7. Омонімія. Типи омонімів.
Омоніми – це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. В народі омоніми часто не відрізняються від омографів та омофонів. Омоніми принципово відрізняються від багатозначних слів.
У випадку багатозначності одне слово має декілька пов’язаних між собою значень, у випадку омонімії маємо декілька слів, значення яких між собою не пов’язані: вони не мають спільних елементів смислу і асоціативних зв’язків.
Розрізняють повні і неповні омоніми.
Повні омоніми мають абсолютний збіг форм при їх змінюванні. При відмінюванні вони утворюють одинакові форми.
Неповні омоніми збігаються не у всіх формах.
За походженням омоніми поділяються на гомогенні та гетерогенні.
Гомогенні(етимологічні) омоніми – це омоніми, які виникли внаслідок розпаду одного слова на два. Такий розпад зумовлений втратою(розірванням) зв’язків між окремими значеннями колись багатозначного слова.
Перехід від полісемії до омонімії є тривалим і поступовим, через що словники такі факти трактують неоднаково.
Гетерогенні омоніми – це омоніми, які виникли внаслідок збігу етимологічно різних слів.
Крім власне омонімів існують суміжні з омонімією явища, до яких відносять омоформи, омофони й омографи.
Омоформи – це слова, в яких збігаються тільки окремі форми.
Омофони – це слова, які вимовляються однаково, але різняться написання.
Омографи – це слова, які пишуться однаково, але вимовляються по-різному.
Також існує міжмовна омонімія – це коли слова двох мов, які мають однакову чи майже однакову форму,але різняться значення.
8. Етимологія. Деетимологізація слова.
Етимологія - розділ мовознавства, який вивчає походження слів.Завдання й основна мета етимології — знайти й пояснити давні (первинні) значення та форми слів. НАУКОВА ЕТИМОЛОГІЯ пов'язана з порівняльно-історичним методом і ґрунтується на шести принципах: фонетичному, семантичному, словотвірному, генетичному,речовому і просторовому.
НАРОДНА (ПОБУТОВА) ЕТИМОЛОГІЯ — етимологізування за першим випадковим співзвуччям, без врахування фонетичних законів. Втрату словом своєї внутрішньої форми, тобто етимологічних зв'язків із спорідненими словами називають деетимологізацією.