Виконала студентка 18 групи
6 курсу, 2 медичного ф-ту Зозуля В.В.
-це раптове значне підвищення АТ від нормального або підвищеного рівня, яке майже завжди супроводжується появою чи посиленням розладів з боку органів-мішеней або вегетативної нервової системи.
Гіпертензивні кризи, як ускладнені, так і неускладнені потребують надання невідкладної медичної допомоги для попередження або обмеження ураження органів мішеней.
Гіпертензивний криз без гострого або такого, що прогресує, враження органів-мішеней, який становить потенційну загрозу життю хворого, потребує швидкого, протягом кількох годин, зниження артеріального тиску.
Гіпертензивний криз із гострим або таким, що прогресує, ураженням органів-мішеней, що становить пряму загрозу життю хворого, потребує негайного, протягом однієї години, зниження артеріального тиску.
Амбулаторне лікування.
Зниження АТ впродовж кількох годин.
Перевага надається препаратам для перорального прийому.
Термінова госпіталізація до відділення інтенсивної терапії.
Зниження АТ на 25 % упродовж першої години , за наступні 2-6 год. до 160/100 мм рт.ст.
Внутрішньовенне введення препаратів.
Основне завдання – попередити розвиток ускладнень.
1.Забезпечити моніторинг АТ.
2.Заспокоїти пацієнта і пояснити тактику лікування (за необхідності призначити седативні препарати).
3. Провести оцінку клінічного стану, в тому числі, ризик виникнення ускладнень, які загрожують життю, визначити причину підвищення АТ (уточнити, коли останній раз пацієнт приймав антигіпертензивні лікарські засоби).
