Тема 4. Судові та правоохоронні органи україни План
Загальна характеристика судової системи України.
Конституційний Суд України.
Система судів загальної юрисдикції.
Правоохоронні органи України.
1. Загальна характеристика судової системи України
Однією із конституційних засад державного устрою України є розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову (ч. 1 ст. 6 Конституції України). Суди України мають низку специфічних ознак, які відрізняють їх від органів влади інших гілок.
Такими особливими ознаками судової влади є:
1) виключна компетенція. Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає що будь-який спір про право може бути розглянутий судом. В той же час, будь-яке питання, віднесене до компетенції законодавчої чи виконавчої влади може бути розглянуте судом, а питання, віднесені до виключної компетенції суду, не можуть бути розглянуті органами законодавчої чи виконавчої влади. До виключної компетенції суду, зокрема, відноситься визнання особи винною у вчинення злочину, призначення кримінальних покарань, розгляд спорів, пов’язаних зі звільненням працівників тощо. Такі справи не можуть розглядатися іншими гілками влади, крім судової;
2) виключний характер судових рішень. Ч. 5 ст. 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Тобто за своєю юридичною силою рішення суду дорівнює закону і не можуть бути змінені або скасовані органами інших гілок влади. Таке рішення може бути змінене чи скасоване лише вищестоящим судом у встановленому законом порядку та за наявності передбачених законом підстав;
3) виключний режим діяльності суду. Порядок діяльності суду чітко врегульований процесуальним законодавством на відміну від виконавчої влади, у якої законодавством регулюються лише загальні засади процедури діяльності. Щоправда, зараз висловлюється думка про необхідність прийняття кодексу адміністративних процедур, який би стосувався саме порядку діяльності органів виконавчої влади, однак прогнозувати, коли такий кодекс буде прийнято, досить важко;
4) особливий порядок формування корпусу суддів. Відповідно до ст.ст. 126 та 128 Конституції України перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково.
Основною функцією судової влади є здійснення правосуддя.
Правосуддя – це метод реалізації судової влади, який здійснюється шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських, конституційних справ у суворо передбаченій законом процесуальній формі.
Основоположними нормативно-правовими актами, що визначають порядок здійснення правосуддя в Україні, є:
Конституція України, яка має два розділи, присвячені правосуддю (розділ VIII «Правосуддя» складається із 8 статей) та Конституційному Суду України (розділ ХІІ «Конституційний Суд України»);
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» 07.07.2010 р. № 2453-VI. Цей Закон визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів. Також це Закон визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, встановлює гарантії їх недоторканності, правового та соціального захисту тощо;
Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 р. № 422/96-ВР. Цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України як судового єдиного органу конституційної юрисдикції;
Кримінально-процесуальний Кодекс України від 28.12.1960 р. № 1001-V. Цей Кодекс визначає порядок провадження у кримінальних справах;
Цивільний процесуальний кодекс України 18.03.2004 р. № 1618-ІV. Цей Кодекс визначає порядок провадження у цивільних справах, тобто у справах, предметом розгляду яких є цивільні, сімейні та трудові спори;
Господарський процесуальний кодекс України від 06.01.1991 р. № 1798-ХІІ. Цей Кодекс визначає порядок провадження у господарських справах, тобто у справах, предметом розгляду яких є господарські спори між підприємствами, установами, організаціями та приватними підприємцями;
Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV. Цей Кодекс визначає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади чи органів місцевого самоврядування;
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 80731-Х. Цей Кодекс визначає порядок провадження у справах про адміністративне правопорушення. Особливістю цього Кодексу є те, що його дія поширюється як на суди загальної юрисдикції, так і на органи виконавчої влади, наділені повноваженнями накладати адміністративні стягнення.
Залежно від предмету судового розгляду (тобто галузевої належності норм, які регулюють предмет спору) розрізняються такі види правосуддя:
конституційне правосуддя;
кримінальне правосуддя;
адміністративне правосуддя;
цивільне правосуддя;
господарське правосуддя.
Залежно від складу конкретного суду, що вирішує той чи інший спір про право, ст. 129 Конституції України розрізняє такі форми здійснення правосуддя:
одноособова – справа розглядається одним професійним суддею. Значна частина кримінальних справ та практично всі цивільні справи по першій інстанції, а також адміністративні справи розглядаються суддею одноособово;
колегіальна – справа розглядається колегією суддів, до якої можуть входити як професійні судді, так і народні засідателі. У такій формі розглядаються по першій інстанції найбільш складні цивільні справи, кримінальні справи про тяжкі злочини, усі справи, що розглядаються апеляційною та касаційною інстанцією, а також справи у Конституційному Суді України. При цьому до складу судової колегії може входити три або п’ять суддів, один суддя та два народних засідателі. У Конституційному Суді України справа розглядається не менш як дванадцятьма суддями. При колегіальному розгляді справ рішення виноситься шляхом голосування суддів;
суд присяжних – розгляд справи здійснюється під головуванням професійного судді, проте рішення по суті виноситься присяжними (т.зв. «журі», що формується зі звичайних громадян). Суд присяжних поширений в багатьох країнах світу, зокрема, в Англії, Франції, США, Канаді, Японії та ін. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про судоустрій України» справи розглядаються судом присяжних у випадках, визначених процесуальним законом. Оскільки чинне процесуальне законодавство не містить положень про суд присяжних, то ця форма правосуддя в Україні не використовується.
Сукупність усіх судів України складає судову систему України. Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 3 Закону України «Про судоустрій України» судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України . Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.