролю.

- Поясніть, чому клопотання про скасування арбітражного рішення розглядається як виключний спосіб оспорювання арбітражного рішення.

- Які суди є компетентними розглядати клопотання про скасування арбітражного рішення.

- Який порядок і строк звернення з клопотанням про скасування арбітражного рішення.

- Які наслідки порушення цього строку.

- Які існують підстави для скасування арбітражного рішення.

- Які підстави для скасування арбітражного рішення має доводити зацікавлена сторона, які має право ініціювати державний суд.

- Які повноваження має компетентний державний суд щодо арбітражного рішення.

- Які існують прогалини в діючому законодавстві України щодо оспорювання арбітражних рішень.

- Підготуйте клопотання про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України.

Семінарське заняття 1. Оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу (2 год.).

1. Види судового контролю.

2. Правове регулювання судового контролю.

3. Порядок оспорювання в суді арбітражного рішення.

4. Зміст клопотання про скасування арбітражного рішення.

5. Підстави для скасування арбітражного рішення.

6. Повноваження компетентного державного суду щодо арбітражного рішення, яке оспорюється.

7. Аналіз і обговорення документів, підготовлених студентами до цієї теми.

Рекомендовані джерела:

Спеціальна література:

Жильцов А.Н. Оспаривание решений международных коммерческих арбитражей в соответствии с российским законодательством – современные тенденции // Международный коммерческий арбитраж: современные проблемы и решения: Сборник статей к 75 – летию Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово – промышленной палате Российской Федерации / Под ред.. А.С. Комарова; МКАС при ТПП РФ. – М.: Статут, 2007. С. 168 – 195.

Карабельников Б.Р. Практика Федерального арбитражного суда Московского округа по делам, связанным с оспариванием и приведеним в исполнение меджународных арбитражных решений // Международный коммерческий арбтитраж. 2004. №4.

Крупчан О.Д. Оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу // Міжнародній комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; Під заг. ред.. І.Г. Побірченка. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. С. 56 – 64.

Ситуація 1.

Відповідач звернувся до Шевченківського районного суду м Києва з клопотанням про скасування рішення МКАСу при ТПП України, посилаючись на те, що Арбітражний суд розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені за порушення строків оплати товару, не застосував Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», не обмежив розмір пені двома обліковим ставками Національного банку України, як це передбачено законом.

Чи може бути неправильне застосування норм матеріального права підставою для скасування арбітражного рішення.

Висловіть власну думку щодо можливості застосування цього закону до зовнішньоекономічних відносин.

Яке рішення повинен ухвалити компетентний суд щодо заявленого клопотання.

Чи може бути ухвала суду оскаржена в установленому порядку.

Ситуація 2.

Відповідно до домовленості між сторонами склад Арбітражного суду був сформований в кількості 3 –х арбітрів. Фактично спір було розглянуто двома арбітрами, із вказівкою на те, що третій арбітр «був сповіщений, але був відсутній». Компетентний суд скасував арбітражне рішення, ухваливши, що воно «було винесе­но арбітражем, у якому був відсутній один з його членів і склад якого більше не відповідав угоді сторін, з якого він черпав свою юрисдикцію».

Дайте відповідь, чи правильно вчинив компетентний суд, ска­сувавши арбітражне рішення. Обґрунтуйте свою відповідь.

Тести:

Тест 1.

З клопотанням про скасування арбітражного рішення може звернутися:

1. Сторона в арбітражному процесі.

2. Треті особи.

3. Прокурор.

4. Інші особи, щодо яких суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків.

Тест 2.

Відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» клопотання про скасування арбітражного рішення може бути заявлено:

1. Протягом 10 (десяти) днів з дня прийняття арбітражного рішення.

2. Протягом одного місяця з дня набрання арбітражним рішенням законної сили.

3. Після закінчення трьох місяців , рахуючи з дня, коли сторона, що заявляє це клопотання, отримала арбітражне рішення.

Тест 3.

Відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд, до якого подано клопотання про скасування арбітражного рішення, може:

1. Скасувати арбітражне рішення повністю або частково.

2. Змінити арбітражне рішення.

3. Скасувати арбітражне рішення і прийняти нове рішення.

4. Скасувати арбітражне рішення і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Тест 4.

Відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» підставами для скасування арбітражного рішення є:

1. Неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

2. Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які Арбітражний суд визнав встановленими.

3. Неправильне застосування норм матеріального права України.

4. Підстави, зазначені в Законі України «По міжнародний комерційний арбітраж».

Лекція 11. Тема 8. Визнання та виконання арбітражних рішень(2 год.).

1. Поняття визнання та виконання арбітражного рішення.

2. Конвенція ООН про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень (Нью – Йорк, 1958р.).

3. Підстави для відмови у виконанні арбітражного рішення.

4. Ініціатива і тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні рішень міжнародних арбітражних судів.

5. Особливості застосування концепції «публічного порядку» при оспорюванні і виконанні арбітражних рішень.

6. Застосування більш сприятливого регулювання при приведення до виконання іноземного арбітражного рішення.

7. Примусове виконання в Україні рішень міжнародного комерційного арбітражу, винесених на території України.

8. Визнання і примусове виконання в Україні іноземних арбітражних рішень.

Завдання для самостійної роботи:

- Дайте визначення поняття визнання арбітражного рішення і поняття приведення у виконання арбітражного рішення.

- Які існують способи виконання іноземних арбітражних рішень.

- В чому полягає значення Конвенції про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень (Нью – Йорк, 1958р.), сфера застосування конвенції, основні її положення.

- Які суди компетентні розглядати клопотання про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень.

- Який існує строк для звернення з таким клопотанням.

- Які підстави для відмови у визнанні і приведенні до виконання іноземних арбітражних рішень.

- На кого покладається ініціатива і тягар доведення підстав для відмови у визнанні і приведенні до виконання іноземних арбітражних рішень.

- В чому полягають особливості застосування концепції «публічного порядку» при оспорюванні і виконанні арбітражних рішень.

- Що таке більш сприятливе регулювання при приведенні у виконання іноземного арбітражного рішення.

- В чому полягають особливості виконання рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України на території України.

- Визначте прогалини в діючому законодавстві стосовно виконання рішень МКАСу при ТПП України.

- В які строки і в якому порядку виконуються іноземні арбітражні рішення в Україні.

- Підготуйте клопотання про визнання і приведення до виконання рішення МКАСу при ТПП України.

Семінарське заняття 1. Визнання та виконання арбітражних рішень (2 год.).

1. Поняття визнання і приведення у виконання іноземного арбітражного рішення.

2. Способи виконання іноземного арбітражного рішення.

3. Конвенція про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень (Нью – Йорк, 1958р.).

4. Підстави для відмови у виконанні арбітражного рішення.

5. Особливості застосування концепції «публічного порядку» при оспорюванні і виконанні арбітражного рішення.

6. Примусове виконання в Україні рішень, винесених на території України.

7. Визнання і примусове виконання в Україні іноземних арбітражних рішень.

Рекомендовані джерела:

Нормативно – правові акти:

Закон України від 21 квітня 1999 р «Про виконавче провадження» // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 24. — Ст. 207.

Закон України від 29 листопада 2001 р. «Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів // Відомості Вер­ховної Ради України. — 2002. — № 10. — Ст. 76 (втратив чинність).

Щодо виконання рішень третейських судів та рішень МКАС чи МАК : лист Міністерства юстиції України від 25.03.2005р. № 25 – 32/622.

Спеціальна література:

Виконавче провадження. Законодавство. Судова практика : (зб. нормат. актів). – К. : Юрінком Інтер, 2008.

Захарченко Т.Г. Визнання та приведення до виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. - пром. палата України: Під заг. ред.. І.Г. Побірченка. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. С. 64 – 94.

Карабельников Б.Р. Исполнение решений международных коммерческих арбитражей: Комментарий к Нью – Йоркской конвенции 1958г.и главам 30 и 31 АПК РФ 2002 г., 2- е изд. М., 2003.

Карабельников Б.Р. Практика Федерального арбитражного суда Московского округа по делам, связанным с оспариванием и приведеним в исполнение меджународных арбитражных решений // Международный коммерческий арбтитраж. 2004. №4.

Комментарий к Арбитражному процесуальному кодексу Российской Федерации / Под редакцией П.В.Крашенникова. – М. :Статут, 2007.

Хлестова И.О. Акуальные вопросы признания и приведения в исполнение иностранных арбитражных решений в Российской Федерации // Международный коммерческий арбитраж: современные проблемы и решения: Сборник статей к 75 – летию Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово – промышленной палате Российской Федерации / Под ред.. А.С. Комарова; МКАС при ТПП РФ. – М.: Статут, 2007. С. 475 – 493.

Ситуація 1.

Позивач (російське підприємство) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про визнання і приведення у виконання рішення МКАСу при ТПП Російської Федерації про стягнення заборгованості.

Відповідач просив у дозволі на виконання відмовити, посилаючись на те, що Арбітражним судом при ТПП РФ не були з’ясовані фактичні обставини справи, не правильно визначена сума боргу і відповідач не зміг взяти участь в засіданні касаційної інстанції – у Вищому арбітражному суді Російської Федерації..

Яке рішення повинен ухвалити Дарницький районний суд м. Києва.

Ситуація 2.

Українське підприємство звернулося до МКАСу при ТПП РФ з позовом до російського підприємства про стягнення заборгованості за контрактом.

В арбітражному застереженні було зазначено, що спори, які виникають з цього контракту, будуть вирішуватися МКАСом при ТПП РФ трьома арбітрами відповідно до Регламенту МКАСу при ТПП РФ.

Після прийняття справи до провадження позивачу і відповідачу було запропоновано обрати арбітра зі своєї сторони. Оскільки відповідач арбітра зі своєї сторони не обрав, арбітра за відповідача було призначено постановою Президії МКАСу при ТПП РФ.

Відповідно Президією МКАСу при ТПП РФ було призначено Голову складу Арбітражного суду по справі.

Відповідач, отримавши цю постанову, висловив заперечення проти колегійного складу арбітрів, посилаючись на те, що після укладення контракту в наступному сторони уклали самостійний арбітражний договір, в якому передбачили, що спори, які можуть виникнути з цього контракту або в зв’язку із ним, підлягають вирішенню МКАСом при ТПП РФ одноособовим арбітром із застосуванням матеріального права РФ. В засіданні Арбітражного суду позивач підтвердив факт укладення арбітражного договору, але просив розглядати його як альтернативу арбітражній угоді, що містилася в контракті. Оскільки відповідач своєчасно тексту арбітражного договору не надіслав, в засідання Арбітражного суду не з’явився, справу було розглянуто в сформованому колегійному складі.

Оскільки боржник добровільно рішення арбітражу не виконав, українське підприємство звернулося до компетентного суду РФ із заявою про визнання і приведення у виконання рішення МКАСу при ТПП РФ.

Російське підприємство просило у виконанні арбітражного рішення відмовити, зазначивши підстави для відмови.

Які проблеми виникли в зв’язку із наявністю двох варіантів арбітражної угоди.

Які підстави мав право використати відповідач для оспорювання арбітражного рішення або для заперечення проти виконання арбітражного рішення.

Яке рішення має право прийняти компетентний державний суд по цій заяві.

Чи можна в цьому випадку застосувати норму ст.4 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» «відмов від права на заперечення».

Ситуація 3.

У 1998 р. компанія «У» звернулась до фе­дерального суду в штаті Нью-Йорк із клопотанням про підтверд­ження арбітражного рішення, винесеного на його користь Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП Ук­раїни. Відповідач — американська компанія «К» — наполя­гала на відмові у задоволенні клопотання української компанії на тій підставі, що арбітражне рішення ще не стало остаточним згідно із законодавством України. Компанія «К» пред'явила до Київського міського суду клопотання про скасування арбітражного рішення з причин наявності процесуальних пору­шень, а коли в його задоволенні було відмовлено, звернулася зі скаргою до Верховного Суду України. Американсь­кий суд розглядав клопотання компанії «У» про вико­нання арбітражного рішення в той самий час, коли скарга ком­панії «К» очікувала розгляду Верховним Судом України.

Федеральний суддя відкинув доводи відповідача і підтвердив арбітражне рішення, вказавши на те, що принцип остаточності арбітражних рішень міцно встановлений в американському праві й у праві України і тому для вирішення питання про можливість виконання арбітражного рішення немає необхідності очікувати постанови Верховного Суду України по скарзі американської компанії.

Чи правильним було твердження федерального судді щодо принципу остаточності арбітражних рішень.

Розкрийте сутність даного принципу, посилаючись на законодавство Ук­раїни та міжнародне законодавство з цього питання.

Який суд є компетентним розглядати клопотання про скасування рішення МКАСу при ТПП України.

Ситуація 4.

Українська компанія «Д», отримавши рішення МКАСу при ТПП України проти американської фірми, звернулась до компетентного суду США з клопотанням про визнання і приведення у виконання арбітражного рішення. Відповідач просив американський суд відмовити в задоволенні клопотання про підтвердження арбітражного рішення, винесеного МКАСом при ТПП України, посилаючись на те, що рішення «суперечить публічному порядку і праву України». Зая­ва американської фірми щодо порушення публічного порядку та права була заснована на наступних дово­дах: недавні політичні зміни і потрясіння на Україні, неправиль­не застосування арбітром українського права у відношенні строків звернення з позовом, невказівка арбітром на мирову угоду сторін та його відмова розглянути докази, представлені відповідачем.

Американський суд відмовився взяти до уваги ці обставини, заявивши, що у виконанні іноземного арбітражного рішення мо­же бути відмовлено, якщо воно суперечить публічному порядку тієї держави, де виноситься прохання про його виконання. Крім того, по американському праву під публічним порядком ро­зуміються основні принципи моралі і справедливості, їх ук­раїнське арбітражне рішення ніяким чином не порушує.

Чи правильними були доводи відповідача щодо пору­шення публічного порядку та права.

Чи правильно відмовив аме­риканський суд відповідачу.

Що розуміється під терміном «пору­шення публічного порядку» за законодавством України.

Тести:

Тест 1.

В Україні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядається:

1. Господарськими судами за місцем знаходження боржника.

2. Районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами за місцезнаходженням боржника.

3. Органами Міністерства юстиції України.

4. Митними органами.

Тест 2.

В Україні рішення міжнародного комерційного арбітражного суду може бути пред’явлено до примусового виконання :

1. Протягом трьох років з дня набрання ним законної сили.

2. Протягом одного року з дня отримання рішення відповідачем.

3. Протягом будь якого часу без обмежень.

4. Протягом трьох років від дня, коли боржник відмовився від добровільного виконання рішення.

Тест 3.

У виконанні рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути відмовлено у випадку, якщо:

1. Арбітражне рішення було скасоване компетентною владою країни, де воно було винесене.

2. Арбітражний суд неправильно застосував норми застосовуваного матеріального права.

3. Арбітражне рішення винесене арбітрами, які не мали юридичної освіти.

Контрольні питання для змістовного модулю 2.

1.Правова основа діяльності МКАСу при ТПП України.

2. Особливості порушення арбітражного розгляду у міжнародному комерційному арбітражі.

3. Порядок подання позовної заяви, зміст позовної заяви, особливості змісту позовної заяви, що подається до міжнародного арбітражу.

4. Відвід Арбітражного суду за непідсудністю: порядок відводу, підстави.

5. Право третейського суду на винесення постанови про свою компетенцію.

6. Кількість арбітрів, порядок їх призначення, вимоги до арбітрів.

7. Стадії арбітражного розгляду.

8. Мова арбітражного провадження, порядок її визначення.

9. Особливості звернення з зустрічним позовом.

10. Особливості застосування міжнародним арбітражем колізійних норм при вирішенні спорів.

11. Порядок винесення арбітражного рішення, виправлення і роз’яснення арбітражного рішення, винесення додаткового рішення.

12. Припинення арбітражного розгляду, підстави для припинення арбітражного розгляду винесенням постанови.

13. Правові основи судового контролю за арбітражними рішеннями, винесеними в порядку міжнародного комерційного арбітражу.

14. Види судового контролю.

15. Міжнародне правове регулювання судового контролю.

16. Внутрідержавне правове регулювання судового контролю.

17. Порядок і строк звернення з клопотанням про скасування арбітражного рішення.

18. Підстави для скасування арбітражного рішення.

19. Повноваження компетентного державного суду щодо арбітражного рішення.

20. Порядок визнання і приведення до виконання арбітражних рішень.

21. Підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення.

21. Визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень в Україні.

Тематика магістерських/ дипломних робіт

1. Міжнародний комерційний арбітраж як спосіб вирішення зовнішньоекономічних спорів.

2. Правова природа міжнародного комерційного арбітражу.

3. Правові основи організації і діяльності міжнародного комерційного арбітражу в Україні.

4. Підвідомчість спорів міжнародному комерційному арбітражу.

5. Компетенція міжнародного комерційного арбітражу.

6. Арбітражна угода як правова основа для передачі спору на розгляд третейського суду.

7. Дійсність арбітражної угоди.

8. Доктрина «автономність арбітражного застереження».

9. Процедура розгляду спорів інституційним арбітражем.

10. Процедура розгляду спорів арбітражем adhoс.

11. Арбітражний розгляд інвестиційних спорів.

12. Судовий контроль за проведенням арбітражного розгляду.

13. Оспорювання арбітражних рішень.

14. Порівняльно – правовий аналіз Регламентів провідних постійно діючих арбітражних установ.

15. Визнання і приведення у виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу.

Питання на іспит зі спецкурсу "Міжнародний комерційний арбітраж"

Поняття зовнішньоекономічного контракту.

Форма і порядок підписання зовнішньоекономічних контрактів.

Особливості змісту зовнішньоекономічного контракту.

Поняття міжнародного комерційного арбітражу як третейського порядку вирішення спорів, що виникають у зовнішньоекономічних відносинах.

Недоліки і переваги розгляду зовнішньоекономічних спорів в міжнародному комерційному арбітражі.

Джерела правового регулювання міжнародного комерційного

арбітражу.

Загальна характеристика Європейської Конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева, 1961 р.), сфера її застосування.

Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Характеристика його основних положень.

Загальна характеристика Положення про арбітражні збори і витрати.

Загальна характеристика Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Загальна характеристика Типового Закону ЮНСІТРАЛ "Про міжнародний торговий арбітраж", його значення.

Допустимість третейського розгляду зовнішньоекономічних спорів.

Види третейських судів, що розглядають спори із зовнішньоекономічних контрактів.

Загальна характеристика постійно діючих арбітражних установ.

Загальна характеристика арбітражу аd hoc.

Постійні арбітражні органи. Арбітражі ad hoc. Порівняльна характеристика.

Поняття і юридична природа арбітражної угоди як правової основи для передачі спорів на розгляд міжнародного комерційного арбітражу.

Арбітражне застереження і третейський запис.

Форма арбітражної угоди. Способи укладення арбітражної угоди.

Предмет арбітражної угоди. Істотні і факультативні умови

арбітражної угоди.

Типове арбітражне застереження.

Обсяг арбітражної угоди.

Підстави визнання арбітражної угоди недійсною.

Концепція «автономності» арбітражної угоди.

Правові наслідки «автономності» арбітражної угоди.

Право, що застосовується до зовнішньоекономічних контрактів, способи укладення угоди про застосоване право.

Принцип диспозитивності і змагальності в міжнародному комерційному арбітражі.

Стадії арбітражного процесу від порушення арбітражного розгляду до винесення арбітражного рішення.

Вимоги до позовної заяви. Початок арбітражного розгляду.

Доктрина "компетенції компетенції".

Порядок відводу державного суду за непідсудністю.

Порядок відводу арбітражного суду за непідсудністю.

Компетенція Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України.

Порядок формування складу арбітражного суду.

Форма, зміст мирової угоди.

Особливості подання зустрічного позову.

Припинення провадження по справі за Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Підстави оспорювання арбітражного рішення за Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Конвенція про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958 р.). Загальна характеристика Конвенції.

Поняття і визначення, що застосовуються в Нью-Йоркській Конвенції 1958 року. Сфера застосування Конвенції.

Процедура визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, встановлена Нью-Йоркською Конвенцією 1958 року.

Підстави, передбачені Нью-Йоркською Конвенцією 1958 року для відмови у визнанні і виконанні іноземних арбітражних рішень.