- •1. "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання
- •2. Ділове спілкування та його особливості
- •3. Культура ділового спілкування
- •4. Особливості ділового етикету
- •5.Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- •Список літератури
- •Розділ 1. Теоретична частина
- •1.1. Історично-психологічні аспекти проблеми
- •1.2. Характеристика ділового спілкування
- •1.2.1.Визначення спілкування, його класифікація
- •1.2.2.Психологічні особливості ділового спілкування
- •1.2.3 Зони спілкування
- •1.2.4. Фази спілкування
- •1.2.5.Форми і функції спілкування
- •1.2.6. Стратегія і тактика спілкування
- •1.2.7. Рівні ділового спілкування
- •Розділ 2. Практична частина
- •2.1. Культура спілкування: практичні поради
- •2.2. Рекомендації щодо досягнення взаєморозуміння
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •1. Поняття "ділове спілкування"
- •2. Причини, типологія і структура конфлікту
- •3. Поведінка в конфліктних ситуаціях
- •4. Профілактика конфліктів в діловому спілкуванні
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Додаток 1 Додаток 2
- •Додаток 3
- •Тренінг "Техніка ділового спілкування"
- •Прийоми активного слухання співрозмовника у процесі ділового спілкування
- •Поради щодо уміння слухати інших
- •Основні ознаки ефективного ділового спілкування
- •Прийоми, що підвищують ефективність ділового спілкування
- •1. Публічний виступ
- •1. Представлення доповідача
- •2. Попередня інформація для доповідача
- •3. Доповідь
- •4. Страх перед аудиторією
- •5. Зв'язок з аудиторією
- •6. Жести
- •7. Використання голосу
- •2. Телефонна розмова
- •3. Візитна картка
- •1.2. Культура і спілкування
- •1. Етика ділового спілкування
- •3.1. Спілкування як одна із нагальних потреб людини
5.Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
Ділове спілкування стає тим ефективнішим, чим краще в ньому пов'язуються всі засоби (і вербальні, і невербальні) із дотриманням ділового етикету. Так, люди, особливо під час першої зустрічі, звертають увагу на зовнішній вигляд одне одного. Тому одяг ділової людини має бути охайним, відповідати конкретній ситуації. Що і як одягати на зустріч залежить від того, відбудеться вона вдень чи ввечері, влітку чи взимку, буде офіційною чи дружньою. Звичайно недоречними на діловій зустрічі будуть відкрита сукня, сильні парфуми, надто яскравий макіяж.
Вітаючись, треба трохи нахилити голову, почекати, що і як співрозмовник відповість на вітання, а потім, посміхнувшись, підійти до нього, не забуваючи про необхідність дотримуватись відповідної дистанції. Господар повинен спочатку запропонувати присісти гостю, а потім сідає сам. Якщо господар хоче, щоб гостю було зручно, він пропонує йому самому обрати місце, куди сісти. Гість сам обере для себе найзручнішу дистанцію. Бажано, щоб співрозмовник при цьому не сидів спиною до дверей та інших людей, бо це може викликати в нього тривогу.
Завершуючи розмову, бажано встати, спокійно попрощатися. Доречно відзначити позитивні результати, що були досягнуті під час бесіди, виказати надію на продовження зустрічей. Щоб підкреслити особливу пошану до людини, варто зустріти її біля дверей, а після завершення розмови провести до дверей.
Отже, розвиваючись та оволодіваючи різними засобами спілкування (як вербальними, так і невербальними), людина самовдосконалюється і підвищує культуру своєї поведінки і спілкування.
Список літератури
1. Малахів В.А. Етика: Курс лекцій. Навч.посіб. – К., 1996.
2. Чмут Т.К. Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч.посіб. 3-те вид., стер., - К.: Вікар, 2003.
3. Діловий етикет. – 2-е вид., допов. – К., 2001.
Актуальність даної темиочевидна для кожної людини: важливим елементом людського співжиття і взаємин є психологічні контакти і спілкування. Потреба в контакті з подібними до себе існує й у тваринному світі, однак спілкування – величезний дар, набуток суспільного буття людини. Завдяки спілкуванню людина пізнає світ, власну духовність, підтримує психологічний зв’язок з іншими людьми через засоби масової комунікації й безпосередні стосунки, без чого важко зберегти емоційний життєвий статус.
Спілкування – багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, який передбачає обмін інформацією, певну тактику і стратегію взаємодії, сприймання і розуміння суб’єктами спілкування один одного.
Спілкування історично склалося в процесі спільної діяльності людей, ден спочатку відігравало допоміжну роль: організовувало і супроводжувало певні дії.
З ускладненням діяльності воно набуває відносної самостійності, починає виконувати специфічну функцію передачі наступним поколінням форм культури і суспільного досвіду.
В онтогенезі спілкування також поступово стає особливо. Діяльністю. Задовольняючи потребу в спілкуванні, дитина оволодіває мовленням, освоює соціальні норми, культуру, в цілому будує образ світу і свого особистого “Я”.
Метою спілкування є задоволення людьми своїх потреб, зокрема соціальних і духовних.
Основними мотивами спілкування є потреби у пізнанні і самопізнанні, в духовному і емоційному контакті, у безпеці, у психологічному захисті, у визнанні, у престижі тощо.
В процесі спілкування відбувається перехід від одного рівня життя до іншого. Спілкуючись, людина виявляє себе індивідом і реалізує свої прагнення бути особистістю, громадянином професіоналом.
Спілкування властиве всім видам людської діяльності, але в деяких професіях воно з фактору, що супроводжує діяльність переходить у категорію професійного. Прикладом може бути педагогічна діяльність в якій спілкування є інструментом впливу на особистість.
Тема: „Психологічні особливості ділового спілкування”.
Мета: розкрити психологічні особливості ділового спілкування.
Об`єктом дослідження є ділове спілкування.
Предметом дослідження є науково-практичне вивчення психологічних особливостей ділового спілкування.
Гіпотезанашого дослідження: успіх тієї чи іншої справи більш ніж на 80 % залежить від уміння спілкуватись. У спілкуванні розкривається суб'єктивний світ однієї людини для іншої. У спілкуванні здійснюється своєрідна "презентація" внутрішнього світу особистості.
Завдання роботи: 1. показати історично-психологічні аспекти проблеми спілкування; 2. охарактеризувати ділове спілкування (визначення спілкування, його класифікація; особливості ділового спілкування; зони та фази спілкування; форми і функції спілкування; стратегія і тактика спілкування; рівні ділового спілкування); 3. дати практичні поради та рекомендації щодо культури спілкування та досягнення взаєморозуміння.